ПРЕЗЕНТАЦІЯ

і розвитку контактів між людьми. Відповідно до цілей та засобів

спілкування поділяють на ідеальне (коли відбувається обмін між людьми ідеями, уявленнями, переживаннями) та матеріальне (коли люди спілкуються за допомогою якихось предметів) Будь-яке ділове спілкування передбачає вирішення стратегічних і тактичних завдань. Конкретний очікуваний результат — це тактичне завдання ділового спілкування. Але воно, в свою чергу, може передбачати вирішення стратегічного завдання — встановлення довготривалих ділових контактів.

менеджеру слід враховувати певні закономірності, що визначають процеси міжособистісних взаємин,

а саме те, що:

• сприйняття людьми зовнішніх впливів залежить від їхніх психологічних структур;

• самооцінка людини не є адекватною і іншого вона розуміє не так, як той хотів би;

• при передачі інформації відбувається її втрата або перекручення;

• на характер спілкування впливає інстинкт самозбереження людини (особливо статусу, свободи, гідності);

• відбувається компенсація одних якостей людини іншими, недоліків в одному — позитивними якостями в іншому.

процесу спілкування, для чого слід провести підготовчу роботу, змінити тактику.

Коли йдеться про тактику, то визначаються варіантність поведінки (залежно від ситуації) та її маневреність (добираються стилі, способи, форми тощо). Ту саму стратегію при спілкуванні з різними людьми можна досягти, використовуючи різні тактики. їх добір залежить від установок особистості на моральні цінності, її інтересів, а також від вміння розпізнавати психологічні особливості своїх співрозмовників та використовувати психологічні механізми взаємодії.

вимагає постійного моніторингу змін навколишнього зовнішнього і внутрішнього середовища і

відповідною даним змінам корекції самої стратегії.

Ерік Берн виділив чотири життєвоважливі стратегії людини:
я хороший і ти

хороший;
я хороший - ти поганий;
я поганий – ти хороший;
я поганий і ти поганий;

забезпечує здійснення призначення організації та досягнення цілей. Завданням на цьому

етапі є розробка комплексного стратегічного плану, який в свою чергу може складатися з окремих стратегічних планів, стратегічних програм, стратегічних проектів, спрямованих на досягнення окремих стратегічних цілей. Складовою стратегії також повинен бути план по організації стратегічного контролю, повинні бути встановлені показники і критерії оцінки вирішальних етапів реалізації стратегії.

Тоді ми були маленькими і безпорадними. І щоб освоїтися на

новому, ще невідомому світі, ми ставили собі такі питання: «Який я?.. Які вони, інші люди?.. Що можна чекати від них і себе самого?..». У той час всі довкола були більші, розумніше, способнєє нас. І наша думка про себе склалася з власних думок і думок і оцінок тих, що оточують: батьків, близьких, рідних, вчителів і так далі Ці «дитячі» рішення, прийняті в віці від 4 до 12 років мають дуже «дорослі» наслідки для нашого життя! Вони визначають нашу стратегію життя і створюють особисту історію.