Слайд 1КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Слайд 2ПЛАН
1. Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій.
2. Основні досягнення культури
Стародавньої Месопотамії.
3. Давньоєгипетська культура.
Слайд 3Творці перших цивілізацій на Землі в кінці IV – III
тисячолітті до н.е. - народи, які заселяли долини великих рік
– Тигру, Євфрату, Нілу, Інду, Гангу, Янцзи і Хуанхе.
Утворенню цивілізацій сприяли
наносні родючі землі, які утворювалися завдяки періодичним розливам рік
об'єднання зусиль селянських общин
накопичення спостережень за часом розливу рік
іригаційні роботи
Забезпечення багатих врожаїв
Слайд 4Створювалися умови для майнового розшарування і виникнення держави
жорстка централізація влади
повне всевладдя і навіть обожнювання правителя
застосування рабської праці, але при
цьому – збереження сільської общини
Склався особливий тип держави – східна деспотія
існування бюрократичного апарату
Слайд 5Наприкінці IV тис. до н. е. в оточенні могутнього масиву
первісності виникають культури шумеро-аккадського Дворіччя (Месопотамії) та Давнього Єгипту.
Давньосхідна
людина відразу вагомо заявила про свою присутність на Землі
містами з десятками
тисяч населення грандіозними
палацами і храмами розвиненою
писемністю
шляхами, іригаційними
спорудами
Слайд 6Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії
Історія відкриття
Месопотамія (українською –
Межиріччя або Дворіччя) область між ріками Тигром і Євфратом. Ця
територія зараз переважно належить Іраку.
Стародавня Месопотамія – історична область, де згідно з сучасними уявленнями раніше від усіх на планеті складається державність.
Слайд 7Джерела вивчення
Основне джерело знань – Біблія
розповіді про будівництво Вавилонської вежі
про правителя Навуходоносора і полонення євреїв
про халдеїв – мешканців
Вавилона
про столицю Асірії – Ніневію – “велику блудницю”
про чашу гніву, яку сім ангелів вилили на приєвфратські землі
Слайд 8Описував ці місця давньогрецький історика Геродот.
Він захоплювався стінами Вавилона
– такої ширини, що на них могли роз'їхатися дві бойові
колісниці, прирахував до чудес світу “висячі сади Семіраміди”
Слайд 9У XIX ст. відбулися грандіозні археологічні відкриття в долинах Тигру
і Євфрату. Були розкопані головні міста Месопотамії, розшифрована писемність, що
дозволило досить детально реконструювати минуле Дворіччя.
Цегла з храму бога води Енкі з давньошумерського міста Ериду
Розкопки міста Урук
Слайд 10 Особливість найдавнішої політичної історії Месопотамії - існування декількох держав,
які почергово домагалися переваги в регіоні.
У кінці IV –
на початку III тисячоліття до н.е. на півдні Дворіччя виникли міста–держави Ур, Урук, Лагаш, об'єднані істориками збірною назвою Шумер (на ім'я народу, що жив там).
Пізніше сформувалося і почало завоювання царство Аккад.
У III тисячолітті до н.е. велика частина Месопотамії потрапляє під владу Вавилонського царства.
З XVI ст. до н.е. посилюється міць Асірії (її столиця – місто Ніневія).
Після нового недовгого піднесення Вавилона в VI ст. до н.е. Межиріччя було завойоване північним сусідом – Персією (Іраном)
Слайд 11Культура цих держав мала певні відмінності, але чітко простежується її
спадкоємність, спільні риси.
Месопотамію - колискою людської цивілізації.
Багато що
з того, що становить сучасну культуру і оточує нас в повсякденному житті, виникло саме там.
Слайд 12
Міфологія та релігія
Релігія Межиріччя політеїстична. За записами на глиняних
табличках нараховано понад 2400 богів. Богам поклонялися у вигляді ідолів,
збереглися записані на глиняних табличках молитви.
Месопотамські боги були антропоморфічними, тобто схожими на людей. Вони їли і пили, як люди, п'яніли й сварилися між собою.
Одним із найважливіших богів спочатку був шумерський бог і легендарний цар Енліль, вплив якого поширився також і в Аккад.
Важливими богами у Шумері були Ан, якого аккадці називали Ану,
Енкі, якого в Аккаді називали Еа, Нанна, в Аккаді Сін, Уту, в Аккаді Шамаш.
Шумерська богиня кохання Інанна стала аккадською Іштар.
Коли до влади прийшов Вавилон, Хаммурапі оголосив верховним богом Мардука
Слайд 13Будівництво й архітектура
У Месопотамії (за останніми даними, раніше, ніж у
Єгипті) починають будувати іригаційні споруди.
Іригація мала планомірний, великомасштабний характер.
Повені Євфрату бувають дуже сильними, але нечастими. Тому копалися величезні котловани, які заповнювалися водою під час повені – так створювався запас води на час посухи.
Накопичений досвід став використовуватися в будівництві.
Слайд 14У кінці IV тисячоліття до н.е. шумери вже будують міста.
В них складаються і перші державні структури.
Виникає монументальна архітектура.
Під час розкопок була знайдена статуя жерця, правителя шумерського міста Лагаша на ім'я Гудеа, який жив у XXI ст. до н.е. Він зображений з планом майбутнього храму в руках. Це – свідчення одночасно високої будівельної техніки і значущості, яку правителі надавали будівельним роботам
Фігурка жреця
Слайд 15Монументальне будівництво, як і іригація, – яскравий приклад перемоги людини
над несприятливими природними умовами.
В Месопотамії немає готових будівельних матеріалів
– каменю, дерева.
Всі гігантські споруди зводилися з глиняної цегли.
Глиняна цегла
Слайд 16Основні монументальні будови - храми і палаци.
Храми часто розміщувалися
на вершині багатосхідчастої башти – зікурату.
Зікурати складалися з декількох
складених суцільною цегляною кладкою платформ, розміри яких зменшувалися догори.
Вважалося, що такі східці сполучають землю і небо. Храм знаходився на верхньому майданчику, піднятися до нього можна було довгими сходами і похилими підйомами. Такі процесії становили частину релігійних церемоній.
“Храми–гори”, які створювалися працею селян–общинників і рабів, ставали символами всемогутності держави.
ЗІКУРАТ - храмова башта, належить до головних храмів вавилонської і Ассірійської цивілізацій. Назва походить від вавилонського слова sigguratu – вершина, у тому числі вершина гори.
Слайд 17Зікурат в Урі. Реконструкція
Зікурат - штучний горб, оформлений як імітація
одного з тих святилищ, яких шумери були насильно позбавлені, перейшовши
з своєї гірської прабатьківщини на рівнини Месопотамії.
Зіккурат був масивною спорудою з похилими стінами, невеликим храмом на вершині. Розміри його були величезні; знаменитий вавілонський зікурат був висотою більше 90 м, довжина кожної сторони квадратної підстави також складала більше 90 м.
Слайд 19«Вежа» була своєрідною проекцією «небесного» світу. Її структура являла будову
Всесвіту
Вавилонська вежа –храм найверховнішого бога Мардука.
Творець – ассирійський архітектор
Арадаххешу.
В алтарному приміщенні храму стояла золота статуя бога Мардука.
Її вага – понад 2,4 тонни. Висота Вавилонської вежі – 90 метрів.
Вавилонська вежа – визначне місце у Вавилоні
Слайд 20Вавілонська вежа.
Будівля Європарламенту
Слайд 21Кам'яна будівля, яка складалася із ступінчастих терас. На кожній терасі
був шар землі, де і розбивали сад. Вода вгору подавалася
за допомогою водопроводу.
Озеленені тераси Вавилонської вежі відомі як “висячі сади” Семіраміди
Слайд 23Постійні війни вимагали зведення оборонних споруд.
Міста Межиріччя стають справжніми
фортецями.
Про столицю Асірії Ніневію говорили: “Та, яка своїм сяйвом
відкидає ворогів”. Зубці її стін, які досягали біля 20 м у висоту, прикрашала цегла, покрита блакитною глазур'ю із золотою блискучою смугою. Вавілон оточували чотири кільця стін. Головні ворота були присвячені богині Іштар. За наказом царя Навуходоносора до них побудували дорогу надзвичайної краси і абсолютної неприступності для можливого ворога. З двох боків здіймалися семиметрові стіни. Ця дорога була вимощена величезними плитами з білого вапняку.
Ворота Іштар
Слайд 25Вавилон Орнамент стін дороги Мардука
Вавилонські стіни
Слайд 26Головний бог Вавілонського царства –
Бел-Мардук.
Навуходоносор ІІ- цар Вавілонії
Слайд 29Зброя ассирійців: таран і катапульта
Слайд 33Храм Ета
Храмова башта бога Місяця Наіни в Урі
Слайд 34Скульптура Шумеру
Пов'язана з релігійною культовою і військовою тематикою.
Статуеткам
властиві видовжені або присадкуваті пропорції, великі інкрустовані очі, окремі деталі
ледь намічені. Статуетки відзначаються виразністю при всій умовності стилю їх виконання.
Слайд 35Богиня кохання Іштар у вигляді богині війни
Іштар, донька бога неба
Ану
Слайд 36Алібастрова фігурка жінки з храму Іштар
Фігурка небесного бика
Слайд 37Особливе місце серед скульптурних пам'яток Шумеру посідають рельєфи
Декоративна панель
Слайд 38Царське полювання, рельєф замку Ашшурбанапала
Слайд 39Значних успіхів мистецтво Шумеру досягло в галузі художнього ремесла (виготовлення
виробів із золота, срібла, кольорових каменів).
Слайд 40ЗОЛОТА ГОЛОВА БИКА, знайдена в царській гробниці в Урі
Покрита золотою
фольгою казкова істота, схожа на «зубра з головою людини»
Слайд 41Орел с головою лева» зі срібла і золота
Золота прикраса
Слайд 42Писемність і література .
Найбільше досягнення культури Месопотамії – писемність.
Раніше
за всіх її створили шумери в IV тисячолітті до н.е.
Спочатку з'явилося малюнкове письмо – піктографія. Поступово окремими знаками почали позначати вже не слово, а склади і звуки, а малюнки змінили свій вигляд.
Для письма використовували глину – найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі. З ретельно очищеної глини виготовляли табличку, напис наносили паличкою або металевим стержнем. За формою клиноподібних рисок писемність отримала свою назву – клинопис. Готову табличку обпалювали у спеціальних печах.
Глиняні таблички з клинописом
Слайд 43Зараз уже прочитано тисячі табличок найрізноманітнішого змісту: царські накази, господарські
записи, учнівські зошити, наукові трактати, релігійні гімни, художні твори.
В
Ніневії була зроблена виключна знахідка – перша в історії людства бібліотека.
Її створили за наказом асірійського царя Ашшурбаніпала— любителя й колекціонера літературних творів усієї Месопотамії.
"Я пізнав заховані таємниці мистецтва письма, - сповіщав він у одному з написів, - я читав у небесних та земних будовах і міркував над цим. Я був присутній на зібраннях царських переписувачів".
В зібрання увійшли всі доступні (на той час) документи.
Слайд 44Збереглася і табличка з суворим наказом, розісланим по всій країні,
збирати або переписувати глиняні таблички.
Бібліотека була блискуче організована: внизу
кожної таблички – повна назва книги і номер “сторінки”, ящики розміщалися на полицях відповідно до тем, у кожної полиці – номер.
Слайд 45
Жанри: міфи, епічні твори, молитви, псалми, гімни богам і обожненим
царям, весільні пісні та пісні про кохання, поховальні плачі, плачі
з приводу народних бідувань, дидактичні твори, байки, прислів'я та приказки, казки, анекдоти (здебільшого про свекрух, про тещ, як це не дивно,— жодного).
Сюжети шумерських літературних творів мають більше пізнавальну, аніж художню вартісність.
Література Месопотамії виникла ще в шумерську добу, на світанку месопотамської цивілізації.
Слайд 46До кращих творів вавилонської літератури належить епос про Гільгамеша
Поема створена
шумерами і розповідає про царя міста Урук, героя Гільгамеша. Гільгамеш
і його друг Енкіду здійснюють безліч подвигів. Після смерті Енкіду Гільгамеш не може примиритися з тим, що, на відміну від богів, люди не живуть вічно. Він вирушає шукати таємницю безсмертя. Пошуки приводять його до першої людини – Ут–напішті (єдина людина, що врятувалася від всесвітнього потопу). Ут–напішті переказує Гільгамешу історію свого життя. Переклад цієї розповіді на європейські мови викликав справжню сенсацію, оскільки вона практично повністю співпадала з розповіддю про “великий потоп” у Біблії: гнів богів, споруда великого корабля, земля, покрита водою; навіть зупинка на вершині великої гори!
Слайд 47Ходить вітер шість днів, сім ночей,
Потопом буря покриває землю.
Коли ж
настав день сьомий.
Буря з потопом війну припинили,
Ті, що билися, немов
би військо.
Заспокоїлось море, вщух буревій — потоп припинився.
Я відкинув люк - світло впало мені на облич чя.
Я поглянув на море - тиша настала,
Й усе людство глиною зробилось!
Наприкінці своєї подорожі Гільгамеш, загубивши чарівну квітку безсмертя, розуміє: вічно живе в пам'яті нащадків той, хто здійснює добрі справи.
Слайд 48Наукові знання
Охоронці вищої мудрості - жерці.
Особливого значення набуло спостереження
за зірками. Зіркам приписувалася магічна сила. Храми на вершинах зікуратів
служили своєрідними обсерваторіями.
Слайд 49У Вавилонії була відома вся зоряна карта, яка може бути
створена без телескопа. Жерці встановили зв'язок Сонця зі знаками зодіаку.
На основі астрономічних спостережень було розроблено дуже точний місячний календар. Вавилонці користувалися сонячними і водяними годинниками. Вірили у вплив зірок на долю людини, великою повагою користувалася астрологія.
Слайд 50Шумери досягли успіхів у математиці
Заклали фундамент для розвитку вавилонської математики:
знали чотири арифметичні дії, вміли підносити до степеня, добувати квадратний
і кубічний корені, обчислювати площу ряду геометричних фігур, винайшли примітивну систему дробів, знали арифметичну прогресію, навіть склали спеціальні таблиці для швидкого множення та ділення.
Слайд 51Вавилонці, спираючися на математичні надбання шумерів, за тисячоліття до Піфагора
відкрили його теорему, навчилися обчислювати об'єм окремих просторових фігур і
площу земельної ділянки неправильної форми (вони розбивали її на ряд правильних фігур, визначали їхню площу, а потім результати додавали), знали число “П”.
На думку сучасних математиків, порівняно з іншими передньоазійськими народами давнини вавилонці досягли в галузі математичних знань найбільших успіхів.
Слайд 52Шумери винайшли колесо та гончарне коло, першими навчилися виплавляти бронзу
та виготовляти кольорове скло, створили першу професійну армію та перші
правові кодекси. Шумерські астрологи встановили, що рік складається з 365 діб і поділили його на 12 місяців згідно з рухом Сонця по екліптиці через 12 сузірь зодіакального кола.
Сучасний розподіл кола на 360 градусів і години на 60 хвилин має в своїй основі ассиро-вавилонську шістесяткову систему лічби.
Слайд 53Закони Хаммурапі
Підсумком розвитку політичної думки стало оформлення письмових законів у
Шумері, Аккаді, інших державах Месопотамії.
Цар–законодавець - Хаммурапі
Закони Хаммурапі
були знайдені французькими археологами в ході розкопок в 1901—1902 роках в Сузах (територія стародавньої Месопотамії).
Звід Хаммурапі являв собою чорний базальтовий стовп із вирізьбленими на ньому 282 законами.
Слайд 54Закони вибиті клинописом на обох сторонах стовпа на класичному вавилонському
діалекті аккадської мови.
У верхній частині стовпа зображений сам Хаммурапі,
що одержує закони з рук бога сонця Шамаша.
Слайд 55Закони Хаммурапі випливають із шумерської правової традиції і є одним
з найважливіших джерел для вивчення права й соціально-економічного устрою Месопотамії
того часу.
У центрі уваги законів - господарські, економічні й сімейні відносини.
Основна увага приділена опису покарань за різні правопорушення. Закони передбачають сувору систему покарань: практично будь-яка крадіжка карається смертною карою.
Слайд 56Структура Зводу законів Хаммурапі
Збірка законів складається із прологу, 282 статей
і епілогу.
У законах Хаммурапі регулюються цивільні, зобов'язальні, трудові, шлюбно-сімейні,
кримінальні та кримінально-процесуальні відносини.
Слайд 57Основні Закони
Якщо людина почне, клянучись, звинувачувати іншу людину у вбивстві,
а цього не доведе, то її треба вбити.
Якщо людина виступить
у судовій справі свідком звинувачення, але не докаже цього, і якщо ця судова справа стосувалася життя, то цю людину треба вбити.
Якщо людина вкраде надбання бога або палацу, то цю людину треба вбити; а також того, хто прийме із її рук вкрадене, треба вбити.
Якщо раб людини вдарить по щоці когось із людей, то треба відрізати йому вухо.
Якщо людина пограбує і буде схоплена, то її треба вбити.
Якщо у домі людини спалахне вогонь і людина, що прийшла гасити його, зверне свій погляд на пожитки господаря дому і візьме щось із пожитків господаря дому, то цю людину треба кинути у цей вогонь.
Слайд 58 Якщо людина вкраде малорічного сина людини, то її треба
вбити.
Якщо чоловік візьме жінку без письмового договору, то ця жінка
— не дружина.
Якщо дружина дозволить умертвити свого чоловіка із-за іншого чоловіка, то цю дружину треба посадити на кілок.
Якщо син вдарить свого батька, то йому треба відрізати пальці.
Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
Якщо вона зламає кістку людині, то треба зламати її кістку.
Якщо людина виб'є зуба людині, рівній собі, то треба вибити їй зуба.
Отже,культура Месопотамії досягла високого рівня розвитку!
Слайд 59 Культура Стародавнього Єгипту — одна з найдавніших і найбільш
самобутніх
Слайд 60“Все на світі боїться часу, але час боїться єгипетських пірамід”.
Арабський мандрівник
Слайд 61Наприкінці IV тис. до н.е. у північно-східній частині Африки, в
долині річки Ніл (яку єгиптяни називали Ха-пі) сформувалася ранньорабовласницька держава
Та-Кемет ("чорна земля"). Єгипетська нація складалась з 40 невеликих держав. У другій половині IV тис. до н.е. ці держави утворили два царства: на півночі – Нижній Єгипет, на півдні – Верхній Єгипет.
Єгипет об'єднався під владою одного фараона; володар, якого звали Менее, заснував І династію фараонів, а всього, за підрахунками жерця Манефона, у Єгипті за період його існування як самостійної держави змінилося 30 династій фараонів.
Стародавня Єгипетська імперія
Слайд 62Історію Стародавнього Єгипту поціляють на періоди:
Давнє царство (близько
2800-2500 pp. до н.е.) Середнє царство (близько 2050-1670 pp. до
н.е.) Нове царство (близько 1580-1070 pp. до н.е.) Періоди між ними отримали назву Міжцарств. Після Нового царства настає Пізній час.
У 332 р. до н.е. Єгипет було підкорено Олександром Македонським, а у 30 р. до н.е. він увійшов як провінція до складу Римської імперії.
Таким чином, давньоєгипетська цивілізація існувала практично три тисячоліття, зберігаючи цілісність своєї оригінальної, складної і надзвичайно багатої культури.
Слайд 63Єгипет – стародавня рабовласницка держава, що досягла такого рівня розвитку,
якого не мала жодна держава того часу.
Родючі грунти, будівельні матеріали
Розвиток землеробства, будівництва , ремесел, торгівлі
Збагачення держави, розвиток науки
Будівництво гребень, систем штучного зрошування
Сонячні та водяні годинники
Зведення будівель висотою 146,6 метрів (піраміда Хеопса)
Власна писемність
Використання знань математики, фізики, астрономії в будівництві, живописі та в архітектурі
Така цивілізація існувала кілька тисяч років тому
Прикраси з золота, срібла, скульптури і сьогодні вражають своєю вишуканістю
Слайд 66Давньогрецький історик Геродот, який жив у
Vст. до н.е. писав:
“ Єгипет – дар Нілу,
його творіння”.
Слайд 67
Ніл - ріка життя
Осіріус – ідея вічності
Слайд 68Дамби – насипи у вигляді валу з глини, змішаної з
посіченим очеретом.
Шадуф – пристрій для підняття води, який складається з
укопаного в землю стовпа й хиткої жердини. На одному кінці її – камінь, а на іншому – шкіряне відро. Він полегшував підняття води в сади і на високо розміщені поля.
Рільництво, засноване на штучному зрошенні,
називається іригаційним.
Слайд 69Писемність
Єгиптяни:
винайшли матеріал для письма-папірус;
створили одну з найдавніших систем письма
у світі- ієрогліфи; їх нараховується понад 700; вони зображають предмети
і тварини, означають звуки, виражають абстрактні поняття.
Першим розшифрував ієрогліфи французький вчений-лінгвіст Франсуа Шампольйон.
Найдавніший із зразків письма – папірус Пісса.
Слайд 72Грамотність у єгиптян була на високому рівні. Вони вважали, що
знання наближають людину до краси.
“Заглибся в писання
і вклади їх
в своє серце
і тоді все, що ти скажеш,
стане прекрасним”.
Найшанованіша професія – професія писаря.
Писарі спеціально опановували мистецтво читання і письма.
«Зверни ж серце твоє до книг… немає нічого вищого за книгу».
Слайд 73«Будь писарем. Звільнений він від всіляких (фізичних) повинностей, захищений він
від роботи всілякої. Позбавлений він від мотиги й кирки. Ти
не станеш тягати корзини. Віддалить це тебе від греблі веслом і позбавить побоїв прутами. Не опинишся ти під (началом) великих господ, під (владою) численних начальників... Це він керує роботою всілякою в країні цій».
Навчали писарів у школах при храмах. Професія ця була найбільш винятковою й користувалася найвищими привілеями давньоєгипетського суспільства.
Писар — це мудрець Давнього Єгипту.
Писарі становили інтелектуальну еліту давньоєгипетського суспільства
Слайд 74Наука- важлива частина єгипетської культури
Стародавні єгиптяни займалися математикою. Знали додавання
та віднімання, множення та ділення, могли вирахувати місткість корзини, площу
кола, об’єм піраміди.
Єгиптяни створили точний календар, в основу якого поклали спостереження за небесними світилами.
Рік у них складався з 365 днів, ділився на три сезони по чотири місяці в кожному.
Накопичувались історичні знання, вівся список фараонів із зазначенням точної дати їх правління та описом подій, які відбувались в роки їхнього царювання.
Слайд 75Релігійні уявлення
Система релігійних уявлень, відображена в міфології - ключ до
розуміння всієї культури Стародавнього Єгипту
Джерела, за якими вивчають міфологічні уявлення
- релігійні тексти, гімни і молитви богам, записи похоронних обрядів
Багато богів шанувалися египтянами у вигляді тварин. Священний бик Апіс сприймався як уособлення продуктивної сили природи і родючості. Цілий культ склався навколо жука – скарабея. Йому поклонялися в храмах сонячних божеств, зображали штовхаючим перед собою сонячний диск. Під час муміфікації кам'яне зображення скарабея клали на місце серця.
Слайд 78Згодом божества стали зображатися у вигляді людей з головами тварин,
рідше – у вигляді тварин з головами людей.
Богиня Хатхор
зображалася з коров'ячою головою, бог Амон – з рогами барана, бог Гор – з головою сокола.
Певні звірі і птахи стали вважатися душами богів і жили при храмах.
Щоб бути визнаним втіленням божества, тварина повинна була мати особливий колір, форму плям, рогів.
Після смерті священних тварин муміфікували, ховали за певним обрядом. Археологи знайшли цілі кладовища биків, кішок, крокодилів.
Слайд 79Вищий культ - культ сонячного божества
Єгипет називали “країною Сонця”, фараонів
– “синами Сонця”.
У часи Давнього царства головним божеством був
бог Сонця – Ра.
В епоху Нового царства фараон Аменхотеп IV ввів єдинобожжя (монотеїзм) – поклоніння всемогутньому сонячному диску – богу Атону.
Своє ім'я, яке означало “Амон задоволений”, він замінив на Ехнатон (“Корисний для Атона”). Фараон зробив столицею спеціально побудоване місто Ахет-Атон. Після смерті Ехнатона жерці відновили шанування Амона-Ра, повернули свою владу і зробили все можливе, щоб ім'я Ехнатона було назавжди забуто. Тільки завдяки тому, що археологи знайшли столицю проклятого фараона-реформатора, його історія стала відома науці.
Бог Сонця – Ра
Слайд 80Бог мудрості – Тот
Бог Сонця - Ра
Слайд 81Хатор –богиня краси і кохання
Сомхет –богиня війни
Хнум – бог гончар
Слайд 83Аменхотеп IV і Нефертіті приносять моління богу Атону
Слайд 84Культ бога вмираючої і воскресаючої природи Осіріса
Осіріс- бог родючості, навчив
людей обробляти землю і саджати сади. Його убив брат Сет,
бажаючи правити сам. Сестра (і одночасно дружина) Осіріса богиня Ісіда знаходить і оплакує його тіло. Син Осіріса та Ісіди – Гор – вступає в боротьбу з Сетом. Завдяки допомозі Ісіди на суді богів Гора визнають єдиним спадкоємцем. Після перемоги Гор воскрешає батька. Однак Осіріс не бажає залишатися на землі і стає царем потойбічного світу.
Цей культ був тісно пов'язаний із землеробством: сівба вважалася похоронами зерна-Осіріса, поява перших сходів – його відродженням.
Слайд 85Найважливіша риса давньоєгипетської релігії -обожнювання царської влади.
Померлий фараон прирівнювався до
Осіріса, який знаходить вічне життя.
Правлячого фараона вважали живим богом,
Гором у плоті, сином Ра.
Такі уявлення мали реальну основу: влада фараона була абсолютною, йому підкорявся величезний бюрократичний апарат, йому належали всі землі в державі, золоті рудники і копальні срібла, в його особисте розпорядження надходили податки. Вірили, що влада фараона поширюється навіть на сили природи. Існував обряд, коли фараон кидав до Нілу папірус, в якому наказував річці розлитися.
Слайд 86Простим людям заборонялося вимовляти вголос не тільки ім'я фараона, але
навіть його царський титул.
Фараон – це алегорія, яка збереглася
в Біблії (в перекладі – великий будинок, тобто – той, який живе у великому будинку).
Леся Українка, що бувала в Єгипті і вивчала його культуру, використала описані уявлення як художній образ в одному з своїх віршів:
“Я, цар царів, я, сонця син могутній,
собі оцю гробницю збудував,
щоб славили народи незчисленні,
щоб тямили на всі віки потомки
Імення...”
Слайд 87Мистецтво стародавнього Єгипту
Бере початок від V-IV тисячоріччя до н.е. Мистецтво
покликане було обслуговувати головним чином потреби релігії, у тому числі
заупокійного культу і державного культу обожнювання фараона.
Релігія, магія були тими силами, що виховували ідеологію мас рабів і сприяли пануванню фараона, жреців, аристократії.
ВЕЛИКІ ПІРАМІДИ
Три знамениті піраміди в Гізе призначалися для збереження склепів фараонів IV династії — Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мікеріна (Менкаура)
Піраміди в Гізе
Слайд 88У стародавньому Єгипті було споруджено славнозвісні єгипетські піраміди, які складалися
з величезних кам'яних брил. Кожна брила мала форму прямокутного паралелепіпеда,
а її вага перевищувала 2,5т.
Слайд 89Піраміди (3-є тис. до н. е.) це одні з найвеличніших
споруд стародавньої цивілізації. Кожна з пірамід збудована з великою математичною
точністю. Вони споруджувалися з гладко обтесаних вапнякових брил, між якими не можна будо просунути навіть лезо ножа. Найбільша з них - піраміда Хеопса.
Піраміда Хеопса
Слайд 90Ці найдивніші споруди збудовані в районі м. Мемфіса. Це гробниці
фараонів - єгипетських царів.
Найбільші дві єгипетські піраміди - це піраміда
Хеопса, її висота 146 м ( вище від сорокаповерхового будинку! ), а периметр основи 1км і піраміда Хефрена ( сина Хеопса ), висота якої 143 м. Їх було споруджено в III тисячолітті до нашої ери.
Слайд 91Блоки, з яких складена піраміда, так точно підібрані один до
одного, що між ними не проходить навіть лезо ножа.
У цій
піраміді має місце теорема Піфагора, золота пропорція. На світанку вона мала колір рожевого персика, а в холодному світлі місяця нагадувала вкриту снігом гірську вершину.
Слайд 92Піраміда Джосера
Піраміда Снофру
Найдавніша піраміда — піраміда фараона Джосера
Слайд 93Розрахунки, опубліковані в 1974р., свідчать, що загону з 405 чоловік
на побудову такої піраміди сьогодні потрібно 6 років при вартості
робіт 1,13 млрд. доларів США.
Слайд 94Грані пірамід дуже точно орієнтовані по сторонах світу. Висота піраміди
Хеопса, яку будували 30 років становить 1/1000000000 частину відстані від
Землі до Сонця. Якщо довжину обводу основи піраміди Хеопса поділити на її подвоєну висоту, то вийде 3,14159 – число π з великою точністю.
Слайд 95В середині пірамід знаходилися тіла померлих фараонів. Разом з фараоном
клали в гробницю усі його багатства, а також прислугу, рабів
та наближених до фараона людей, яких вбивали, коли фараон помирав. Єгиптяни здогадувались що піраміди будуть грабувати, тому в них видовбували тунелі, які за своєю формою нагадують лабіринт, з численими пастками та додатковими коридорами. Ці коридори то звужуються то росходяться і переходять в зали, або просто в глухий кут. Деякі люди, які заходили в піраміду, так ніколи і не побачили сонця, і назавжди залишилися з вічно сплячими богами. Горе тому, хто наважиться зайти в гробницю, адже послання фараонів провіщає – хто зайде в гробницю на того впаде прокляття і вічне страждання.
Слайд 96Вчені спочатку не знали від чого помирали археологи, які входили
в гробницю Тутанхамона. Але потім вчені виявили, що це був
вірус, який пролежав в гробниці кілька тисяч років. За такий довгий час грибок почав мутувати та став небезпечним для людини. Але вчені визначили його, та знайшли протиотруту.
Слайд 97Гіза -долина пірамід
Поховання царів та вельмож утворювали великі "міста мертвих".
На честь небіжчиків споруджувалися заупокійні пам'ятники та храми. Так, біля
трьох великих пірамід височіє велетенський кам'яний сфінкс- лев з головою людини. За переказами, обличчя Великого сфінкса є портретом фараона Хафра. Про розміри цього сфінкса можна судити з деяких цифр: загальна висота його- 19,8 м, розмір рота - 2,32 м, розмір вуха -1,97 м. Поміж лапами сфінкса колись стояв храм. Називали цю споруду "Батьком жаху".
Слайд 98Сфінкс – божество, яке охороняє кордон пустелі, стереже Єгипет від
Сету – бога смерті і гарячого спопеляючого вітру – у
вигляді лева з чоловічою головою.
Слайд 100Сфінкс
Переносне значення Сфінкс — загадкова людина
Слайд 102ГРОБНИЦЯ ФАРАОНА ТУТАНХАМОНА (XIV ст. до н.е.)
Слайд 111 Карнакський храм будувався протягом сторіч.
Колонний зал його найбільший в
світі :
144 колони, розташовані в 16 рядів, висота центральних сягає
23 м. На капітелі кожної з них могло розміститися 100 чоловік
Храм Карнакський
У часи Нового царства були зведені найвідоміші храмові комплекси — храми Амона-Ра в Карнакі і Луксорі
Слайд 112Луксор –”місце безлічі палаців” Карнакський храм
Слайд 116Перлина давньоєгипетської архітектури – скельний храм фараона Рамзеса II в
Абу-Сімбел
Біля входу в храм чотири двадцятиметрових фігури зображають самого фараона
і головних богів. Храм всередині не має штучного освітлення. Він орієнтований таким чином, що один раз на рік – в день приходу Рамзеса II на престол – сонячне проміння досягає головного святилища, освітлює обличчя статуй Рамзеса і Амона, а також вибитий на стіні текст мирної угоди з хеттами, перемогу над якими здобув фараон.
Слайд 117Храм Рамзеса ІІ
Колоси Мемнона (Аменхотеп ІІІ)
Слайд 121Тутмос ІІІ
Статуя Рамзеса ІІ в Луксорі
Слайд 126Образотворче мистецтво
Підкорялося суворим правилам.
Особливий канон існував для зображення фігур
на площині – рельєфів, фресок, малюнків на папірусі. Голова і
ноги зображалися в профіль, а торс і очі – в анфас. Вся фігура окреслювалася однією лінією. Розміри зображень передавали ієрархію: чим значнішим вважався об'єкт, тим більшим він зображався. Найбільший – фараон (рівний богам), потім – члени його родини, найменші – раби.
Теми композицій– придворне життя, релігійні церемонії, побутові сцени. Колірна гама фресок і розфарбованих рельєфів – поєднання жовтих і коричневих тонів із зеленими і блакитними. Ці кольори відповідали землі, рослинам, отже життю і небу.
Слайд 127Фрески – малюнок фарбами на сирій штукатурці
Слайд 131Світ смислів у мистецтві Єгипту задавався вірою в загробне життя.
Для того, щоб воно було благополучним потрібно було неухильно дотримуватися
умов:
- подбати про дім духовного двійника людини «КА» - гробницю;
- зберігати тіло (муміфікація);
- створити портретну статую небіжчика.
Слайд 132Портрет Нефертіті - один з найзнаменитіших жіночих скульптурних образів у
всьому світовому мистецтві
Видатним досягненням єгипетського мистецтва доби Стародавнього Царства було
створення скульптурного портрета (його появі посприяла практика виготовлення посмертних гіпсових масок).
Слайд 133Неферті́ті ( 1370-ті до н.е. - 1330-ті до н.е.) була
головною царською дружиною давньоєгипетського фараона XVIII династії Ехнатона. Вона, судячи
з усього, була мачухою або ж свекрухою фараона Тутанхамона. Нефертіті також могла керувати країною під ім'ям Анкхепрура Нефернеферуатон. Дослідники вважають, що Нефертіті недовгий час по смерті чоловіка єдиноособово керувала державою безпосередньо перед сходженням на престол Тутанхамона. Її ім'я приблизно перекладається як "Красуня з'явилась".
Нефертіті стала всесвітньо відомою завдяки її бюсту ,що зараз зберігається в Берлінському музеї. Його створення приписується скульпторові Тутмосу, в майстерні якого його і було знайдено.
Слайд 135
"Домашній алтар", що зображує Ехнатона, Ніфертіті та трьох їхніх дочок;
вапняк; приблизно 1350 р. до н.е. - Колекція Єгипетського музею
в Берліні
Слайд 136Правила “Маат”
“Маат”- верховний принцип давньоєгипетської етики.
Містили етичні ідеї: “істина”, “порядок”,
“справедливість”, “доброчесність”.
Закликали до милосердя, зобов’язували багатих допомагати бідним,привчали до культури
поведінки, дисципліни, скромності та стриманості.
Слайд 137«Книга Мертвих» (дослівно перекладається як «Книга Воскресіння» або «Книга виходу
вдень») – це збірка релігійно-правових норм Стародавнього Єгипту.
Її поміщали
в гробницю з метою допомогти померлому подолати небезпеки потойбічного світу і знайти просвітлене безсмертя. «Книга мертвих» являє собою ряд 186-ти незв'язаних розділів, різного об'єму, від довгих поетичних гімнів до однорядкових магічних формул. Кращі зразки цього твору написані на згортках папірусу і відносяться до часу розквіту XVIII династії. Прикрашені гарними малюнками зі сценами загробного життя, такі книги були знайдені в багатьох гробницях фіванських жерців і чиновників.
Слайд 138Єгипетські малюнки в поховальній камері
“Книга мертвих” складається з міфів про
життя у загробному світі. Примірник книги клали до гробниці поруч
із мумією померлого і вона слугувала дороговказом у потойбічному світі.
Єгипетська книга мертвих
Слайд 141Внесок, зроблений цивілізаціями Стародавнього Сходу до світової культури, був величезним.
Це були перші по-справжньому тверді кроки людини на шляху до
опанування і осмислення навколишнього світу та усвідомлення свого місця у ньому.