Методи розподілу витрат на змінну та постійну частини

методи:
аналіз рахунків;
мінімаксний;
графічний;
регресійний аналіз;
спрощений статистичний аналіз.

П + З * V,
де В - загальні витрати;
П -

постійні витрати;
З - змінні витрати на одиницю діяльності;
V - значення фактора витрат.

(субрахунку) витрат, а також відповідних первинних документів при певних значеннях

обсягу діяльності з метою віднесення цих витрат до постійних або змінних.

Це результати спостережень взаємозв'язку між загальновиробничими витратами та обсягами виробництва

за рік.

базується на припущенні, що змінні витрати є різницею між загальними

витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності підприємства.
Сутність методу полягає у тому, що для розподілу витрат на постійні та змінні використовують тільки два значення обсягу діяльності та витрат: найбільше та найменше. При цьому змінні витрати визначають як різницю між загальними витратами при найвищому та найнижчому значеннях обсягу виробництва.

постійні здійснюють у наступній послідовності:
- вибирають значення загальних витрат при

найбільшому та найменшому значеннях обсягу діяльності (V мaкс; V мін) ,
- розраховують змінні витрати на одиницю обсягу діяльності як відношення різниці загальних витрат до різниці максимального та мінімального обсягів діяльності:
.
- розраховують постійну складову як різницю між загальною сумою змішаних витрат та змінними витратами на максимальний або мінімальний обсяг виробництва:
П = Вмакс -З * Vмакс.
або
П = Вмін -З * Vмін

загальновиробничих витрат

загальновиробничих витрат зросла на 3752, 6 грн. Звідси змінні витрати

на 1 т виробленої продукції становлять:

3752,6 /192 = 19,54 грн
Виходячи з цього, постійні витрати дорівнюють:
П = 6313,5-272 * 19,54 = 997,32 грн.
або:
П = 2560,9 -80 * 19,54 = 997,32 грн.
Таким чином функція витрат у цьому разі буде мати такий вид:
В = 997,32 + 19,54 * V

про понесені витрати заносять відповідно до обсягів діяльності в побудовану

систему координат, по осі абсцис якої відкладається обсяг діяльності, а по осі ординат - витрати. Після цього візуально до перетину з оссю ординат будується пряма лінія, яка мінімально відхиляється від занесених у систему координат значень витрат. Таким чином аналітик бере до уваги всі точки витрат.

на графіку, провів лінію функцію витрат таким чином (рис. 1).
80006000400020002003001000Витрати,

грнОбсяги виробництва, т
Рис. 10.4 Лінія функції витрат, визначена графічним методом

розрахунку змінних витрат використаємо дані при обсязі діяльності 200т. У

цій точці загальні витрати становлять 5000 грн. Отже, змінні витрати дорівнюють:
5000 -400 = 4600 грн.
Відповідно, змінні витрати на 1 т обсягу виробництва становитимуть:
4600 1200 = 23 грн
Функція витрат у цьому разі буде:
В = 400 + 23 xV.

витрат загальну суму витрат розглядають як змінну величину, залежну від

певного чинника (фактору витрат - обсягу виробництва, кількості замовлень тощо), який виступає як незалежна величина.

рівнянь:
∑В =na+b∑V
∑BV =a∑V+b∑V2
де V - незалежна змінна величина (обсяги виробництва);
В

- залежна змінна величина (загальні або змішані витрати);
а - загальні постійні витрати;
b- змінні витрат на одиницю діяльності;
n - кількість спостережень.

В ; ∑ V ; ∑BV ; ∑ V 2

.
2. Здійснюють підстановку розрахованих величин у рівняння.
З. Розв'язують систему рівнянь для змінних витрат (b).
4. Розв'язують одне з рівнянь для визначення загальної суми постійних витрат (а).

методом найменших квадратів

b
8927584 = 2061а + 404177 b
Розв'язав систему рівнянь одержимо: а

=З21,05; b = 20,45.
Після заміни в рівнянні peгpecії коефіцієнтів а і b їхніми значеннями, ми бачимо, що лінію peгpecії можна описати так:
В = 321.05+ 20,45 xV.

М.Г.Чумаченко. Метод спрощеного статистичного аналізу передбачає розподіл показників на дві

групи. виходячи із зростання значення фактора витрат (обсягу виробництва), та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень В і V.

ср2 –Вср2 V ср1) / (V ср2 – V ср1),
де

Вср1 та Вср2 – середні значення витрат;
V ср1 та V ср2 – середні значення обсягу діяльності.
Підставивши у наведену формулу розраховані середні значення В і V, одержимо:
П = (2609,95 х 230.16 -5057.13 х 113.33)/ (230,16 -113.33) = 27581.55/116,83 = 236.08 грн.

обсягу виробництва (З):
З = (Вср1– П) / V ср1 ,
З

= (2609,95 -236,08) : 113,33 = 20.95;
або
З = (Вср2– П) / V ср2 ,
З = (5057,13 -236,08) : 230, 16 = 20,95
Виходячи з цього, функція витрат буде мати вид:
В = 236,08 + 20,95 *V.