МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ КОМП ’ ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

систем в економіці,
olga_stepanenko@email.ua,
067 209 74 09

(ЕОМ) визначеного класу завдань.

Програма — це записаний у певному порядку набір

команд, виконання яких забезпечує розв'язання конкретного завдання.

нормальне робоче середовище для прикладних програм.

Прикладне програмне забезпечення 
призначене для розв’язання

конкретних задач користувача й організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому.

Інструментарій технологій програмування 
сукупність програм і програмних комплексів, які забезпечують технологію розробки, налагодження і вкорінення програмних продуктів.

які забезпечують роботу ПК. До базового ПЗ належать: операційні системи,

операційні оболонки (текстові й графічні), мережні операційні системи.
Сервісне ПЗ — програми й програмні комплекси, які розширюють можливості базового ПЗ: антивірусні програми, програми обслуговування дисків, програми архівування даних, програми обслуговування мереж.

апаратними засобами та користувачем. Однією з найважливіших функцій ОС є

автоматизація процесів уведення/виведення інформації, управління виконанням прикладних задач користувача. ОС завантажує потрібну програму в пам'ять ЕОМ і стежить за ходом її виконання, аналізує збійні ситуації і дає вказівки щодо виходу з них. Відповідно до функцій ОС можна поділити на три групи: однозадачні, багатозадачні і мережеві.

момент з однією конкретною задачею. Типовим представником таких операційних систем

є MS-DOS (розроблена фірмою Microsoft).
Багатозадачні ОС забезпечують колективне використання ЕОМ у мультипрограмному режимі розподілу часу (у пам'яті є кілька програм-за-дач, і процесор розподіляє ресурси комп'ютера між задачами). Типові представники такого класу ОС - UNIX, OS/2, Microsoft Windows 98, Microsoft Windows XP тощо.
Мережеві ОС пов'язані з появою локальних і глобальних мереж та призначені для забезпечення доступу користувача до всіх ресурсів комп'ютерної мережі. Типовими представниками мережевих ОС є: Novell NetWare, Microsoft Windows NT, Banyan Vines, IBM LAN, UNIX, Solaris фірми Sun, Microsoft Windows XP тощо.

користувачеві додаткові послуги в роботі з комп'ютером і розширюють можливості

операційних систем.
За функціональними можливостями сервісне програмне забезпечення можна класифікувати на засоби, що: поліпшують інтерфейс користувача з комп'ютером;' захищають дані від руйнування і несанкціонованого доступу; відновлюють дані; прискорюють обмін даними між диском і ОЗЯ; архівують і розархівовують файли; захищають комп'ютер від вірусів.
За способом організації і реалізації сервісні програмні засоби можуть бути представлені: оболонками, утилітами й автономними програмами. Різниця між оболонками й утилітами інколи полягає лише в універсальності перших і спеціалізації других.

й автономні програми мають вузькоспеціалізоване призначення і кожна з них

виконує свою функцію. Найбільшого поширення набули такі оболонки: Norton Commander, PAR manager, Windows Totalтощо.
Утиліти надають користувачеві додаткові послуги щодо обслуговування дисків і файлової системи (форматування дисків, забезпечення збереження інформації, створення і відновлення архівів, захист від комп'ютерних вірусів тощо). З утиліт, які здобули найбільшу популярність, можна назвати багатофункціональний комплекс Norton Utilities. За допомогою прикладних програм на комп'ютері розв'язують конкретні задачі.
Програмні засоби антивірусного захисту забезпечують діагностику (виявлення) і лікування (нейтралізацію) вірусів. Терміном "вірус" позначається програма, здатна розмножуватись, приєднуючись до інших програм і здійснюючи при цьому різні небажані дії.

з мови програмування в машинні коди.

Залежно від способу перекладу з

вхідної мови (мови програмування) транслятори поділяються на компілятори та інтерпретатори. У компіляції процеси трансляції і виконання програми розділені в часі. Інтерпретатор здійснює трансляцію і негайне виконання кожного оператора вихідної програми.

Комплекс засобів, що містить вхідну мову програмування, транслятор, машинну мову, бібліотеки стандартних програм, засоби влагодження відтрансльованих програм і компонування їх в єдине ціле, називається системою програмування.

призначений для розв’язання задач певного класу:
ППП загального призначення — універсальні програмні

продукти для автоматизації розробки й експлуатації функціональних задач користувачів та інформаційних систем у цілому: текстові редактори й процесори, графічні, електронні таблиці, системи керування базами даних, засоби презентаційної графіки, інтегровані пакети.
методо-орієнтовані ППП включають програмні продукти, що забезпечують незалежно від предметної галузі і функцій інформаційних систем математичні, статистичні та інші методи розв’язання задач;
проблемно орієновані ППП — програмні продукти, призначені для розв’язання будь-якої задачі в конкретній функціональній сфері.
Системи штучного інтелекту реалізують окремі функції інтелекту людини.
Офісні ППП — програми, що забезпечують організаційне керування діяльності офісу: органайзери, програми-перекладачі, засоби перевірки орфографії, словники, комутаційні ППП, електронна пошта, програмі засоби мультимедіа, настільні видавничі системи.

технологію розробки, налагодження і впровадження створюваних програмних продуктів.

Інструментарій технології програмування

забезпечує процес розробки програм і включає спеціалізовані програмні продукти, що є інструментальними засобами розроблювача. Програмні продукти даного класу підтримують усі технологічні етапи процесу проектування, програмування (кодування), налагодження і тестування створюваних програм. Користувачами технології програмування є системні і прикладні програмісти.