Слайд 1Тема 7. Міжнародна торгова політика
Слайд 2Тема 7. Міжнародна торгова політика
7.1. Методи міжнародної торгівлі.
7.2. Діяльність
інституційних посередників (міжнародні товарні біржі, аукціони, тендери).
7.3. Ціноутворення в міжнародній
торгівлі.
7.4. Базові умови постачання Інкотермс
7.5. Демпінг та боротьба з ним.
7.6. Тарифне та нетарифне регулювання міжнародних торговельних відносин.
7.7. Регулювання міжнародних торговельних відносин.
7.8. Роль СОТ (ГАТТ) в регулюванні міжнародних торговельних відносин.
Слайд 3Метод торгівлі – це:
засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи
торговельної угоди);
порядок виконання та організаційна форма зовнішньоторговельної угоди, спосіб здійснення
торговельного обміну.
В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі.
Торгівля напряму - полягає у реалізації продукції компаніями-виробниками через систему власного зовнішньоторговельного апарату; операція здійснюється безпосередньо між виробником і кінцевим споживачем.
Непряма торгівля – метод реалізації продукції або надання послуг шляхом залучення посередників.
7.1. Методи міжнародної торгівлі
Слайд 5Переваги:
відсутність витрат на суму комісійної винагороди посереднику.
ґрунтовне знання партнера, наявність
комерційної кваліфікації та досвіду торговельної діяльності можливість економії фінансових ресурсів
за рахунок скорочення витрат на суму комісійної винагороди посереднику;
зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від можливої недобросовісності чи недостатньої компетентності посередницької організації;
використання переваг безпосереднього контакту зі споживачами та можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку.
В той же час використання цього методу передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду, при відсутності яких витрати можуть значно зрости.
Пряма торгівля
Слайд 6Переваги:
підвищення оперативності збуту,
підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу,
посередники
знаходяться ближче до покупця, а тому можуть оперативно реагувати на
зміни у ринковій кон’юнктурі,
вони є джерелом первинної інформації про рівень якості та конкурентоспроможності товарів тощо.
оскільки посередники краще обізнані з ринковою кон’юнктурою, мають спеціальну фахову підготовку та розвинуту мережу інфраструктурних служб .
підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу.
Торгівля через посередників
Слайд 77.2. Діяльність інституційних посередників
Біржі
Досі невідоме точне пояснення походження слова
біржа. Серед науковців поширені версії:
Біржа походить від грецького слова «byrza»,
що в перекладі означає сума, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у новолатинському слові "bursa" — шкіряний гаманець, але це одночасно і студентська стипендія, і, власне, біржа. Подібність кореневих основ простежується у німецькому "borse", французькому "bourse", італійському "borsa". Однак в англійській мові вживається слово "exchange", буквально обмін, і лише додавання прикметників "commodity" дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і біржу;
Біржа – категорія ринку, явище економічного життя;
Слайд 83. Згідно з іншою версією сама назва пов'язується з іменем
бельгійського купця Ван дер Бурce, який мешкав у м. Брюгге
і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Вирощуючи тюльпани на подвір'ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків;
4. Біржі – постійно-діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів;
Слайд 95. У відомому словнику Володимира Даля "Толковый словарь живаго великорусского
языка" (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:
5.1) будівля або місце,
де у визначений час збираються купці за торговельними справами;
5.2) саме зібрання;
5.3) час зібрання купців;
6. Біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час;
7. Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп'ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції;
Слайд 108. Біржа – це великий ринок для обороту капіталів, для
правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий
ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик;
9. Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа - це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій.
Отже, існує три основних значення бірж:
об'єднання комерційних посередників;
місце торгів;
гуртовий ринок.
Слайд 11Біржі
Економічна сутність біржі полягає в наступному:
ринок замінних цінностей;
організація;
реалізація власної вигоди
учасниками біржової торгівлі;
офіційне котирування цін;
специфічний біржовий товар;
страхування цінових та курсових
ризиків;
цифровий вираз попиту і пропозиції;
розміщення товарів у просторі й часі;
встановлення об'єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.
Слайд 12Основні функції товарних бірж:
Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції
в одному місці;
Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;
Здійснення кваліфікованого
посередництва між продавцями і покупцями товарів;
Формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;
Зближення покупців і продавців у просторі та часі;
Боротьба з виявами монополізму на товарних ринках;
Формування умов для мінімізації комерційного та фінансового ризиків;
Надання учасникам відповідних товарних ринків цінової і комерційної інформації;
Розв'язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових операцій;
Слайд 13Організаційну: організація біржових торгів, вироблення правил, матеріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення
висококваліфікованим персоналом;
Вироблення біржових контрактів;
Реєстрації та публікації біржових цін (котирування);
Страхування цінових
та курсових ризиків (хеджування);
Гарантування виконання біржових угод;
Інформаційну: збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією, наданням клієнтам інформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи;
Обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;
Залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;
Забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях.
Слайд 14Функції бірж
Допоміжні функції
стандартизація якісних параметрів товарів;
стандартизація біржових контрактів купівлі/продажу товарів;
здійснення
арбітражу між;
прискорення та раціоналізація розрахункових операцій;
надання різноманітних додаткових послуг клієнтам,
які мають інформаційний та консультативний характер і пов'язані з процесом здійснення угод і рухом товарів;
участь у прибутковій частині державного та місцевого бюджетів.
Слайд 15Класифікація бірж
1. За характером асортименту товарів, що реалізуються:
вузькоспеціалізовані,
де предметом біржових торгів є один вид товару;
спеціалізовані, де предметом
біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів;
на універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів;
2. За ступенем відкритості:
2.1) відкриті (публічні), на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні;
2.2) закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі;
2.3) змішані, де відвідувачі укладають угоди за допомогою брокерів, які в свою чергу укладають угоди від імені та за рахунок клієнта і дилерів, які працюють від власного імені й за власні кошти;
Слайд 16Класифікація бірж
3. За організаційно-правовими формами діяльності:
3.1) акціонерного товариства
відкритого типу;
3.2) акціонерні товариства закритого типу;
3.3) товариства з колективною відповідальністю;
3.4)
решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж;
4. За регіоном дії:
4.1) національні;
4.2) міжрегіональні;
4.3) міжнародні.
Слайд 17Класифікація бірж
5. За характером (типом) здійснюваних біржових угод:
5.1) реального
товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або
буде вироблено в майбутньому періоді;
5.2) ф'ючерсні, на яких торгівля здійснюється нереальними товарами, а контрактами на них;
5.3) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;
5.4) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.
Слайд 20Тенденції
Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні
тенденції:
Збільшення обсягів біржового обороту;
Зміни в структурі угод, що укладаються на
міжнародних товарних біржах: збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар;
Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах;
Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж;
Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів;
Слайд 21Тенденції
Модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони
перетворюються на центри спекулятивних операцій;
Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у
визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках;
Вдосконалення техніки біржової торгівлі: стандартизація якості продукції, розробка уніфікованих біржових контрактів, впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації;
Зміна структури біржової торгівлі за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів.
Слайд 22Мережа провідних товарних бірж світу
Слайд 25Територіальне розташування бірж залежно від спеціалізації
Слайд 26Територіальне розташування бірж залежно від спеціалізації
Слайд 34Основну частину біржового обігу забезпечують 8 найбільших бірж. Це члени
Національної асоціації бірж України (НАБУ):
Київська універсальна товарна біржа;
Київська біржа "Десятинна";
Українська
аграрна біржа (м. Київ);
Одеська товарна біржа;
Харківська товарна біржа;
Донецька товарна біржа;
Маріупольська універсальна товарна біржа;
Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ).
Слайд 35Аукціон
Поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення:
як спеціально організований
товарний ринок, на якому здійснюється процес продажу-купівлі товару, що складається
з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону (торгу), оформлення контракту;
як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукціоністом (особою, що проводить торг і представляє інтереси організаторів і продавців) та покупцями;
як комерційна структура, що організовує, готовить і провадить продаж товарів за допомогою торгу. Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.
Слайд 38Центри аукціонної торгівлі
Механізм проведення міжнародних аукціонів
Слайд 40Типи аукціонів
Простий аукціон (англійський);
Голландський аукціон – початкова ціна продавця
є максимальною;
Аукціон заочний (або "натемну") – усі покупці пропонують свої
ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію;
Послідовний аукціону. Вона передбачає наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно;
Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Різновидом подвійного аукціону є безперервний аукціон (типу "натовпу" або "вигуків"). За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг - вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента
Слайд 41Тенденції розвитку аукціонів
1) тенденція до падіння ролі аукціонів, що
викликано цілим рядом причин:
1.1) розвиток прямих зв'язків між експортерами та
імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів;
1.2) розширення товарних поставок більш рівномірної та гарантованої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів;
1.3) розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів;
1.4) значні додаткові витрати, пов'язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту;
Слайд 42Тенденції розвитку аукціонів
1.5) розвиток світової транспортної мережі і засобів
зв'язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в
запасав як резерві.
2) переміщення аукціонів з імпортуючих в експортуючі країни, що пов'язано як з нижчими накладними витратами при продажах на аукціонах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін.
Слайд 43Міжнародні тендери
Термін “тендер” походить від англійського tender — офіційна
пропозиція, замовлення на підряд та to tender — подавати замовлення
(заявку) на участь у торгах
Функції міжнародних тендерів:
торговельну;
науково-технічну;
цінову;
фінансову;
маркетингову;
регулятивну.
Слайд 44Класифікація міжнародних тендерів
за національним складом учасників;
за метою організаторів: реальні торги
та процесуальні торги;
за юридичним статусом учасників: відбуваються за участю виключно
юридичних осіб, консорціумів, а також змішані;
за предметом торгівлі: на поставку товарів, на виконання підрядних робіт, комбіновані;
залежно від рівня свободи доступу до участі в тендерах: відкриті і закриті;
за фінансовими умовами: з пропозицією ціни; зі знижкою; на кредитній основі; на компенсаційній основі;
щодо ступеня відкритості інформації про пропозиції учасників торгів та оголошення умов, запропонованих переможцем: голосні і неголосні відкриті/закриті конверти);
за глибиною розподілу праці при виконанні замовлення: первинні, вторинні і третинні.
Слайд 45Тенденції в проведенні торгів
зріст кількості фірм, учасників торгів
збільшення числа торгів
на нові види машин, устаткування, технологій
загальне збільшення кількості торгів на
спорудження комплектних об’єктів
переорієнтація пріоритетів з цінових факторів конкуренції на техніко-економічні показники і пільговість умов фінансування
розширення торгів на інженерно-консультаційні послуги
розширення практики проведення торгів по частинам для виявлення вузькоспеціалізованих фірм-учасниць
розвиток багатостороннього співробітництва по спорудженню об’єктів
розширення участі в торгах місцевих фірм країни-замовника
розвиток методів кількісного аналізу міжнародної тендерної діяльності (кількісний облік економічних, політичних ризиків)
Слайд 46Етапи проведення міжнародного тендеру
Слайд 47Виставки та ярмарки
Виставка — це показ, яким би не була
його назва, основна мета котрого полягає в ознайомленні публіки шляхом
демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив
Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та/або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах
Слайд 48Класифікація виставок/ярмарок:
за місцем проведення: місцеві, зарубіжні
за радіусом дії виставки досить
умовно поділяються на: регіональні, міжрегіональні, всесвітні;
за критерієм постійності місця проведення:
постійні, змінні, пересувні;
щодо частоти проведення: періодичні, постійні.
за широтою номенклатура товарів (послуг): універсальні, багатогалузеві, галузеві та спеціалізовані виставки-ярмарки.
за предметом демонстрації: споживчих товарів, товарів виробничо-технічного призначення, інші.
Слайд 49Функції міжнародних виставок та ярмарок
забезпечують безпосереднє спілкування клієнта з
експонентом; експонента — з потенційними партнерами;
пропонують реальний товар, який можна
побачити у дії, на відміну від рекламних проспектів, відео роликів тощо;
забезпечують покупцеві можливість здійснити досить повний та об'єктивний огляд певної групи товарів (або цілої галузі промисловості) за такими критеріями, як якість, ціна, додатковий сервіс, певні стимули при купівлі тощо;
надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів, їх нові ідеї, умови продажів тощо;
значно скорочують час як клієнтам, так і експонентам на пошук партнера та укладання контракту;
Слайд 50Функції міжнародних виставок та ярмарок
сприяють ефективному обміну інформацією;
інформують своїх
учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу
галузі;
підвищують авторитет експонента за умов його правильної політики щодо підготовки та участі у виставках та ярмарках;
надають можливість експонентам отримати нову інформацію відносно характеру змін самої клієнтури, її запитів, а також змін кон'юнктури галузі (ця інформація, як правило, слугує поштовхом до зміни політики самої фірми у майбутньому, до зміни її стратегії).
Слайд 51Найбільші виставкові центри світу
Слайд 52Найбільші виставкові центри світу
Слайд 55Посередницькі операції у міжнародній торгівлі
Комісійні операції, контрагентами в яких
виступають комісіонер (посередник) і комітент. При здійсненні таких операцій комісіонери
отримують право пошуку партнерів і підписання з ними контракту від свого імені, але за рахунок продавця чи покупця (комітента), який бере на себе комерційні ризики.
Агентські операції у міжнародній торгівлі полягають у дорученні однією стороною незалежній від неї іншій стороні – агенту – здійснення фактичних і юридичних дій, пов’язаних з продажем/купівлею товару на певній території за рахунок і від імені довірителя. Комерційна агентська угода – найпростіший і найпоширеніший спосіб організації продажу товарів у зарубіжних країнах
Слайд 56Посередницькі операції у міжнародній торгівлі
Брокерські операції здійснюються професійними посередниками,
які сприяють укладанню угод між контрагентами. Такі посередники задіяні у
збуті та купівлі товарів, але самі не виступають стороною угоди; вони лише надають необхідну інформацію сторонам по угоді. На відміну від агента, брокер не перебуває у договірних відносинах зі сторонами, а діє на основі окремих доручень. Його головне завдання полягає в тому, щоб знайти покупця для продавця (і навпаки), а також сприяти підписанню контракту між ними. Брокери працюють на одному сегменті і реалізують контракти між продавцями і покупцями, отримуючи за такі послуги винагороду (до 2-3% вартості контракту) (агенти-представники, брокери, маклери)
Операції з перепродажу (договір купівлі-продажу), коли посередник купує товар за власні кошти і потім його реалізує на ринку від свої імені (дистриб’ютори, дилери)
Слайд 577.3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Міжнародна (світова) ціна – це грошовий
вираз інтернаціональної вартості виробництва.
Види міжнародних цін обумовлені факторами:
1) відмінностями
торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;
2) валютною державною та міждержавною політикою;
3) політикою протекціонізму;
4) відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
5) іншими факторами.
Слайд 58Види цін
За напрямами товарних потоків:
а) експортні (ціна за якою
товар реалізується зарубіжному контрагенту);
б) імпортні;
2. За умовами розрахунків:
Ціна комерційних угод;
Ціна
клірингових розрахунків;
Ціна програм допомоги;
Трансфертна ціна;
3. За повнотою урахування витрат:
Ціна нетто
Ціна споживання
4. За характером реалізації: оптова ціна, роздрібна ціна;
5. За мірою фіксації (контракти): тверда, рухлива, з наступною фіксацією; ковзна;
Слайд 59Види цін
6. За рівнем інформованості:
ціна, яка публікується
довідкова ціна: біржове
котирування, аукціонна ціна, статистична ціна, ціни фактичних угод, ціни пропозицій
великих фірм, розрахункові.
Слайд 607.4. Базові умови постачання (INCOTERMS)
Базисні умови постачання – це умови
обміну товару, які найбільш часто зустрічаються, і відповідні до цих
рівнів обов’язки сторін здійснювати певні дії.
Базисними умовами в зовнішньо-торгівельному (базисні умови у внутрішній торгівлі не використовуються) контракті купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця і покупця по доставці товару і встановлюють момент виконання продавцем своїх обов'язків по поставці товару і перехід ризику випадкової загибелі чи пошкодженні товару з продавця та покупця, а також витрат, які виникають за таких умов.
Слайд 61INCOTERMS
Використання базисних умов постачання спрощує складання і узгодження контрактів, допомагає
відповідальності і вирішення суперечок, які Міжнародна торгівельна палата розробила і
випустила збірники тлумачення базисних умов, так звані “International commercial Terms”, чи скорочено “Інкотермс”, що широко використовуються в торгівельній практиці. Остання редакція Інкотермс вийшла в 2010 році.
Слайд 62Всі умови Інкотермс поділяються на 4 групи:
І група «Відправлення»
1) EXW
(Ex-work) франко-підприємство – означає, що продавець виконав свої зобов’язання по
поставці товару тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця без посередньо на своїй території (завод, фабрика, склад). Витрати по поставці товару несе покупець.
ІІ. Група «Основний фрахт не оплачено»
2) FCA (Free Carrier) франко-перевізник – означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він передав товар, що пройшов митну очищення для експорту, перевізнику у обраному покупцю місцю.
3) FAS (Free Alongside Ship) вільний впродовж борту судна – означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли товар розміщений вздовж борту судна по вказаному порту відправлення;
Слайд 634) FOB (Free on Board) вільний на борту судна –
означає, що продавець виконав свої зобов’язання тоді, коли товар перейшов
через поручні судна в погодженому порту відвантаження;
ІІІ. Група «Основний фрахт сплачено»
5) CFR (Coast and Freight) вартість і фрахт – означає, що продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт необхідні для поставки товару у погоджений пор призначення;
6) CIF (Cost, Insurance and Freight) вартість, страхування і фрахт –умови CFR плюс повинен забезпечити морське страхування та передати покупцю відповідне страхове свідоцтво (страховий поліс) для усунення ризиків загибелі та пошкодження товару при перевезенні. Продавець укладає договір страхування і оплачує страховий внесок;
Слайд 647) CPT (Carriage paid to) перевезення оплачено до пункту “N”
– означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до
погодженого місця призначення;
8) CIР (Carriage and Insurance paid to) перевезення і страхування оплачено до пункту “N” – умови CIF плюс повинен забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця, укласти договір страхування і оплатити страховий внесок;
IV. Група “Прибуття”
9) DDP (Delivered Duty Paid) доставлено, мито сплачено (оплачені всі види втрат пов’язані з доставкою) означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці в країні імпорту;
10) DAT (Delivered At Terminal) постачання на термінал;
11) DAP (Delivered At Piont) Постачання в пункт (... назва пункту).
Слайд 677.5. Демпінг та боротьба з ним
Демпінг (dumping) – засіб фінансової
нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній
ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
Види:
1) спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
2) навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;
Слайд 68Демпінг та боротьба з ним
3) постійний демпінг – постійний експорт
товарів за цінами нижче справедливої;
4) зворотній демпінг – завищення цін
на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
5) взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.
Слайд 69Необхідними умовами для здійснення демпінгу є:
ситуація недосконалої конкуренції, що
дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;
сегментованість ринку, тобто спроможність
виробника відокремити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами. Звичайно цьому сприяють високі транспортні витрати і встановлені державою торговельні бар’єри.
Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн, що дозволяють застосовувати антидемпінгове мито у разі відкриття факту демпінгу
Слайд 70Методи визначення ставки антидемпінгового мита
як різницю в ціні, за якою
товар реально продається на ринку країни-експортера і на ринку країни-імпортера.
Якщо товар виробляється тільки на експорт і не продається на ринку країни-експортера, то ціна на нього на внутрішньому ринку країни-імпортера порівнюється з його ціною на внутрішньому ринку будь-якої третьої країни;
як різницю в ціні, за якою товар повинен був би продаватися на ринку країни-експортера, і ціни, за якою він реально продається на ринку країни-імпортера. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку з продажу на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару до країни-імпортера.
Слайд 717.6. Тарифне та нетарифне регулювання міжнародних торговельних відносин
Міжнародні торгові відносини
регулюються за допомогою двох груп інструментів:
1) тарифне регулювання: мито, митний
тариф;
2) нетарифне регулювання:
2.1) кількісні обмеження (quantative restrictions)
2.2) пряме обмеження імпорту, експорту: ліцензії і квоти, «добровільне обмеження експорту», встановлення мінімальних експортних цін, імпортні депозити, імпортні податки, валютні обмеження, компенсаційні податки, антидемпінгові податки, адміністративні формальності, технічні бар’єри
Слайд 72Інструменти міжнародної торгівлі
3) Квотування (контингентування)
4) Ліцензування
5) “Добровільне” обмеження експорту
6) Приховані
методи: адміністративні формальності; технічні бар’єри; встановлення мінімальних імпортних цін; імпортні
податки; імпортний депозит; валютні обмеження; компенсаційне мито; антидемпінгове мито;
7) Демпінг: спорадчий демпінг; навмисний демпінг; постійний демпінг; зворотній демпінг; взаємний демпінг
8) Стимулювання експорту: експортна субсидія, експортні кредитні субсидії, державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів, податкові пільги, організаційно-інформаційне сприяння, частка національної участі, стимулювання національного виробництва
Слайд 74Тарифне регулювання
Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується
митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою
імпорту або експорту.
Мито виконує три основні функції:
фіскальну;
протекціоністську (захисну);
балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових
Слайд 75Види мита
1) за методом обрахунку:
адвалерне мито – мито, яке
розраховується у відсотках від митної вартості товару (наприклад, імпортується товар
на суму 100 000 грн. Митна ставка = 10%, отже розмір мита – 10 000 грн.);
специфічне мито – мито, що встановлюється як фіксована величина щодо кожної одиниці ваги або обсягу товару (наприклад, експорт лісу складає 100 000 м3, мито на експорт 1 м3 лісу = 2 грн., митні збори = 200 000 грн.);
комбіноване мито – мито, яке включає характеристики адвалерного та специфічного мита (наприклад, 10%, але менше або дорівнює 2 грн. за м3);
Слайд 76Види мита
2) за характером:
сезонні мита – мита, що застосовуються
для оперативного регулювання міжнародною торгівлею продукцією сезонного характеру, перш за
все сільськогосподарської;
антидемпінгові мита – мита, які застосовуються у випадку ввозу на територію країни товару за ціною більш низькою, ніж їх вартість в країні-експортері, якщо такий імпорт спричиняє збитки місцевим виробникам подібних товарів;
компенсаційні мита – мита, які застосовуються при імпорті тих товарів, при виробництві яких використовуються субсидії, якщо їх імпорт наносить збитки національним товаровиробникам таких товарів;
Слайд 77Види мита
3) за походженням:
автономні – мита, які стягуються з
товарів ввезених на основі одностороннього рішення органів державної влади;
конвенційні (договірні)
– мита, які встановлені на базі дво- або багатосторонньої угоди (ГАТТ);
преференційні мита – мита, які мають більш низьку ставку порівняно зі звичайним діючим митним тарифом згідно з угодою ГАТТ (виробник товару – країни, що розвиваються);
4) за розмірами розрахунку:
номінальні – тарифні ставки, вказані в митному тарифі;
ефективні – реальний рівень мита на кінцевий товар, розрахований з урахуванням рівня мита на деталі цих товарів.
Слайд 78Митний тариф
ЦЕ:
інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку
країни при його взаємодії зі світовим ринком;
перелік ставок мита, що
застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
Слайд 79Класифікація митного тарифу
1) за об’єктом:
транзитний тариф – використовується по
відношенню до товарів, які проходять через дану країну
експортний тариф –
використовується при вивозі товару з метою захисту внутрішнього ринку, від утворення а ньому дефіциту товарів, які експортуються;
імпортний тариф – використовується при ввезенні товару, з метою захисту внутрішнього ринку від іноземного конкурента;
Слайд 80Митний тариф
2) за типами ставок:
постійні – митний тариф, ставка
якого встановлена органами державної влади і не може змінюватися;
змінні –
митний тариф, що змінюється при зміні рівня ставок або рівня внутрішньої ціни, або рівня державних субсидій (наприклад, використовує ЄС на с/г продукцію);
Слайд 81Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
І. Кількісні обмеження (quantative restrictions)
– адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає
кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
ІІ. Пряме обмеження імпорту, експорту:
1.Квотування – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:
1) За напрямком їх дії:
1.1) експортні;
1.2.) імпортні;
Слайд 82Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
2) За обсягом дії:
глобальні –
встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період
часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар;
Слайд 83Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
2. Ліцензування
Слайд 84Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
3. «Добровільне» обмеження експорту (voluntary
export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на
зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.
4. Приховані:
4.1) адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт;
4.2) технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо;
Слайд 854.3) встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером
рівня цін, установлених країною-імпортером;
4.4) імпортні податки – прикордонний податок, яким
обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори;
4.5) імпортний депозит – форма застави, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару;
4.6) валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями;
Слайд 86Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
4.7) стимулювання експорту:
експортні кредитні
субсидії,
державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів,
податкові пільги,
організаційно-інформаційне сприяння,
частка національної участі,
стимулювання національного виробництва
експортна субсидія
Слайд 88Протекціонізм
Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної
конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Виділяють декілька
форм протекціонізму:
селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів;
галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства;
колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання;
прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.
Слайд 897.7. Регулювання міжнародних торговельних відносин
Види регулювання міжнародної торгівлі
Одностороннє регулювання
полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку
без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.
Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм.
Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами (найважливіше – ГАТТ\СОТ).
Слайд 90Рівні регулювання
1) фірмовий (корпоративний);
2) національний;
3) міжнаціональний, міждержавний:
3.1) преференційний торговельний
режим — це особливий пільговий режим, що надається однією державою
іншій без поширення на треті країни;
3.2) дискримінаційним є торговельний режим, згідно з яким юридичним і фізичним особам однієї країни надаються в їх торговельній діяльності на території країни, що проводить дискримінацію, гірші умови, ніж ті, які надані на цій самій території юридичним і фізичним особам інших країн. Дискримінаційні заходи стосуються майже всіх інструментів регулювання торговельно-економічних відносин і можуть реалізовуватися через реторсії та репресалії.
Слайд 91Рівні регулювання
Реторсії (від лат. retorsio — зворотна дія) — обмежувальні
заходи, що застосовуються однією державою у відповідь на аналогічні дії
іншої держави, що завдають економічної або моральної шкоди першій. Репресалії (від лат. represaliale — стримувати, зупиняти) — примусові заходи, що застосовує одна держава у відповідь на неправомірні дії іншої. Сукупність реторсій і репресалій у двосторонніх торговельних відносинах призводить до ситуації «торговельної війни» між країнами;
4) наднаціональний рівень;
5) глобальний.
Слайд 927.8. Світова організація торгівлі
1 січня 1995 року почала свою діяльність
Всесвітня торговельна організація (World Trade Organization), враховуючи норми діючої до
1994 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Основною метою ГАТТ було забезпечення безпечності передбачуваних міжнародних торговельних відносин шляхом:
скасування митних та інших торговельних обмежень;
усунення всіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості;
підвищення реальних доходів населення і попиту, більш ефективного використання сировини, зростання виробництва і торговельного обміну.
Слайд 93До 1994 року відбулося вісім торговельних раундів, метою яких була
подальша лібералізація світової торгівлі і усунення торговельних бар’єрів.
Переговори під егідою
ГАТТ тільки в 60-х і 70-х роках скоротили митні бар’єри з 25-30 до 3-4% і допомогли потроїти обсяги світової торгівлі за 70-80-ті роки.
Слайд 95Принципи діяльності СОТ
Принцип недискримінації має подвійне значення.
Перше – недискримінація
торгівельних партнерів по відношенню один до одного. Кожна країна надає
всім партнерам умови торгівлі, не менш сприятливі, ніж ті, які вона надала хоча б одній з них. Даний аспект принципу недискримінації знайшов свій вираз в обов'язковому застосуванні режиму найбільшого сприяння (РНС) до всіх членів СОТ.
Інший аспект підкреслює неприпустимість дискримінації іноземних товарів по відношенню до вітчизняних після проходження митниці. Дотримання цієї вимоги забезпечується наданням національного режиму іноземним товарам, що поступили на внутрішній ринок.
Слайд 96Принципи діяльності СОТ
Принцип гласності полягає у тому, що всі країни
зобов'язуються регулярно і в повному обсязі інформувати інших членів СОТ
про застосування засобів торгівельної політики, а також завчасно доводити до їх відома заходи, які готуються до введення.
У документах СОТ міститься список інструментів, про застосування яких вимагається обов'язково попереджати інші країни, і вказані терміни повідомлення.
Слайд 97Світова організація торгівлі
Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17
грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну
заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ.
На 1/01/2010 р. членами СОТ були 153 держави, а 16 травня 2008 р. Україна стала 152 країною-членом СОТ.
Слайд 98До основних позитивних наслідків вступу України до СОТ можна віднести
можливе
збільшення надходження в Україну короткострокового фінансового капіталу внаслідок спрощення доступу
нерезидентів на ринок фінансових послуг; збільшення припливу в Україну позичкових коштів як у формі негарантованих кредитів (завдяки деякому підвищенню довіри кредиторів до країни-члена СОТ), так і у формі коштів від продажу єврооблігацій. Як свідчить досвід інших країн, вже протягом першого-другого років після вступу до СОТ обсяги інвестицій зростали у 1,5 - 2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ;
спрощення умов доступу українських виробників до ринків товарів, послуг, капіталів переважної більшості країн світу в наслідок приведення національного торговельного режиму до загальносвітових норм. Ізольованість економік країн колишнього СРСР від світової економічної системи обумовила велику різницю між відносною вартістю виробництва в Україні та в західних економіках, що є вагомим аргументом для збільшення обсягів торгівлі на основі принципу "порівняльної переваги";
Слайд 99До основних позитивних наслідків вступу України до СОТ можна віднести
3)
зменшення транспортних витрат — внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією
країн-членів СОТ. Усе це загалом сприятиме зниженню собівартості української продукції і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності українських компаній;
4) можливість ефективного захисту національних інтересів після прийняття міжнародних правил торгівлі, подолання існуючих обмежень щодо доступу українських суб'єктів підприємництва на міжнародні ринки товарів і послуг внаслідок поліпшення умов торгівлі з країнами-членами СОТ, зменшення втрат від дискримінаційних заходів (які сьогодні становлять $2—3 млрд. на рік) та зниження кількості антидемпінгових розслідувань проти українських виробників.
Слайд 100До основних позитивних наслідків вступу України до СОТ можна віднести
5)
відвернення загрози торгово-економічної ізоляції не тільки від країн Західної та
Центральної Європи, а й від країн Східної Європи та Балтії, які в цьому році стали членами ЄС; уникнення перспективи витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи після їх вступу до ЄС;
6) збільшення надходжень до Державного бюджету за рахунок скасування пільг та субсидій, розширення бази справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва і активізації зовнішньоторговельного обороту, збільшення доходів внаслідок зниження рівня тінізації зовнішньої торгівлі, підвищення прозорості бюджетно-податкової та регуляторної політики як побічного результату запровадження правових норм, що відповідають вимогам СОТ;
7) створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися і не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств
Слайд 101До негативних наслідків вступу України до СОТ можна віднести
довго зберігається
поглиблення невідповідності у структурі попиту і пропозиції робочої сили, зростання
структурного безробіття; подальша диференціація регіональних ринків праці через посилення поляризації регіонів-лідерів та депресивних регіонів;
лібералізація торгівлі посилила вплив світової кон’юнктури на економіку України, зумовила підвищення економічних ризиків у періоди глобальної економічної нестабільності;
вітчизняні виробники виявилися не готовими до міжнародної конкуренції
Слайд 102Чинники, які сприятимуть збільшенню обсягів імпорту в Україну:
зниження рівня тарифного
захисту внутрішнього ринку. Розрахунки середньозважених ставок на базі обсягів імпорту
в Україну 1996 р. свідчать, що загальне зниження середньозваженої тарифної ставки ввізного мита відбудеться на 1,64 процентного пункту: з 7,02 (діюча у 2002 р.) до 5,66 (зв'язана у 2005 р.);
підвищення рівня доходів населення на тлі існуючої повільної реакції на зміну споживчого попиту з боку національних виробників, що призведе до зростання імпорту споживчих товарів;
активізація діяльності експортерів, яка спонукатиме національних виробників до постійного вдосконалення виробничих процесів, оволодіння сучасними технологіями, залучення новітніх матеріалів, що зумовить збільшення імпорту товарів виробничого призначення
