Слайд 1Комунальний заклад «Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
лекція
з ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ
ХІМІЇ
НА ТЕМУ:
«ІІІ група періодичної системи.
Загальна характеристика групи.
Кислота борна,
натрію тетраборат.»
Розроблено: Бондаренко О. І.,
спеціалістом першої категорії,
викладачем фармацевтичної хімії
2013 р.
Слайд 2
Головну підгрупу елементів третій групи періодичної системи складають бор,
алюміній, галій, індій та талій. Негативної ступені окислення вони у
своїх сполученнях не проявляють. Зазвичай вона становить +3. Металеві властивості виявляються слабо, а у бора переважають неметалеві властивості.
З елементів третій групи тільки бор та алюміній мають медичне значення.
Слайд 3
Бор — досить розповсюджений у природі елемент. Зараз відомо
близько 90 мінералів, до складу яких він входить. Бор є
одним із мікроелементів, необхідних для нормального функціонування живих організмів.
У медицині знаходять застосування борна кислота і бура, які мають дезінфікуючі властивості.
Слайд 4
Кислота борна
(Acidum boricum)
Н3ВО3
М. м. 61,83
Слайд 5
Добування. Кислоту борну здобувають розкладанням бури або борокальциту
гарячим розчином хлороводневої кислоти або із борвмісних мінералів (ашариту Mg2
B2O5 • H2O та ін.) дією на них концентрованою сірчаною кислотою:
3. CaB4O7 • 7H2O + 2HCl → 4H3BO3 + CaCl2 + 2H2O
Слайд 6
Властивості.
Безбарвні, блискучі, ледь жирні лусочки або дрібний кристалічний
порошок без запаху, леткий з парами води та спирту. Водні
розчини мають слабокислу реакцію. Розчинна у воді, 96 % спирті, легко розчинна у киплячій воді і гліцерині (85%).
Слайд 7
При тривалому нагріванні (до 100 °С) втрачає частину води,
переходячи в метаборну кислоту НВО2, потім утворюється скловидна сплавлена маса,
яка при подальшому нагріванні спучується і, втративши всю воду, утворює борний ангідрид В2О3.
Слайд 8
Ідентифікація.
1. Суміш борної кислоти зі спиртом і концентрованою
сульфатною кислотою горить полум'ям із зеленим окрайком:
Слайд 9
2. Куркумовий папірець забарвлюється в рожевий або бурувато-червоний колір:
Після змочування розчином амоніаку забарвлення переходить у зеленувато-чорне.
Слайд 10
3. Водний розчин субстанції має кислу реакцію. рН від
3,8 до 4,8. Розчин борної кислоти має бути прозорим, безбарвним.
Кількісне визначення.
Алкаліметрія, пряме титрування в середовищі маніту (за ДФУ) або в присутності інших багатоатомних спиртів, наприклад глюкози, гліцерину, індикатор — фенолфталеїн, Е= М. м.
Слайд 12
При титруванні натрію гідроксидом водних розчинів борної кислоти без
додавання гліцерину утворюється метаборат NaBO2, який сильно гідролізується. Внаслідок цього
середовище стає лужним раніше, ніж настає точка еквівалентності.
Слайд 13
Зберігання. У добре закупореній тарі.
Застосування. Антисептичний засіб, зовнішньо у
вигляді водних розчинів (2—4 %) для полоскання рота, горла, промивання
очей, а також у вигляді мазі (5—10 %) та в присипках при захворюваннях шкіри.
Слайд 14
Натрію тетраборат (бура)
(Natrii tetraboras) Borax
М.м. 381,4
Слайд 15
Добування.
Буру отримують із борокальцитів або із борної кислоти
при дії водного розчину соди (карбонату натрію) або гідроксиду натрію:
З
холодного розчину викристалізовують натрію тетраборат.
Слайд 16
Властивості.
Кристалічний порошок білого кольору, або безбарвні кристали, або
кристалічна маса. Вивітрюється на повітрі. Розчинний у воді, дуже легко
розчинний у киплячій воді, легкорозчинний у гліцерині. Водні розчини солонкувато-лужні за смаком і мають лужну реакцію. Реакція гліцеринових розчинів кисла.
Слайд 17
Ідентифікація:
1. З метанолом у присутності кислоти сульфатної концентрованої (див.
Кислота борна).
2. При додаванні до водного розчину субстанції розчину фенолфталеїну
з'являється червоне забарвлення, яке зникає при додаванні гліцерину:
Слайд 19
2. Ацидиметрія, пряме титрування, індикатор — метиловий оранжевий, Е
= 1/2М. м.
Слайд 20
Зберігання. У добре закупореній тарі.
Застосування. Зовнішньо як антисептик. Іноді
перорально при лікуванні хворих на епілепсію (особливо дітей).