Лекція № 8 Тема: Шкідники зерна, продуктів його переробки й іншої

сільськогосподарської продукції при зберіганні.

1. Комірний та рисовий довгоносики
2. Великий та

малий борошняні хрущаки
3. Хлібний точильник
4. Комірна зернова міль
5. Млинова та борошняна вогнівки
6. Борошняний кліщ
7. Профілактичні та винищувальні заходи

шкідник зерна при його зберіганні. В закритих приміщеннях розвивається в

Україні повсюдно. Пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, гречки.
Жук 2,3–5,2 мм завдовжки, завширшки 0,5–0,6 мм, темно-коричневий або бурий; не літає. Личинка зморшкувата, безнога, біла, до 4 мм. Лялечка світло-жовта, вільна, завдовжки до 2,7 мм.
Жук живе 200–250 днів, знищує за добу 0,08–0,67 мг зерна, а личинка — 11–14 мг. При масовому розмноженні шкідник може знищити до 30% зерна й більше. Пошкоджене ним зерно втрачає схожість: пшениця — на 92, кукурудза — на 27%. Пошкоджена продукція стає непридатною для споживання. Жук стійкий до пестицидів.

род. довгоносики — Curculionidae). В складських приміщеннях трапляється повсюдно, де

зберігають зерно й продукти його переробки. На півдні мешкає і в польових умовах. Пошкоджує зерно рису, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, різні крупи, макаронні й хлібобулочні вироби, сухофрукти, може розвиватись у відходах борошномельного виробництва.
Жук завдовжки 2,3–3,5 мм, темно-коричневий, матовий або зі слабким полиском. На надкрилах має по дві характерних світло-червоних плями: одна біля основи, інша біля вершини, чим і відрізняється від комірного довгоносика. Крила розвинені, жук літає. Личинка зовні схожа на личинку останнього.
Для жуків 10%-на вологість зерна несприятлива. Рисовий довгоносик теплолюбний, низькі температури для нього згубні. Весь цикл розвитку відбувається всередині зернівки; при 18°С триває 105 днів, при 25°С — 38, при 32°С — 22 дні. Живе жук до 240 днів, у середньому 90–180.
Пошкоджене рисовим довгоносиком зерно пшениці втрачає схожість на 75%, кукурудзи — на 61%. Жук не стійкий до пестицидів.

Coleoptera, род. чорнотілки — Tenebrionidae). Поширений в Україні повсюдно. Живе

в зерносховищах, на макаронних фабриках, у млинах, пекарнях, житлових приміщеннях.
Жуки й личинки пошкоджують продукти помелу зерна (борошно, особливо з підвищеною вологістю або затхле, крупу, висівки), а також зерно, сухарі, борошняні продукти (макарони, вермішель) тощо. В зерні жуки виїдають спочатку зародок, а потім ендосперм. Шкода від жуків і личинок полягає не тільки в знищенні частини продуктів, а насамперед у їх забрудненні екскрементами й шкірками після линянь. Пошкоджені продукти втрачають здатність до тривалого зберігання, набувають неприємного запаху. Пошкоджене зерно втрачає схожість.
Жук завдовжки 13–16 мм, забарвлення зверху від смоляно-бурого до чорного, з жирним полиском. Крила розвинені. Личинка останнього віку завдовжки 25–30 мм, сплющена, від світло-жовтого до темно-жовтого кольору. Лялечка завдовжки 14–19 мм, жовтувата.

початку літа. Самиці відкладають яйця по одному або купками на

поверхню різних продуктів. Одна самиця за добу може відкласти 40 яєць, протягом життя — 550. За сприятливих умов личинки линяють 15 разів, а за відсутності їжі — до 31 разу. Розвиток їх за сприятливих умов триває близько року, за несприятливих — до двох років. В неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління шкідника, в опалюваних — неповних два. Личинки стійкі до дії температур: за —5°С гинуть протягом 80 діб, а понад +50°С — протягом однієї години. Під дією прямих сонячних променів гинуть протягом 10 хвилин. Великий борошняний хрущак оселяється у млинах, зерносхови щах, на кондитерських та макаронних фабриках, у пекарнях, складах, де порушуються санітарні правила, а також у вологих непровітрюваних місцях із наявністю просипів харчових продуктів.

чорниші — Tenebrionidae).
імаго
личинка

пекарнях, макаронних фабриках тощо. Жуки й личинки пошкоджують зерно, борошно

переважно грубого помелу, висівки, манну, рідше гречану крупу, рис, насіння соняшнику, сухофрукти. За сильних пошкоджень борошно стає грудкуватим та непридатним для харчових потреб. Пошкоджене насіння пшениці й кукурудзи втрачає схожість, відповідно, на 53 й 24%.
Жук завдовжки 3,1–3,6 мм, завширшки 1,08–1,26 мм, червонувато-коричневого кольору; зa фoрмою дуже схожий на великого борошняного хрущака. Вусики короткі. Передньоспинка квадратна. Крила розвинені, але жуки не літають. Личинка сплющена, завдовжки 6–7 мм, забарвлення від світло-жовтого до жовто-коричневого. Лялечка світло-жовта, гола, блискуча.

відкладає до 1000 яєць, в середньому 400–500 на продукти, мішки,

в щілини стін, складів. Ембріональний розвиток залежно від температури триває 4—22 дні. Повний розвиток личинок залежно від умов (температура, вологість і наявність їжі) відбувається протягом 20–120 днів. Личинки заляльковуються на поверхні насипу продукту. Стадія лялечки залежно від температури триває 5–28 днів.
Оптимальна температура для розвитку шкідника — в межax 23–25°С. За температури нижче 10°С розвиток його припиняється, а при +7С у всіх фазах розвитку жук гине. При сприятливих умовах малий борошняний хрущак за рік дає до 4 поколінь.
За відносної вологості повітря 70–75% і температури 27°С тривалість розвитку одного покоління не перевищує 37–40 днів, при 22°С — 93 дні. Стійкий щодо пестицидів.

волосками. Передньоспинка нагадує капюшон, що прикриває голову. Яйця білі, овальні,

діаметром 0,3 мм. Личинка серпоподібно вигнута, з розширеним сегментом грудей.
Живе в зерносховищах, хлібопекарнях, магазинах, круп’яних заводах, складах, архівах.
Самиці відкладають яйця на поверхню продуктів, стінки ходів тощо. Плодючість — до 150 яєць.Через 2 тижні виплоджується личинка, яка проникає в поживний субстрат, прокладаючи там ходи. Личинка має 4 віки і розвивається близько 4 місяців. Тривалість її розвитку залежить від температури середовища. Так, при 17°С розвиток триває 37 днів, при 24°С — 17 і при 28°С — всього 8 днів.
За температури, нижчої за +5°С, розвиток шкідника припиняється, і він впадає в діапаузу. Щодо вологи, то личинки до цього фактора не вимогливі і можуть розвиватися навіть за вологості 6%.

Хлібний точильник — Stegobium paniceum L. (ряд Coleoptera, род. точильники — Anobiidae). В Україні поширений повсюдно. Дорослий жук не живиться, хоча може гризти тверді предмети, а личинка пошкоджує зерно, сухарі, макарони, крупи, чай, тютюн, гриби, насіння, гербарії, колекції, палітурки, фоліанти тощо.

молі — Gelechiidae).
імаго
гусениця

й зерно пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, рису, сорго, гречки,

деяких бобових у складах, а на півдні ареалу пошкоджує зерно і в полі. Може також знищити сноповий матеріал та селекційні зразки насіння в пакетах і ящиках. У зерносховищах пошкоджує верхній шар насипу зерна на глибину до 8 см; при масовому розмноженні шкідника зерно зігрівається.
Метелик із розмахом крил 11–19 мм. Яйце овальне, біле, згодом темнішає. Гусениця завдовжки 6–8 мм, світло-жовта з коричневою; черевні ноги недорозвинені. Лялечка жовта, з часом темнішає.
В зерні пшениці, жита й ячменю, як правило, розвивається одна, в зерні кукурудзи — по 2–3 гусениці. Пошкоджені зерна оповиті шовковистими нитками. Заляльковування відбувається всередині зерна. Метелик вилітає через отвір, прогризений гусеницею перед заляльковуванням. Для розвитку одного покоління потрібно 25–35 днів.
В польових умовах на Півдні міль відкладає яйця на плівки колосків вегетуючих рослин, а пізніше на необмолочений хліб у скиртах.

вогнівки — Phycitidae). Поширена в Україні повсюдно. Трапляється в зерносховищах,

на млинах, хлібопекарнях, кондитерських і макаронних фабриках, у складах.

Метелик із розмахом крил 20–24 мм. Гусениця завдовжки до 20 мм, кремово-білого кольору з рожевуватим відтінком. Лялечка завдовжки 8–10 мм, жовто-коричнева. Яйце завбільшки 0,35–0,55 мм, кремувате.
Млинова вогнівка пошкоджує всі види рослинної продукції, що зберігається в складах, на півдні може розвиватись на токах і в стіжках сіна. Найчастіше живиться борошном, сильно засмічуючи його, менше пошкоджує зерно, сухофрукти й інші продукти. Заселене нею борошно має вигляд грудок, оповитих павутиною, стає малопридатним для харчування. Метелик активний в сутінки з квітня по жовтень, в опалюваних приміщеннях — протягом року.
Поріг розвитку яєць 10°С. Гусениці, що виплодились із яєць через 4–20 днів, залежно від температури (оптимальна +26°С), живуть у павутинних трубках. Часто засмічують павутиною трубопроводи й інше млинове обладнання, в тому числі шовкові сита. Гусениця в різних умовах розвивається протягом 20–145 діб, має 5 віків. Заляльковування відбувається на стінах, мішках, у млиновому обладнанні, у павутинних коконах, вкритих борошном.

грудні сегменти і 2 останніх черевних сегменти рудо-сірі. Лялечки коричневі,

в павутинному коконі, завдовжки 9–12 мм.
Навесні частина гусениць заляльковується в павутинних трубочках, інші — на тарі та стінках сховищ. Перед тим, як залялькуватися, гусениця влаштовує білий кокон, вплітаючи в нього сміття, пил тощо.
Дорослі комахи активні вночі, вдень сидять у затемнених місцях на стінах, тарі, стелі, парканах. Метелики не живляться, і після парування відкладають протягом 2-х тижнів невеликими купками яйця на предмети, що можуть бути їжею.
Плодючість самиці — 250 яєць. Гусениці, що виходять із яєць, живуть колоніями в павутинних трубках, біля поверхні поживного субстрату, засмічуючи зерно, борошно тощо павутиною, відходами.

Борошняна вогнівка — Pyralis farinalis L. (ряд Lepidoptera, род. справжні вогнівки — Pyralidae). Космополіт. В Україні поширена повсюдно. Пошкоджує борошно, крупу, макуху, комбікорм, зерно, сухофрукти, ягоди, овочі.
Самиця із розмахом крил 30 мм, самець — до 24 мм.

Самці менші за самиць, 0,3–0,4 мм. Яйце біле, овальне, 0,12

мм завдовжки. Личинка кругла, з 3-ма парами ніг. Німфа 8-нога, формою тіла схожа на дорослу особину.
В складських приміщеннях самиці відкладають яйця на продукти. Кліщ може живитись зерном усіх видів злаків, насінням трав, льону, соняшнику, конопель, борошняними продуктами, сухими фруктами, овочами, тютюном, какао, макухою, половою, соломою, сіном, сиром, шкірою.

Борошняний кліщ — Acarus siro L. (ряд Acariformes, род. комірні кліщі — Acaridae). Поширений в Україні повсюдно. Один із багатоїдних видів комірних кліщів, які живляться продуктами як рослинного, так і тваринного походження.

жита, гречки й продуктами їх переробки. В битому зерні та

його відсіві розмноження відбувається майже в 5 разів інтенсивніше, ніж у цілих зернах.
За живлення кліщів зародком зерна різко знижується його схожість і погіршуються хлібопекарні якості борошна. При масовому розмноженні шкідника в період зберігання підвищуються температура й вологість зерна та борошна, що призводить до його самозігрівання, пліснявіння й псування продуктів. Споживання продуктів, сильно заселених кліщем, може призвести до розладу травлення. Крім складських приміщень, борошняний кліщ трапляється й у полі, де живиться рослинними рештками, сіном і соломою. Джерелом заселення зерносховищ та складів можуть бути також токи, клуні, перевалочні пункти, нори мишоподібних гризунів, ховрахів і кротів.

сучасними типовими проектами, із забезпеченням непроникності для гризунів та птахів.

Систематичне прибирання сховищ, млинів, елеваторів, довколишньої території й очищення тари, зерноочисних машин та транспортних засобів від зернового просипу, пилу, рослинних решток. Особливо ретельно цю роботу виконують після ремонту й просушування приміщень перед завантаженням зерна; зібрані рештки знищують.
Очищення, сортування, а за потреби й просушування зерна та інших продуктів перед закладанням для зберігання. Швидке видалення відходів з території сховищ та їх використання на корм худобі.
Розміщення зерна на зберігання за категоріями, вологістю, зараженістю шкідливими об’єктами, зернанового урожаю окремо від старого, насіннєвого — окремо від фуражного й продовольчого.
Підтримання температури й вологості в сховищах залежно від пори року, згідно з вимогами відповідних інструкцій, а також систематичний дистанційний контроль за температурою зерна й інших продуктів при зберіганні.
Дотримання карантинних заходів при переході з одного складського приміщення в інше: наявність скребків, килимків, віників для очищення взуття й одягу, трапів для переходу по зерну, тощо.

зберігання насіннєвого матеріалу, продовольчо-фуражних складів та млинів (після їх ремонту,

просушування й очищення) із застосуванням Актелліку 500 ЕС, к.е., Простору 420, к.е., Фастаку, к.е. або Фуфанону 570, к.е. за норми витрати робочої рідини 150–200 мл/м2, після чого приміщення провітрюють протягом доби. При знезаражуванні прискладської території норми витрати препаратів і робочої рідини вдвоє збільшують. Допуск людей та завантаження складських приміщень дозволяється: при обробці Актелліком 500 EC після добового провітрювання по закінченні експозиції; Фастаком — через 20 днів після обробки.
Знезараження насіннєвого зерна із застосуванням Фастаку, к.е., а також продовольчого й фуражного — Актелліку 500 EC, к.е. Реалізацію і використання продовольчого й фуражного зерна здійснюють у відповідності з медичними нормами.

Алфос, Магтоксин, Фостоксин, Геліофос, Фоксі, Фосміній, Фостек, виконана згідно з

відповідними інструкціями.
Фумігація зерна насипом за допомогою багатьох із названих препаратів.
Знищення гризунів за допомогою отруєних принад. Ефективні для цього родентициди — Шторм, 0,005% воскові брикети, Ратиндан, 0,5% п., Ратиндан 0,5-Супер, п., а також біологічні препарати — Бактероденцид зерновий та Родента Біо (Бактероденцид вологий зерновий — супер) у зернових принадах.
Механічний спосіб знищення щурів та мишей — відловлювання їх капканами, пастками й іншими засобами.
Винищувальні заходи захисту від комірних шкідників здійснюють спеціалізовані експедиції із захисту хлібопродуктів при обласних управліннях ДАК “Хліб України”, акціонерні товариства “Хлібозахист”, спеціалісти служби захисту рослин.