Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Лекція
Содержание
- 1. Лекція
- 2. Навчальна та виховна мета: 1.Ознайомити студентів з
- 3. Навчальні питання:1. Мета та основні
- 4. Література1. Войсковые фортификационные
- 5. ВСТУПФортифікація
- 6. З давніх часів воюючі сторони
- 7. Основний зміст укріплення місцевості полягає
- 8. Слайд 8
- 9. Перше навчальне питання: Мета та основні завдання
- 10. Друге навчальне питання. Фортифікаційні споруди, їх класифікація,
- 11. КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ СПОРУД1. За призначенням ВФС розподіляються
- 12. а) Споруди для ведення вогню Споруди
- 13. б) Споруди для спостереження і управління вогнем
- 14. в) Споруди для захисту особового складу
- 15. г) Споруди для обладнання пунктів управління
- 16. д) Споруди для медичних пунктів, медико-санітарних батальйонів
- 17. е) Споруди для захисту техніки і матеріальних
- 18. 2. За конструкцією фортифікаційні споруди розподіляються на:-
- 19. Споруда відкритого типу
- 20. Споруда закритого типу
- 21. 3. За ступенем захисту від ядерних засобів
- 22. 4. За способами захисту особового складу від
- 23. 5. За умовами зведення і експлуатації5. За
- 24. 6.По розташуванню відносно поверхні землі і способу
- 25. а) наземна обвалована споруда, б) наземна
- 26. Вимоги до фортифікаційних споруд. Всі фортифікаційні
- 27. Вимоги до розташування на місцевості. При виборі
- 28. Третє навчальне питання: «Стійкість фортифікаційних споруд при
- 29. Основні тактико-технічні вимоги до фортифікаційних споруд- створення
- 30. Живучість споруди Живучість
- 31. Автономність споруди• Автономність споруди (для підземних і довготривалих
- 32. Захисні властивості фортифікаційної спорудиЗахисні властивості фортифікаційної споруди
- 33. Четверте навчальне питання: Характер, послідовність і терміни
- 34. В другу чергу: - відриваються окопи на
- 35. Слайд 35
- 36. Засоби для влаштування спорудВ умовах відсутності зіткнення
- 37. Висновок
- 38. Слайд 38
- 39. Слайд 39
- 40. Слайд 40
- 41. Окоп для стрільби з автомата лежачиОкоп для
- 42. Окоп для стрільби з автомата лежачи
- 43. Окоп для стрільби з автомата з коліна
- 44. Окоп для стрільби з автомата стоячи
- 45. Окоп для стрільби з автомата стоячи
- 46. Окоп для стрільби з кулемета з коліна
- 47. Окоп для стрільби з кулемета стоячи
- 48. Окоп для стрільби з гранатомета РПГ
- 49. Характеристика окопіврільця- зенітника
- 50. Друге навчальне питання: Будова окопа на відділенняМеханізоване
- 51. ТрудозатратиНа обладнання позиції
- 52. Окоп на відділення
- 53. Траншеї і ходи сполученняТраншея призначена для ведення
- 54. Креслення траншей в плані 1-криволінійне, 2-ломане
- 55. Третє навчальне питання:
- 56. Захисні властивості окопівОкоп з обмеженим сектором обстрілу
- 57. Будова
- 58. Елементи окопів 1
- 59. Окоп для танка
- 60. Окопи для танка і БМП
- 61. Окоп для бронетранспортера БТР-80
- 62. Окоп для БТР-80 (ПРОДОЛЬНИЙ РОЗРІЗ)
- 63. Окоп для зенітної установки “Оса”
- 64. Окоп для 122мм (152 мм) гаубиці
- 65. Окоп для 120 мм (82 мм) міномету
- 66. Характеристика окопів
- 67. Четверте навчальне питання. Укриття для
- 68. Розміри котловану по
- 69. Загальна висота закриття (глибина котловану плюс висота
- 70. Слайд 70
- 71. Порядок визначення розмірів укриттів. Це питання доцільно
- 72. 1.Загальна висота укриттяРозрахунок слід починати з визначення
- 73. 2. Визначення ширини укриття: Аук.
- 74. 3. Визначення довжини горизонтальної площадки
- 75. Розбивка котлованів
- 76. Маскування спорудженьМаскування споруджень повинно бути безперервним і
- 77. Маскування споруджень здійснюється під фон місцевості
- 78. Скачать презентанцию
Навчальна та виховна мета: 1.Ознайомити студентів з основами фортифікаційного обладнання рубежів, позицій, районів зайнятих військами, та районів розгортання пунктів управління.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1 Лекція
«Основи фортифікаційного обладнання рубежів, позицій, районів
зайнятих військами та районів розгортання пунктів управління».
Слайд 2Навчальна та виховна мета:
1.Ознайомити студентів з основами фортифікаційного обладнання рубежів,
позицій, районів зайнятих військами, та районів розгортання пунктів управління.
2.Виховувати у студентів високі командирські якості і почуття відповідальності за виконання завдань інженерного забезпечення.
Слайд 3 Навчальні питання:
1. Мета та основні завдання військової фортифікації
в сучасних умовах. 2.Фортифікаційні спорудження, їх класифікація, характеристики та захисні
властивості. Вихідні вимоги до розташування на місцевості.3.Стійкість фортифікаційних споруджень при застосуванні сучасних засобів ураження.
4.Характер, послідовність і терміни фортифікаційного обладнання. Сили і засоби, що застосовуються.
Слайд 4 Література
1. Войсковые фортификационные сооружения М., Военое
издательство, 1984 г с.3-27,
2..Наставление по военно-инженерному делу для
СА, М., Военое издательство, 1984 г., с. 7-20 3. Бойовий статут Сухопутних військ, ч. ІІІ, вид., Київ,1998;
4. Инженерное обеспеченние боя. М., Военное издательство, 1984, с. 3-41;
5. Інженерні війська Збройних Сил України. – Київ, Видавництво «Людопринт Україна», 2002;
6. Фортифікаційні споруди. Навчальний посібник. – Харків, Видавництво ФВУ ХДТУБА, 2003;
Слайд 5 ВСТУП
Фортифікація - одна з
найдавніших галузей військово - інженерного мистецтва, яка включає теорію і
практику укріплення місцевості. Вона з'явилася одночасно з виникненням війн, як наслідок природних закономірностей збройної боротьби. Однією з таких закономірностей є висока прив'язаність бойових дій до місцевості. Значення місцевості у військовій справі надзвичайно велике, тому що вся діяльність військ зв'язана з районами їх розташування і діями військ на місцевості.
Слайд 6 З давніх часів воюючі сторони прагнули використовувати місцевість
таким чином, щоб одержати визначені переваги перед супротивником. Крім використання
природних вигідних властивостей місцевості стали проводити комплекс інженерних заходів, спрямованих на посилення існуючих чи створення нових вигідних властивостей місцевості.Таке укріплення місцевості для бою інженерними способами стали називати зміцненням місцевості, а галузь військово - інженерного мистецтва, що займається теорією і практикою цього питання, назвали фортифікацією (від латинського fortificatio — зміцнення).
Слайд 7 Основний зміст укріплення місцевості полягає в створенні на
ній комплексу споруджень, що забезпечують розміщення і захист органів управління
військами, ефективне застосування своїх вогневих засобів, загороджень, що перешкоджають руху противника і підвищують його уразливість від вогню того, хто обороняється, а також різного роду укриттів, що забезпечують захист військ від ударів противника.
Слайд 8
Фортифікацію прийнято поділяти на довготривалу і польову в
залежності від специфіки задач, що виконуються.Довготривала фортифікація полягає у завчасному укріпленні місцевості в мирний час.
Польова (військова) фортифікація на відміну від довготривалої полягає у фортифікаційному обладнанні позицій, смуг, рубежів і районів розташування військ в інтересах забезпечення бою (операції) і здійснюється, головним чином, у воєнний час силами самих військ.
Слайд 9Перше навчальне питання: Мета та основні завдання військової фортифікації в
сучасних умовах.
Мета військової фортифікації:
- підвищення ефективності застосування всіх видів озброєння,
стійкості управління військами, захисту особового складу, озброєння, військової техніки і матеріальних засобів від сучасних засобів ураження противника. Основні завдання:
- зведення та маскування окопів, траншей, ходів сполучень, сховищ для особового складу, укриттів для озброєння, військової техніки і матеріальних засобів на позиціях і в районах розташування військ;
- зведення та маскування захисних споруджень на пунктах управління, пунктах спостереження, медичних пунктах.
Слайд 10Друге навчальне питання. Фортифікаційні споруди, їх класифікація, характеристика та захисні
властивості. Вихідні вимоги до розташування на місцевості.
Військові фортифікаційні споруди (ВФС) - інженерні споруди, які влаштовуються на місцевості військами для підвищення ефективності використання зброї та бойової техніки, стійкості управління військами і забезпечення захисту військ від сучасних засобів ураження.
Вони повинні зводитися приховано, з повним напруженням сил і максимальним використанням засобів механізації, по всій глибині розміщення військ одночасно, в послідовності, яка забезпечує безперервне нарощування ступеню їхнього захисту від засобів ураження противника.
Слайд 11КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ СПОРУД
1. За призначенням ВФС розподіляються на споруди:
a) для
ведення вогню (окопи і траншеї);
б) для спостереження і керування вогнем
(СП, КСП);в) для захисту особового складу (щілини, бліндажі, сховища);
г) для пунктів управління (КП, ЗКП,ТПУ);
д) для медико-санітарних батальйонів і польових шпиталів;
е) для захисту техніки і матеріальних засобів (укриття).
Слайд 12а) Споруди для ведення вогню
Споруди для ведення вогню
призначаються для розміщення у них зброї і бойової техніки механізованих,
танкових, ракетних, артилерійських і зенітно-артилерійських підрозділів.Вони забезпечують зручність ведення вогню, що сприяє ефективному використанню зброї і підвищує захист розрахунків і матеріальної частини від сучасних засобів ураження. Траншеї створюють, окрім того, добрі умови для прихованого маневру на позиціях підрозділів.
Слайд 13б) Споруди для спостереження і управління вогнем
Споруди для
спостереження і управління вогнем, призначаються для розміщення в них спостерігачів,
командирів підрозділів (частин і з'єднань) з засобами спостереження, управління і зв'язку.Вони забезпечують захист особового складу КСП, зручність і безперервність спостереження і управління підрозділами у бойовій обстановці.
Слайд 14в) Споруди для захисту особового складу
Споруди призначені для захисту особового складу підрозділів від засобів
ураження, а також укриття його від холоду і негоди, створення необхідних умов для відпочинку в бойовій обстановці.
Слайд 15г) Споруди для обладнання пунктів управління
Споруди для
обладнання пунктів управління забезпечують розміщення в них командирів і штабів
з технічними засобами управління та зв’язку, створюють необхідні умови для роботи і відпочинку командирів і особового складу штабів в бойових умовах.
Слайд 16д) Споруди для медичних пунктів, медико-санітарних батальйонів і польових шпиталів
Споруди для медичних пунктів, медико-санітарних батальйонів і польових шпиталів
призначаються для розміщення в них основних функціональних підрозділів (операційних, сортирувальних).Вони забезпечують захист поранених, а також медичного персоналу від засобів ураження противника і створюють необхідні умови для роботи медичного персоналу.
Слайд 17е) Споруди для захисту техніки і матеріальних засобів
Споруди для захисту техніки і матеріальних засобів призначені для
забезпечення захисту, зберігання та обслуговування спеціальних машин, агрегатів, обладнання, транспортних засобів, а також боєприпасів, пального, продовольства, майна та інших матеріально-технічних засобів.
Слайд 182. За конструкцією фортифікаційні споруди розподіляються на:
- споруди відкритого типу;
-
споруди закритого типу.
Відкриті споруди (окопи, траншеї і ходи сполучення, відкриті
щілини, укриття для техніки і матеріальних засобів) - звичайно являються собою котлован або рів із земляним насипом (бруствером).Відкриті споруди у 1,5 - 2 рази зменшують радіус зон виходу з ладу особового складу, зброї, техніки і матеріальних засобів від вражаючих факторів ядерної зброї у порівнянні з розміщеними на необладнаній місцевості. Вони захищають також від куль і осколків снарядів мін і авіабомб у звичайному споряджені, знижують втрати від фугасної дії цих боєприпасів.
Закриті споруди (перекриті щілини, бліндажі, сховища) мають перекриття і замкнену конструкцію по всьому контуру, а також захисний вхід. Закриті спорудження забезпечують більш високий захист від ядерних та звичайних засобів ураження, ніж відкриті.
Слайд 213. За ступенем захисту від ядерних засобів ураження:
За
ступенем захисту закриті споруди розподіляються на декілька класів захисту, які
характеризуються розрахунковими значеннями надлишкового тиску на фронті повітряної ударної хвилі на поверхні землі (І, ІІ, ІІІ, ІV, V клас захисту).В основу цієї класифікації покладена величина надлишкового тиску на фронті повітряної ударної хвилі ядерного вибуху, що для конкретної споруди визначається і вважається розрахунковим. Для фортифікаційних споруд розрахункові характеристики визначаються спеціальним положенням.
Слайд 224. За способами захисту особового складу від хімічної, біологічної зброї
та радіоактивного зараження
За способами захисту особового складу від хімічної,
біологічної зброї та радіоактивного пилу закриті споруди розподіляються на дві групи:колективного захисту (КЗ) - захист особового складу, що знаходиться, в них від отруйних речовин (ОР), бактерійних аерозолів і токсинів (БА), радіоактивного пилу (РП) забезпечується без використання індивідуальних засобів захисту.
- індивідуального захисту (ІЗ) - захист особового складу, що знаходиться в них, забезпечується лише з використанням індивідуальних засобів захисту.
Слайд 235. За умовами зведення і експлуатації
5. За умовами зведення і
експлуатації спорудження розподіляються на:
- спорудження польового типу - влаштовуються військами
з місцевих матеріалів та збірно - розбірних конструкцій промислового виготовлення і експлуатуються головним чином у воєнний час.довгочасні спорудження - влаштовуються військами у мирний час переважно з елементів і конструкцій промислового виготовлення (головним чином залізобетонних) і експлуатуються як у мирний, так і у воєнний час.
Слайд 246.По розташуванню відносно поверхні землі і способу зведення
По розташуванню відносно
поверхні землі і способу зведення фортифікаційні спорудження розподіляються на:
- наземні (насипні) споруди ( зводяться без заглиблення в грунт).- котловинні споруди (зводяться з відриттям котлованів).
- підземні спорудження ( будуються з використанням спеціальних способів розробки ґрунту, застосуванням засобів проходки та спеціальної техніки).
- шахтні спорудження.
Слайд 25а) наземна обвалована споруда, б) наземна не обвалована споруда, в) котловинна
споруда,
г) підземна споруда,
д) шахтна споруда
Слайд 26 Вимоги до фортифікаційних споруд.
Всі фортифікаційні спорудження повинні відповідати наступним
вимогам:
- забезпечити виконання поставленої задачі;
- надійно захищати від сучасних засобів
ураження;- зводитися і вилучатися за короткі терміни;
- забезпечувати широке використання засобів механізації;
- мати високу транспортабельність;
- допускати багаторазове використання;
- бути простим за конструкцією;
- допускати взаємозамінність елементів.
Слайд 27Вимоги до розташування на місцевості.
При виборі місця та посадки споруди
на місцевості необхідно забезпечити:
найкращі умови для виконання бойових завдань;
прихованість від
наземного спостереження;мінімальний термін влаштування спорудження з найменшими затратами сил та засобів;
необхідні умови для нормальної експлуатаціі споруди (наявність прихованих підходів),
можливість відведення від споруди ґрунтових вод, захисту від снігових та піщаних заносів, гірських обвалів і т. і.);
При виборі місця розташування споруджень треба враховувати ступень пожежної безпеки, можливість затоплення і інші місцеві особливості.
Слайд 28Третє навчальне питання: «Стійкість фортифікаційних споруд при застосуванні сучасних засобів
ураження».
Польовим (військовим) фортифікаційним спорудам властиві різні
ступені захисту особового складу, бойової та спеціальної техніки від вражаючих факторів сучасних засобів ураження: – ядерної зброї та звичайних засобів нанесення вогневих ударів. 
Слайд 29Основні тактико-технічні вимоги до фортифікаційних споруд
- створення необхідних умов для
ведення бою (зручності відпочинку або безупинного технологічного процесу), відповідно з
призначенням споруди ;- забезпечення необхідної міцності, стійкості й довговічності;
- зручність виконання робіт та економічність при влаштуванні й експлуатації;
- забезпечення заданої живучості споруди.
Слайд 30 Живучість споруди
Живучість - це здатність
споруди забезпечити виконання поставлених перед нею (або об'єктом, що заходиться
в ній),завдань в умовах впливу засобів ураження і після нього.Живучість споруди кількісно виражається і характеризується показником ступеню живучості, який вимірюється в відсотках або у частках одиниці.
Ступінь живучості споруди - імовірність життєдіяльності об'єкту (збереження особового складу), що вкривається в споруді. Наприклад, ступінь живучості 70% або 0,70.
Для забезпечення живучості споруди застосовуються різноманітні інженерні та інші заходи, в тому числі:
- маскування, метою якого є приховування ФС,
- дублювання основних систем життєдіяльності споруди, обладнання, важливих елементів об'єкта, що вкривається в споруді;
Слайд 31Автономність споруди
• Автономність споруди (для підземних і довготривалих споруд), тобто здатність
протягом заданого (розрахункового) часу забезпечувати функціонування об'єкта, якщо будуть виведені
з ладу всі зовнішні системи забезпечення (електро-, водо-, теплопостачання і т. ін.).Автономність (ізольованість від зовнішнього середовища) споруди забезпечується шляхом влаштування у споруді внутрішніх систем життєдіяльності (електро-, водо-, теплопостачання і таке ін.) та відповідних запасів (НЗ продовольства, води, палива, кисню та інше).
•
Слайд 32Захисні властивості фортифікаційної споруди
Захисні властивості фортифікаційної споруди - здатність відповідати
всім пропонованим вимогам щодо захисту споруди та об'єкту (особового складу),
що вкривається в неї.Захисні властивості фортифікаційної споруди забезпечуються:
Її будівельними конструкціями захисних огороджень: покриттям, зовнішніми стінами, фундаментною плитою.
Захисними пристроями: дверними блоками, герметичними дверима, системами, що амортизують, запірними пристроями і таке ін.
Системами внутрішнього устаткування: фільтровентиляції, регенерації повітря й таке ін..
Резервними джерелами життєзабезпечення: електрика, вода, повітря і т. ін.
Дублюванням систем життєдіяльності і елементів приховуваного об'єкта.
Способами розташування споруди в ґрунті: заглиблення, обвалування і т. ін.
Слайд 33Четверте навчальне питання: Характер, послідовність і терміни фортифікаційного обладнання. Сили
та засоби, що застосовуються.
При переході до оборони в умовах безпосереднього
зіткнення з противником танкові (механізовані) підрозділи проводять інженерні роботи в ході бою під вогнем противника. Інженерне обладнання опорного пункту механізованого взводу проводиться в наступній послідовності:
У першу чергу:
- встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу;
- розчищаються смуги обзору та обстрілу;
- відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з’єднуються в окоп на відділення, а потім обладнується суцільна траншея;
- обладнуються окопи на основних вогневих позиціях танків, БМП (БТР), ПТКРК та інших вогневих засобів;
- споруджується командно-спостережний пункт взводу;
- відриваються і обладнуються перекриті щілини на відділення і кожний екіпаж;
- улаштовуються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.
Слайд 34В другу чергу:
- відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях
для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), ПТКРК і інших вогневих
засобів, а також ходи сполучення до танків, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил;- обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж або обслугу;
- обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони;
- додатково улаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.
Слайд 35
Надалі:
- опорний пункт взводу, позиції відділень
та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;- влаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті взводу;
- обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об’єкти
Слайд 36Засоби для влаштування споруд
В умовах відсутності зіткнення з противником для
влаштування окопів для бойової техніки, траншей, ходів сполучення, укриттів застосовуються
землерийні машини, вбудоване бульдозерне обладнання, та інженерні боєприпаси.Під час влаштування фортифікаційних споруд війська використовують траншейні і котловані машини, екскаватори, навісне бульдозерне обладнання до танків, автомобільні крани, лісопильні засоби компресорні станції, а також шанцевий інструмент і місцеві матеріали. Для розробки твердих грунтів, а також в зимових умовах для розробки мерзлих грунтів широко застосовуються вибухові речовини.
Слайд 37 Висновок
Таким чином, від
якісного і своєчасного фортифікаційного обладнання позицій, рубежів і районів залежить
виконання поставлених бойових завдань.Успішне виконання завдань інженерного забезпечення потребує від майбутніх офіцерів інженерних військ удосконалення своїх знань з питань фортифікаційного обладнання рубежів, позицій, районів зайнятих військами, та районів розгортання пунктів управління.
Слайд 39 Заняття 3: Одиночні окопи.Окоп
на відділення.Траншеї та ходи сполучення. Окопи та укриття для техніки.
Слайд 40 Навчальні питання:
1.Одиночні окопи
для автоматників, кулеметників, гранатометників.
2. Будова окопу на відділення, траншей та
ходів сполучення.3. Окопи для танків, БМП, пускових установок, артилерійських систем і мінометів.
4. Укриття для бойової техніки, транспортних засобів і спеціальних інженерних машин
Слайд 41Окоп для стрільби з автомата лежачи
Окоп для стрільби з автомата
лежачи має розміри:
довжина 170 см, ширина 60 см
і глибина ЗО см. Вийнятий при ритті ґрунт насипається з переду, утворюючи бруствер окопа.
Висота брустверу ЗО см., а у секторі обстрілу 10см.
Слайд 50Друге навчальне питання:
Будова окопа на відділення
Механізоване відділення займає позицію до
100 м. по фронту.
В окопі на відділення обладнуються ячейки для
стрілків, кулеметника і гранатометника, які з'єднуються ділянкою траншеї глибиною 110 см. Для захисту особового складу від осколків снарядів, мін, авіабомб в окопі обладнується перекрита щілина
На відстані до 50 м у глибину позиції обладнується окоп для бойової машини (основний і запасний), до якого при наявності часу відривається хід сполучення.
Слайд 51 Трудозатрати
На обладнання позиції відділення вручну за
допомогою піхотних лопат
потрібно 300-400 люд-год,
саперних лопат150-200 люд-год.
При
відритті траншеї землерийною машиною на оладнання позиції потрібнопіхотними лопатами 160-240 люд-год, саперними лопатами 80-120 люд-год.
Слайд 53Траншеї і ходи сполучення
Траншея призначена для ведення вогню, спостереження ,
прихованого пересування і захисту особового складу. Профілем траншеї називається поперечний
розріз рову траншеї (ходу сполучення). Траншеї і ходи сполучення відриваються основного і повного профілю.Глибина траншеї основного профілю складає 1.1м, ширина по низу 0.6м і поверху 0.9-1.2 м.
Глибина траншеї повного профілю - 1,5 м.
Траншеї і ходи сполучення відриваються за допомогою траншейних машин або вручну. При цьому їх креслення в плані може бути: криволінійне і ломане. Довжина ділянки траншеї 15-20 м називається фасом.
Слайд 55 Третє навчальне питання: Окопи для танків, БМП,
пускових установок, артилерійських систем і мінометів.
Окопи для танків, БМП
та БТР призначені для ведення вогню та захисту техніки та екіпажів від засобів ураження противника. Вони влаштовуються з круговим або обмеженим сектором обстрілу. Для танків та БМП окопи влаштовуються, в основному, з круговим сектором обстрілу, а для БТР - з обмеженим.
Слайд 56Захисні властивості окопів
Окоп з обмеженим сектором обстрілу має більш високі
захисні властивості та забезпечує краще укриття бойової техніки, ніж окоп
з круговим сектором.
Слайд 57 Будова окопу
Окоп для танку,
БМП та БТР складається з прямокутного котловану: в'їзної (виїзної) апарелі:
захисного земляного брустверу: укриття для екіпажу (обслуги) у вигляді перекритої щілини або бліндажу: водозбірного колодязя та сектора для ведення вогню (тільки для БТР). Окоп для танку, БМП та БТР має наступні елементи.
Слайд 58 Елементи окопів
1 - в'їзна (виїзна)
апарель;
2 - виїмка для десантного люка (тільки для БМП);
3 -
водозбірний колодязь;4 - прямокутний котлован;
5 - укриття для екіпажу (перекрита щілина, блиндаж);
6 - захисний бруствер;
7 - сектор для ведення вогню (тільки для БТР).
Слайд 67Четверте навчальне питання. Укриття для бойової техніки,транспортних засобів і
спеціальних інженерних машин.
Для захисту автомобілів, тягачів та спеціальних машин від
вражаючих факторів зброї масового ураження та звичайних боєприпасів на позиціях та в районах розташування військ відривають укриття котловинного типу місткістю на одну або дві машини.Укриття на одну машину влаштовують з однією апарелю, а для двох машин - з двома. В укритті влаштовують водозбірнимй колодязь на дні котловану біля апарелі. Дну котловану надають нахил в сторону апарелі. В укритті тупікового типу (з однією апарелю) бруствер влаштовують спереду і по бокам, а в укритті прохідного типу (з двома апарелями) бруствер влаштовують тільки по бокам укриття.
Слайд 68 Розміри котловану по дну
Розміри котловану по
дну визначаються з розрахунку:
а) для фортифікаційних споруд –
довжина та ширина котловану приймається на 50 см більшою, ніж довжина та ширина самої споруди;б) для укриттів та окопів – довжина горизонтальної площадки дорівнює довжині техніки, що укривається, а ширина приймається на 50 см більшою, ніж ширина машини;
в) необхідна крутість відкосів приймається::
для слабких грунтів - 1:1 – 3:2;
для середніх ґрунтів - 3:2 – 5:1;
для твердих грунтів - 5:1 – 8 :1.
г) довжина в'їзної апарелі приймається
для гусеничної техніки – 2 глибини котловану;
для колісної техніки – 3 глибини котловану.
Слайд 69Загальна висота закриття (глибина котловану плюс висота бруствера) повинна бути
не менше висоти машини плюс запас висоти, який дорівнює 0,25
м. Для зменшення об'єму відриваємого грунту висоту бруствера приймаємо до 150 см. Недостатню частину грунту для улаштування бруствера беруть поблизу від укриття з резерву.Особливу увагу при улаштуванні укриттів слід звертати на забезпечення можливості швидкого виходу техніки з укриття при будь-яких метеорологічних умовах, для чого у слабких та глинистих грунтах необхідно влаштовувати колії з колод, фашин, каміння та іншого місцевого матеріалу.
Слайд 70 Укриття
для техніки тупікового типу Загальна будова укриття : 1
– апарель, 2 - водозбірний колодязь, 3 - горизонтальна площадка, 4 - захисний бруствер.
Слайд 71Порядок визначення розмірів укриттів.
Це питання доцільно розбирати на прикладі.
Дано:
Розміри
машини ЗІЛ-1ЗО, що укривається
-ширина (Ам); - довжина (Вм);
- висота (hм);
-категорія грунту – середній.
Визначити:
- розміри укриття для техніки, що укривається
ширина укриття (Аукр);
довжина укриття (Вук);
довжина виїзноі апарелі (Lап);
загальна висота укриття (Нукр).
Слайд 721.Загальна висота укриття
Розрахунок слід починати з визначення загальної висоти укриття
(Нукр), тому що вона потім буде брати участь у визначенні
ширини укриття (Аукр) та довжини виїзної апарелі (Lап).1.Загальна висота укриття Нукр може бути представлена у вигляді двох сум доданків:
Нуко = hм + f = Нукр = hбр + hк,
де hм - висота машини зіл-130 (2,38 м);
Вм - довжина машини ЗІЛ-1ЗО (6,68 м);
Ам - ширина машини ЗІЛ-1ЗО (2,5 м);
f - запас висоти укриття (0,25 м).
Підставляємо дані у рівність та отримуємо:
Нукр = 2,38 + 0,25 = hбр + hк
Ми знаємо, що для середньопересіченої місцевості висота бруствер у може бути до 1,5 м
Приймаємо hбр = 1,0 м, отримуємо:
hк = (2,38 + 0,25) – 1,0 = 1,63 м
Слайд 732. Визначення ширини укриття:
Аук. в = Аук. дн
+ 2 закладання,
де Аук. в - ширина укриття
по верху;Аук..дн - ширина укриття по дну.
Аук.. дн = Ам + 0,5 м = 2,5 + 0,5 = 3,0 м
Закладання котловану буде залежати від категорії грунту та глибини котловану. У нашому випадку для середнього грунту закладання знаходиться в межах 3:1:
hк/х = 3/1; 1,63/3 = 3/1
х = 1,63/3 = 0,54 м
Акв = Ак. л + 2 закладання = 3,0 + 2 * 0,54 = 4, 08 м
Слайд 743. Визначення довжини горизонтальної площадки 4. Визначення
довжини виїзної апарелі
3. Визначення довжини горизонтальної площадки:
Вукр = Вм = 6,68 м.4. Визначення довжини виїзної апарелі:
Lап = 2hк – для гусеничних машин; Зhк – для колісних машин.
Для нашого випадку Lап = Зhк = 3*1,63 = 4,98 м
Таким чином, укриття для ЗІЛ-130 будуть мати такі розміри:
Аук .в = 4,08 м
Вукp = 6,68 м
hбp = 1,0 м
Аук.д = 3,0 м
Lап = 4,89 м
hк = 1,63 м
Hук =2,63 м
Слайд 75 Розбивка котлованів
Котловани під
військові фортифікаційні споруди можуть відриватися без апарелів, з однією чи
двома апарелями, а котлован під окопи та укриття – тільки при наявності однієї чи двох апарелів.Розміри котловану по дну не позначаються кілочками, але можуть трасуватися лопатами або позначатися трасувальним шнуром. При розбивці котлованів під ВФС апарель може не позначатися.
При розбивці котловану може позначатися тільки половина контуру майбутнього котловану, тому що механіку – водію достатньо для вибору напрямку руху встановити осьові віхи з одного боку: як правило, це бік, протилежний противнику, тому що бруствер буде формуватися з боку противника (при першій проходці).
При відриванні за допомогою котловинних машин (МДК, ПЗМ) можлива розбивка котловану з однією апарелю.
Припускається позначення кілочками (0,5 м) безпосередньо границь майбутнього котловану або його трасування за допомогою лопат та трасувального шнура.
Слайд 76Маскування споруджень
Маскування споруджень повинно бути безперервним і різноманітним. Це досягається
застосуванням комплексу наступних технічних прийомів:
посадкою кожного
спорудження з урахуванням маскувальних властивостей і малюнку місцевості;спотворенням форм обсипки і границь плям порушеного природного покриву місцевості;
маскувальною обробкою навколишнього фона, приховуванням під’їздних доріг, стежок;
використанням масок різноманітних конструкцій для приховування спорудження.
Весь процес зведення спорудження необхідно ретельно маскувати. Спорудження необхідно зводити в основному в нічний час. При виконанні робіт вдень необхідно дотримуватися заходів маскування від наземної і повітряної розвідки противника.
Слайд 77 Маскування споруджень здійснюється під фон місцевості з використанням місцевих
підручних матеріалів і табельних маскувальних комплектів.
Маскування споруджень досягається:
- прихованим
проведенням робіт в умовах, які виключають спостереження з землі та повітря;- обмеженням порушення покриву навколишньої місцевості при її завчасній маскувальній обробці (розплямування, накатка слідів руху і т.п.)
- приданням обсипці споруди маскувальної форми, відповідно до навколишнього фону.
- маскуванням відкритих поверхонь споруджень.
