МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ

види розумових операцій.
Загальна характеристика мовлення.
Фізіологічні основи мовлення.
Види мовлення

що складають основу для більш елементарних психічних процесів (відчуття).
Мислення –

результат аналітико-синтетичної діяльності мозку, взаємодія всіх фізіологічних структур.
Важливе значення в мислительній діяльності мають:
лобні долі мозку (програмування дій);
мовленнєві центри мозку (забезпечення мисленнєвого процесу);
зони кори мозку, які забезпечують пізнавальні функції мислення

стадії мислення відрізняється від чуттєвого пізнання на стадії сприймання тим,

що мислення відбиває дійсність опосередковано, за допомогою системи засобів: мисленнєвих операцій, мови й мовлення, знань людини.

образах, уявленнях та поняттях.
Вони відбиваються в думці за допомогою мовлення.

системою розумових операцій, із стилем і стратегією розв’язання проблем, з

ефективністю індивідуального підходу до ситуації, яка потребує пізнавальної активності.

1 до 2-х років)
Друга стадія – операційний інтелект (від 2

до 7 років)
Третя стадія – конкретні операції з предметами (7-12 років)
Четверта стадія – формальні операції (12-15 років)

дії (зовнішня дія з опорою на матеріальні предмети).
Другий етап: практичне

засвоєння дії з використанням предметів (заміна матеріальних предметів символами).
Третій етап: перенесення дії з зовнішньої, наочно-образної, у внутрішній план (промовляння вголос, “озвучення” дій).
Четвертий етап: перенесеня зовнішнього мовлення у внутрішню мову).
П’ятий етап: виконання повністю дії у внутрішньому плані, перехід дії у сферу інтелектуальних умінь та навичок

явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках та відношеннях.

явищами реального світу.
Аналіз: мисленнєве розчленування чого-небудь на частини, виділення окремих

частин предмета.
Синтез: мисленнєве поєднання частин предметів або явищ в єдине ціле;
Абстрагування: мисленнєве відокремлення від окремих частин предмета для виділення його суттєвих ознак.
Конкретизація: уявлення чогось окремого, що відповідає поняттю;

по відношенню до конкретного випадку, на основі загального положення
Узагальнення: форма

відображення загальних ознак і якостей дійсності
Класифікація: групування предметів та явищ за спільними ознаками
Систематизація: визначення властивостей предмета, які дозволяють знайти певне місце в структурі явища

інтерпретація наочно даних об’єктів, коли результати роботи відчуттів та сприймання

перекодовуються в мовні знаки;
надання мовної форми складним об’єктам мислення

система умовних символів, з допомогою яких передаються поєднання звуків, які

мають для людей певне значення і смисл.

система - нервові шляхи, що йдуть від барабанної перетинки та

специфічні мовленнєві центри, розташовані у лівій скроневій долі мозку (Слуховий центр Верніке та моторний центр Брока)
.

та обміну інформацією