ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ з дисципліни “ Бойове застосування військових частин і

частин і підрозділів зв'язку і радіотехнічного забезпечення авіації ”

ТЕМА 5.

Радіотехнічні системи ближньої навігації.

ЗАНЯТТЯ 2. Структурні схеми РСБН-4Н.

частина
Основна частина
1. Структурна схема і принцип роботи азимутального каналу РСБН-4.
2. Структурна схема

і принцип роботи далекомірного каналу РСБН-4.
3. Структурна схема і принцип роботи каналу індикації.
Заключна частина.

РСБН-4.
 

Тракт безперервного сигналу навантажений на обертову антену А1, яка має

двох пелюсткову ДС в горизонтальній площині.
За допомогою опорних сигналів маркіруються моменти часу, які азимутальна антена (АА) своїм мінімумом (провалом) двохпелюсткової ДС перетинає азимути кратні 100, і момент часу повороту антени точно на північ. Опорні сигнали використовуються для корекції бортового вимірювача азимуту.
Опорні сигнали — це імпульсні сигнали, що випромінюються не спрямованою антеною А2, яка живиться від тракту імпульсних сигналів А/О ПРД. Опорні сигнали виробляються електромагнітними датчиками, які встановлені на колоні приводу азимутальної антени. Кожний датчик — це диск, виготовлений з немагнітного матеріалу, по колу якого розташовані магнітні радіальні вставки, і П-образне ярмо, що служить магнітопроводником, на якому встановлена струмознімальна котушка.
При обертанні диску магнітні вставки послідовно проходять поміж полюсними кінцевиками, замикаючи магнітний струм потоку ярма. При цьому в струмознімальній котушці індуцирується напруга у вигляді імпульсу. Кількість імпульсів за один оберт АА відповідає кількості магнітних вставок на диску датчику

з них розміщено 36 вставок (через кожні 100), на диску

другого 35 вставок рівномірно. Причому диски датчиків “35”,”36” орієнтовані таким чином, що імпульс “36” збігається в часі з імпульсом “35” один раз за повний оберт азимутальної антени в момент, коли нульовий провал її ДС перетинає північний напрям. В цей момент часу формується так званий сигнал північного збігу.
Опорні сигнали “35”,”36” формуються і кодуються в шифраторі азимуту у вигляді двох імпульсних посилок, які використовуються для модуляції високочастотного сигналу в імпульсному тракті А/О ПРД. Кодові інтервали сигналів “35”,”36”різні. Сигнал північного збігу кодується трьох імпульсним кодом, який утворюється в результаті накладення кодів опорних сигналів “35”,”36”. Вимір азимуту на борту ЛА здійснюється за допомогою цифрового слідкуючого вимірювача. Основним елементом його є тригерний лічильник. Лічильник безупинно підраховує число імпульсів, що поступають з генератора тактових імпульсів (ГТІ) (Fi=30720Гц). Поява одного імпульсу на виході лічильника відповідає повороту АА на 0,020.
Азимут ЛА пропорційний підрахованій кількості імпульсів N(θ)=N·0,020.

і грубу частини лічильника, періодично його синхронізують з фазою кута

повороту АА РСБН. В момент надходження азимутального сигналу відбувається перепис числа, відповідного виміряного значення азимуту в паралельному двоїчному коді на цифровий індикатор азимуту.
Високочастотні опорні сигнали “35”,”36” і АС, прийняті антенною системою на борту ЛА, поступають на вхід приймача. Відео імпульси опорних сигналів з виходу приймача поступають на дешифратор, код якого повинен відповідати коду шифратора в наземному обладнанні, декодується і надходить на відповідні входи схеми формування імпульсів управління (СФІУ) для управління роботою лічильника.

лічильник грубо відраховує десятки градусів у межах від 0° до

360°. Синхронізація лічильника здійснюється шляхом скидання лічильника точно імпульсом "36".
При заповненні лічильника грубо до значення 360° весь лічильник автоматично скидається в нульове положення за допомогою кола зворотного зв’язку.
Азимутальний сигнал у вигляді подвійного дзвону з виходу приймача надходить на формувач азимутального імпульсу (ФАІ), в якому з нього формується імпульс, відповідний за часом моменту мінімуму АС. Азимутальний імпульс надходить на схему зчитування.
Переключення режимів пошук та слідкування залежать від наявності сигналів, які приймаються. При відсутності одного з них вимірювач переходить в режим пошук.
Для контролю точності установки датчиків опорних сигналів використовують спеціальну апаратуру "нуля" азимута, яка складається з контрольно-виносного пункту (КВП), блока контролю азимута і блока установки азимута.

РСБН-4. 

побудований за принципом імпульсного радіодалекоміра із запитом. Використання даного методу

дозволяє забезпечити добру розв’язку щодо передавального та приймального трактів, а також достатню простоту технічної реалізації. Для вимірювання часового інтервалу використовується цифровий вимірник, що стежить.
Формувач сигналу запиту бортового пристрою формує імпульси із частотою проходження 30 Гц, які надходять у шифратор, кодуються в ньому двоімпульсним кодом і надходять на запуск передавача сигналу запиту дальності (СЗД). Кодування сигналу збільшує завадозахищеність лінії зв'язку й дозволяє на одній частоті організувати кілька каналів зв'язку (за кількістю кодів).

на величину Δtн. Ця затримка викликана необхідністю компенсації природних затримок

сигналу, що виникають у процесі його перетворення в літаковому й наземному обладнанні.
У розглянутій схемі ця затримка враховується при вимірюванні в перетворювачі Код – напруга. Затримка сигналу в дешифраторі на час Δtн здійснюється за допомогою спеціальної лінії затримки. Величина цієї затримки повинна бути постійною для всіх наземних ретрансляторів і дорівнювати затримці, що враховується в бортовому обладнанні.
Затриманий СЗД кодується в шифраторі двоімпульсним кодом відповіді дальності і надходить на запуск далекомірного передавача.

антеною А4 бортового приймача й надходить на вхід приймача. З

виходу приймача відеоімпульси сигналів відповіді дальності (СВД) декодуються в дешифраторі, якщо код дешифратора відповідає коду наземного шифратора.
Вимірювання часу здійснюється 12-розрядним тригерним вимірювальним лічильником. У вимірювальному лічильнику відбувається безперервний підрахунок імпульсів у робочому такті з моменту його формування до моменту приймання СВД. У запам'ятовувальний регістр переписування числа з лічильника відбувається тільки один раз у робочому такті при наявності СВД з виходу приймача.

наземному обладнанні основними елементами є колона приводу АА з електромагнітними

датчиками (ЕМД) імпульсних сигналів, азимутально-безперервний передавач (А/Б ПРД), передавач імпульсних сигналів (ІМП ПРД) запиту наземної індикації (СЗНІ), приймач (ПРМ) сигналів відповіді наземної індикації (СВНІ), індикаторна апаратура (ІА), індикатор кругового огляду. На борту розміщені приймач імпульсних і АС, схема виділення (СВ), передавач СВНІ. Канал наземної індикації (КНІ) побудований за принципом часового методу вимірювання дальності з селекцією напряму на відповідач і візуальною індикацією відмітки від літака на ІКО з радіально-круговою розгорткою.
 

імпульси, що надходять на запуск розгортки ІКО і модуляцію ПРД

імпульсних сигналів. Сигнали запиту наземної індикації випромінюються у простір всеспрямованою антеною А2 і приймаються всіма ЛА, що знаходяться в зоні дії РСБН.
Прийняті на ЛА СЗНІ надходять на схему виділення, куди також надходить прийнятий і продетектований АС (у момент часу повороту АА на ЛА). З АС формується строб-імпульс, причому початок строб-імпульсу збігається з провалом АС, а його тривалість є дещо меншою за період послідовності СЗНІ. Строб подається на перший вхід схеми збігу, яка при наявності на другому вході СЗНІ, формує СВНІ. За один оберт антени наземного радіомаяка на кожному ЛА сформується тільки один СВНІ, причому момент часу його формування буде збігатися з опромінюванням даного ЛА спрямованою антеною.

Сформований СВНІ використовується для модуляції у ПРД і випромінюється у

простір антеною А4.
Прийняті наземним приймачем СВНІ від всіх ЛА, що знаходяться в зоні дії РСБН, після обробки надходять на ІКО і створюють яскраві відмітки. Через те, що розгортка ІКО синхронізується з обертовою АА, яскраві відмітки будуть розміщуватися на розгортках, кут повороту яких збігається з азимутами ЛА.