Международные рынки

засади.
17.2. Форми міжнародних розрахунків.
17.3. Ефективність форм розрахунків для експортера та

імпортера

це:
система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин;
форми

платежів між країнами за здійсненні операції в ході їх зовнішньоекономічних відносин;
система механізмів реалізації грошових вимог та зобов’язань, що виникають між різними суб’єктами у сфері міжнародних економічних відносин;
комерційні платежі, що здійснюються за за грошовими вимогами та зобов’язаннями між підприємствами, банками установами та громадянами, пов’язані з торгівельними, інвестиційними та кредитними відносинами
некомерційні платежі, пов’язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон

банки.
“Лоро” – іноземні кореспондентські рахунки в банку.
“Ностро” рахунки банку в

іноземному банку.
Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:
безпосередній (повний розрахунок) – повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;
розрахунок у кредит (з розстроченням) – надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).

країнами;
Становище країни на світових товарних і грошових ринках;
Ступінь використання та

ефективність заходів державного економічного регулювання;
Відмінності в рівнях інфляції;
Стан платіжного балансу
Умови зовнішньоторговельних контрактів;
Конвертованість валют та валютне законодавство;
Особливості банківської практики;
Міжнародні правила та звичаї тощо.
Вирішальне значення в практиці міжнародних розрахункових операцій мають валютно-фінансові умови з/економічних угод (контрактів)
Валютне законодавство (ціна та загальна вартість угоди (контракту), умови платежів);
Особливості банківської практики.

відносин, пов’язаних з пересилкою, обробкою, товаророзпорядчих та платіжних документів, платежами;
Регулюються

національними нормами, міжнародними банківськими правилами та звичаями;
Є уніфікованими (щодо правил обертання векселів, Уніфіковані правила для документарних акредитиву та інкасо, Правила щодо контрактних гарантій), ЮНСІТРАЛ, Міжнародна торгова палата;
Мають документарний характер і здійснюються проти фінансових (чеки, векселі) та комерційних документів (транспортні накладні, коносаменти, сертифікати якості);
Піддаються значному впливу з боку валютних курсів і здійснюються переважно у ВКВ

застосуванням електронних засобів передачі інформації.
Глобальні платіжні системи ТАРГЕТ – трансєвропейська

автоматизована система швидкісних переказів у режимі реального часу.
СВІФТ – Всесвітня міжбанківська фінансово-телекомунікаційна мережа, створена у Брюсселі у 1973р. ЇЇ учасниками є банки та фінансові установи з переважної більшості країн світу.
ЧІПС(США)- електронна система міжбанківських клірингових розрахунків.
“Віза Інтернешнл” – міжнародна система платежів з використанням пластикових карток, її частка на світовому ринку – 60%. 1/3 українських банків є членами цієї системи разом із “Європей Інтернешнл”.

звичаями.
Носять уніфікований характер (ЮНСІТРАЛ – Комісія ООН з права міжнародної

торгівлі; Міжнародна торго- вельна палата).
Мають документарний характер, тобто здійснюються проти фінансових (чеки, векселі) та комерційних документів.
Тісно пов'язані з валютними ринками, оскільки передбачають використання іноземних валют.
Здійснюються переважно у безготівковій формі у вигляді відповідних записів на банківських рахунках

•

є об'єктом зовнішньоторговельної угоди;
наявність кредитної угоди;
платоспроможність та репутація контрагентів по

зовнішньоекономічних зв'язках, які визначають характер компромісу між ними;
рівень попиту та пропозиції на конкретний товар на світових ринках;
економічні та політичні відносини між країнами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше

суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності
2. Рахунок-проформа - комерційний документ, який містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар (бартер, консигнація, ордерні поставки, давальницька сировина, готова продукція, виставки, ярмарки).
3. Рахунок-фактура (інвойс) – документ, який супроводжує переміщення товарів через митні кордони, вказує їхню вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Є основою визначення митної вартості товару та взаєморозрахунків контрагентів
     

фітосанітарні сертифікати, сертифікти якості, індивідуальні ліцензії тощо)
ІІІ. Митні документи (вантажно-митна

декларація - ВМД)
ІV. Транспортні документи:
міжнародна автомобільна накладна (CMR);
залізнична накладна;
авіаційна вантажна накладна (air waybill);
коносамент (договір між відправником і перевізником);
карнет-ТІР або книжка МДП (Carnet-TIR)
подорожній лист.

визначаються:
валютним законодавством країн контрагентів;
міжнародними правилами та звичаями;
умовами зовнішньоекономічних контрактів;

Валютно-фінансові умови

здійснення міжнародних розрахункових операцій деталізуються у наступних пунктах зовнішньоекономічних контрактів:
Ціна та загальна вартість контракту
Умови платежів
Базові умови постачання (INCOTERMS)

конкретними контрагентами;
б) між банками;
в) між банком і контрагентом;
г) між державою

і банком;
д) між державами.
2) взаємодії суб’єктів:
а) напряму;
б) через посередників.
3) кількості суб’єктів:
а) двосторонні;
б) багатосторонні

розрахунків:
а) готівкові/ безпосередній розрахунок;
б) з наданням кредиту
6) форми розрахунків:
а) готівкові;
б)

безготівкові;
7) призначення:
а) комерційні;
б) некомерційні.

між країнами;
Б. Напряму.
2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро): торгові, кредитні

і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.
3. Золото: використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота
4. Клірингові розрахунки: міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань.
Валютний кліринг – міжурядова угода про взаємозалік міжнародних вимог та зобов'язань.

золотовалютних резервів;
отримання пільгового кредиту від контрагента, який має активний платіжний

баланс;
безоплатне фінансування країною з активним платіжним балансом країни з негативним платіжним балансом;
зустрічний захід на дискримінаційні дії іншої держави (наприклад, Великобританія ввела кліринг у відповідь на призупинення платежів Німеччиною британським кредиторам в 30-х рр. ХХ ст.).

в період світової економічної кризи.

капіталістичними країнами будувалися, як правило, на сонові платіжних угод клірингового

типу, за виключенням США, Канади, Швейцарії та деяких країн доларової зони, взаємні платежі з якими здійснювалися у вільноконвертованих валютах (переважно у дол. США).
З 1950 по 1963 рр. РС мав з соціалістичними країнами угоди, за якими розрахунок здійснювався в клірингових рублях.
В кліринговій угоді між СРСР та Фінляндією в якості валюти клірингу був прийнятий рубль.

криза;
недостатньо коштів на золотовалютних резервах;
висока інфляція;
валютні обмеження;
скасування золотого стандарту (30-ті

рр. ХХ ст.).
Форми валютного клірингу:
1) односторонній;
2) двосторонній має найбільш широке застосування, при якому рахунки ведуться в обох країнах. При цьому застосовуються прийняті форми розрахунків (інкасо, акредитив, банківський переказ та інші), але імпортери вносять в свій банк національну валюту, а експортери в замін інвалютної виручки отримують національну валюту. Залік взаємних вимог і зобов’язань здійснюють банки, що ведуть клірингові рахунки;

Європейський платіжний союз (ЄПС), що функціонував з червня 1950 р. до

грудня 1958 р. У ньому брало участь 17 країн Західної Європи. Він був створений за ініціативою і за підтримкою США, які використовували його для подолання валютних бар’єрів, що заважали проникненню американського капіталу, для розподілу допомоги за «планом Маршалла» і вторгнення долара в міжнародні розрахунки Західної Європи. Пізніше він був замінений Європейською валютною угодою, що діяла до 1972 р. В 1985 р. крупні комерційні банки створили багатосторонній кліринг для взаємного заліку вимог і зобов’язань по операціям з ЕКЮ. Банк міжнародних розрахунків (БМР) являється агентом клірингу по операціям в ЕКЮ і регулює міжбанківські розрахунки з використанням системи швидкого обміну інформацією через СВІФТ. Кліринг дозволяє щорічно здійснювати взаємні розрахунки по 1000 операцій на суму 2 млрд. ЕКЮ;

був розроблений Дж. М. Кейнсом в 1943 р — проект Міжнародного клірингового

союзу (МКС). Міжнародні клірингові розрахунки передбачалися для взаємного заліку вимог і зобов’язань і міждержавного валютного регулювання. Кейнс розглядав міжнародний кліринг як засіб подолання міждержавних суперечностей.
Види валютного клірингу:
1) за обсягом операцій:
повний: тобто кліринг на повну суму розрахунку;
кліринг, що охоплює 95 % платіжного обороту;
частковий, що поширюється на певні операції;

вільноконвертованим сальдо;
з умовною конверсією;
з неконвертованим сальдо, сальдо за якими не

може бути обмінене на іноземну валюту і погашається переважно товарними поставками.
Регулювання сальдо при клірингових розрахунках здійснюється в такі строки:
або в період дії клірингової угоди (якщо ця умова порушена, то подальші поставки призупиняються);
або після строку дії клірингової угоди (наприклад, через шість місяців сальдо погашається товарними поставками, при порушенні цієї умови кредитор має право вимагати проплати сальдо конвертованою валютою).

поставок, тому що досягнення ліміту дає право кредитору призупинити відвантаження

товарів; іноді експортери стають у чергу в очікуванні, коли з’явиться вільний ліміт на кліринговому рахунку;
визначає суму, вище якої нараховуються проценти різними засобами: на всю суму заборгованості; на суму, що перевищує ліміт: диференційовано у міру зростання; іноді застосовується ставка з прогресивною шкалою, для того щоб експортер був зацікавлений не допускати більшого боргу по клірингу.
При клірингових розрахунках виникають дві категорії валютного ризику:
заморожування валютної виручки у разі неконвертованого клірингу;
втрати при зміні курсу.

клірингових розрахунків та банки, уповноважені їх вести;
2) обсяг клірингу: перелік

товарів та послуг, постачання яких будуть розраховуватися по клірингу;
3) валюта клірингу: валюта, в якій буде проводитися взаємозалік вимог, та визначається сальдо заборгованості;
4) обсяг технічного кредиту, в межах якого по сальдо клірингу країна-боржник не виплачує відсотків іншої країни;
5) механізм вирівнювання платежів та остаточного погашення сальдо.

безпосередньо дебетувати і кредитувати рахунки установ, оскільки відразу ж має

відомості про розміри сальдо; якщо кліринг проводить приватна організація, то центральний банк отримує інформацію про сальдо від організатора клірингу.
Банки, які за результатами багатостороннього клірингу виявилися чистими боржниками, покривають свої зобов’язання шляхом переказу відповідної суми коштів на рахунок розрахункової палати в установі, що є агентом з розрахунків. Потім розрахункова палата сплачує отримані кошти тим банкам, які за результатами багатостороннього клірингу виявилися чистими кредиторами. У кінці розрахунків сума всіх зобов’язань учасників повинна дорівнювати нулю.

можливі два шляхи:
якщо це незалежна установа, то вона повинна

шукати кошти на грошовому ринку або звернутися за допомогою до центрального банку для отримання необхідної суми,
якщо це філія, то звертається до скарбника материнської фірми для кредитування на необхідну суму свого місцевого рахунку, або доводиться дебетувати на цю суму центральний рахунок материнської фірми в центральному банку.

на відкритий рахунок;
Банківський переказ;
Розрахунки з використанням чеків, векселів,

пластикових карток);
Консигнація

зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на

користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов;
розрахунковий або грошовий документ, яким є дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар або виплатити пред'явникові акредитиву певну суму грошей.

зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред’являються, за

курсом на день платежу) – це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;
товарний (документарний) – передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред’явити для отримання платежу.
Регулюється Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів у редакції 2007 р. (публікація Міжнародної торгової палати №600)
В Україні - Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті».

участь:
імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття

акредитиву;
банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;
банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;
бенефіціар–експортер, на користь якого відкривається акредитив;
рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв’язки;
перевізник та експедитор.

заяву на відкриття акредитиву
Авізування бенефіціара про відкриття акредитиву на його

користь
Відвантаження товару експортером
Оформлення та подання експортером в банк документів на отримання акредитиву
Відправлення документів банком-бенефіціара банку-емітенту
Перевірка документів банком-емітентом та їх оплата
Видача банком-емітентом сплачених документів імпортеру
Зарахування коштів на рахунок експортера авізуючим банком (банком бенефіціара)

точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:
А. Безвідзивний

акредитив — дає бенефіціару високу ступінь впевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитиву, який у випадку коли пред’явлені всі пред’явлені документи і дотримані всі його умови, складає тверде зобов’язання платежу банка-емітента. Для зміни або анулювання умов акредитиві при безвідзивному акредитиві потрібна згода як бенефіціара, так і відповідних банків;

час може бути змінений або анульований банком-емітентом навіть без попереднього

повідомлення бенефіціара. Відзивний акредитив не створює ніякого правового платіжного зобов’язання банка. Тільки тоді, коли банк-емітент або банк-кореспондент здійснили платіж по документам, відзив акредитиву залишається без юридичної сили.
2. В залежності від наявності підтвердження акредитив буває:
2.1. Підтверджений акредитив має практично абсолютний ступінь надійності, оскільки він доповнюється зобов'язанням банку у країні експортера акцептувати вексель;
2.2. Непідтверджений акредитив

іншого банку по акредитиву :
3.1. Безвідзивний непідтверджений акредитив — Банк-кореспондент

лише авізує бенефіціару відкриття акредитиву;
3.2. Безвідзивний підтверджений акредитив — якщо банк-кореспондент підтверджує бенефіціару акредитив, то цим самим він зобов’язується здійснити платіж по документам, що відповідають акредитиву і що подані вчасно;
4 З т. з. можливості поновлення акредитива:
а) невідновлюваний акредитив

віддає розпорядження поставити замовлений товар певними частинами через певні проміжки

часу (договір про поставку партіями), то здійснення платежів може виконуватися за допомогою револьверного акредитиву, який, відповідно, покриває вартість часткових поставок.
Розрахунки з використанням револьверних акредитивів можуть здійснюватися на кумулятивній або некумулятивній основі:
Кумулятивний варіант означає, що суми невикористаних або не повністю використаних часток можуть бути додані до тих часток, що залишилися;
При некумулятивному варіанті, навпаки, термін використання своєчасно не запитаних часткових сум зникає.

акредитивом другим бенефіціаром (безпосереднім постачальником товару):
5.1. Переказний (трансферабельний) акредитив —

надає бенефіціару право давати вказівки банку, проводити оплату, акцепт або покупку тратт (документів), передати акредитив повністю або частинами одному або декільком третім особам (іншим бенефіціарам). Інші бенефіціари не мають права подальшої передачі такого акредитиву;
5.2. Непереказний акредитив;

покриття:
1) покриті - акредитиви, при відкритті яких банк-емітент заздалегідь надає

в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитиву на термін дії зобов’язань банка-емітента з умовою можливості їх використання для виплат по акредитиву. Способи покриття:
кредитування сумою акредитиву кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або іншому банку;
надання виконуючому банку права списати всю суму акредитиву з рахунку банка-емітента в момент отримання акредитива на виконання;
відкриття банком-емітентом страхових депозитів або депозитів у виконуючому банку.
Використання покриття призводить до фактичного заморожування коштів імпортера на період від відкриття акредитиву до виплати коштів по ньому;
2) непокритий.

акредитиви бувають:
7.1. Товарний акредитив;
7.2. Резервний акредитив “стенд-бай” ;
7.3.

Чисті (грошові) акредитиви;
7.4. Змішані акредитиви;
8. В залежності від способу виконання розрізняють акредитиви:
8.1. Платіжний акредитив;
8.2. Акцептний акредитив;

акредитиву:
а) акредитив з оплатою проти документів;
б) акредитив з акцептом тратт:

бенефіціар може вимагати, щоб після виконання умов по акредитиву тратта, яку він виставив на покупця, була повернена йому банком-емітентом, що відкрив акредитив, або банком-кореспондентом. Замість платежу виконується акцепт тратти (переказаного векселя). Акцептовану тратту бенефіціар може передати своєму банку або для платежу в день настання терміну, або, якщо він хоче відразу розпоряджатися грошима, для дисконтування;
в) акредитив з відстрочкою платежу;
г) акредитиви, що виконуються шляхом негоціації тратт — купівля-продаж векселів або інших цінних паперів, що мають попит на ринку.

експортер вимагає від банка-кореспондента аванс на обумовлену суму (за умов

письмового зобов’язання бенефіціара пред’явити в строк супроводжуючі документи)
є) імпортний акредитив (акредитив з імпорту) – відкривається банком за дорученням імпортерів, які подають у банк заявку на їх відкриття (бувають виключно покритими)
Перевідний вексель — це письмовий наказ однієї сторони, який зобов'язує іншу сторону сплатити певну суму грошей третій стороні у майбутньому, в обумовлений час. При ньому платник називається трасатом, сторона, яка видала вексель – трасантом, а отримувач платежу — ремітентом.
Комерційна тратта — це перевідний вексель, який продавець виставляє покупцеві:
а) документарна тратта;
б) чиста тратта.

Витрати при імпортних акредитивах:
Збір за відкриття – 2%;
Збір за безвідзивність

документу – (max.) 1%;
Попереднє авізування – 40 євро;
Збір за зміни – 40 євро;
Збір за діловодство – 3%;
Акцептний збір при акцептних А. – 1,5% за місяць;
Збір за відстрочку платежу – 1,5% за місяць.

якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за

відвантажені на його адресу товари та послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.
На відміну від акредитиву, банк не гарантує здійснення платежу, якщо платник є неплатоспроможним.

Відповідальність банку обмежується переданням та оформленням документів проти оплати чи акцепту векселя
Регулюються “Уніфікованими правилами по інкасо” (УПІ), розробленими Міжнародною Торговельною Палатою.

один одному;
імпортер є платоспроможним;
політична та економічна ситуація в країні імпортера

є стабільною;
міжнародні платіжні операції не обмежуються в країні імпортера
В інкасовій формі розрахунків беруть участь:
поручитель – клієнт, який доручає інкасову операцію своєму банку;
банк-ремітент, якому поручитель доручає операцію з інкасування;
інкасуючий банк, який отримує валютні кошти;
банк, який представляє документи імпортеру-платнику;
імпортер-платник.

послуг;
передача покупцю документів та товару одразу після попередньої домовленості про

оплату чи акцепт векселя
для імпортера — немає необхідності завчасно відволікати кошти зі свого обігу;
для експортер — зберігає юридичне право розпорядження товаром до оплати імпортером.
Недоліки для експортера:
ризик, пов’язаний з відмовою від платежу;
значний проміжок часу між надходженням валюти по інкасо і відвантаженням товару.

оплачує проти телеграми банку експортера про прийом чи відсилку на

інкасо товарних документів (телеграфне інкасо);
за дорученням імпортера банк видає на користь експортера платіжну гарантію, при цьому приймає на себе зобов’язання перед експортером оплатити суму інкасо за умовами неплатежу імпортером. Аваль (гарантія платежу) – вексельне поручительство;
експортер використовує банківський кредит для покриття і мобілізованих ресурсів.

про продаж товарів на умовах розрахунків по документарному інкасо

і відправляє йому товар.
2. Експортер відправляє своєму банку інкасове доручення та комерційні документи.
3. Банк експортера пересилає інкасове доручення і комерційні документи банку-кореспонденту чи банку імпортера.
4. Банк імпортера або банк-кореспондент надає ці документи імпортеру.
5. Імпортер оплачує документи банку, який інкасує (чи своєму банку)
6. Банк, який інкасує, переказує платіж банку-ремітенту (чи банку експортера).
7. Банк-ремітент зараховує переказну суму на рахунок експортера.

через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у

момент передачі ним замовлення експортеру. В Україні – в експортних – післяплата, при імпорті – передоплата;
Специфічні товари – зброя, дорогоцінні метали, ядерне паливо.
Імпортер самостійно або через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. Використовується у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів

кредитних умовах, узгоджених між експортером та імпортером. Форма не вигідна

для експортера, але дуже вигідна для імпортера.
Імпортер отримує можливість не тільки одержати товар, але й здійснити його продаж до надання оплати - метод платежу, за яким продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після її отримання (ніякого документарного підтвердження, використовується з філіями, іншими підрозділами, між давніми партнерами

що пересилається (як правило, електронною поштою) банком однієї країни банкові

іншої країни. За його допомогою дається вказівка дебетувати депозитний рахунок першого з них і кредитувати рахунок певної особи чи установи.
При здійсненні переказу банк продає клієнту іноземну валюту за національну через СВІФТ.
Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. В цьому випадку інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцеві вексель на пред’явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю (одержувачу платежу).

Експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;
Експортер

відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;
Імпортер подає заявку на переказ;
Імпортер отримує товари;
Банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка-кореспондента;
Банк експортера:
- перевіряє одержані документи;
- списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;
- передає документи про отримання ним грошей і виписку з рахунку клієнта.

пластикових карток
4.1. Банківський вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне

грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)
Банківський вексель буває:
простий;
переказний комерційний вексель (комерційна тратта);
документарний переказний вексель для інкасування.

іншій особі;
Тратта (переказний) - безумовна пропозиція однієї особи, адресована

іншій, сплатити в призначений термін третій особі певну грошову суму
Реквізити векселя
вексельна позначка (мітка), тобто визначення документа як векселя (bill of exchange, Wechsel, lettre de change);
сума векселя (безумовна вказівка виписати певну суму грошей);
назва трасата (боржника);
строк платежу;
місце платежу;
ремітент (отримувач);
дата і місце складання векселя;
підпис векселедавця (кредитора)

який містить письмове розпорядження банку видати (перерахувати) вказану в ньому

суму грошей з поточного рахунку особи, яка підписала чек.
І. За способом передачі розрізняють три види чеків:
чек на пред'явника - кожен власник чека має право пред'явити його для оплати чи подати на інкасо;
ордерний чек - однозначно названо одержувача, який може передати свої права на чек за допомогою так званого індосаменту третій особі.
іменний чек
ІІ. Дорожній чек - розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (одержувачу, власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу.

документа тією мовою, якою його складено (або без назви, якщо

чек виписаний в таких країнах, як Великобританія, США, Канада, Австралія, Німеччина та інш.);
розпорядження сплатити певну суму чекодержателю;
назву та реквізити емітента та платника;
назву для юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи чекодержателя, на користь якого здійснюється платіж;
зазначення валюти та суми чека;
дату складання та номер чека;
місце видачі чека;
підпис особи, яка видає чек (чекодавець).

("travelers cheque");
назву компанії емітента, що випустила чек: American Express,

Visa, Thomas Cook, Citi Corp., Bank of America, Swiss Bakers Travelers Cheques тощо;
назву платника та його реквізити;
підписи уповноважених осіб компанії емітента;
номінал та назву іноземної валюти;
серію та номер;
місце для підпису особи, що має намір купити чек;
місце для підпису чекодержателя при сплаті чека.
Термін дії дорожніх чеків не обмежений.

за допомогою якого її утримувачі можуть здійснювати безготівкові розрахунки за

товари і послуги або отримувати наявні грошові кошти в банкоматах (АТМ) або пунктах видачі готівки (ПВН). Пластикова картка містить певну інформацію про рахунок і є тільки засобом доступу до грошових коштів на рахунку утримувача. Вона є інструментом проведення платежу, а не самим засобом платежу.
Виготовляються із спеціальної пластмаси і переважна більшість таких карток мають стандартний розмір: 2,125" x 3,375" (приблизно 53,9 х 85,6 мм) і товщину 0,039 (~ 0,76 мм).
Пластикові картки можна розділити на:
Весь спектр пластикових карток можна розбити на види:
І. Неплатіжні пластикові карти:
1) власниками рахунків корпоративних карток є юридичні особи. Такі картки видаються працівникам юридичної особи для оплати витрат, пов’язаних з його господарською діяльністю і із службовими відрядженнями;

особи. До особистої картки можуть бути додатково видані картки членам

сім’ї власника рахунку (так звані сімейні картки);
3) клубні картки випускаються окремими організаціями, асоціаціями, клубами (автоклуб) і поширюються серед членів цих організацій. Вони випускаються в звернення юридичними особами для розрахунків за товари (послуги), які належать їм на правах власності. Наприклад, телефонні карти, метрополітену, інтернет-карти.
4) дисконтні (картки лояльності) випускаються окремими організаціями. Власник такої картки може отримати знижку (discount) на товари чи послуги, отримані у відповідних торгівельних точках. На сьогодні це найпоширеніший вид пластикових карток. Дозволяє привертати покупців за допомогою гнучкої системи накопичення знижок чи бонусів, залежно від програми лояльності. Унікальний номер карти дозволяє ідентифікувати клієнта при кожній покупці, що дає змогу вести маркетинговий облік;

клієнта готелю. Найперше це візитка готелю, де вказуються його координати,

схема місцезнаходження чи перелік послуг. Картка може містити інформацію про певні знижки для клієнта, термін перебування його в готелі та будь-яку інформацію для внутрішнього обліку. Часто картку використовують, як ключ входу у готельну кімнату за допомогою нанесення на неї магнітної стрічки;
6) подарункові картки – це картка-сертифікат на певну суму, яку можна придбати, щоб використати її, як подарунок для рідних та друзів. Може застосовуватись як приз у акціях чи конкурсах. Елегантний дизайн сертифікату буде виконувати рекламну функцію, а також гарантовано залучить клієнта, яких прийде скористатись ним;
7) страхові картки використовуються страховими компаніями, як доповнення до страхового полісу або як повна його заміна. Містять всю необхідну інформацію, необхідну при настанні страхового випадку: номер страхового полісу, серію, термін страхування, Ф.І.П. застрахованої особи та ін. Довговічна і зручна страхова картка може завжди знаходитись при її власнику;

співробітників в окремі приміщення або доступу на здійснення відповідних операцій

на обладнанні, і перенесення особистої інформації. Зазвичай цей вид карт застосовується на підприємствах і є електронним ключем + контейнер з особистою інформацією. З ним ви ходите там, де вам потрібно по роботі, і не потрапите у відділ, в який вам не слід;
9) картки з магнітною стрічкою – магнітні картки. Вона складається з магнітних доріжок, на яких записується інформація. Слабка захищеність інформації на картках з магнітною смугою робить їх досить уразливими для шахрайських дій (копіювання або прочитання)На магнітній картці записані дані власника та інформація про те, в який банк звертатися для списання необхідної суми за товар чи послугу. Тобто, картка не містить інформацію про суму, яка знаходиться на ній;

(smart carts), “розумними” картами, чіповими картами (chip cards). Смарт-карта містить

в собі зашифровану інформацію про суму, що на ній знаходиться. на смарт-картах носієм ідентифікаційної інформації є мікросхема. Як правило, пам’ять мікросхеми влаштована так, щоб допускалися багатократне прочитування і запис інформації. Карти з мікросхемою є, по суті, мікрокомп’ютерами і містять всі відповідні основні апаратні компоненти. Рівень захисту даних на смарт-картах достатньо високий, тому їх підробка утруднена;
11) scratch-карта – пластикова карта з областю, закрашеною непроникним покриттям (Scratch-смугою), під якою знаходиться PIN-код (персональний ідентифікаційний номер) з унікальним набором цифр для кожної карти, і яку слід стирати для активації карти. Карти з Scratch-смугою - це перш за все інтернет-карти, телефонні карти, а також бонусні (ігрові) і т.д.

призначені для здійснення безготівкової оплати за товари та послуги власником

картки, а також для отримання ним готівкових грошей зі свого банківського рахунку в спеціальних банкоматах практично в будь-якій частині світу. Банківські картки припускають, що при їх випуску і в процесі звернення здійснюватимуться банківські операції: відкриття рахунків, розрахункове і касове обслуговування, валютний-обмінні операції і ін.;
2.1.1) дебітові картки. При використанні дебетової картки клієнтові необхідно забезпечити наявність грошових коштів на рахунку, розмір яких визначає ліміт засобів, доступних при здійсненні розрахунків. При здійсненні операції з використанням картки зменшується і сума коштів на рахунку. Якщо всі засоби на рахунку витрачалися, то для відновлення здійснення операцій клієнтові необхідно знов забезпечити поповнення свого рахунку. Дебетові картки видається банком будь-якому охочому, ви приходите, відкриваєте розрахунковий рахунок, і вам запропонують відразу ж оформити собі дебетову картку з відкриттям або без відкриття карт-счета, на яку відбуватимуться відрахування з вашого розрахункового рахунку. Або ваш працедавець, у якого відкритий рахунок в банці, відкриває вам і всім співробітникам карт-счета, на яких відраховуватиметься ЗП;

утримувач не вносить заздалегідь грошові кошти на рахунок. Здійснення розрахунків

по операціях утримувача проводиться за рахунок кредиту, що надається йому банком. В даному випадку ліміт засобів, доступних при здійсненні розрахунків, пов’язаний з розміром кредиту, що надається. Протягом певного періоду утримувач повинен погасити заборгованість, що утворилася, перед банком, після чого відбувається відновлення кредиту. Банк можуть видати кредитну картку, якщо ви відкриєте страховий депозит – це сума грошей, яка постійно повинна знаходитися на розрахунковому рахунку і знімати її не можна. Деякі банки (Bank of America, National Bank of Texas, British Bank) своїми VIP-клиентам можуть зробити кредитну карту на прохання.

на яку може бути нанесена рельєфним шрифтом (видавлена) спеціальним апаратом

ембоссером (embosser). Це зроблено для того, щоб ви змогли розплатитися в тих місцях, де немає пост-термінала або банкомату. Ви даєте свою кредитку супервайзеру, той кладе її в пристрій під назвою ембосер (embosser) і на спеціальному силіконовому матеріалі робиться відбиток (slip) лицьової сторони карти. Друкується два чеки, з сумою, яку потрібно зняти з карти, і ви на них ставите свій підпис. Один чек залишається продавцю, а другий разом із сліпом йде в банк для оплати;
неембосована картка – карта, інформація на яку ідентифікаційна інформація випалюється і, зазвичай, ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад, VISA Electron). Їх основне призначення - електронні платежі;

В деяких випадках допускається перевищення ліміту засобів, доступних для здійснення

операцій, на певну суму, яка повинна бути погашена в певний термін. Якщо ви протягом певного часу показали себе добросовісним, платоспроможним клієнтом, то банк вам дозволить зробити собі овердрафт. Такий маленький кредит, який може бути рівний 2-м або 3-м грошовим місячним надходженням на картку або на розрахунковий рахунок. Після цього в кінці місяця з картки можна зняти ЗП + Овердрафт. Сума ж овердрафту + % комісії обчислюватиметься з подальших місячних надходжень протягом проміжку часу, обумовленого в договорі про відкриття рахунку;
2.2. Сервісні банківські – це пластикові карти для банкоматів. З їх допомогою відбуваються процеси інкасацій банкомату, тестування карт-рідера (Card Reader), діспенсера (Dispenser - це штуковина, яка видає гроші) і решти лічильників і датчиків. Це сама ємка кредитна карта. Діставши її і знаючи пін-код і код операцій, можна в тестовому режимі вивантажити всі касети банкомату.

електронних платіжних систем такі, як Webmoney, ECOCARD випускають свої пластикові

карти для «перетворення» в готівкові кошти Інтернет-грошей. Наприклад, ви, будучи учасником системи Webmoney, можете замовити собі пластиковою карту для АТМ. При цьому потрібно мати формальний атестат або вище. АТМ (Automatic Teller Machine) – це банкомат. Іноді ще їх називають Automatic Banking Machine (ABM), або Payment Banking Machine (PBM), або Transaction Banking Machine (TBM). До речі, практично всі Банківські картки є АТМ, за винятком ощадних карт. З останніх гроші знімаються крупними сумами через пост-термінал утримувачем карти.

паперового бланку із зазначеними на ньому реквізитами (номер картки, термін

дії, CVV2-код — тризначний код перевірки дійсності платіжної карти, який на звичайних картках міститься на панелі для підпису із зворотного боку картки) до карткових рахунків фізичних осіб, відкритих в гривні в рамках наступних тарифних пакетів. Для здійснення безготівкових розрахунків в мережі Інтернет, проведення яких не вимагає пред'явлення самої картки
5. Консигнація, як метод міжнародних розрахунків, не вимагає документального підтвердження покупця заплатити і чітко не визначений час платежу, тому покупець не зобов'язаний оплачувати товар до моменту його продажу і використовується головним чином при відправленні товару зарубіжним відділенням експортера.
Експортер транспортує свої товари імпортеру, але при цьому зберігає право власності на ці товари до тих пір, поки імпортер не продасть їх та не розрахується з експортером (консигнатором).

Statistics on payment and settlement systems in the CPSS countries

операцій, в млн. )

– суб’єкти господарювання.
Упродовж 2008 – 2009 років кількість клієнтів, які

обслуговуються в банках, зростає переважно за рахунок клієнтів-фізичних осіб.
Загальна кількість відкритих рахунків клієнтів на звітну дату склала 159,5 млн., у тому числі:
поточних – 98,4 млн. (61,7% від загальної кількості рахунків, відкритих у банках),
вкладних (депозитних) – 61,1 млн. (38,3%).

виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та в режимі реального

часу.
Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором.
Банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

(у напрямку спаду вигідності для експортера):
І. 100%-ний аванс або авансові

платежі (передоплата).
ІІ. Акредитив
ІІІ. Інкасо
IV. Відкритий банківський рахунок
V. Банківський переказ
VI. Розрахунки з використанням векселів і чеків
VII. Консигнація

відіграють провідні міжнародні валютно-фінансові організації та Центральні банки окремих країн.
Зокрема,

одним з центральних елементів міжнародної системи нагляду та регулювання банківської діяльності є Банк міжнародних розрахунків (БМР). БМР створений у 1930 р., його членами є Центральні банки 41 країни світу.
Ключова мета – зміцнення міжнародної фінансової стабільності.
Постійні комітети БМР
Базельський комітет з банківського нагляду
Базельський комітет з систем платежів і розрахунків
Комітет глобальної фінансової системи

з метою сприяння центральним банкам в управлінні їх валютними резервами,

тобто БМР є банком центральних банків;
слугує форумом (організатором) міжнародного грошово-кредитного і валютного співробітництва, у рамках якого періодично зустрічаються керівники центральних банків;
виступає інформаційно-дослідним центром з питань грошово-кредитних та валютно-фінансових відносин;
виконує функції агента та довіреної особи з виконання міжнародних фінансових угод, у тому числі до 1994 р. у рамках ЄС.