ЛК.15 - Аналіз і моделювання розгортання

Визначення діаграм розгортання.
Представлення діаграм розгортання у UML.
Основні елементи

діаграм розгортання.
Поєднання діаграм розгортання та діаграм компонентів.
Умови використання фізичних діаграм.

Перелік питань

і проектування
Діаграми розгортання завершують процес ОО аналізу і проектування і

надають можливість для переходу до стадій безпосередньої реалізації проекту

діаграма, на якій представлені вузли виконання програмних компонентів та процесів

і об’єктів
Діаграма розгортання використовується для представлення загальної конфігурації і топології розподіленої програмної системи та містить зображення розміщення компонентів по окремим вузлам системи. Крім того, діаграма розгортання показує наявність фізичних з’єднань – маршрутів передачі інформації між апаратними пристроями, задіяними в реалізації системи.

програми, які існують лише на етапі виконання (run-time). При цьому

представляються лише ті компоненти програми, які є файлами, що виконуються, чи динамічними бібліотеками. Ті компоненти, які не використовуються на етапі виконання, на діаграмі розгортання не показуються. Зокрема, компоненти з вихідними текстами можуть бути представлені лише на діаграмі компонентів, а на діаграмі розгортання не можуть бути представлені.
Діаграма розгортання містить графічні зображення процесорів, пристроїв та процесів і зв’язків між ними. На відміну від діаграм логічного представлення, діаграма розгортання є єдиною для системи в цілому, оскільки має відображати всі особливості її реалізації.

елемент системи, який може володіти обчислювальними ресурсами чи бути технічним

пристроєм.
У якості обчислювального ресурсу вузла може розглядатися один чи декілька процесорів, а також обсяг пам’яті. Однак в UML у якості вузла можуть розглядатися не лише обчислювальні пристрої, а й інші – датчики, принтери, модеми, камери, сканери, маніпулятори.

між вузлами, а також залежності між вузлами та компонентами, які

необхідно спеціально вказати на діаграмі

ПЗ, а використання спеціальних пристроїв, які необхідно позначати на діаграмі

розгортання

механічних та інших типів пристроїв, які необхідні для виконання системою

своїх функцій. Спочатку визначаються обчислювальні вузли системи, які мають власний процесор і пам’ять. При цьому використовуються існуючі стереотипи UML, а якщо вони відсутні, то можна створити власні стереотипи. Окремі вимоги до складу апаратних засобів можуть бути задані у формі обмежень.
Далі необхідно розподілити усі компоненти діаграми, які виконуються, по вузлам системи. В моделі має бути виключена ситуація, коли окремі компоненти залишилися не розподіленими на вузлах. У якості необхідності мають бути створені нові вузли.

випадках дозволяється поєднувати діаграми розгортання та діаграми компонентів.
Фактично, спочатку будується

діаграма компонентів, до якої потім добавляються вузли, що групують компоненти, і створюється діаграма розгортання
Такий спосіб слід використовувати, якщо обидві діаграми є відносно простими і у двох окремих діаграмах немає потреби

для будь-якої системи, лише в тому разі, якщо вони допомагають

зрозуміти її
Якщо система створюється для локального використання на одному комп’ютері, то потреби у діаграмі розгортання немає.
Діаграма розгортання має створюватися:
Для моделювання систем, які реалізують технологію доступу “клієнт-сервер”.
Для моделювання неоднородних розподілених архітектур складної топології.
Для моделювання систем реального часу із вбудованими мікропроцесорами, які можуть функціонувати автономно.