Поняття та види джерел екологічного права

нормативно-правові акти як джерела екологічного права

та вміщують у собі загальнообов'язкові еколого-правові вимоги, норми та правила,

що регулюють екологічні суспільні відносини.

реіулюють найбільш важливі суспільні відносини, приймаються Парламентом або всенародним голосуванням

(референдумом).
Підзаконні акти - це акти, які видаються відповідно до законів і на підставі законів, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.

обов'язки громадян, а також регулюють природоресурсові, природоохоронні та антропооохоронні відносини.

атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в

межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу…».

природними об'єктами відповідно до вимог закону.
Конституція встановлює, що власність

надає не тільки конкретні повноваження, але й зобов'язує, а тому не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч. З ст. 13 КУ).
Держава повинна забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, виходячи з рівності їх перед законом (ч. 4 ст. 13КУ)

13 КУ);
по-друге, громадян (конкретно на землю) (ст. 14 Конституції

України);
по-третє, юридичних осіб (конкретно на землю) (ст. 14 Конституції України);
по-четверте, держави (конкретно на землю) (ст. 14 Конституції України);
по-п'яте, територіальних громад (ст. 142 КУ)

на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного

масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права

шкоди.
Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.
Така інформація ніким не може бути засекречена.

Верховною Радою України
Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню моря з суден

(1973 р.),
Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985 р.),
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.) тощо.

України.
Кодекс - систематизований законодавчий акт, що регламентує однорідну сферу суспільних

відносин. (Земельний, Лісовий, Водний кодекси України та Кодекс України про надра).

Земельного кодексу України у переліку категорій земель визначає: в п.

е) землі лісового фонду; в п. є) землі водного фонду тощо. Саме тому окремі положення Земельного кодексу України лежать в основі Лісового кодексу України і Водного кодексу України.
Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

2 цього Кодексу зазначає: лісові відносини - це суспільні відносини,

які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

увагу охороні надр (ст. 56-59).

«усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням

народу України». Основою цього положення є стаття 13 Конституції України.

від 22 лютого 2000 року № 1478-ІІІ,
«Про тваринний світ»

від 13.12.2001 року № 2894-ІІІ,
«Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-ІУ,
«Про рослинний світ» від 9.04.1999 року № 591-XIV
тощо.

25 червня 1991 року № 1264-ХІІ,
«Про природно-заповідний фонд України»

від 16 червня 1992 року 2456-ХІІ,
«Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР,
«Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року № 3055-ІІІ та ін.

Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року № 791а-ХІІ,
«Про

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ,
«Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР,
«Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року № 1550-ІІІ

реформу» від 18.12.90 року № 563-ХІІ;
«Про прискорення земельної реформи

та приватизацію землі» від 13.03.1992 року № 2200-ХІІ,
«Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 5.03.1998р. № 188/98-ВР,
«Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні» від 20.11.2003 року № 1310-ІУ

Концепції реформування та розвитку лісового господарства» від 18.042006 року №

208-р,
«Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року» від 17 жовтня 2007 року № 880-р
тощо