Лекція 2

А., Скрябина Н. И. Основы управления качеством: Учеб. пособие. —

К.: МАУП, 2000. — 196 с.]
рекомендовано всі методи менеджменту якості класифікувати наступним чином:

1) класичні методи, які було розроблено впродовж усього періоду становлення менеджменту якості та які зберегли свою актуальність на сьогоднішній день; їх розробниками вважають американських учених Е. Демінга, К. Ісикаву, Т. Тагуті, дослідження яких було спрямовано на розробку й розвиток методів планування якості та статистичного аналізу;

2) «нові» методи, становлення й розвиток яких відбувалися наприкінці ХХ ст. і тривають зараз; їх було сформульовано на базі розглянутих традиційних методів, але відрізняє їх те, що всі вони відрізняються соціальною спрямованістю в широкому розумінні та повинні застосовуватись у комплексі з наявними управлінськими, технічними, організаційними методами, на відміну від застосування послідовного набору спеціальних класичних методів.

є цикл Демінга (PDCA), який передбачає послідовне виконання наступних дій:
складання

плану робіт (P (Plan));
виконання плану (D (Do));
перевірка відхилення отриманого результату від запланованого (C (Check));
прийняття керуючих дій для зменшення виявлених відхилень (A (Action))

У стандарті ІСО 9000:2000 (який замінив ІСО 8402:1994) у розділі

«Основополагаючі принципи систем менеджменту якості» роль статистичних методів описується наступним чином:

“Використання статистичних методів може сприяти розумінню мінливості (непостоянство, изменчивость), а отже – допомагати організаціям в усуненні труднощів і підвищенні дієвості й ефективності роботи. Ці методі також уможливлюють краще використання наявних даних, що допомагає у прийнятті рішень”.

За допомогою статистичних методів можливі вимірювання, опис, аналіз, тлумачення і моделювання такої мінливості, навіть за наявності відносно обмеженого обсягу даних. Статистичний аналіз таких даних дозволяє одержувати повніше уявлення про природу, розміри та причини мінливості, тим самим сприяючи усуненню і навіть попередженню пов’язаних з такою мінливістю труднощів і забезпеченню постійного поліпшення.

статистичних методів в системі менеджменту якості містяться в ISO/TR 10017.

К. Ісикава стверджує, що
«Ґрунтуючись на досвіді власної діяльності, можу сказати, що

99% усіх проблем фірми можуть бути вирішені за допомогою цих семи інструментів»

контрольний листок;
причинно-наслідкова діаграма;
гістограма;
діаграма розкиду (розсіювання);
діаграма Парето;
стратифікація;
контрольні карти.

які можуть застосовуватися під час контролю як за кількісними, так

і за якісними ознаками

визначений період даних, який відображує залежність частоти попадання параметрів контролю

якості виробу або процесу у визначений інтервал значень.
Отримана в результаті побудови гістограми інформація може бути використана для побудови та дослідження причинно-наслідкової діаграми, що підвищить ґрунтовність мір, запланованих для поліпшення процесу.

залежності між двома факторами.
Діаграми розкиду будується як графік залежності між

двома параметрами. Якщо на цьому графіку провести лінію медіани, то можна визначити чи є кореляційна залежність між двома параметрами.

критеріями або змінними. Результати стратифікації зображують у вигляді діаграм або

графіків. Можна класифікувати масив даних у різні групи (або категорії) із загальними характеристиками, які мають назву змінні стратифікації. Наприклад, всі дефекти (100%) класифіковані у чотири категорії – по постачальникам, операторам, зміні та обладнанню. Важливо встановити, які змінні будуть використовуватися для сортування.
Стратифікація є методичною основою для інших інструментів, таких як аналіз Парето або діаграми розсіювання. Таке поєднання інструментів надає їм більшої ваги та мощі.

у тому випадку, коли необхідно дослідити та зобразити всі можливі

причини проблем та умов. Причинно-наслідкову діаграму було розроблено для представлення співвідношення між наслідком - результатом та усіма можливими причинами, які впливають на них.

Парето, який довів, що більша частина капіталу (80%) знаходиться в

руках незначної кількості осіб (20%). Парето розробив логарифмічні математичні моделі, які описують неоднорідний розподіл, а математик Лоренц представив їх графічні ілюстрації.
Правило Парето – «універсальний» принцип, який можна застосовувати у різних ситуаціях, у отому числі й вирішенні проблем якості. Джозеф Джуран відмічав «універсальне» застосування принципу Парето до будь-якої групи причин, які викликають ті або інші наслідки, причому більша частина наслідків викликана малою кількістю причин. Аналіз Парето дозволяє ранжувати окремі причини по їх значущості та рекомендує виявлення та усунення тих причин, які викликають найбільшу кількість проблем (невідповідностей).

Аналіз та діаграму Парето доцільно
застосовувати разом із
причинно-наслідковою діаграмою.

Шухартом. Контрольні карти відображують характер зміни показника якості у часі.

Контрольні карти – один з найважливіших методів статистичного контролю якості.
В основі методу побудови контрольних карт лежить представлення про варіабельність процесу. Будь-який процес знаходиться під впливом варіабельності. Варіабельність може мати різну природу. Якщо варіабельність проявляється тільки внаслідок властивого системі розкиду, то можна очікувати, що результати будуть відносно стабільні та передбачувані. У таких випадках відхилення показників від еталонів можна розглядати як випадкові, а до самого процесу вмішуватися не слід.
Інша річ, коли на природний розкид накладається особлива варіабельність, обумовлена діяльністю людей, які приймають участь у процесі. У такому випадку зміна процесу є обов’язковою. Такий механізм, оснований на діагностичному аналізі за допомогою контрольних карт Шухарта, суттєво знижує ризик прийняття неефективних управлінських рішень.