Лекція 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА

права.
Джерела господарського права та господарське законодавство.
Державне регулювання у сфері господарської

діяльності.

Лекція 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА

системи правових норм, які регулюють господарські відносини.
Предмет господарського права –

це сукупність господарських відносин, які складаються між суб'єктами господарювання, їхніми контрагентами, органами управління в процесі організації і здійснення господарської діяльності – виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання

послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб (сфера

суспільного виробництва);
виконується на професійних засадах;
результати такої діяльності мають вартісний характер, вони реалізуються за плату, тобто функціонують як товар;
поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси.

Ознаки господарської діяльності:

підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
вільний рух капіталів, товарів та

послуг на території України;
обмеження державного регулювання економічних процесів;
захист національного товаровиробника;
заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Принципи господарської діяльності:

соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

прибутку завдяки досягненню економічних і соціальних результатів;
регулювання державою (державна реєстрація

як суб'єкта саме підприємницької діяльності).

Ознаки підприємництва:

вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових

та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
вільний найм підприємцем працівників;
комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;
вільне розпорядження прибутком, що залишається підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономіч­ної діяльності, використання належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Принципи підприємництва:

переліку видів діяльності, підприємництво в яких забороняється;
заборона займатись підприємницькою діяльністю

органам і посадовим особам державної влади та місцевого самоврядування
заборона здійснювати підприємницьку діяльність чи певні її види за рішенням суду.

Обмеження підприємницької діяльності:

господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин.

джерел права, що містять норми господарського права та регулюють господарські

правовідносини.

Господарське законодавство – це система нормативно-правових актів, що містять норми господарського права та регулюють господарські правовідносини.

політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також

адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а

також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- це прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Поняття регуляторного акту:

вирішення існуючої проблеми;
адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання

господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
прозорість - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
.

Основні принципи державної регуляторної політики:

господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює

або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності

сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів;
списання боргів, включно із

заборгованістю за надані державні послуги, списання штрафних санкцій, компенсація збитків суб’єктам господарювання;
надання гарантій, кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифами;
зменшення фінансових зобов’язань суб’єктів господарювання перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
надання, прямо чи опосередковано, суб’єктам господарювання товарів чи послуг за цінами нижче ринкових або придбання товарів чи послуг суб’єктів господарювання за цінами, вище ринкових;
продаж державного майна за цінами, нижче ринкових;
збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання або збільшення вартості державної частки на умовах, неприйнятних для приватних інвесторів.

Форми державної допомоги суб’єктам господарювання:

не є дискримінаційною стосовно місця походження товарів;
відшкодування шкоди особам, постраждалим

внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, згідно із законом.

Цілі допустимої державної допомоги суб’єктам господарювання:

або рівень безробіття є високим;
виконання загальнодержавних програм розвитку або розв’язання

соціальних та економічних проблем загальнонаціонального характеру;
сприяння окремим видам господарської діяльності або суб’єктам господарювання в окремих економічних зонах, за умови, що це не суперечить міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
підтримки та збереження національної культурної спадщини, якщо вплив такої державної допомоги на конкуренцію є неістотним.

Цілі умовно допустимої державної допомоги суб’єктам господарювання: