Предмет та значения Логика

логічних знань.
Значення логіки.

вивчення „Логіки” для успішної навчальної та майбутньої професійної діяльності, її

роль і місце у системі підготовки фахівців в галузі права.

Література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К., 2000;
Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – Харків, 1999;
Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків–Київ, 2008.
Конверський А.Є. Логіка. – К., 2005.
Логіка: Практикум: Навч. посіб. / І.В.Хоменко. – К., 2002.
Мисик С.Г. Логіка. – Одеса, 1996.
Тер-Акопов А.А. Юридическая логика. – М., 1999.
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999.
Хоменко І.В. Логіка для юристів. К., 2002.

слова logos – “думка”, “слово”, “закон” .
Але на відміну від

інших наук, вивчаючих мислення людини, наприклад, фізіології вищої нервової діяльності чи психології, логіка вивчає мислення як засіб пізнання.

Логіка, яка вивчає мислення і застосовується як засіб пізнання, виникла і розвивалась як філософська наука і в теперішній час являє собою складну систему знань, що включає дві відносно самостійні науки: логіку формальну і логіку діалектичну.

тисяч років назад в ІV ст. до н.е.
Її засновником є

давньогрецький філософ Аристотель (384-322 рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон” (грец. “знаряддя пізнання”), Аристотель сформулював основні закони мислення: тотожності, протиріччя і виключеного третього – описав важливі логічні операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно дослідив дедуктивний (силогістичний) умовивід.

логіка). Античні стоїки доповнили теорію силогізму, описавши складні умовиводи (Зенон,

Хрисипп та ін.). Також великий вклад зробили такі мислителі як Гален, Порфірій, Боецій.

тим самим удосконалюючи і розвиваючи свої можливості.

розробивши на противагу дедуктивній логіці Аристотеля індуктивний метод, принцип якого

виклав у праці “Новий Оганон”.

Д.С.Міллем (1806-1873) суттєво укріпили позиції логіки як окремої науки. Тим

самим дедуктивна логіка Аристотеля і індуктивна логіка Бекона-Мілля склали основу загальноосвітньої дисципліни названої формальною логікою.

Р.Декарт, Г.Лейбніц, І.Кант.

Р.Декарт (1569-1650) розробив ідеї дедуктивної логіки, сформулювавши

правила наукового дослідження.

математичної логіки.

починають широко застосовуватися математичні методи числення. Цей напрямок розроблений в

працях Д.Буля, І.С.Джевонсонц, П.С.Порецкього, Г.Фреге, Ч.Пірса, Б.Рассела, Я.Лукашевича та ін. математиків і логіків. Теоретичний аналіз дедуктивних міркувань методами числення з використанням формалізованих мов отримав назву математичної, чи символічної логіки.

модальна логіка, ймовірнісна і часова логіка. Особливе значення для правознавства

має деонтична логіка, яка досліджує структури мови наказів (приписів), тобто висловлювань зі значенням “обов’язково”, “дозволено”, “заборонено” і т.д., які широко використовуються в юриспруденції.

самі форми мислення, а мислення в його виникненні, зміні, розвитку.
Вперше

розроблена вона була Гегелем (1770-1831). Методологічні принципи, які формуються на основі діалектичного підходу виявляють об’єктивність і всебічність розгляду предмету, принцип історизму, роздвоєння єдиного на протилежні частини, сходження від абстрактного до конкретного, принцип єдності історичного і логічного і ін. Ці дві логіки доповнюють одна одну.

не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки.

Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності, в тому числі і в роботі юриста, яка потребує точності мислення, обґрунтованості висновків. Міркування, в яких відсутні строга логіка,наявні непослідовність і протиріччя ускладнюють справу і, можуть стати причиною судової помилки.

аргументовану промову, викрити протиріччя в показаннях потерпілого, свідків, звинуваченого, спростувати

необґрунтовані доведення своїх опонентів, побудувати судову версію, намітити логічно витриманий план огляду місця події; без суперечностей, послідовно і обґрунтовано скласти офіційний документ і т.д. Все це має важливе значення в роботі юриста, яка спрямована на закріплення законності і порядку. Крім того знання логіки підвищує культуру мислення, виробляє навики мислити більш “грамотно”, розвиває критичне мислення до своїх і чужих думок.

у тому, що методи сучасної логіки використовуються для дослідження наукових

проблем у правознавстві. Таким чином,методи сучасної логіки входять до складу методології правознавства.
Як бачимо, вивчення логіки для майбутніх юристів має як практичне, так і теоретичне значення.