Слайд 1Література другої половини
Xx століття
Слайд 2Історичне тло доби:
Вплив двох світових воєн на світогляд людства; песимістичне
сприйняття дійсності.
Двополюсність світу : протистояння соціалізму (СРСР) і капіталізму (США).
Боротьба
за вплив на країни третього світу.
Слайд 3Тема війни в літературі :
Осуд антигуманності воєнних дій.
Проблема відповідальності
за розв’язання війни.
Слайд 4Генріх белль (1917- 1985)
Німецький письменник, автор антинацистських та соціально-критичних
романів «Де ти був, Адаме?» (1951), «Більярд о пів на
десяту» (1959), «Очима клоуна» (1963), «Груповий портрет з дамою» (1971); оповідань; автобіографічної повісті «Що станеться з хлопчиком…» (1981); театральних, телевізійних та радіоп'єс, літературної критики. Лауреат Нобелівської премія (1972).
Слайд 5Бертольт Брехт (1998-1956)
Німецький драматург і поет. Автор творів «Життя Гагілея»(1939),
«Матінка Кураж та її діти»(1938), «Тригрошова опера»(1934), «Добра людина з
Сичуані»(1938-1940) та ін. Засновник епічного («діалектичного») театру . Член Всесвітньої Ради Миру.
Слайд 6Екзистенціалізм (від латин. Exsistentia –існування) – напрям у філософії та
літературі xx ст., що досліджує людину як унікальну духовну істоту,
здатну вибирати власну долю.
Визначальні риси екзистенціалізму:
- на перше місце висуваються категорії абсурдності буття страху, відчаю, самотності, страждання, смерті;
- особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому «іншому», адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали;
- поняття відчуженості й абсурдності є взаємопов'язаними та взаємозумовленими в літературних творах екзистенціалістів;
- вишу життєву цінність екзистенціалісти вбачають у свободі особистості;
- існування людини тлумачиться як драма свободи;
- найчастіше в художніх творах застосовується прийом розповіді від першої особи.
Слайд 7Філософи та письменники-екзистенціалісти
Альбер Камю (1913-1960)
Жан-Поль Сартр (1905-1980)
Слайд 8Ернест Хемінгуей
(1899 - 1961) – відомий американський письменник та журналіст, лауреат Нобелівської
премії з літератури (1954). У повісті-притчі « Старий і море» розмірковує
про філософські засади життя, єдність і боротьбу людини з природою.
Слайд 9Розквіт латиноамериканського роману
Активно розвивається новий творчий метод – магічний реалізм,
що органічно поєднує реалістичні елементи з фантастичними. Саме в другій
половині XX століття створюються перші романи-параболи та романи - міфи .
Слайд 10Габріель Гарсія Маркес
(1927-2014) – колумбійський письменник, яскравий представник магічного
реалізму.
“Сто років самотності”- один із найвидатніших романів письменника, який
займає номер 17 у рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу «Ньюсвік».
Слайд 11висновок
Таким чином, літературний процес другої половини XX ст. визначається
передовсім переходом від модернізму до постмодернізму, а також потужним розвитком
інтелектуальної тенденції, наукової фантастики, "магічного реалізму", авангардистських явищ тощо. У літературі останнього часу висловлюються сподівання на повернення світові втрачених ідеалів, відновлення порушених зв'язків, подолання відчуженості.