Корненко І.О. А142 /9 Антифрикційні сплави. Сплави на основі олова та свинцю

на основі олова та свинцю

значною зносостійкістю і достатньою міцністю, доброю припрацьовуваністю, корозійною стійкістю, відсутністю схоплювання з поверхнею контакту.
Антифрикційні

сплави застосовуються для виготовлення деталей, які працюють на стирання: вкладишів підшипників, напрямних втулок різнихмеханізмів, поршневих кілець, черв'ячних коліс тощо. Підшипниковими називаються сплави, які використовуються для виготовлення вкладишів підшипників ковзання.

на основі алюмінію та ін.
За структурою литі антифрикційні сплави поділяють на матеріали,

в яких:
у відносно м'якій основі розташовані твердіші включення інтерметалідних з'єднань (наприклад: олов'янистий бабіт, алюмінієва та олов'яниста бронза);
у міцнішій основі твердого розчину розташовані включення м'якої металевої структурної складової (наприклад: свинцевисті бронзи, сплави на основі алюмінію, що містять олово, свинець і кадмій), яка служить твердою змазкою в процесі експлуатації.

(Pb) та стибієм (Sb). Крім названих компонентів використовуються Bi, Zn, Cd, Tl. Сплави олова характеризуються, зазвичай,

низькою температурою плавлення, відносно малими міцністюта твердістю, високою пластичністю.
З багатьма металами олово утворює евтектики, що мають нижчу температуру плавлення, ніж вихідні компоненти, наприклад сплави (в дужках вказано відсотковий вміст олова за масою й температура плавлення, відповідно) Bi-Sn (45%, 139°С); Cd-Sn (67,76%, 177°С); Pb-Sn (61,9%, 183°С); Tl-Sn (56,76%, 170°С), Zn-Sn (91%, 198°С); тверді розчини з легувальними металами утворює рідко. Для олова характерним є утворення інтерметалевих сполук (станідів), що мають, переважно, високі температури плавлення, наприклад Zr3Sn2 (tпл = 1985°С), Ti3Sn (1663°С), Pt3Sn (1420°С), Pr2Sn (1415 °C), Cl2Sn (1400°С), Mg2Sn (778°С).

що містять олово, олово з сурмою і міддю — бабіти мають

добрі антифрикційні властивості у присутності мастила, тому широко застосовуються як матеріал підшипників. Легкоплавкі припої — це сплави олова переважно зі свинцем у різних пропорціях залежно від призначення. П'ютери — сплави олова з міддю, стибієм, вісмутом або свинцем, що характеризуються високою пластичністю.
Крім того, олово у кількостях від 1 до 11% входить до складу олов'янистих бронз[1][2].

99%) з іншими металами, такими як мідь (0,25…2,5%), стибій (0,5…8%),

вісмут або свинець. Характеризується високою деформівністю, а при вмісті міді та стибію і твердістю. Додавання свинцю до сплаву погіршує механічні властивості але надає йому своєрідного блиску з голубуватим відтінком. Температура плавлення сплаву може становити 170…230°C — у залежності від процентного вмісту компонентів.
Так як п'ютер має гарний зовнішній вигляд, добре піддається поліруванню, то він до теперішнього часу активно використовується при виробництві декоративного посуду і прикрас. Через токсичність свинцю і стибію п'ютер для виготовлення харчового посуду уже не використовують.

До 1-ої групи відносяться С. с., що містять малі добавки

Fe, Cu, Sb, Sn, Cd або Са в концентраціях, не що знижують, а що в деяких випадках підвищують корозійну стійкість свинцю і що значно збільшують його межу повзучості і тривалу міцність. У 2-у групу входять С. с., які містять в значній кількості елементи, що підвищують міцність, твердість і антифрикційні властивості і плавлення свинцю, що знижують температуру, і його усадку при литві. Як і свинець, більшість С. с. (за винятком тих, що містять більше 0,1% Ca, Mg, Li, До або Na) характеризуються високою корозійною стійкістю на повітрі, у воді, а також в більшості розбавлених неорганічних кислот при кімнатній і низьких температурах. С. с. стійкі в концентрованих оцетовою хлороцетовій і лимонній кислотах. У присутності кисню стійкість в органічних кислотах знижується. Хлор (до 100 °С), сірководень і сірчистий газ надають незначну дію на С. с. Низьколеговані С. с. вельми стійкі в грунті, що містить солі кремнієвої, вугільної і сірчаної кислот.