Слайд 1Іконопис 14-16 ст.
План:
Загальна характеристика
Поява іконостасу та його структура
Ікона як
складова іконостасу та самостійний станковий художній твір
Слайд 2Український живопис 14-16 ст. продовжує традиції Київської Русі
В основному збереглися
ікони на території Галичини та в окремих районах Карпат
Зміцніли контакти
з Європою
Слайд 3
З'явилося багато монастирів:
У Придніпров'ї та Чернігово-Сіверських землях (бл. 30)
На Волині
(бл. 40)
Поділлі (бл. 10)
Галичині (бл. 60-80)
Як і в Західній Європі,
монастирі стали осередками освіти та книгописання
Слайд 4Іконопис цього періоду пов’язаний з розвитком іконостасу
Іконостас – суцільна стіна
іконопису з кількома рядами поставлених у визначеному порядку ікон відмежовує
у церкві східного обряду вівтар від головного приміщення – нефа
Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт).
Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.
Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається символом Христа, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.
Ще у Візантії IV–VI ст. з'явилися мармурові парапети - перегородки, що відокремлювали вівтарну частину, в VII ст. вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним.
в XIV ст. у церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились в 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло.
Слайд 5Царські врата
місцевий чин, у якому знаходяться зображення Христа і Богоматері,
ікони святих, яким присвячено храм, святі, шановні у даній місцевості
Деісусний
чин — головна частина іконостасу, в центрі зображено Спасителя, а зліва і справа розміщаються ікони Богоматері, Іоанна Хрестителя і апостолів.
Празничковий ряд із показом дванадцяти найголовніших свят православної церкви, а саме: Хрещення, Вшестя, Благовіщення, Вхід в Єрусалим, Вознесіння, Преображення, Успіння, Різдво Богородиці, Здвиження Хреста, Покров Пресвятої Богородиці, Введення до Храму Пресвятої Богородиці, Різдво Христове.
Пророцький чин, у якому представлені лики пророків по боках від ікони Богоматері з Дитиною,
Прабатьківський чин, що складається з батьків і патріархів Церкви із зображенням Бога Отця в центрі.
Вся композиція увінчана зображенням хреста.
Слайд 6У давньроуських спорудах іконостаси були невисокі, складалися з двох ярусів
і не закривали мозаїчного декору вівтарної апсиди
Ймовірно розвиток іконостасу у
висоту відбувався паралельно з занепадом мозаїчної техніки, що дорого коштувала, і повязувався з будівництвом деревяних церков, де не було монументальних розписів
Слайд 7В 15-16 ст. в українському іконостасі домінував живопис
Іконостас як синтез
архітектури, різьблення та малярства з'являється у 17-18 ст.
Про відсутність складного
різьбярського обрамлення свідчить живопис, а пізніше – орнаментальне облямування ікон 14 -16 ст., а також виключно живописне вирішення царських врат
Скромний малярський або різьбярський декор застосовували на вузьких горизонтальних перекладинах-тяблах, між якими поярусними рядами вставлялися відповідні ікони
Слайд 8Українські іконостаси 14 – 16 ст. були невеликих розмірів і
складалися з кількох ярусів
На зламі 15-16 ст. у другому ярусі
почали ставити 12 ікон найбільших християнських свят – “празників” – празничковий ряд
Над царськими вратами розташовувався “Спас нерукотворний”
Деісусний ряд – “Моління з чином” – головна частина іконостасу, від неї – розвиток
Іконографія “Моління” з ангельським, апостольським та святительським чином зазнає змін впродовж 14-15 ст. і стабілізується у 16 ст. у вигляді апостольського чину
На зламі 15 – 16 ст. поширюється звичай розташовувати на завершенні іконостасу “Розпяття” або групу “Розпяття з престоячими”, виконнану на окремих дошках
У 17 ст. – пророцький ряд зі “Знаменням Богородиці” по середині
Слайд 9Архітектура, настінний розпис, структура іконостасу обєднуються однією ідеєю
Образна система тісно
повязна з літургійною символікою: головна мета – наочний виклад головних
положень віри для неписьменних
Кожна ікона іконостасу – своєрідна складова монументального комплексу, пов'язана з ним тематично, стилістично та колористично.
Але кожна ікона – самостійний, самодостатній станковий художній твір
Слайд 10Ікона (з гр. образ)
Символічне зображення релігійного змісту, виконане за канонічними
вимогами. ! Нетотожне західноєвропейській картині!!
Ікона як зображення повязана з посмертними
портретами фундаторів церкви та віри – мучеників, проповідників
Слайд 11Багато спільного з фаюмським портретом 2-3 ст.
Пізніше – образне
відтворення важливих подій євангельської розповіді про життя Христа, Богородиці, святих
Слайд 12У християнстві зображення осіб або подій священної або церковної історії,
що є предметом вшанування у православних та католиків, закріплене догматом
Сьомого вселенського собору 787 р.
У середньовічному малярстві візантійської сфери впливу існувала складна система вироблених традицією канонів.
Пізніше їх було зібрано в окремі рукописні підручниники за зразком афонської “Єрмінії”,, укладеної Діонісієм Фурнаографіотом на поч. 18 ст.
Слайд 13“Єрмінія” з гр. – тлумачення, пояснення.
Керівництво по іконопису
Значну частину складає
довідник з іконографії
Особлива увага – до технології іконопису
Розділи з
богословя ікони
Імовірно,українські іконописці також користувалися зразками (іконографічні типи)
Слайд 15Малювали на дошках
Покривали тонким шаром білого добре відшліфованого крейдяного левкасу
З
лицевого боку зазвичай мають заглиблене поле – ковчег для основного
зображення
З лицевого боку ікони облямовували червоною смужкою, інколи – двоколірною
У 16 ст. на обрамленні, тлі та німбах виникають тиснені орнаментальні мотиви
Ікони не підписували й не датували (збережено лише кілька підписаних і датованих ікон 14 – 16 ст.)
Слайд 16Крім монахів-іконописців високого професійного рівня, іконописом займалися малярі-ремісники та майстри-самоуки
Слайд 17Іконопис 14 ст.
У 14 ст. українські землі під владою Литви,
Польщі, Угорщини, спустошені після татарської навали
Слайд 18Богородиця Одигітрія “Львівська”
Слайд 19Богородиця Петрівська, 14 ст.
Приписують Петру Ратенському
(2 ол. 13-1326 р.),
у 1308-1326 був
Митрополитом усієї Русі.
Походив з пограниччя Галичини та
Волині (р. Рата).
Слайд 20Богородиця Одигітрія з Луцька кін.14 ст.
Слайд 21Один з найпопулярніших святих в Україні – св. Миколай
Слайд 22Юрій Змієборець 14 ст.
С.Станиля, біля Дрогобича
Слайд 2315 СТОЛІТТЯ
Важливий мистецький осередок – Перемишль
Львів – великий центр торгівлі
між Сходом та Заходом. У 15 ст. – писемні згадки
про львівських іконописців
вцілілі ікони 15 ст. – переважно намісного та деісусного рядів
у 15 ст. іконостас був невеликий, мав 2-3 ряди, намісні та празничкові ікони були досить великі
Слайд 24Риси іконопису 15 ст.
Фігурні зображення переважають над складними сюжетними сценами
Лінія
як засіб художньої виразності
Тло – переважає світло-охристе різних відтінків, рідше
– червоне, темно-зелене, димчасто-синє
Гладке золоте тло
Тло, лаковане під золото, з тисненим або нанесеним орнаментом зявляється у кін. 15 ст.
Насичені кольори, майже без білила
Наявність індивідуальних почерків, властивих різним майстерням і школам
Раніше золото клали лише на німбах, що мали орнаментацію – цировку – поєднання матових та блискучих площин
Слайд 25С.Дальова Архангел Михаїл (Лемківщина)
Слайд 29Архангел Михаїл, 15 ст.
з Дальови
Слайд 30Преображення з Бусовиська (старосамбірщина) 15 ст.
Слайд 31Ікони з Ванівки
біля Коросна на Лемківщині
Преображення
Слайд 34Богородиця з пророками, Підгородці
(Сколівщина)
Слайд 38Спас нерукотворний, Перемишльщина
Слайд 39Спас нерукотворний С.Терло
(Старосамбірщина)
Слайд 43Страшний суд
с.Мшанець
(Лемківщина)
один з найстаріших
Слайд 44Сюжет “Страшного суду” – дуже популярний в Україні до кін.
18 ст.
У храмі “Страсті” – пн. стіна; “Страшний суд” –
зах.
Врподовж століть зберігає композицію та персонажів
Слайд 45Шість горизонтальних поясів
Христос-Суддя з престоячими
Небесні сили
Апостоли
Представники різних народів
Рай за
муром
Земля, що віддає померлих
пекло у вигляді двоголової потвори
(Геєна огненна)
Серед покараних
грішників – шинкарка
Слайд 49Ікони 16 ст.
Архангел Михаїл
С. Яблунів
Слайд 52Троїцька ц. у Потеличах Жовківщина
Слайд 59Престоячі жони, фрагмент з Борщович
Слайд 60Параскева Пятниця зі с. Крушельниця, Сколівщина