Правове регулювання фінансового контролю

є  фінансовий контроль.
Аналіз контрольних дій дає можливість визначити резерви та

перспективи розвитку системи загалом, ефективність управлінських рішень.

контроль  за фінансовою та господарською діяльністю господарюючих суб’єктів;
• по-друге, це

регламентована нормами права діяльність господарюючих суб’єктів, контролюючих суб’єктів, пов’язана з рухом централізованих і децентралізованих фондів;
• по-третє, це засіб забезпечення законності у фінансовій діяльності.

основні види фінансового контролю. Конкретний  вид  фінансового  контролю залежить від декількох  чинників,  до 

яких можна віднести такі:
• правове положення контрольованого суб’єкта;
• правовий статус контролюючого суб’єкта;
• об’єкт контролю;
• мету контролю;
• підстави виникнення контрольних відносин. 

та аналізі кошторисів, юджетів, затвердженні  їх  проектів.  За  цих  умов 

стає  можливим  запобігання  порушенням фінансового законодавства ще на стадії прогнозів і планів, зводиться до мінімуму нераціональне використання коштів. 
       Поточний  фінансовий  контроль  за його допомогою створюються передумови запобігання порушень фінансової дисципліни в процесі формування та витрачання грошових фондів. Фактичні витрати порівнюються з  нормами витрат, закріплених відповідними нормативними актами та кошторисами, що уможливлює виявлення відхилень та вчасне на них реагування.
       Подальший  - оцінюється  стан фінансової дисципліни,  виявляються  її порушення та визначаються заходи щодо  їх усунення. Цей вид контролю реалізується під час аналізу звітів і балансів, поглибленого вивчення усіх сторін господарсько-фінансової  діяльності.

спеціально  уповноваженими органами держави: 
а)державний  фінансовий  контроль,  що  здійснюється  органами  загальної

компетенції. У цьому випадку необхідно звернути увагу на певну особливість — розбіжність дій подібних органів і органів фінансової діяльності  загальної  компетенції.
б)державний  фінансовий  контроль,  який  здійснюють  органи  спеціальної компетенції, створені спеціально для фінансового контролю.

Незалежнийфінансовий  контроль  здійснюється  недержавними  установами, організаціями та містить:
а) незалежний фінансовий контроль, що здійснюється громадськими організаціями і т.ін.;
б) незалежний фінансовий контроль, що здійснюється аудиторськими організаціями, аудиторами. 

аналізі та перевірці первинної документації (кошторисів, балансів і т.п.), пов'язаної

з рухом грошових коштів;
фактичний — фінансовий контроль, під час якого проводиться аналіз як документів, так і матеріальних цінностей, рух яких документально закріплюється, перевіряється відповідність записів фактичним грошовим і матеріальним ресурсам.

звітного періоду;

2) періодичний фінансовий контроль, охоплює діяльність органів фінансового контролю

після закінчення звітного періоду, та пов’язаний з перевіркою законності, доцільності використання грошових ресурсів.

його проведення, здійснення контрольних заходів.
Вибір конкретного методу контролю залежить від

багатьох чинників, але, насамперед, — це вид контрольованого та контролюючого суб'єктів, об’єкт контролю, його мета та завдання. Методи фінансового контролю реалізуються в методиках, правилах його проведення, визначених конкретних діях, що деталізують порядок проведення перевірок. Методика фінансового контролю має переважно прикладний характер, регулюється, зазвичай, процесуальними нормами, часто — актами застосування права.

диференціювати за двома напрямками:

облік зобов’язаних осіб під час занесення даних

про них у відповідні реєстри (наприклад: реєстри платників податків) чи облікову документацію;

облік об’єктів (коштів, матеріальних ресурсів), з якими пов’язане виконання фінансових обов’язків.

метою визначення необхідності здійснення детальної перевірки або ревізії. Найчастіше під

час обстеження використовуються такі прийоми, як опитування й анкетування. Обстеження є одним із основних методів попереднього контролю, під час якого вирішуються такі завдання:

дослідження фінансової звітності підконтрольного суб’єкта;
дослідження його фінансового стану;
аналіз дотримання інструкцій, нормативів, лімітів, їх відповідності нормам, закріпленим на законодавчому рівні;
оцінка цільової витрати виділених коштів і т.ін.

за періодичною або річною звітністю та на підставі якого визначається

рівень виконання плану, норм, фінансової дисципліни. При цьому використовуються такі аналітичні прийоми, як індексний метод та метод середніх і відносних значень, за допомогою яких досліджуються головні фінансово-економічні показники діяльності підконтрольного суб’єкта.
У процесі аналізу фінансової звітності вирішуються такі завдання:
аналіз фінансового стану на основі показників кошторисів, балансів і т.ін.;
аналіз ліквідності бухгалтерських балансів;
розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів;
визначення фінансової стійкості;
аналіз фінансової звітності.

дисципліни й усунення їх наслідків. За результатами визначаються заходи щодо

усунення виявлених недоліків.

 Перевірки класифікують за декількома ознаками:
1) за обсягом контрольованих дій:
а) комплексна перевірка;
б) вибіркова перевірка;
в) цільова (тематична) перевірка.

2) залежно від місця проведення:
а) камеральна перевірка;
б) виїзна перевірка;
в) зустрічна перевірка. 

3) залежно від періодичності проведення: 
а) планова  перевірка;
б) повторна  перевірка;
в) різновидом  позапланової  перевірки  є  зустрічна,  яку  охарактеризовано вище.

4) залежно від показників, що підлягають перевірці:
а) формальна перевірка;
б) арифметична перевірка. 

та звітної документації з метою перевірки своєчасного та повного виконання

фінансових обов’язків підконтрольними суб'єктами, правильного ведення ними бухгалтерського обліку, розрахунків податкових зобов'язань та подання звітності. Об'єктом ревізії є бухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації та інші документи незалежно від способів надання інформації.

Ревізію можна проводити на таких підставах:
наявність даних, що спотворюють фінансові обов’язки;
наявність факту невідповідності облікових і звітних показників;
неподання у встановлений термін звітів;
виявлення порушень під час останньої попередньої перевірки;
реорганізація або ліквідація підприємства, організаці.