Слайд 1Комунальний заклад «Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
лекція
з ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ
ХІМІЇ
НА ТЕМУ:
«солі галогеноводневих кислот:
натрію хлорид.»
Розроблено: Бондаренко О. І.,
спеціалістом першої категорії,
викладачем фармацевтичної хімії
2013 р.
Слайд 2
Натрію хлорид
(Natrіi chloridum)
NaCl
М.м. 58, 44
Слайд 3
Добування. NaCl ─ єдиний з галогеноїдів, який широко розповсюджений
у природі у вигляді масивних відкладень каменої солі. Вона і
є основним джерелом для добування фармакопейного препарату. Водні розчини випаровують, після чого NaCl підвергають очищенню від супровідних його домішок. Далі NaCl перекристалізовують з води насиченою концентрованою хлороводневою кислотою, у котрій він погано розчинен.
Властивості. Безбарвні кристали або білі кристалічні порошки без запаху, солоного смаку. Розчинні в 3 частинах води, нерозчинні в 95 %-ному спирті.
Слайд 4
Ідентифікація.
1. Реакції на іони Na+:
а) з розчином калію
піроантимонату (калію гексагідроксости-біату (V)) - утворюється білий осад:
б) з розчином
реактиву метоксифенілоцтової кислоти – утво-рюється об'ємний білий кристалічний осад:
Осад розчиняється при додаванні розчину амоніаку розведеного і не випадає знову при наступному додаванні розчину амонію карбонату.
Слайд 5
в) сіль натрію, змочена кислотою хлористоводневою розведеною і внесена
в безбарвне полум'я, забарвлює його у жовтий колір.
2. Реакції на
іони С1─ (див. НCl)
Слайд 6
Випробування на чистоту.
Броміди визначають спектрофотометрично після окиснення хлораміном
у присутності фенолового червоного і натрію тіосульфату (у випадку присутності
йодидів). Оптична густина одержаного розчину не повинна перевищувати оптичну густину еталону.
Йодиди визначають з розчином натрію нітриту в кислому середовищі у присутності крохмалю; не повинне з'являтися блакитне забарвлення:
Слайд 7
Барій визначають за реакцією з розчином кислоти сульфатної розведеної.
Опалесценція одержаного розчину не повинна перевищувати опалесценцію суміші розчину S
і води дистильованої.
Оскільки іони натрію та калію є антагоністами, то в солях натрію визначають домішки калію, а в солях калію — домішки натрію методом атомно-емісійної спектрометрії.
Такі домішки, як кальцій, залізо, тяжкі метали, сульфати, миш’як ДФУ допускає в межах еталонів, тому що допустима межа цих домішок не впливає на терапевтичний ефект і не викликає ніяких побічних явищ.
Слайд 8
Кількісне визначення.
Аргентометрія за методом Фольгарда, зворотне титрування в
присутності дибутилфталату, індикатор — феруму (III) амонію сульфат (залізоамонієвий галун),
Е = М. м.:
Слайд 9
2. Аргентометрія за методом Мора, пряме титрування, індикатор
— калію хромат, Е= М. м.
Слайд 10
3. Меркуриметрія, пряме титрування, індикатор — дифенілкарбазон або
дифенілкарбазид, Е = 2 М. м.:
Слайд 11
Точку еквівалентності також можна встановлювати за допомогою натрію
нітропрусиду:
Кількісне визначення можна провести потенціометричним титруванням 0,1 М р-ном AgNO3
Слайд 12
Зберігання. У добре закупореній тарі з темного скла.
Застосування. Для
приготування ізотонічного розчину та інших сольових плазмозамінних розчинів для забезпечення
постійного осмотичного тиску крові.