Слайд 1Наука як сфера людської діяльності
Слайд 2ПЛАН
Загальні відомості про науку.
Педагогіка, психологія як науки. Рівні і проблематика
наукових досліджень.
Методологічні основи наукових досліджень. Системний підхід.
Етапи та
науковий аппарат психолого-педагогічних досліджень.
Слайд 3Наука – соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є
вироблення й використання теоретично систематизованих об‘єктивних знань про діяльність.
Безпосередня мета
науки – вивчення, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності, які є предметом її дослідження.
Слайд 4Категорія – загальне поняття, яке відображає найбільш суттєві властивості і
відношення предметів, явищ об‘єктивного світу (матерія, свідомість, час, рух, простір,
зміст, випадковість, форма, дійсність).
Слайд 5 Принципи – основні, вихідні положення якої-небудь теорії, вчення, галузі науки.
Принципи вважаються початковою формою систематизації знань.
Аксіома – вихідне положення або
твердження якої-небудь теорії, що лежить в основі доведення інших положень цієї теорії, у межах якої воно приймається без доведення.
Слайд 6Категорії наукових досліджень
Фундаментальні – спрямовані на пізнання законнів, що управляють
поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства чи мислення без
конкретного їх використання
Слайд 7Категорії наукових досліджень
Прикладні – бередбачають визначення можливостей для застосування результатів
фундаментальних досліджень у процесі розв’язання пізнавальних і соціально-практичних проблем.
Слайд 8Організація науки в державі включає чотири основних сектори:
академічний - спрямований
на забезпечення фундаментальних досліджень, які приводять до одержання нових знань,
ідей та теорій;
вузівський - спрямований на забезпечення фундаментальних і прикладних досліджень, які дають нові знання та розробки, придатні до практичного застосування;
галузевий - спрямований на проведення прикладних досліджень та здійснення розробок і нововведень;
виробничий - пов’язаний із запровадженням науково-технічних розробок, удосконаленням техніки і технологій, завдяки чому здійснюються винаходи, створюється нова техніка та нова продукція.
Слайд 9Головною метою педагогічного дослідження є відкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання
і розвитку особистості.
Слайд 10Рівні педагогічних досліджень
Емпіричний – встанвлює нові факти в науці та
на основі їх узагальнення формулюються емпіричні закономірності.
Теоретичний - висуваються і
формулюються основні загальні педагогічні закономірності, що дозволяють пояснити раніше відкриті факти, а також передбачити майбутні події та факти.
Слайд 11Рівні педагогічних досліджень
Методологічний рівень - на основі емпіричних і теоретичних
досліджень формулюються загальні принципи та методи досліджень педагогічних явищ, побудова
теорії.
Слайд 12Методологія – область науки, що вивчає загальні і часткові методи
наукових досліджень, а також принципи підходу до різних типів об’єктів
дійсності і різних класів наукових задач.
Слайд 13Рівень філософської методології. Представлений основними законами і категоріями діалектики, як
науки про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського
пізнання.
Слайд 14Рівень загальнонаукової методології. Розглядаються основні принципи діалектичної логіки, як загальнонаукового
методу теоретичних і практичних проблем
Слайд 15Рівень частково-наукової методології. (емпіричні методи).
Рівень конкретної методики. Конкретна методика дослідження
– це письмово викладений зрозумілою для всіх мовою і предметно
викладена система засобів збирання фактичного матеріалу у певній галузі.
Слайд 16Система – це сукупність взаємопов‘язаних, взаємодіючих частин (компонентів). Це сукупність,
яка володіє новою якістю що не зводиться до суми якостей
складових частин. Ця якість називається інтегративною.
Слайд 17Основні ознаки системи:
будь-яка система входить до іншої більш великої системи
(метасистеми) на правах компонента;
будь-який компонент системи може розглядатися як система;
будь-яка
система знаходиться в постійному русі, зміні, розвитку;
будь-яка система має внутрішні зв‘язки, які забезпечують підтримання її стану.
Слайд 18Площини системного підходу
Перша площина називається генетична (площина розвитку).
Складається з
2-х підплощин:
а)історичний аналіз; б)прогностичний аналіз.
Слайд 19Площини системного підходу
Друга площина – структурно-компонентна:
а)компонентний аналіз передбачає виявлення окремих
частин, систем і їх дослідження;
б)структурний аналіз вивчає зв‘язки компонентів
між собою.
Слайд 20Площини системного підходу
Функціональна площина складається аз 2-х підплощин:
а)аналіз внутрішніх функцій,
тобто функцій кожного компонента системи;
б)аналіз функції всієї системи в
межах великої метасистеми.
Слайд 21Етапи дослідження:
Вибір теми дослідження;
створення наукового апарату;
ознайомлення з проблемою з літературних
джерел;
уточнення теми наукового апарату;
систематичне накопичення матеріалу;
формулювання висновків;
впровадження результатів дослідження в
практику.
Слайд 22 Науковий апарат – це основні положення, котрі визначають логіку та
умови підготовки і організації дослідження.
Слайд 23Науковий апарат
актуальність дослідження;
протиріччя;
проблему;
тему;
мету;
завдання;
об’єкт;
предмет;
методи.