Разделы презентаций


Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Содержание

Актуальність: Пшениця відіграє важливу роль у виробництві хліба та хлібобулочних виробів, відповідно, хлібопекарська якість є важливим показником. Тому, сучасні напрямки селекції направлені на створення високопродуктивних та екстрасильних сортів культури. Проте,

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” Факультет біотехнології і біотехніки Кафедра

біоінформатики
Тема бакалаврської роботи:
“Моніторинг розповсюдження
житньо-пшеничних транслокацій на території України”
Виконала: Скриник

М.М.
Робота виконувалась на базі
Інституту клітинної біології та генетичної інженерії
Науковий керівник: к.б.н. Банникова М.О.
Національний технічний університет України  “Київський політехнічний інститут” Факультет біотехнології і біотехніки Кафедра біоінформатики Тема бакалаврської роботи:“Моніторинг

Слайд 2Актуальність: Пшениця відіграє важливу роль у виробництві хліба та хлібобулочних виробів,

відповідно, хлібопекарська якість є важливим показником. Тому, сучасні напрямки селекції

направлені на створення високопродуктивних та екстрасильних сортів культури. Проте, для поліпшення ознак врожайності та продуктивності було створено ряд сортів пшениці, які несуть інтрогресивний матеріал від співродичів, зокрема жита. Широкого розповсюдження набули сорти з житньо-пшеничними транслокаціями 1BL.1RS та 1AL.1RS. Враховуючи широке поширення інтрогресивного матеріалу моніторинг житньо-пшеничних транслокацій дасть оцінити якість борошна українських виробників за допомогою молекулярно-генетичних методів.
Актуальність:  	Пшениця відіграє важливу роль у виробництві хліба та хлібобулочних виробів, відповідно, хлібопекарська якість є важливим

Слайд 3 Мета роботи – дослідити наявность житньо-пшеничних транслокацій (1AL.1RS та 1BL.1RS)

в борошні, які реалізуються в торгівельній мережі м. Києва, вироблених

з пшениці вирощеної на території України.

Завдання:

1. Зібрати зразки борошна у торгівельній мережі.
2. Виділити загальну ДНК з зібраних зразків
3. Виміряти концентрацію та чистоту препаратів ДНК спектрофотометрично та електрофоретично.
4. Провести мультиплексну полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для виявлення транслокацій 1AL.1RS та 1BL.1RS.
5. Розділити продукти ампліфікації методом електрофорезу в агарозному гелі.
6. Підрахувати частоти виявлення транслокацій.
7. Провести атестацію робочого місця.
Мета роботи – дослідити наявность житньо-пшеничних транслокацій (1AL.1RS та 1BL.1RS) в борошні, які реалізуються в торгівельній мережі

Слайд 4
Наукова новизна
Вперше було досліджено наявність житньо-пшеничних транслокацій в пшеничному борошні,

які реалізуються на території України.

Практична цінність
Дослідження пшеничного борошна на

наявність чужерідного генетичного матеріалу дасть змогу адекватно оцінити склад пшеничної сировини та сформулювати рекомендації щодо забезпечення високої якості хлібопекарського борошна.
Наукова новизна	Вперше було досліджено наявність житньо-пшеничних транслокацій в пшеничному борошні, які реалізуються на території України.Практична цінність 	Дослідження

Слайд 5Пшениця
Пшениця – провідна зернова культура в багатьох регіонах світу та

один з основних продуктів харчування. Пшеницю вирощують понад 10 тис.

років.
Пшеничне борошно йде на випічку хліба та виробництво інших харчових продуктів. Відходи борошномельного виробництва служать кормом для тварин та є сировиною в харчовій промисловості.

Посіви пшениці є найбільшими з усіх сільськогосподарських культур :
Китай – 24,3 млн.га
Індія – 31,5 млн.га
Європа – 26,1 млн.га
Канада – 10,4 млн. га
Україна – 6,7 млн. га

Sharma, 2012;
FAOSTAT, 2012

Пшениця	Пшениця – провідна зернова культура в багатьох регіонах світу та один з основних продуктів харчування. Пшеницю вирощують

Слайд 6Генетична структура пшениці
Генетична структура м’якої пшениці (T. aestivum) представлена трьома

геномами: A, B, D
Бадаева, 2013.
Походить від стародавніх однозернянок
Походить від Ae.

speltoides

Походить від Ae. squarrosa

Генетична структура пшениціГенетична структура м’якої пшениці (T. aestivum) представлена трьома геномами: A, B, DБадаева, 2013.Походить від стародавніх

Слайд 7ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНІ ТРАНСЛОКАЦІЇ 1BL.1RS та 1AL.1RS
Переваги:
Містить гени стійкості до патогенів: бура

іржа (Lr26), стеблова іржа (Sr31), жовта іржа (Yr9), борошниста роса

(Pm8, Pm17), попелиці Schizaphis graminum (Gb2, Gb6), кліща Aceria tosichella.
Недоліки:
Локусу Sec-1 жита знижує хлібопекарську якість борошна.
ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНІ ТРАНСЛОКАЦІЇ 1BL.1RS та 1AL.1RSПереваги:Містить гени стійкості до патогенів: бура іржа (Lr26), стеблова іржа (Sr31), жовта іржа

Слайд 8Структура модифікованої 1RS хромосоми житньо–пшеничної транслокації 1RSm.1BL
Lukaszewski A, 2001

Структура  модифікованої  1RS хромосоми житньо–пшеничної транслокації  1RSm.1BL Lukaszewski A, 2001

Слайд 9МОЛЕКУЛЯРНІ МАРКЕРИ
Маркером називають нуклеотидна послідовність відомої локалізації, завдяки

якій можна виявляти інші гени.
Маркер має відповідати ряду вимог:
доступність

фенотипових проявів алельних варіантів для ідентифікації у різних особин;
відмінність алелів одного локусу від алелів інших локусів;
поліморфність;
рівномірність локалізації в геномі;
простота виявлення, відтворюваність, дешевизна;
можливість автоматизації виявлення; кодомінантність.
Nevo, 1989
В даній роботі ми використовували
SSR-маркер SCM9, для визначення
житньо-пшеничних транслокацій.

МОЛЕКУЛЯРНІ МАРКЕРИ  Маркером називають нуклеотидна послідовність відомої локалізації, завдяки якій можна виявляти інші гени.Маркер має відповідати

Слайд 10Методи дослідження
CTAB метод виділення ДНК з сухого матеріалу;
спектрофотометричне вимірювання очищеної

ДНК;
електрофорез загальної ДНК та продуктів ампліфікації у агарозному гелі;
мультиплексна полімеразна

ланцюгова реакція (ПЛР) на визначення житньо-пшеничної транслокації
Методи дослідженняCTAB метод виділення ДНК з сухого матеріалу;спектрофотометричне вимірювання очищеної ДНК;електрофорез загальної ДНК та продуктів ампліфікації у

Слайд 11СХЕМА ЕКСПЕРЕМЕНТУ

СХЕМА ЕКСПЕРЕМЕНТУ

Слайд 12 Було зібрано 22 зразки пшеничного борошна

Було зібрано 22 зразки пшеничного 	борошна

Слайд 13Спектрофотометричне визначення концентрації ДНК
A230 – визначення фенольних та ароматичних сполук,

вуглеводів;
A260 – визначення концентрації ДНК;
A280 – визначення білкових речовин;
A340

– присутність клітинного гомогенату, або забруднення самої кювети;
A260/A280 – забруднення білками;
A260/A230 – забруднення фенольними та ароматичними сполуками, вуглеводами;

У всіх зразках достатня концентрація ДНК для проведення ампліфікації і рівень чистоти задовольняє вимогам ПЛР


Спектрофотометричне визначення концентрації ДНКA230 – визначення фенольних та ароматичних сполук, вуглеводів;A260 – визначення концентрації ДНК; A280 –

Слайд 14Електрофореграма виділеної ДНК
Доріжки 20.1-23.3 – досліджувані зразки;
М – маркер

молекулярної маси λ/HindIII.




Електрофореграма виділеної ДНКДоріжки 20.1-23.3 – досліджувані зразки; М – маркер молекулярної маси λ/HindIII.

Слайд 15ПРОВЕДЕННЯ МУЛЬТИПЛЕКСНОЇ ПЛР
Характеристики праймерів:

ПРОВЕДЕННЯ МУЛЬТИПЛЕКСНОЇ ПЛРХарактеристики праймерів:

Слайд 16
2. Програма ампліфікації для ефективного проходження ПЛР:

1. T=94 °C, 04:00

хв – плавлення загальної ДНК;
2. T=94 °C, 00:30 хв –

плавлення загальної ДНК;
3. T=60 °С, 00:30 хв – стадія відпалу;
4. T=72 °С, 01:00 хв – стадія елонгаці;
5. GOTO 2 REP 34 – 34 цикли реакції;
6. Т=72 °C, 05:00 хв – стадія фінальної елонгації;
7. Т=22 °C, 01:00 – охолодження суміші;
end.

2. Програма ампліфікації для ефективного проходження ПЛР:1. T=94 °C, 04:00 хв – плавлення загальної ДНК;2. T=94 °C,

Слайд 17Електрофореграма продуктів ПЛР
1.1 – 4.3 – досліджувані зразки;
С1+ –

позитивний контроль, сорт Новокиївська (1BL.1RS) – амплікон 206 п.н.
С2+ –

позитивний контроль, сорт Смуглянка (1AL.1RS) – амплікон 226 п.н.
С3+ – позитивний контроль, сорт Ятрань (без транслокацій) - амплікон 934 п.н.;
C- – негативний контроль – ТЕ буфер без додавання ДНК;
М – маркер молекулярної маси GeneRulerTM DNA Ladder Mix
Електрофореграма продуктів ПЛР1.1 – 4.3 – досліджувані зразки; С1+ – позитивний контроль, сорт Новокиївська (1BL.1RS) – амплікон

Слайд 18Частоти зустрічаємості транслокацій

Частоти зустрічаємості транслокацій

Слайд 19Висновки:
Зібрано 22 зразки борошна та 1 зразок крупи з пшениці.
Виділено

загальну ДНК з усіх 23 зразків у 3-х повторностях за

допомогою СТАВ методу.
Проведено спектрофотометричну та електрофоретичну оцінку концентрації і ступеню чистоти препаратів ДНК.
Проведено мультиплексну ПЛР з 23 зразками (у 3-х повторностях) на локус SCM9 з розділенням продуктів ампліфікації методом електрофорезу в агарозному гелі.
Виявлено: з 22 проаналізованих зразків борошна 7 зразків містили обидві житньо-пшеничні транслокації (32%), а в одному не виявлено транслокацій (4,5%). 2 зразки містили лише 1АL.1RS (9%), 3 – лише 1BL.1RS (14%). Домішки 1АL.1RS транслокації містились в 2-х зразках (9%), а домішки 1BL.1RS – в 1 (4,5%). Наявність домішок обох транслокацій в однаковій мірі була відмічена у 2-х зразках (9%). У 3-х зразках мітилась 1АL.1RS транслокація з домішками 1BL.1RS (13,5%). В 1 зразку було виявлено 1BL.1RS транслокацію з домішками 1АL.1RS (4,5%). У пшеничній крупі даних транслокацій не виявлено.


Висновки: Зібрано 22 зразки борошна та 1 зразок крупи з пшениці.Виділено загальну ДНК з усіх 23 зразків

Слайд 20Висловлується подяка
Степаненко А.І.
Моргуну Б.В.

Висловлується подякаСтепаненко А.І.Моргуну Б.В.

Слайд 21Дякую за увагу!

Дякую за увагу!

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика