Основи наукових досліджень і організація науки

- це спосіб пізнання об'єктивної реальності. Спосіб є певною послідовностю

дій, прийомів, операцій. Залежно від змісту досліджуваних об'єктів розрізняють методи природознавства і методи соціально-гуманітарного дослідження.

науки: математичні, фізичні, хімічні, біологічні, медичні, соціально-економічні, і т.д.
Залежно від

рівня пізнання виділяють методи емпіричного, теоретичного і мета теоретичного рівнів.
До методів емпіричного рівня відносять спостереження, опис, порівняння, рахунок, вимір, анкетне опитування, співбесіда, тестування, експеримент, моделювання і т. д.
До методів теоретичного рівня зараховують аксіоматичний, гіпотетичний, формалізацію, абстрагування, логічні методи (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, аналогію) та ін.

метафізичний, герменевтичний та ін.
Деякі вчені до цього рівню відносять

метод системного аналізу, а інші його включають до загальних методів.
Залежно від сфери застосування і ступеня спільності розрізняють методи:
(1) загальні (філософські), що діють у всіх науках і на всіх етапах пізнання;
(2) загальнонаукові, які можуть застосовуватися в гуманітарних, природних і технічних науках;
(3) приватні - для схожих наук;
(4) спеціальні - для конкретної науки, галузі наукового пізнання.

поняття "техніка", "процедура" і "методика" наукового дослідження.
Під технікою дослідження розуміють

сукупність спеціальних прийомів для використання того чи іншого методу.
Під процедурою дослідження розуміють певну послідовність дій, спосіб організації дослідження.
Методика - це сукупність способів і прийомів пізнання.
Будь-яке наукове дослідження здійснюється за певними прийомами і способами та за певними правилами.

способів і правил називають методологією.
Поняття "методологія" в літературі вживається в

двох значеннях:
(1) сукупність методів, що застосовуються в якій-небудь сфері діяльності (науці, політиці і т.д.);
(2) вчення про науковий метод пізнання.
Кожна наука має свою методологію. існують наступні рівні методології:

універсальною по відношенню до всіх наук, і в зміст якої

входять філософські і загальнонаукові методи пізнання.
2. Приватна методологія наукових досліджень для групи споріднених наук, яку утворюють філософські, загальнонаукові та приватні методи пізнання.
3. Методологія наукових досліджень конкретної науки, в зміст якої включаються філософські, загальнонаукові, приватні і спеціальні методи пізнання.

Загальні методи пізнання можна розділити на три групи:
(1) методи

емпіричного дослідження;
(2) методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях;
(3) методи теоретичного дослідження.

Спостереження - це систематичне, цілеспрямоване сприйняття об'єкта. Щоб бути плідним,

спостереження повинно задовольняти наступним вимогам:
(1) навмисність (спостереження ведеться до певного, чітко поставленого завдання);
(2) планомірність (проводиться за планом, складеним по завданню спостереження);
(3) цілеспрямованість (спостерігаються тільки ці явища які цікавлять);
(4) активність (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);
(5) систематичність (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

Порівняння - це процес встановлення подібності або відмінності у

предметів і явищ дійсності, а також знаходження загального у різних об'єктах дослідження.
Метод порівняння буде плідним, якщо виконуються наступні вимоги:
(1) можуть порівнюватися тільки такі явища, між якими може існувати певна об'єктивна спільність;
(2) порівняння має здійснюватися за найбільш важливими, істотними (в плані конкретного завдання) ознаками.

Вимірювання - це визначення чисельного значення деякої величини за допомогою

одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об'єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методів вимірювання.
Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно є більш потужним і універсальним пізнавальним засобом.

Експеримент - це такий метод вивчення об'єкта, коли дослідник

активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов або використання природних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей.
Переваги експериментального вивчення об'єкта порівняно з наглядом наступні:
(1) в процесі експерименту можна вивчати явище “в чистому” вигляді
(2) в експериментальних умовах можна дослідити властивості об'єктів;
(3) повторюваність експерименту: можна проводити випробування стільки разів, скільки це необхідно.
Експеримент проводять в наступних випадках:
(1) при спробі виявлення у об'єкта раніше невідомих властивостей;
(2) при перевірці правильності теоретичних побудов;
(3) при демонстрації явища.

Абстрагування - це уявне відвернення від неістотних властивостей, зв'язків, відносин

предметів і виділення декількох сторін, які цікавлять дослідника.
Процес абстрагування проходить два ступені.
Перший ступінь: вичленення найбільш важливого в досліджуваних явищах.
Другий ступінь: реалізація можливостей абстрагування.
Суть цього ступеню полягає в тому, що один об'єкт замінюється іншим, більш простим, який виступає в якості "моделі" першого.

метод пізнання, який дозволяє розчленовувати предмети дослідження на складові частини

(природні елементи об'єкта або його властивості і відносини).
Синтез, навпаки, дозволяє здійснювати з'єднання окремих частин або сторін предмета в єдине ціле.
Аналіз і синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей.

синтез) буває:
(1) прямий, або емпіричний - використовується для виділення окремих

частин об'єкта, виявлення його властивостей, найпростіших вимірювань і т.п. ;
(2) поворотний, або елементарно-теоретичний - базується на деяких теоретичних міркуваннях причинно-наслідкового зв'язку різних явищ або дії будь-якої закономірності. При цьому виділяються і з'єднуються явища, які головними, а другорядні ігноруються;
(3) структурно-генетичний - вимагає відокремлення в складному явищі таких елементів, які мають вирішальний вплив на всі інші сторони об'єкта

такий умовивід, в якому висновок про деякий елемент безлічі робиться

на підставі знання загальних властивостей всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.
Під індукцією розуміється умовивід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок про клас у цілому.
Дедукція і індукція - взаємодоповнюючі методи пізнання.

метод, який базується на використанні моделі як засобу дослідження явищ

і процесів природи.
Під моделями розуміються системи, які заміщають об'єкт пізнання і служать джерелом інформації про нього. Моделі - це такі аналоги, схожість яких з оригіналом істотні; а відмінність - несуттєві.
Моделі ділять на два види: матеріальні та ідеальні.
Матеріальні моделі втілюються в певному матеріалі – деревини, металі, склі та ін.
Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, малюнки, схеми та ін.
Метод моделювання має таку структуру:
(1) постановка завдання;
(2) створення або вибір моделі;
(3) дослідження моделі;
(4) перенесення знання з моделі на оригінал.