Слайд 1Повість «Кайдашева сім’я»
Іван Семенович
Нечуй-Левицький
(25.11.1838 – 15.04.1918)
Слайд 2Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада
1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його
був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. На сьомому році життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови. Левицький навчався успішно й після училища в чотирнадцятилітньому віці вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
м.Стеблево
Черкаської обл.
Слайд 3 У семінарії захоплювався творами Т.Шевченка, О. Пушкіна та М.
Гоголя.
Слайд 41861 року Левицький вступає до Київської духовної академії. Не задовольняючись
рівнем освіти в академії, вдосконалює свої знання самотужки: вивчає французьку
й німецьку мови, читає твори української та російської класики, європейських письменників Данте, Сервантеса, Лесажа та ін., цікавиться творами прогресивних філософів того часу.
Слайд 51865 року І.Левицький закінчує академію із званням магістра, але відмовляється
від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та
географію в Полтавській духовній семінарії (1865—1866), в гімназіях Каліша (1866—1867) та Седлеця (1867—1872). Одночасно з педагогічною діяльністю І.Левицький починає писати.
Слайд 6Творча спадщина
Романи: «Хмари», «Над Чорним морем»
Повісті: «Микола Джеря», «Афонський пройдисвіт»,
«Князь Єремія Вишневецький»
Мала проза: «Запорожці», «Баба Параска і баба Палажка»
Драматургія:
«Маруся Богуславка»
Слайд 7Творча спадщина
Переклади: Біблія, твори М.Салтикова-Щедріна
Наукові праці:
«Світогляд українського народу
в прикладі до сьогочасності»,
«Сьогочасне літературне прямовання»,
«Криве
дзеркало української мови»,
«Перші київські князі»
Слайд 8Тематика творів
Життя селян від часів панщини до кінця ХІХ ст.
Життя
міщанства,духовенства, інтелігенції, чиновництва
Життя польської шляхти та полонізованих українців
Історія України
«колосальне, всеобіймаюче
око України»
І.Франко
Слайд 9Особливості художнього стилю
«Реальність, народність та національність»
Осмислення високих життєвих ідеалів
і краси
Узагальнення явищ життя, художня правда
Поєднання реалістичної конкретності описів із
живописною образністю
Тонкий гумор та викривальні іронія й сатира
Детальні описи, авторські відступи та коментарі
Слайд 10Новаторство І.Нечуя-Левицького
Розширив проблемно-тематичні обрії
Становлення і розвиток жанрів
Чудові зразки оповідного стилю
Перехід
до форм обʼєктивно-епічної оповіді
Авторські відступи та коментарі
«З простої речі виробив
таку дзвінку та співучу мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці грає і своєю грою вражає думку і серце»
Панас Мирний
Слайд 11Письменник переїхав до Києва, де оселився на вулиці Пушкінській, у
будинку №19. Тривалий час він жив, отримуючи невелику пенсію, якої
ледве вистачало на харчі та плату за квартиру. До того ж ще й хвороба часто приковувала самотню людину до ліжка. І.Левицький лише влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву. До останніх сил працював, щоб завершити літературні праці. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 1918 року.
Слайд 12Поховано його на Байковому кладовищі. Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію
української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх
соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини ХIХ століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І.Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами.
Слайд 13Робота з таблицею
Розгляньте таблицю, яка відображає жанрово-тематичну різноманітність творчості І.
Нечуя-Левицького.
Слайд 14Життя і творчість І.Нечуя-Левицького
1.І.Нечуй-Левицький за освітою:
А педагог
В письменник
Б священик
Г юрист
2. У якому місті пройшли останні роки життя письменника?
А Стеблеві В Києві
Б Кишиневі Г Полтаві
3. Укажіть роман І.Нечуя-Левицького:
А «Кайдашева сімʼя»
Б «Микола Джеря»
В «Хмари» Г «Маруся Богуславка»
4. Кому належать слова про Нечуя-Левицького: «колосальне всеобіймаюче око»?
А Панасу Мирному
Б Іванові Франку
В Борисові Грінченку
Г Михайлові Старицькому
5. Який художній напрям є панівним у творчості І.Нечуя-Левицького?
А бароко В натуралізм
Б романтизм Г реалізм
Виберіть одну правильну відповідь
Слайд 15Життя і творчість
І.Нечуя-Левицького
Б
В
В
Б
Г
Слайд 16 «Кайдашева сімʼя» І.Нечуя-Левицького – соціально-побутова
повість-хроніка
Слайд 17
1878 – повість написана
1879 – надрукована в журналі «Правда»
1886 –
надрукована у Східній Україні (вилучено 25 уривків!)
1887 – друге видання
(змінено початок і кінець)
Історія створення
Слайд 18
Місце дії – село Семигори
Прототипи
Сімʼя Мазурів (вуличне прізвище Кайдаші)
Довбиші (свати
Мазурів)
Їхня язиката дочка – Мотря, «серце з перцем»
Місце дії. Прототипи
Слайд 19
Від фр. realisme – матеріальний, предметний
Мистецький напрям, який характеризується правдивим
і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ
Реалізм
Слайд 20Соціальна детермінованість характерів
Історизм у відтворенні явищ дійсності
Правдивість відтворення реальної дійсності
Типізація
(«зобразити всіх в одному»)
Психологізм (відтворення внутрішнього світу людини)
Гуманізм
Художні принципи
реалізму
Слайд 21Жанр твору
Соціально-побутова повість-хроніка
Хроніка – це твір, у якому послідовно розкривається
історія суспільних чи родових подій за тривалий проміжок часу
Соціально-побутова повість
– це твір, у якому картини родинного життя та побуту героїв зображені на фоні соціальних подій чи пояснюються ними
Слайд 22«Що дає підстави визначати твір “Кайдашева сім’я” як соціально-побутову повість,
реалістичний твір?»
Слайд 23Тема твору
Зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина
XIX ст.)
з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі
однієї родини
Говорити людям правду, щоб усвідомили негативні риси характеру й поведінки та стали кращими
Слайд 24Ідея твору
Засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що
є головними причинами духовної роз’єднаності в родині
Сучасна (вічна) актуальність
проблеми
батьків і дітей
Слайд 25Головні герої твору
Маруся й Омелько Кайдаші
Карпо
Лаврін
Мотря
Мелашка
Попарне групування персонажів
(неоднорідність селянського
середовища,
взаємодія різних начал в людині)
Слайд 26Герої твору
Баба Палажка й баба Параска
Забобонністю, взаємною ненавистю, затурканістю, безсоромністю
ці герої є втіленням темноти в житті українського пореформеного села
Слайд 27Сюжет твору
Експозиція
Опис місцевості села Семигори, знайомство з героями, розмова братів
про майбутнє одруження
Завʼязка
Сватання й одруження Карпа
Слайд 28Сюжет твору
Розвиток дії
Поступове назрівання конфліктів, постійні сварки
Кульмінація
Сварки через мотовило,
яйця, курку, кухоль, півня, кабана, грушу
Розвʼязка
Усихання груші
Слайд 29Композиційні особливості
9 частин, принцип нагнітання епізодів і сцен
Діалог – стилістичний
прийом характеристики героїв, надає динамічності й напруженості сюжету
Портрети героїв (виразні
індивідуальні риси, характер, звички, погляди на життя)
Авторська характеристика майже не помітна, мова стилізована під мову героїв
Слайд 30Композиційні особливості
Гумор
Гострокомічні сценки, смішні ситуації →
анекдоти, інтермедії
(пригоди пʼяного
Кайдаша; епізоди родинного життя, коли Мотря й Кайдашиха бʼють горшки)
Фольклорна
основа гумору
Відтінки від добродушного до сатиричного
Слайд 31Композиційні особливості
Контраст:
комічні сцени (героїчно-епічна розповідь і нікчемні вчинки героїв:
«Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря
з Карпом з-за своєї хати до тину»);
між «природним» світом і «неприродними» людськими взаєминами (описи природи чергуються із описами баталій)
Слайд 32Композиційні особливості
Мова (поєднання літературної і народнорозмовної, тропи, фольклорна основа)
«Яка прекрасна
мова! Читав – наче погожу воду у спеку пив».
М.Коцюбинський
Слайд 33Українські письменники про повість
«...Твір Івана Левицького-Нечуя “Кайдашева сім’я”... з погляду
на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить
до найкращих оздоб українського письменства».
Іван Франко
Слайд 34«Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого,
дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим
життям, твору про селянство...»
Максим Рильський
Українські письменники про повість
Слайд 35«Кайдашева сімʼя» І.Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка
1.У якому році написана повість
«Кайдашева сімʼя»?
А 1878
В 1886
Б 1879 Г 1887
2. Визначте різновид повісті «Кайдашева сімʼя»:
А соціально-психологічна
Б соціально-побутова
В історична
Г психологічна
3. Що виступає завʼязкою в повісті:
А розмова братів про одруження
Б сватання й одруження Карпа
В сварка через мотовило
Г одруження Лавріна
Виберіть одну правильну відповідь
Слайд 36«Кайдашева сімʼя» І.Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка
4. Що надає сюжету повісті
динамічності?
А описи природи
Б комічні сцени
В портрети героїв
Г діалоги
Виберіть одну
правильну відповідь
5. Якої вічної проблеми торкається письменник у своїй повісті?
А впливу кріпацтва на людину
Б стосунків між свекрухою та невісткою
В батьків і дітей
Г соціального й духовного зубожіння
Слайд 37«Кайдашева сімʼя» І.Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка
А
Б
Б
Г
В
Слайд 38Колоритні людські характери в повісті «Кайдашева сімʼя». Утвердження цінностей національної
етики засобами комічного
Слайд 39Система образів повісті –
спосіб вираження ідейного та художнього замислу
автора
«Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене
палить».
І.Нечуй-Левицький
Слайд 40«Він був добрий стельмах.., заробляв добрі гроші…»
«широке лице... сухорляве
й бліде, наче лице в ченця, високий лоб, посічений густими
дрібними зморшками»
«здорові загорілі жилаві руки»
Омелько Кайдаш
Спрацьована людина
Завчасно постарів
Богомільний
Безвольний
Внутрішньо надломлений
Посміховисько в сімʼї
Трагічна смерть
Слайд 41«Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана.., набралась…трохи
панства… До природної звичайності української селянки в неї пристало щось
уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на весь рот».
Маруся Кайдашиха
Слайд 42Маруся Кайдашиха
На оглядинах у Довбушів
«неначе полилась патока з уст», «моя
дитино», «серце кохане», «моя втіхо»
На оглядинах у Балашів
«Тут, мабуть, живуть
старці, а не хазяїни»
Невідповідність поведінки Кайдашихи
справжній її сутності
Слайд 43Маруся Кайдашиха
Позитивні риси
Вольова, енергійна жінка, приховані ніжність, доброта, потяг до
краси
Негативні риси
Лицемірство, улесливість, манірність, нікчемний гонор, власницька сваволя, грубість, жорстокість
Типові
образи українських селян другої половини ХІХ ст., на яких наклала свій відбиток кріпаччина
Слайд 50Гумор повісті
Одна з найсильніших сторін повісті.
Чого більше – сміху чи
сліз?
Для чого вдається до використання засобів комічного?
Слайд 51«Сміх крізь сльози»
Діапазон сміху – від доброзичливого до сумного й
навіть печального.
Разючий контраст форми і змісту, дій та обставин (нікчемні
причини конфліктів «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»).
Слайд 52«Сміх крізь сльози»
Гумор (повернення пʼяного Кайдаша додому, коли не може
знайти двері).
Іронія (Кайдашиха до сина: «Лавріне! Підстав своїй жінці під
ноги стільчика, бач, не дістане руками й до половини діжі»).
Слайд 53«Сміх крізь сльози»
Сатира (Молитва баби Палажки – сатира на забобони).
Сарказм
(Омелько в епізоді, у якому віз перевернувся разом із Кайдашихою,
говорить про «каторжні» Западинці: «Та тут хоч спідницю скинь та й по яру бігай! Ніхто не побачить, бо щось тут і хат не гурт видно»).
Слайд 54«Сміх крізь сльози»
Тропи («Мотря теліпалась, немов павук на павутині»)
Лексичні засоби:
- синоніми (Кайдашиха кричала, пищала, сичала; Мотря
кричала, верещала, ґвалтувала);
- брутальна лексика (змія, дурисвітка, морда, брехуха);
- народнорозмовні звороти («тікай сама хоч під шум, під греблю»).
Слайд 55«Сміх крізь сльози»
Стилістичні фігури – анафора:
«— Та це ж
ті каторжні Балаші! Хіба ж ви їх не знаєте? —
кричала Мотря до людей.
— Та це ж ті іродові Довбиші! Хіба ж ви їх не знаєте? — репетувала баба Кайдашиха. — Це ж вона того вовчого заводу з чортячими хвостами...»
Слайд 56«Сміх крізь сльози»
Стилістичні фігури – епіфора:
«Ой боже мій! Дзвоніть
в усі дзвони! Карпо з Мотрею вбили Лавріна, вбили Мелашку,
вбили й мене! Рятуйте, хто в Бога вірує!» Люди побігли до Кайдашевої оселі, а там репетує Мотря: «Рятуйте мене! Як мене знайдуть зарубану сокирою, то нехай уся громада знає, що мене зарубала свекруха. Рятуйте, хто в Бога вірує!»?
Слайд 57«Сміх крізь сльози»
Крикливі кольори (опис вбрання Кайдашихи та сцена її
виїзду на розглядини в Бієвці:
«Кайдашиха виставила навмисне напоказ громаді
жовті нові сап’янці. Сонце грало на чоботах. Сап’янці жовтіли на всю вулицю»)
І.Нечуй-Левицький – майстер такого сміху, під впливом якого людина стає мудрішою.
Слайд 58Колоритні людські характери в повісті. Утвердження цінностей національної етики засобами
комічного
1.Що стало причиною внутрішнього надлому Кайдаша?
А пияцтво В
неповага дружини
Б кріпаччина Г ставлення односельців
2. «Серце з перцем» мала:
А Кайдашиха В Мелашка
Б Мотря Г баба Палажка
3. Які зміни в родині Кайдашів НЕ відбулися після повернення Мелашки з Києва додому:
А продовжувалися сварки
Б Мелашка жила мирно зі свекрухою
В Мелашка сварилася з Мотрею
Г родина жила мирно, без сварок
Виберіть одну правильну відповідь
Слайд 59Колоритні людські характери в повісті. Утвердження цінностей національної етики засобами
комічного
4. Чому Мелашка не хотіла повертатися додому з прощі?
А
Лаврін її розлюбив
Б хотіла стати монахинею
В не могла жити в постійних сварках
Г не хотіла коритися свекрусі
Виберіть одну правильну відповідь
5. У чому особливість сміху повісті «Кайдашева сімʼя»?
А «сміх крізь сльози»
Б «гомеричний» сміх
В безтурботний сміх
Г радісний сміх
Слайд 60Колоритні людські характери в повісті. Утвердження цінностей національної етики засобами
комічного
Б
Б
Г
В
А
