НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ННІ ЛІСОВОГО І

ГОСПОДАРСТВА ТА ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ



МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
 
на тему: “ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

ВИДІВ РОДУ CERASUS JUSS. НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА КИЄВА”
 
 
Спеціальність 8.1304.02 - „Садово-паркове господарство”
Магістерська програма Декоративне садівництво
Спеціалізація виробнича

Виконала: Позняк Ю.С.
Керівник магістерської роботи: Курдюк О.М., доц., к.б.н.

Київ-2012

стародавніх часів не лише на території України та Росії, а

й в країнах Далекого Сходу, зокрема Японії і Китаю, де їм надавали міфічного божественного походження. В ті часи вони використовувалися, в основному, як плодові рослини. Але й тоді їхня краса, особливо в період цвітіння, була описана в багатьох віршах, піснях та легендах. Вишні – це стійкі в культурі декоративні дерева та чагарники, що виділяються красивим цвітінням, ефектним листям та яскравим осіннім забарвленням. Не дивлячись на це, вони досить рідко зустрічаються в міському озелененні. Частіше всього їх можна знайти на колекційних ділянках ботанічних садів і дендропарків та в озелененні приватних ділянок. Але останнім часом помітно зріс попит на використання вишні, в зв’язку з покращенням їх біологічних властивостей (особливо зимостійкості і стійкості проти шкідників та хвороб інтродукованих видів) та виведенням нових культиварів з кращими декоративними якостями, що і зумовлює актуальність теми досліджень магістерської роботи.
Мета роботи. Ознайомитися з видами роду Cerasus Juss. на території міста Києва, дослідити досвід їх використання та визначити перспективи цих видів в озелененні.
Об’єкт досліджень. Види роду Cerasus Juss. на території міста Києва.

(Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Рід: Вишня (Cerasus Juss.)
I підрід: Вишні типові (Tupocerasus

Koehne)
Секція I – Вишні справжні (Eucerasus Koehne)
Секція II – Вишні магалебські (Mahaleb Koehne)
Секція III – Вишні несправжні (Pseudocerasus Koehne)
II підрід: Вишні дрібноплідні (Microcerasus Webb.)
Секція IV – Мигдале-вишні (Amygdalocerasus Koehne)
Секція V – Вишні спіреєподібні (Spiraeopsis Koehne)

С.В. Сіднєвої
Таблиця 5

О.А. Калініченка
Таблиця 7

Рядова посадка C. serrulata 'Kanzan' в Національному Ботанічному саду ім.

М.М.Гришка НАН України

Рис. 2. Групова посадка C. tomentosa в Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Рядова посадка C. serrulata в парку «Кіото»
Рис. 5. Групова посадка

C. serrulata 'Pendula' на штамбі в Національному Ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН України

Рис. 4. Поодинока посадка в Ботанічному саду C. avium
'Pendula' НУБіП України

8. С. serrulata 'Amanogawa'
Рис. 9. С. serrulata 'Fugenzo'
Рис.

10. С. serrulata 'Shirotae'

Sakura'
Рис. 13. C. subhirtella 'Pendula Rubra'
Рис. 14. С. vulgaris

f. Rexii

Група №1
Рис. 15. Група № 1. Вигляд

зверху

Рис. 16. Група № 1. Перспектива

Група №2

Рис. 17. Група №2. Вигляд зверху

Рис. 18. Група №2. Перспектива

Група №3

Рис. 19. Група № 3. Вигляд зверху

Рис. 20. Група № 3. Перспектива

садів. Вишні мало поширені в міському озелененні, і представлені лише

двома-трьома видами та декількома культиварами, що представлені у поодиноких та групових посадках.
2. Під час дослідження було знайдено 12 видів роду Cerasus Juss., один з яких, а саме вишня Клокова (Cerasus klokovii Sobko), внесений у «Червону книгу України».
3. Вцілому, вишні являються досить стійкими до кліматичних умов зростання, але деякі види потребують додаткових агротехнічних заходів, так як можуть пошкоджуватися або повністю гинути при великих та довготривалих морозах.
4. Вишні розмножують, в основному, вегетативно: щепленням, паростями та зеленими живцями.
5. Представлені види роду Cerasus Juss. максимального декоративного вигляду досягають в період цвітіння, але декоративні вони і плодами, і восени.
6. За рахунок запропонованих видів та культиварів можна розширити кількісний склад роду Cerasus Juss. в насадженнях міста Києва, включаючи їх до композиційних посадок, або використовуючи, як солітер.