Козацьке бароко

українських землях у XVII-XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних

традицій та європейського бароко. Період другої половини 17 - 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові “українське бароко”.

вірші Кирила Транквіліона Ставровецького, а повна перемога бароко — утворення

київської школи. Найбільшими культурно-політичними успіхами, які відігравали велику роль в історії українського барокового письменства, були: відновлення православної ієрархії 1620 року та заснування київської школи 1615 року й її реформи, проведені Могилою (1644 р.) та Мазепою (1694 р.), нові ієрархи, і професори Академії були головними репрезентантами бароко.
Бароко в Україні поширюється в усіх жанрах тодішньої літератури. В поезії українського бароко виникає силабічний вірш, поряд з яким існує також вірш народний. Найвідомішим жанром барокової поезії була духовна пісня. Різноманітні жанрові форми існують і всередині поезії світської: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо.

27 грудня 1633) — письменник, церковний і освітній діяч Речі

Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.

авантюрне оповідання
бароковий театр.
шкільна драма, у творах якої використані мотиви

та образи як християнства, так і античності. Поширюються великодні й різдвяні драми, п’єси типу європейських міраклю та мораліте.
У XVIII столітті з’являються й чисто світські драматичні твори на сюжети з української та всесвітньої історії («Володимир» Ф. Прокоповича, «Фотій» Г. Щербацького, «Благоутробіє Марка Аврелія» М. Козачинського). З комедійних жанрів драми в українському бароко існували інтермедії («Продав кота в мішку», «Найліпший сон»).

події 1648 — 1702 років, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський),

Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709)
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700 років).
Докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та інших держав.

ПЕРША СТОРІНКА РУКОПИСУ «ЛІТОПИСУ САМОВИДЦЯ»

Самійла Величка

спрощеними формами. Певні елементи українського бароко були запозичені із російського.

Стиль українського бароко продовжився до будівництва храму архієпископа Харківського Священномученика Олександра. Принципами українського бароко були пишність і своєрідне розташування частин деталей споруд, декоративність орнаменту і гра світлотінні, які підкреслювали переваги величезним площам кам'яних церков. Українські архітектори цього періоду намагалися поєднати у кам'яному храмовому будівництві європейські віяння мистецтва бароко з великими традиціями Київської Русі.

Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)
4. Вознесенська церква (1701—1705)
5. Свято-Троїцький собор Кирилівського

монастиря (1695)
6. Микильський собор (1690—1696)
7. Богоявленський собор (1693)
8. Софіївський собор у Києві (1697—1700)
9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві (1699—1707)
10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)
11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині
12. Церква Св. Миколи у Батурині
13. Воскресенська церква у Батурині
14. Церква Покрови Богородиці у Батурині
15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
16. Успенська церква Глухівського монастиря
17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря
18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
19. Мала трапезна церква Густинського монастиря
20. Покровська церква в с. Дігтярівці Чергігівської області
21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)

22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському
23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі
24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря
25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря
26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря
27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря
28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі
29. Мурована Воскресенська церква в Любечі
30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря
31. Церква в с. Мохнатин
32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку
33. Вознесенський собор у Переяславі (1700)
34. Дерев'яна церква в с. Прачі
35. Дерев'яна церква Св. Іоанна Хрестителя
36. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695)
37. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові
38. П'ятницька церква в Чернігові
39. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові
40. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві

1994.

Українська література XVIIІ ст. — К.: Наук. думка, 1983.

Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія. — К.: Вища шк., 1981.

Юдін-Ріпун І. М. Культурологія просвітництва: Навч. посібник для студ. мистецтвознавчих вузів за спец. 02.01. — Культурологія (НАН України). — К.: Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського, 1999.

Культурологія. Теорія та історія культури / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. — К., 2004.

Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій.

Культурологія. Історія світової культури. – М.: "Культура і спорт", "Юніті", 1998 р

http://uk.wikipedia.org/wiki/Козацьке_бароко