“Магнітне поле”

допомогою якої здійснюється взаємодія між рухомими електрично зарядженими частинками.
тотожно дорівнювали

один одному: .
Однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими зарядами (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:
де - вектор намагніченості середовиМагнітне поле - складова електромагнітного поля, яка створюється змінним у часі електричним полем, рухомими електричними зарядами або спінами заряджених частинок. Магнітне поле спричиняє силову дію на рухомі електричні заряди. Нерухомі електричні заряди з магнітним полем не взаємодіють, але елементарні частинки з ненульовим спіном, які мають власний магнітний момент, є джерелом магнітного поля і магнітне поле спричиняє на них силову дію, навіть якщо вони перебувають у стані спокою.
Магнітне поле утворюється, наприклад, у просторі довкола провідника, по якому тече струм або довкола постійного магніту.
Магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. Поряд з вектором електромагнітної індукції , магнітне поле також описується вектором напруженості .
У вакуумі ці вектори пропорційні між собою: , де k - константа, що залежить від вибору системи одиниць. В системі СІ, k = μ0 - так званій магнітній проникності вакууму. Деякі системи одиниць, наприклад СГСГ, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля ща.

діє сила, рівна F = I • L • B

• sin I - сила струму в провіднику; B - модуль вектора індукції магнітного поля; L - довжина провідника, що знаходиться в магнітному полі;  - кут між вектором магнітного поля інаправленіем струму в провіднику. Силу, що діє на провідник зі струмом в магнітному полі, називають силою Ампера. Максимальна сила Ампера дорівнює  F = I·L·B
Тоді a = 900.

руку розташувати так, щоб перпендикулярна складова вектора магнітної індукції В

входила в долоню, а чотири витягнутих пальці були спрямовані за напрямком струму, то відігнутий на 90 градусів великий палець покаже напрям сили, що діє на відрізок провідника зі струмом, тобто сили Ампера.

грецькою літерою Φ, вимірюється у системі СІ у веберах, у

системі СГСМ одиницею вимірювання магнітного потоку є максвел: магнітний потік поля величиною 1 гаус через сантиметр квадратний площі.


Магнітний потік через нескінченно маленьку площадку dS визначається як
dΦ = BdScosθ,

де B — значення індукції магнітного поля, θ — кут між напрямком поля й нормаллю до поверхні. У векторній формі
dФ=В*dS
Магнітний потік скалярна величина.
Зазвичай магнітний потік обраховується через поверхню, обмежену певним контуром, наприклад, контуром, який утворюють провідники зі струмом. Оскільки в різних точках поверхні магнітна індукція різна, то проводиться інтегрування

Третє рівняння Максвелла
Магнітний потік не залежить від вибору поверхні, яку обмежує контур, а тому потік через замкнену поверхню дорівнює нулю.

Це твердження є інтегральною формою третього рівняння Максвелла

Більшість типів гучномовців перетворюють електричний струм у звукові коливання повітряного

середовища за допомогою механічної рухомої системи (дифузора, діафрагми тощо). Електричний сигнал передається на котушку чи тонкий дріт, намотаний на верхню частину конуса. Котушка знаходиться всередині магніту. Коли сигнали проходять через неї, котушка стає електромагнітом, що починає рухатися і змушує вібрувати конус, який і породжує звукові хвилі. Цілісна система з одного чи декількох перетворювачів змонтованих у корпусі називається звукова колонка.
Існують наступні типи гучномовців
(електро) динамічний, або розм. динамік
рупорний
п'єзоелектричний
пневматичний

який перебуває у електромагнітному полі.
Тут - сила, q - величина

заряду, - напруженість електричного поля, - швидкість руху заряду, - вектор магнітної індукції.
Електричне поле діє на заряд із силою, направленою вздовж силових ліній поля. Магнітне поле діє лише на рухомі заряди. Сила дії магнітного поля перпендикулярна до силових ліній поля й до швидкості руху заряду.
Названа на честь Гендрика Лоренца, який розробив це поняття 1895 року.

Сила Лоренца в теорії відносності
В теорії відносності сила Лоренца записується в коваріантій формі

де fi - 4-вектор сили, uk - 4-швидкість, а Fik - 4-тензор електромагнітного поля