Макроекономіка як складова економічної теорії

продуктів і доходів
Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного

продукту
Валовий внутрішній продукт, чистий національний продукт і національний дохід: сутність та методика розрахунку

економічна система в цілому.
Тому варто уявити народне господарство не

просто як сукупність підприємств, домашніх господарств, галузей, а як органічне ціле, систему, що самовідтворюється.

споживачів, виробників, суспільства в цілому.
Макросуб’єктами виступають великі групи господарюючих одиниць.
Діяльність

макросуб’єктів здійснюється на чотирьох основних ринках.
Серед шкіл та напрямків макроекономіки відсутня одностайність в поглядах на основні проблеми

(державний сектор)

Нерезиденти (зовнішньоекономічний сектор)

у кругообігу товарів і грошей беруть участь різні економічні суб'єкти:

підприємства, домашні господарства, держава, фінансові установи, закордонні суб'єкти. Взаємозв'язки між ними встановлюються за допомогою руху потоку грошей і потоку товарів.
Теоретично рівновага в економіці забезпечується, якщо суми зустрічних потоків продуктів або ресурсів і грошей у кожного суб'єкта будуть рівними. Однак на практиці ця рівність постійна порушується і не всі товари можуть бути продані.

суспільний продукт (ВСП). Це виражений у ринкових цінах обсяг товарів

і послуг, створених суспільством за певний проміжок часу, як правило за рік.
Сукупний суспільний продукт за натурально-речовою формою поділяють на засоби виробництва і предмети споживання.

які виробляються для кінцевого використання.
Проміжні продукти – це блага та

послуги, які використовуються для подальшої обробки, переробки чи для перепродажу (сировина, матеріали, комплектуючі машин тощо).

створюється заново протягом даного року і додається до старої, перенесеної

вартості. Вона утворює чистий продукт суспільства.
Чистий продукт поділяється на необхідний та додатковий.

яка використовується для відтворення робочої сили, тобто підтримання її працездатності,

включаючи продукт для підтримання життєдіяльності членів сім’ї працівників, підготовки нового покоління робочої сили.
Додатковий продукт – це та частина чистого доходу, що створюється понад необхідний продукт. Він використовується на розширення виробництва, утримання непрацездатних членів суспільства, державні витрати на оборону, управління, соціальну допомогу тощо.

ХХ сторіччя, коли задача комплексного макроекономічного аналізу і прогнозування, яку

можна вирішити з їх допомогою, стала однією з першорядних.
Система національного рахівництва являє собою міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни: валового внутрішнього продукту, валового національного продукту та ін.

і доходи в економіці еквівалентні, тобто сума грошових витрат дорівнює

сумі доходів;
виробництво, розподіл, обмін і споживання розглядаються як взаємопов’язані сторони єдиного процесу відтворення.
усі показники обчислюються лише в грошовій формі.

товарів і послуг, вироблених внутрішньою економікою протягом певного періоду часу.

даної країни на її території.
ВНП включає кінцеві товари і послуги,

вироблені резидентами даної країни, як на її території так і за її межами.

До ВВП не включаються невиробничі угоди:
суто фінансові угоди,
продаж товарів, що були у вжитку.

(виробничий).

(consumption) ─ особисті споживчі витрати домашніх господарств на предмети споживання

тривалого використання, поточного споживання та послуги,
I (investment) ─ валові приватні внутрішні інвестиції ─ це інвестиційні витрати підприємств на придбання елементів основного капіталу, будівництво, а також зміну виробничих запасів,
G (governement) ─ державні закупівлі товарів і послуг ─ усі можливі витрати держави на придбання кінцевої продукції підприємств та на пряму закупівлю виробничих ресурсів,
Xn (net exports) ─ чистий експорт ─ це різниця між експортом та імпортом даної країни.

+ амортизація

Факторні доходи ─ первинні доходи власників виробничих факторів (заробітна

плата, прибуток, рента, процент), а також доходи від індивідуальних вкладень малого підприємництва (змішаний доход).
Непрямі податки ─ платежі до бюджету, що входять до складу ціни і здорожують продукцію.
Субсидії ─ виплати з бюджету на деякі види продукції, що здешевлюють дану продукцію.
Амортизація ─ спожитий основний капітал протягом року.

ВВП за доходами ПОВИНЕН дорівнювати ВВП за витратами.

і імпорт - Субсидії на продукти і імпорт,

де ВДВ -

валова додана вартість, ВДВ= В - ПС,
В - випуск продукції (вартість всіх товарів і послуг, зроблених у поточному періоді, що прийняте в СНС обчислювати в основних цінах);
ПС - проміжне споживання

ВВП – А
А - Амортизація.

2. Національний доход (НД) - це

знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво в даному році до добробуту суспільства. :
 
НД = ВВП – А – НП
НП - непрямі податки.