КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

ринку цінних паперів.
2. Роль Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку.
3. Фінансові посередники в системі корпоратив-ного управління.
4. Зовнішні структурні елементи корпоративного управління.

Єльникова Галина Василівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту

про багатоманітність форм державного регулювання ринку цінних паперів як важливого

зовнішнього механізму корпоративного управління.
Проте можна виділити спільні форми: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав і обов’язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, а також умов їх продажу (розміщення)

формами державного регулювання ринку цінних паперів та корпоративного сектору також

є розробка норм і контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів, контроль за системами ціноутворення, встановлення правил і стандартів здійснення операцій і контроль за їх дотриманням та інші елементи зовнішнього корпоративного управління.

державного регулювання можна віднести такі: створення системи захисту прав інвесторів

і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам видавання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів

за такою діяльністю, заборона та припинення на певний термін професійної

діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством.

Наприклад, в Україні на юридичних осіб можуть накладатись такі штрафи: −

за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів — у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;

1. Форми державного регулювання ринку цінних паперів - 5

без ліцензії, отримання якої передбачено чинним законодавством, — у розмірі

до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; − за ненадання, несвоєчасне надання або надання свідомо недостовірної інформації — у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; − ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів — у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Форми державного регулювання ринку цінних паперів- 6

регулювання корпоративного сектора та контроль за діяльністю учасників корпоративного сектора

здійснюють:
- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- Антимонопольний комітет;
- Фонд державного майна та ін.

Координацію цих учасників здійснює Координаційна рада на чолі з

Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та при участі керівників інших державних органів контролю в межах своїх компетенцій.

1

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

– це державний орган, що має центральний апарат і територіальні органи, законодавчо визначену структуру і напрями діяльності (формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стан-дартів, координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних,

- 2
здійснення державного регулювання та контроль за випуском і обігом

цінних паперів та їх похідних на території України, дотримання вимог законодавства у цій сфері, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень, сприяння розвитку ринку цінних паперів, узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення).
 
 

характеризуються як компанії, що надають своїм клієнтам послуги
в галузі інвестування...

як інститути, що організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці, як основні суб’єкти ринку капіталу

Їх призначення – забезпечувати певну економію як в рамках

компанії, так і в масштабах всього суспільства за рахунок спеціалізації (функціонуючи в досить складному змішаному механізмі господарювання). Вони обслуговують різні сектори національного господарства;
підпадають під дію державних та ринкових регуляторів.

посередників:

- залучення вільних інвестиційних ресурсів і спрямування їх у орпоративний

сектор;
- зниження рівня ризиків при інвестиційній діяльності;
- консультативна

виступати як фізичні, так і юридичні особи (в т.ч. особи

з іноземним громадянством).
У будь-якому випадку, особа повинна мати ліцензію на здійснення даного виду послуг (посередницьких операцій).

посередництва:
- фінансові брокери (посередники);
Брокер - це посередник ринку прямого фінансування,

який виконує технічну функцію (допомагає зустрітися продавцю з покупцем фінансових ресурсів). Брокер отримує комісійну винагороду за укладання фінансової угоди, при цьому умови купівлі-продажу коштів продавець і покупець узгоджують безпосередньо один з одним.

цінними паперами (дилери);
дилери спочатку акумулюють у себе фінансові ресурси, призначені

до продажу, а потім продають їх від свого імені, висуваючи власні вимоги та пропозиції.
Дилери стають основними учасниками ринку непрямого фінансування.

умов діяльності дилерів є формування власного стартового капіталу.
В

Україні вони також мають право здійснювати діяльність по сприянню випуску цінних паперів та їх обігу (комісійну та комерційну діяльність від свого імені за свій рахунок та за рахунок клієнта)

фонди;
Інвестиційний фонд - це юридична особа, заснована у формі

закритого акціонерного товариства з урахуван-ням вимог, встановлених Положенням про цей фонд, що здійснює виключну
діяльність у галузі спільного інвестування.
- інвестиційні компанії;

компанією визнається торговець цінними паперами,

який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

створюється
у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою

відповідальністю в порядку,
встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування згідно з відповідним Положенням.

консультанти;
Інвестиційний консультант — це уповноважена клієнтом (інвестором) фізична особа або

організація, яка не залежить від банку, страхової компанії, інвестиційного фонду та інших установ;
діє від імені і на користь клієнта (інвестора), допомагаючи йому вибрати найбільш оптимальний інвестиційний або фінансо-вий продукт (депозити, кредити, страху-вання, коштовні папери, нерухомість, бізнес і т. І.), що задовольняє його інвести-ційні потреби.

Дові́рче товари́ство – товариство з додатковою відповідальністю, що здійснює представницьку діяльність

відповідно до договору, укладеного між довіреними особами та довірителями щодо управління майном. Зазначена угода має назву договору “довірче управління”.

управління не зумовлює переходу права власності на нього до довіреної

особи.
Довірче товариство на підставі дотримання встановлених державою ліцензійних умов проводить довірчі операції та надає фінансові траст-послуги (trust — доверие) з питань довірчого управління майном.

структурні елементи корпоративного управління:
державні органи загальної та спеціальної компетенції є

важливим зовнішнім елементом системи корпоративного управління;
другим важливим зовнішнім елементом корпоративного регулювання є механізми ринкового контролю;

зовнішнього корпоративного управління можна вважати громадські організації, засоби масової інформації,

які впливають на корпоративну стратегію й тактику.