Поняття екологічного права

права

норм, що регулюють відносини з приводу охорони навколишнього природного середовища,

раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

норм, правовідносин та проблем, які виникають внаслідок недосконалості екологічного законодавства

з метою його удосконалення.

галузі права та юридичної науки.

поліпшення навколишнього природного се­редовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів,

забезпечення екологічної безпеки.

боку держави.
розглядаються як встановлені нормами права способи, прийоми і

засоби правового впливу на відносини, що виникають у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

- рішення про реалізацію повноважень суб'єкт приймає самостійно, але воно

потребує затвердження відповідним компетентним органом
Делегуючий метод – надає права і свободи суб'єктам екологічних правовідносин.

ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в

народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»

сприятливе для життя та здоров'я людини, існування інших живих ор­ганізмів

і використовується людиною з виробничою метою та для задоволення духовних, естетичних, оздоровчих, ма­теріальних, виробничих й інших потреб суспільства.

до законодавства України.
1) природні території та об'єкти - природні заповідники,

біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
2) штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
3)курортні й лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні і інші типи територій та об'єктів.

екологічному законодавстві, які визначають зміст норм екологічного права та напрями

регулювання відносин з приводу охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

що регулюють охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання та відтворення

природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

три частини:
Загальну,
Особливу та
Спеціальну.

екологічного права; джерел екологічного права; управління природокористуванням та охороною довкілля;

екологічних прав та обов'язків; права власності на природні ресурси та права природокористування; правового забезпечення екологічної безпеки; економіко-правового механізму природокористування і охорони навколишнього природного середовища; відповідальності за порушення екологічного законодавства.

утворюють земельне, водне, гірниче, лісове, фауністичне, атмосферне, а також антропоохоронне

право; правовий режим територій природно-заповідного фонду, рекреаційних, курортних та лікувально-оздоровчих зон.
Спеціальна частина охоплює вивчення положень міжнародного екологічного права.