Слайд 1Модель рівноважних цін
Розглянемо балансову модель, яку називають моделлю
рівноважних цін.
Нехай задано матриці:
де А – матриця прямих витрат; Х – матриця обсягів
валової продукції; Р – матриця цін, і-та координата якої дорівнює ціні одиниці продукції і-ої галузі.
Слайд 5
Тоді, наприклад і-та галузь одержить прибуток, який дорівнює
р1х1. Частину свого прибутку ця галузь витратить на закупівлю продукції
інших галузей.
Слайд 6
Так, для випуску одиниці продукції їй необхідна продукція
першої галузі в обсязі а1 1 , другої галузі –
в обсязі а2 1, n-ої галузі – в обсязі аn 1.
Слайд 7
На закупівлю цієї продукції буде витрачено суму,
що становить
a1 1∙ p1 + a2 1∙
p2 + …+ an 1∙ pn .
Слайд 8
Отже, першій галузі
для випуску продукції в обсязі х1 необхідно витратити на закупівлю
продукції інших галузей суму, що становить
x1∙( a1 1∙ p1 + a2 1∙ p2 + …+ an 1∙ pn )
Слайд 9
Частину доходу, що залишилась, позначимо V1 (ця частина
доходу називається додатковою вартістю і йде на виплату заробітної плати
і податків, підприємницький прибуток та інвестиції).
чином, справджується рівність:
x1 p1 = x1∙( a1 1∙ p1
+ a2 1∙ p2 + …+ an 1∙ pn )+ V1.
на х1, дістанемо
p1 = ( a1 1∙ p1
+ a2 1∙ p2 + …+ an 1∙ pn )+ W1,
де
W1= V1 / x1
– норма додаткової вартості (тобто додаткова вартість на одиницю продукції, що випускається).
Слайд 13Аналогічно для інших галузей дістанемо
P2 = ( a1 2 ∙
p1 + a2 2 ∙ p2 + …+ an 2
∙ pn )+ W2 ,
…………………………………………………………….…….
Pn = ( a1 n ∙ p1 + a2 n ∙ p2 + …+ an n ∙ pn )+ Wn .
рівності можна записати в матричній формі:
P = AT∙P +
W, (9)
де AT – матриця, транспонована до матриці A;
W
– матриця-стовпець норм додаткової вартості.
рівняння (9) відрізняються від рівнянь моделі Леонтьєва лише тим, що
матрицю обсягів валової продукції Х замінено на матрицю цін Р, матрицю обсягу кінцевої продукції Y - на матрицю додаткової вартості W, матрицю А на транспоновану матрицю AT.
Слайд 17
Модель рівноважних
цін дає змогу за відомих норм додаткової вартості прогнозувати ціни
на продукцію галузей, а також зміни цін та інфляцію, що є наслідком зміни ціни в одній із галузей.
Слайд 18Лінійна модель міжнародної торгівлі
Розглянемо лінійну модель обміну, яку часто інтерпретують,
як модель міжнародної торгівлі, що дає змогу визначити торгівельні доходи
країн ( або їхні співвідношення) для збалансованої торгівлі.
Слайд 19
Нехай маємо групу з п країн К1 ,
К2 , … , К п , які ведуть між
собою торгівлю. Позначимо через x j торгівельний прибуток j-ої країни, який формується з продажу власних товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Структуру торгівельних відносин між країнами вважаємо встановленою: частина q i
j торгівельного прибутку x j , яку j-та країна витрачає на купівлю товарів і-тої країни, є сталою.
яку називають структурною матрицею торгівлі.
Вважатимемо, що
весь торгівельний прибуток витрачається або на закупівлю товарів на своїй території, або на імпорт з інших країн, тобто сума елементів будь-якого стовпчика матриці Q дорівнює одиниці:
прибуток від внутрішньої та зовнішньої торгівлі становить
x i =
qi 1 ∙ x1 + qi 2 ∙ x2 + … + qi n ∙ xn .
Слайд 25Для збалансованої торгівлі необхідно знайти таку матрицю торгівельних прибутків
щоб справджувалось матричне рівняння
Q∙X = X ,
з якого можна визначити Х.