Організація акуш-гін допомоги

С.О.
Івано-Франківський національний медичний університет
Кафедра акушерства та гінекології ім. І.Д. Ланового

матері та дитини, а удосконалення первинної медико-санітарної допомоги вагітним, жінкам,

дівчаткам має пріоритетне значення.
Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
складається із основних трьох етапів:
Організації служби планування сім'ї, як основи формування та збереження репродуктивного здоров'я.
Організації акушерської допомоги на основі принципів безпечного материнства.
Організації гінекологічної допомоги, заснованої на принципах реабілітації репродуктивного здоров'я, як основного фактора профілактики онкогінекологічних захворювань.

дитини;
організація «Школи відповідального батьківства» - підготовка до партнерських пологів,

зменшення застосування медикаментів, зменшення кількості оперативних пологів і як результату поліпшення здоров'я новонароджених;
формування та підтримка грудного вигодовування малюків - зменшення випадків інфекційних розладів у новонароджених та породіль, а також хвороб органів травлення та ШКТ у новонароджених;
профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ. 4-компонентний підхід: профілактика ВІЛ серед жіночого населення, профілактика небажаної вагітності у ВІЛ-інфікованих жінок, медикаментозна профілактики ВІЛ у новонароджених та соціальний супровід ВІЛ-інфікованих дітей і їх сімей;
медико-генетична допомога спрямована на профілактику вродженої та спадкової патології.

допомога здійснюється в:
амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини (ЗП/СМ)
жіночих консультаціях (ЖК)
гінекологічних кабінетах

ЦРЛ
сільських лікарських амбулаторіях
ФАПах
центрах планування сім’ї
оглядових кабінетах поліклінік.
В Україні створена 3-рівнева система акушерсько-гінекологічної допомоги.

амбулаторіях ЗП/СМ (акушерки, фельдшери, лікарі ЗП/СМ без лікаря акушер-гінеколога).
проведення санітарно-освітньої

роботи з питань здорового способу життя, статевого виховання,
профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом;
організація профоглядів жіночого населення з одночасним підбором методу запобігання небажаної вагітності;
організація і проведення навчання сімей сучасним методам планування сім'ї;
своєчасне виявлення жінок з патологією тяжкого ступеня, яким вагітність загрожує здоров'ю або життю, з метою скерування їх на більш високий рівень надання допомоги
спостереження за вагітними з неускладненим загальним та акушерським анамнезом, неускладненим перебігом вагітності – лікар ЗП /СМ, акушерка, фельдшер з консультацією лікаря акушер-гінеколога ЖК ЦРЛ в 19-21 і 30 тижнів.
при виникненні ускладнень зі сторони матері або плода вагітна передається під спостереження лікаря акушер-гінеколога ЖК ЦРЛ.

гінекологічних кабінетах ЦРЛ, центрах планування сім’ї, оглядових кабінетах поліклінік.

забезпечення

населення інформацією та надання послуг з ПС;
створення системи забезпечення контрацептивами населення;
проведення післяабортного, післяпологового консультування з питань ПС та підбору методу контрацепції;
профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, ВІЛ;
організація профоглядів жіночого населення;
спостереження вагітних з неускладненим перебігом вагітності, без супутньої тяжкої екстрагенітальної допомоги, вродженими вадами розвитку плода.
за наявності ускладнень своєчасне скерування вагітних на ІІІ рівень.

центр ПС, навчальні заклади III-IV рівня акредитації, центри профілактики та

боротьби з ВІЛ/СНІД, обласні шкірно-венерологічні та наркологічні диспансери.
надання консультативної і лікувально-діагностичної допомоги з питань, пов'язаних з охороною репродуктивного здоров'я сімей, планування сім'ї;
профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом;
організація санітарно-просвітницької роботи серед населення та навчальної роботи серед медичних фахівців, соціальних спеціалістів, психологів та педагогів щодо основ планування сім'ї, дитячої гінекології, сексології, андрології;
аналіз демографічної ситуації у регіоні та стану репродуктивного здоров'я населення;
надання консультативної і лікувально-діагностичної допомоги вагітним з ускладненим перебігом вагітності та тяжкою екстрагенітальною патологією.

– бажано до 12 тижнів
2 – не пізніше 2-х тижнів

після першого
3 – 19-21 тижнів після проходження другого УЗД
4 – 25-26 тижнів
5 – 30 тижнів
6 – 34-35 тижнів
7 – 38 тижнів
8 – 40 тижнів
9 – 41 тиждень

зросту, маси тіла та розрахунок ІМТ.
Гінекологічний огляд.
Мазок на цитологічне обстеження.
Мазок

на флору.
Лабораторні обстеження: заг. аналіз сечі, посів сечі (виявлення безсимптомної бактеріурії), група крові та резус-фактор, заг. аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів та гематокриту.
Серологічне обстеження на сифіліс (перше).
Тест на наявність HbsAg.
Тест на ВІЛ – інфекцію (перший). Якщо результат тесту позитивний, то повторне обстеження не призначається.

Обмінна карта видається вагітній з моменту встановлення на облік.

вагітності, кількість плодів, хоріальність при багатоплідній вагітності, генетичні маркери: носова

кістка, комірцевий простір, шийна складка та інші).
Друге – 18-21 тиждень (розвиток плода, аномалії розвитку, стан і прикріплення плаценти, кількість н/плідних вод).
При потребі – в ІІІ триместрі.

β-ХГ.
Друге – 16-20 тижнів – double test: АФП + вільний

β-ХГ або triple test: АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода.

У випадку сумнівного результату УЗД, виявленні будь-яких структурних аномалій плода, відхиленні у біохімічних маркерах – скерування до медико-генетичного центру для вирішення питання про проведення інвазивної пренатальної діагностики.

мкг).
Під час кожного візиту вимірювання АТ, пульсу, температури, ВДМ із

занесенням до гравідограми, загальний аналіз сечі.
В 14-15 тижнів вагінальний огляд на предмет ІЦН, при ОАГА трансвагінальне УЗД для діагностики довжини та каналу ш/матки.
З метою профілактики йододифіциту у вагітних призначення препаратів йоду 200 мкг/добу.
Під час 3 візиту (19-21 тиж.) – аналіз крові на наявність Rh антитіл при Rh негативній належності крові.
Під час 4 візиту (25-26 тиж.) – огляд нижніх кінцівок на наявність варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода, аналіз крові на Rh антитіла; двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним).

негативним Rh фактором при відсутності АТ.
У 29 тижнів – загальний

аналіз крові з тромбоцитами; серологічне обстеження на сифіліс (друге).
З 30 тижнів під час кожного візиту: огляд і пальпація молочних залоз, вимірювання АТ, пульсу, ВДМ (гравідограма), огляд нижніх кінцівок на стан вен та набряків, аускультація ЧСС плода, визначення передлежання плода (при тазовому передлежанні плода – коригуюча гімнастика), загальний аналіз сечі, аналіз крові на Rh антитіла (окрім жінок після введення імуноглобуліну).

екстрагенітальної патології госпіталізація до 22 тижнів у профільне відділення або

екстрагенітальної патології.
Під час 8 візиту (40 тижнів) вагітна інформується про необхідність 9 візиту і госпіталізації в стаціонар у 41 тиждень. При відмові: інформування вагітної щодо ризику народження мертвого плода: у терміні 37 тижнів – 1 на 3000, на 42 тижні – 3 на 3000, на 43 тижні – 6 на 3000.

ВАІТ. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).
розродження вагітних з

низьким ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим.
II рівень - ЦРЛ і акушерські відділення МЛ, МПБ, у яких є ВАІТ, а також черговий неонатолог цілодобово.
розродження вагітних низького і високого ступенів ризику, надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.
III рівень - міські, обласні пологові відділення, ОПЦ та центри репродуктивного здоров'я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології ІІІ-ІУ рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень, які мають у своєму складі ВАІТ новонароджених; інститут ПАГ АМН України.
розродження вагітних вкрай високого та високого ступенів ризику, з тяжкою екстрагенітальною патологією, надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим.

сімейними пологовими палатами, післяпологовими палатами для спільного перебування матері і

новонародженого;
відділення патології вагітних;
операційний блок;
ВАІТ (палати) жінок; ВАІТ (палати) новонароджених; відділення (палата) для неонатального догляду;
палати (не менше однієї в залежності від потужності пологового стаціонару - 2-3) з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів;
приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію;
санвузли та душові кімнати для жінок; приміщення для прибирального інвентарю;
група приміщень для медичного персоналу;

пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду

госпіталізації, засобами для ведення пологів (м'ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок), сповивальним столиком. Після пологів мати й дитина спільно перебувають до виписки із стаціонару.
Медичний персонал акушерського стаціонару дозволяє присутність партнера на пологах.
Дозволяються відвідування матері і дитини в акушерському стаціонарі близькими родичами та їх допомога в догляді за новонародженим і породіллею.
Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 3-тю добу після пологів.

Принципи роботи акушерського стаціонару:

рукавички, маски, окуляри, або захисні екрани, взуття, що піддається дезінфекції)

під час проведення всіх медичних маніпуляцій, які пов'язані з контактом з кров'ю або іншими біологічними рідинами пацієнтів;
дотримання правил безпеки при роботі, зборі, дезінфекції, передстерилізаційній очистці або видаленні з відділення гострого та ріжучого медичного інструментарію;
дотримання правил і техніки миття рук.

жінки. Для забезпечення життєдіяльності, росту і розвитку ембріона та плода

в організмі матері відбуваються суттєві зміни, які стосуються практично всіх систем організму. Компенсаторні зміни в органах і системах організму вагітної призводять гомеостаз у стан нестійкої напруженої рівноваги. Порушення цієї рівноваги можуть спричинити зміни гомеостазу та
реалізацію тієї чи іншої
акушерської чи
екстрагенітальної патології,
про що треба знати
лікарям всіх
спеціальностей.

серйозних наслідків:
втома
ранкова нудота, блювота
печія
закрепи
біль у

спині
незначні набряки нижніх кінцівок
Своєчасне роз'яснення вагітній про суть таких відчуттів і професійні поради лікаря значно покращують якість життя вагітної.

долонна еритема - зумовлена
збільшенням на 20% загального обміну
речовин

і на 16% кількості капілярів, які
раніше не функціонували;
смуги розтягнення (striae gravidarum) - на нижніх ділянках живота, молочних залозах і стегнах, які мають спочатку рожевий або багровий колір (пов'язано з розтягненням сполучно-тканинних і еластичних волокон шкіри);
гіперпігментація –
у ділянці пупка, ореоли
молочних залоз, білої лінії
живота, шкіра вульви і
промежини, може з'являтися
"маска вагітності";

вагітності;
невуси - збільшуються у розмірах і стають більш пігментованими

(різке збільшення потребує консультації спеціаліста);
потові і сальні залози - гіперпродукція іноді призводить до появи акне;
волосся - іноді на шкірі обличчя, живота і стегон відзначається ріст волосся, що зумовлено підвищеною продукцією андрогенів наднирниками і частково плацентою. Має місце значне випадіння у перші 2-4 місяці і поновлення нормального росту
волосся через 6-12 місяців
після пологів.

організмі. Реакції обумовлені дією ХГЛ, плацентарного лактогену, глюкокортикоїдів, естрогенів, прогестерону,

альфа-фетопротеїну, альфа-2-глікопротеїну, трофобласт специфічного глобуліну;
формується імунологічна толерантність між материнським організмом і плодом.

місяця, а потім поступове підвищення збуджуваності (формування у корі

головного мозку вогнища підвищеної збудливості - гестаційної домінанти, що проявляється певною загальмованістю вагітної та спрямуванням її інтересів на виношування вагітності);
знижена збуджуваність відділів ЦНС, які знаходяться нижче, а також рефлекторного апарату матки.
змінюється тонус вегетативної
нервової системи, що зумовлює на ранніх
термінах вагітності сонливість, підвищену
дратівливість, плаксивість,
запаморочення.

супраоптичними та паравентрикулярними ядрами, регулювання секреції аденогіпофізом фолі-, лютропіну, кортикотропіну

й тиротропіну;
гіпофіз: збільшення передньої долі гіпофізу (гіперплазія та гіпертрофія його клітин), зростання секреції гонадотропних гормонів, збільшення продукції пролактину;
щитоподібна залоза: збільшується у розмірах (у 35-40% вагітних), функція її збільшується, але залишається еутиреоїдною, підсилюється продукція тироксин-зв'язувального глобуліну (дія естрогенів), підвищуються рівні загального Т3 та Т4, рівень вільного Т4 залишається в межах норми;
паращитоподібні залози функціонують з підвищеною активністю, у разі зниження їх функції розвивається гіпокальціемія, що проявляється судомами, спазмами пілоричного відділу шлунку, астматичними явищами;

і мінералокортикоїдів, що регулюють мінеральний обмін;
підвищується інсулінорезистентність (чутливість до інсуліну

знижується на 50-80%), знижується вживання тканинами глюкози;
яєчники: утворюється нова залоза внутрішньої секреції - жовте тіло, що продукує прогестерон (знижує збудливість і скоротливу здатність матки, створює умови для імплантації плідного яйця та правильного розвитку вагітності), функціонує перші
3,5-4 місяці
вагітності;

вагітності відзначається зростання концентрацій бета-ХГЛ та прогестерону , збільшується продукція

естрогенів, що забезпечує ріст і розвиток матки, регуляцію біохімічних процесів у міометрії, збільшення активності ферментних систем, підвищення енергетичного обміну, накопичення глікогену та АТФ. Плацентарний лактоген (ПЛ) - утворюється синцитіотрофобластом плаценти з 5-6 тижня вагітності і його максимальна концентрація визначається на 36-37 тижні вагітності, потім його рівень
стабілізується і починає знижуватись
з 40-41 тижня вагітності.
Концентрація ПЛ прямо корелює
з масою плода і різко зростає у разі
захворювання нирок у матері.

яремних вен, набряклість периферичних тканин;
серце: систолічний шум (95%) та

систолічний ритм галопу (90%);
центральна гемодинаміка: збільшення ОЦК починається з 6 тижня вагітності, швидко збільшується до 20-24 тижнів і у 36 тижнів збільшення становить 35-45%. Збільшення ОЦК відбувається за рахунок збільшення об'єму плазми;
зниження систолічного і діастолічного AT з початку вагітності до 24 тижня вагітності
(на 5-15 мм рт. ст від вихідного);
зниження системного судинного опору
на 21%; зниження опору легеневих
судин на 35% (пояснюється судино-
розширювальною дією прогестерону);

30-40% починаючи з ранніх термінів вагітності і досягаючи максимуму у

20-24 тижні вагітності.
У першій половині вагітності серцевий викид збільшується за рахунок зростання ударного об'єму серця (на З0-40%).
У другій половині вагітності переважно за рахунок підвищення ЧСС на 15%. Зростання ХОС пояснюють дією на міокард плацентарних гормонів (естрогени і прогестерон) і частково як наслідок формування матково-плацентарного кола кровообігу;
зміщення позиції серця блище до горизонтальної і зменшення кута дуги аорти, що пов'язано з підняттям діафрагми і призводить до збільшення
навантаження на лівий шлуночок; серця;
ЕКГ- зміщення електричної осі серця вліво.

ХГ, естрогенів, прогестерону і формування матково-плацентарного кола кровообігу, який має

низький судинний опір);
центральний венозний тиск (ЦВТ) у III триместрі дорівнює у середньому 8 (4-12) см вод. ст.,
у невагітних 3,6 (2-5) см вод. ст.;
збільшення венозного тиску (7-10 мм рт.
ст.) у нижніх кінцівках обумовлено
механічним тиском матки на нижню порожнисту і вени тазу більш ніж у 10 разів, зростаючим матковим кровотоком під час вагітності, розслаблюючою дією прогестерону на судинну стінку, зниженням осмотичного тиску крові, підвищеною проникненістю капілярів (дія прогестерону та альдостерону), зростанням внутрішньотканинного тиску (утримання натрію), що пояснює схильність до набряків, варикозного розширення вен та геморою.;

33%, що пояснюється дією еритропоетину,
ХГ або ПЛ;
фізіологічна гіперплазмія -

зниження гематокритного числа до 30%, гемоглобіну з 135-140 до 110-120 г/л (захищає від синдрому нижньої порожнинної вени, компенсує крововтрату під час пологів, знижує в'язкість крові і тим самим знижує периферійний опір);
рівень гематокриту та альбуміну знижується на 25% (результат гемодилюції);
кількість лейкоцитів збільшується у периферичній крові і в І триместрі вагітності їх кількість становить 3000-15000/мм3, у ІІ та ІІІ триместрах 6000-16000/мм3, під час пологів кількість лейкоцитів може сягати 20 000/мм3;

прогресуванням вагітності має місце поступове зниження їх рівня до 100-150

mil/mL;
система гемостазу: притаманний стан гіперкоагуляції (протягом усієї вагітності постійно прогресує збільшення рівню фібриногену у 2 рази та факторів VII-X), фібринолітична активність крові знижується;
ШОЕ збільшується до 40 - 50 мм/год;
зниження рСО2 крові (на 15-20%), що сприяє переходу вуглекислоти через плаценту;
підвищується рО2;
збільшується доставка кисню
до тканин та плаценти;
підвищується екскреція
бікарбонатів.

носові кровотечі, збільшення окружності грудної клітки, купол діафрагми підіймається на

4 см, розширюється нижня апертура грудної клітки;
підвищується: потреба в кисні, тиск кисню, дихальний об'єм (30-40%), ємкість вдиху (5%), життєва ємкість легень, хвилинний об'єм (на 40%);
знижується - функціональний залишковий об'єм і об'єм видиху приблизно на 20%, загальна
ємкість легень (на 5%), вміст СО2
(помірний
дихальний
алкалоз).

ранкова нудота триває до 14 і 16 тижнів (майже у

70% вагітних) - пояснюється підвищенням прогестерону, ХГ, розслабленням гладких м'язів шлунку;
підвищується частота гінгівітів, можуть виникати рясно васкулярізовані пухлини, які регресують після родів;
знижується вірогідність виникнення виразкової хвороби шлунку (пов'язують із підсиленням секреції муцину слизовою оболонкою шлунку та зниженням секреції соляної кислоти);
збільшується ризик гастроезофагального рефлюксу, що обумовлено гіпотонією стравоходу, зниженням тонусу шлунково-стравохідного сфінктера та анатомічним зміщенням шлунку;

погіршення евакуації жовчі з жовчного міхура та підвищення вмісту холестерину

в крові;
печінка: підсилюється кровообіг, розміри печінки не збільшуються, підвищується вміст лужної фосфатази (за рахунок додаткового утворення у плаценті), збільшується активність ACT, знижується продукція альбумінів і підвищується концентрація глобулінів, відбувається підвищення синтетичної функції печінки (ліпідемія з високим рівнем холестерину та його ефірів), знижується антитоксична функція печінки;
зростає частота закрепів (до 30%) - із-за
зниження перистальтики кишківника та
розширення гемороїдальних вен за
рахунок підвищення ЦВТ й дії прогестерону;
збільшується частота геморою –
результат закрепів, підвищеного венозного
тиску і розслаблювальної дії прогестерону на судинну стінку.

середньому до 2000 - 3200 ккал у день;
підсилюються пластичні

процеси (перевага процесів анаболізму над процесами катаболізму);
посилюється синтез РНК, що призводить до підвищення синтезу білків у рибосомах;
жировий обмін - підвищується асиміляція жирів, знижується процес їх окислення, що призводить до накопичення в крові кетонових тіл, у-аміномасляної та ацетоуксусної кислот, збільшується відкладання жиру у різних органах та тканинах (наднирники, плацента, шкіра, молочні залози);
вуглеводний обмін - лабільний вміст цукру в крові (деяке перевищення норми) і періодичне появлення цукру у сечі.

розширення чашечно-лоханочної
системи (на 15 мм у правій та на

5 мм
у лівій нирці), збільшення діаметру сечівників на 2 см
(частіше правого за рахунок повороту та зміщення матки вправо і притиснення сечівника до термінальної лінії тазу) обумовлюють підвищений ризик захворювання пієлонефритом.
Дилятація сечових шляхів починається у I і досягає максимуму у II та III триместрах вагітності
(пояснюється дією плацентарного
прогестерону та меншою мірою
стисненням сечових шляхів
маткою);

тижня вагітності нирковий кровоплин зростає на 75%, клубочкова фільтрація підвищується

вже з 10 доби вагітності до 50% (пов'язано з артеріодилятацією і вторинною затримкою Na та води в організмі).
У II та III триместрах клубочкова фільтрація зменшується,
а канальцева реабсорбція залишається незмінною, що спричиняє до збільшення загальної кількості рідини в організмі вагітної (до 7 літрів). Кліренс креатиніну збільшується на 40%, збільшується екскреція глюкози, фільтрація білків не змінюється.
Іноді може бути фізіологічна (ортостатична)
альбумінурія (сліди білка) та глюкозурія,
що пов'язано з підвищенням
проникності капілярів.

матки збільшується з 50-60 г у невагітному стані до
1000

г у кінці вагітності (переважно за рахунок гіпертрофії клітин міометрію);
форма матки подовжена, куляста на 8-му тижні і знов подовжена на 16-му тижні вагітності;
позиція матки - матка виходить з порожнини тазу, повертається і нахиляється вправо;
консистенція матки прогресивно пом'якшується, що зумовлено підвищеною васкулярізацією та наявністю амніотичної рідини;
шийка матки розм'якається і стає цианотичною;
межа між ендо- і екзоцервіксом - межа перехідного епітелію зміщується назовні і формується ектопія циліндричного епітелію, яку не можна розглядати як "ерозію";

Брекстон-Гіксона), але в пізніх термінах це спричиняє дискомфорт і може

бути причиною хибного пологового болю;
ємкість матки зростає з 4-8 мл у невагітному стані до 5000 мл у кінці вагітності;
міометрій - гіпертрофія (ефект естрогенів), гіперплазія (ефект прогестерону);
кровоносні судини матки розширюються, подовжуються, особливо венозні, і новоутворюються, за рахунок чого матковий кровоплин зростає більш ніж у 10 разів (в пізні терміни вагітності 500-700 мл/хв). Утворюється маткове коло кровообігу - "друге серце", яке тісно пов'язане з плацентарним і плодовим кровоплином;
нервові елементи матки - збільшується кількість чутливих, баро-, осмо-, хемо- та інших рецепторів;

глікогену, зростає активність ферментних систем, накопичуються високоенергетичні злуки (глікоген, макроергічні

фосфати), м'язові білки та електроліти (іони кальцію, натрію, калію, магнію, хлору та ін.);
маткові труби - потовщуються, кровообіг в них значно посилюється;
яєчники - дещо збільшуються, але циклічні процеси в них припиняються. Жовте тіло після
16 тижня вагітності зазнає інволюції;
зв'язки матки - значно
потовщуються і подовжуються,
особливо круглі і крижово-маткові;

від конституції;
зростання маси відбувається в основному в другому та

третьому триместрах (350 - 400 г/тиждень);
з набраної маси трохи більше половини іде в тканини матері (кров, матка, жир, груди), а решта на плід (3000-3500 г), плаценту (650 г), навколоплідні води (800 г) та матку (900 г).

збільшенням кровопостачання молочних залоз;
розвиток вивідних протоків (вплив естрогенів) і

альвеол (вплив прогестерона);
активація гладких м'язів сосків і збільшення монтгомерових фолікулів і маленьких горбиків біля ореоли;
збільшення маси - з 150-250 г (до вагітності) до 400-500 г (наприкінці її);
продукується молозиво - частіше
у жінок, які народжували (сумісна дія
естрогенів, прогестерону,
пролактину, плацентарного лактогену,
кортизолу й інсуліну).

нижніх відділах попереку;
розвиток відносної слабкості зв'язок –
дія релаксину

і прогестерону. Лонне
зчленування стає рухливим і розходиться на 0,5-0,6 см приблизно у 28-30 тижнів, що призводить до нестійкої ходи, втрати
рівноваги і падіння (сімфізіопатія);
збільшення нижньої апертури грудної клітини;

крови не змінюється за рахунок збільшення продукції паратиреоїдного гормона, знижується

загальна кількість кальцію за рахунок його мобілізації на потреби плода. За фізіологічного перебігу вагітності обмін солей у кістках збільшується (вплив кальцитоніну), але щільність кісток не втрачається;
збільшення грижових дефектів, особливо у ділянці пупка та по середній лінії - діастаз прямих м'язів (результат збільшення матки і її тиснення на передню черевну стінку зсередини).

медичного спеціаліста.
2. Уважне та поважне відношення до всіх вагітних.
3. Можливість

отримання повної інформації доступною мовою про мету та можливі результати усіх досліджень, методів лікування та препарати, що призначають під час вагітності, у тому числі з профілактичною метою.
4. Усі вагітні мають право відмовитися взагалі від дослідження.
5. Кількість та частота відвідувань визначаються особливостями перебігу вагітності та/або потребами самої жінки.

Основні принципи антенатального нагляду:

У випадках діагностики симптомів, що свідчать про відхилення від нормального

перебігу вагітності, необхідно використовувати індивідуальні протоколи нагляду та догляду.

під час вагітності і на
які лікар повинен дати відповідь

відносяться:
робота,
заняття фізичною культурою та спортом,
сексуальне життя,
паління, алкоголь, вживання наркотиків,
повітряні подорожі,
поїздки на автомобілі, туристичні
подорожі,
харчування, прийом ліків, вітамінів.