Слайд 1Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут”
Факультет біотехнології і біотехніки
Кафедра
біоінформатики
Тема бакалаврської роботи:
“Моніторинг розповсюдження
житньо-пшеничних транслокацій на території України”
Виконала: Скриник
М.М.
Робота виконувалась на базі
Інституту клітинної біології та генетичної інженерії
Науковий керівник: к.б.н. Банникова М.О.
Слайд 2Актуальність:
Пшениця відіграє важливу роль у виробництві хліба та хлібобулочних виробів,
відповідно, хлібопекарська якість є важливим показником. Тому, сучасні напрямки селекції
направлені на створення високопродуктивних та екстрасильних сортів культури. Проте, для поліпшення ознак врожайності та продуктивності було створено ряд сортів пшениці, які несуть інтрогресивний матеріал від співродичів, зокрема жита. Широкого розповсюдження набули сорти з житньо-пшеничними транслокаціями 1BL.1RS та 1AL.1RS. Враховуючи широке поширення інтрогресивного матеріалу моніторинг житньо-пшеничних транслокацій дасть оцінити якість борошна українських виробників за допомогою молекулярно-генетичних методів.
Слайд 3 Мета роботи – дослідити наявность житньо-пшеничних транслокацій (1AL.1RS та 1BL.1RS)
в борошні, які реалізуються в торгівельній мережі м. Києва, вироблених
з пшениці вирощеної на території України.
Завдання:
1. Зібрати зразки борошна у торгівельній мережі.
2. Виділити загальну ДНК з зібраних зразків
3. Виміряти концентрацію та чистоту препаратів ДНК спектрофотометрично та електрофоретично.
4. Провести мультиплексну полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для виявлення транслокацій 1AL.1RS та 1BL.1RS.
5. Розділити продукти ампліфікації методом електрофорезу в агарозному гелі.
6. Підрахувати частоти виявлення транслокацій.
7. Провести атестацію робочого місця.
Слайд 4
Наукова новизна
Вперше було досліджено наявність житньо-пшеничних транслокацій в пшеничному борошні,
які реалізуються на території України.
Практична цінність
Дослідження пшеничного борошна на
наявність чужерідного генетичного матеріалу дасть змогу адекватно оцінити склад пшеничної сировини та сформулювати рекомендації щодо забезпечення високої якості хлібопекарського борошна.
Слайд 5Пшениця
Пшениця – провідна зернова культура в багатьох регіонах світу та
один з основних продуктів харчування. Пшеницю вирощують понад 10 тис.
років.
Пшеничне борошно йде на випічку хліба та виробництво інших харчових продуктів. Відходи борошномельного виробництва служать кормом для тварин та є сировиною в харчовій промисловості.
Посіви пшениці є найбільшими з усіх сільськогосподарських культур :
Китай – 24,3 млн.га
Індія – 31,5 млн.га
Європа – 26,1 млн.га
Канада – 10,4 млн. га
Україна – 6,7 млн. га
Sharma, 2012;
FAOSTAT, 2012
Слайд 6Генетична структура пшениці
Генетична структура м’якої пшениці (T. aestivum) представлена трьома
геномами: A, B, D
Бадаева, 2013.
Походить від стародавніх однозернянок
Походить від Ae.
speltoides
Походить від Ae. squarrosa
Слайд 7ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНІ ТРАНСЛОКАЦІЇ 1BL.1RS та 1AL.1RS
Переваги:
Містить гени стійкості до патогенів: бура
іржа (Lr26), стеблова іржа (Sr31), жовта іржа (Yr9), борошниста роса
(Pm8, Pm17), попелиці Schizaphis graminum (Gb2, Gb6), кліща Aceria tosichella.
Недоліки:
Локусу Sec-1 жита знижує хлібопекарську якість борошна.
Слайд 8Структура
модифікованої
1RS хромосоми
житньо–пшеничної транслокації
1RSm.1BL
Lukaszewski A, 2001
Слайд 9МОЛЕКУЛЯРНІ МАРКЕРИ
Маркером називають нуклеотидна послідовність відомої локалізації, завдяки
якій можна виявляти інші гени.
Маркер має відповідати ряду вимог:
доступність
фенотипових проявів алельних варіантів для ідентифікації у різних особин;
відмінність алелів одного локусу від алелів інших локусів;
поліморфність;
рівномірність локалізації в геномі;
простота виявлення, відтворюваність, дешевизна;
можливість автоматизації виявлення; кодомінантність.
Nevo, 1989
В даній роботі ми використовували
SSR-маркер SCM9, для визначення
житньо-пшеничних транслокацій.
Слайд 10Методи дослідження
CTAB метод виділення ДНК з сухого матеріалу;
спектрофотометричне вимірювання очищеної
ДНК;
електрофорез загальної ДНК та продуктів ампліфікації у агарозному гелі;
мультиплексна полімеразна
ланцюгова реакція (ПЛР) на визначення житньо-пшеничної транслокації
Слайд 12 Було зібрано 22 зразки пшеничного борошна
Слайд 13Спектрофотометричне визначення концентрації ДНК
A230 – визначення фенольних та ароматичних сполук,
вуглеводів;
A260 – визначення концентрації ДНК;
A280 – визначення білкових речовин;
A340
– присутність клітинного гомогенату, або забруднення самої кювети;
A260/A280 – забруднення білками;
A260/A230 – забруднення фенольними та ароматичними сполуками, вуглеводами;
У всіх зразках достатня концентрація ДНК для проведення ампліфікації і рівень чистоти задовольняє вимогам ПЛР
Слайд 14Електрофореграма виділеної ДНК
Доріжки 20.1-23.3 – досліджувані зразки;
М – маркер
молекулярної маси λ/HindIII.
Слайд 15ПРОВЕДЕННЯ МУЛЬТИПЛЕКСНОЇ ПЛР
Характеристики праймерів:
Слайд 16
2. Програма ампліфікації для ефективного проходження ПЛР:
1. T=94 °C, 04:00
хв – плавлення загальної ДНК;
2. T=94 °C, 00:30 хв –
плавлення загальної ДНК;
3. T=60 °С, 00:30 хв – стадія відпалу;
4. T=72 °С, 01:00 хв – стадія елонгаці;
5. GOTO 2 REP 34 – 34 цикли реакції;
6. Т=72 °C, 05:00 хв – стадія фінальної елонгації;
7. Т=22 °C, 01:00 – охолодження суміші;
end.
Слайд 17Електрофореграма продуктів ПЛР
1.1 – 4.3 – досліджувані зразки;
С1+ –
позитивний контроль, сорт Новокиївська (1BL.1RS) – амплікон 206 п.н.
С2+ –
позитивний контроль, сорт Смуглянка (1AL.1RS) – амплікон 226 п.н.
С3+ – позитивний контроль, сорт Ятрань (без транслокацій) - амплікон 934 п.н.;
C- – негативний контроль – ТЕ буфер без додавання ДНК;
М – маркер молекулярної маси GeneRulerTM DNA Ladder Mix
Слайд 18Частоти зустрічаємості транслокацій
Слайд 19Висновки:
Зібрано 22 зразки борошна та 1 зразок крупи з пшениці.
Виділено
загальну ДНК з усіх 23 зразків у 3-х повторностях за
допомогою СТАВ методу.
Проведено спектрофотометричну та електрофоретичну оцінку концентрації і ступеню чистоти препаратів ДНК.
Проведено мультиплексну ПЛР з 23 зразками (у 3-х повторностях) на локус SCM9 з розділенням продуктів ампліфікації методом електрофорезу в агарозному гелі.
Виявлено: з 22 проаналізованих зразків борошна 7 зразків містили обидві житньо-пшеничні транслокації (32%), а в одному не виявлено транслокацій (4,5%). 2 зразки містили лише 1АL.1RS (9%), 3 – лише 1BL.1RS (14%). Домішки 1АL.1RS транслокації містились в 2-х зразках (9%), а домішки 1BL.1RS – в 1 (4,5%). Наявність домішок обох транслокацій в однаковій мірі була відмічена у 2-х зразках (9%). У 3-х зразках мітилась 1АL.1RS транслокація з домішками 1BL.1RS (13,5%). В 1 зразку було виявлено 1BL.1RS транслокацію з домішками 1АL.1RS (4,5%). У пшеничній крупі даних транслокацій не виявлено.
Слайд 20Висловлується подяка
Степаненко А.І.
Моргуну Б.В.