Презентація на тему:

тему:

Політична система Ірану;
4. Глава Держави в Ірані
5. Законодавча влада в

Ірані;
6. Виконавча влада в Ірані;
7. Судова влада в Ірані;
8. Місцеве управління в Ірані;

План:

км2
Місце знаходження: Південно-західна Азія
Столиця: Тегеран
Населення: 76 888 000 чол.
Грошова

одиниця : іранський ріал
Форма державного правління: ТЕОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА
Форма державного устрою: УНІТАРНА ДЕРЖАВА
Форма політичного режиму : АВТОРИТАРНИЙ
Офіційна мова: перська
Віросповідання: 99% іслам (шиїти – 95%, суніти – 4%)

1. Загальна характеристика Ірану

1979 р. Цій визначній події в історії Ірану передував відносно

довгий період підготовки, який тривав з моменту проголошення Ісламської республіки 1 квітня 1979 р. Крім того після Ірано-Іракської війни у 1989 році до конституції були внесені поправки
Основний закон Ірану складається з Преамбули, 12 глав та 175 статей. Преамбула Конституції Ісламської Республіки відображає основні інтереси і загальні перспективи розвитку Ісламської Республіки відносно всіх інститутів ісламського суспільства, таких як: значення ісламського правління; прагнення суспільства до укріплення основ нового устрою і ціна, яку народ заплатив за нього; встановлення ісламського правління в Ірані за принципом спадкоємності правління імамів, вілайат-і факір (правління справедливого факіха) і правління (духовного) керівника; відображення економічних перспектив; права жінок та їх становище в ісламському суспільстві; армія ісламу; законодавча, виконавча та судова влади та їх сполучна ланка

ІРІ (ст. 19–42). Ст. 19 встановлює, що іранський народ, тобто

будь-яка нація або громада має рівні права, незалежно від кольору шкіри, раси, мови тощо

З вищезазначеного, у главі, присвяченій правовому регулюванню статусу особи в Ісламській Республіці Іран, конституція визначає не лише права громадян, а й обов’язки держави щодо них. Тим самим установлюються певні межі цих прав відповідно до норм Ісламу

Ст. 26 конституції закріплює, що партії та політичні об’єднання, а також профспілки й визнані релігійні меншини мають свободу, якщо їхня діяльність не суперечить основам суверенітету, національної єдності, ісламської моралі, а також основам ісламської республіки. Саме в цій статті закріплено, що кожний громадянин Ісламської Республіки Іран має право брати участь у вищевказаних громадських об’єднаннях .

2.Правовий статус людини і громадянина в Ірані

тісно переплетений з ісламським духівництвом. У зв'язку з цим присутні

обмеження прав людини, пов'язані насамперед з релігією. Зокрема, у системі державного устрою існує спеціальний орган - Рада стражів конституції, діяльність якого забороняє немусульманам займати вищі державні посади, а членам парламенту - складати законопроекти, які суперечать шаріату.

жінок в Ірані обмежено нібито на підставі норм ісламського шаріату,

і в цій самій літературі Іран згадується як держава, де права жінок порушуються. Варто зауважити, що в чинній конституції не тільки докладно перераховано основні права жінок, а й, до того ж, на уряд покладено відповідальність за забезпечення прав жінок у всіх сферах суспільного життя.
Так, наприклад, норми ст. 21 конституції встановлюють способи реалізації цих прав:
надання умов для всебічного розвитку жінки та захисту її моральних і матеріальних прав; •
захист матерів, передусім під час вагітності та виховання дитини, а також утримування дітей-сиріт; •
гарантуються та захищаються права вдів, жінок похилого віку тощо

Особливості правового статусу жінок в Ірані

Зокрема, всі жінки в Ірані, в тому числі приїжджі, зобов'язані

носити хіджаб, плащ або спідницю не вище колін. В іншому випадку настає адміністративна або дисциплінарна відповідальність

вважати наявність цензу статі у виборчому праві. В Ісламській Республіці

Іран такого цензу немає, жінки можуть вільно реалізувати активне й пасивне виборче право, чимало представниць жіночої статі є членами законодавчого органа держави (меджлісу). Також вони представлені в органах місцевого самоврядування та займають великі пости в уряді.

права. Наприклад, право на соціальне забезпечення, на охорону здоров’я, пенсії.

Держава має забезпечити ці права всім громадянам з коштів державного бюджету, а також з особистих пожертв громадян. У цьому зв’язку слід зауважити, що мечеть як релігійна установа відіграє велику роль у реалізації положення вищевказаної статті. Серед соціальних прав конституція (ст. 30) закріплює право на безкоштовну середню освіту, на державу покладено обов’язок розширення безкоштовної вищої освіти .

Згідно зі ст. 28 конституції Ісламської Республіки Іран кожний має право вибору професії, якщо це не суперечить Ісламу та спільним інтересам і правам інших осіб. У цій самій статті йдеться про те, що держава має гарантувати всім реалізацію права на працю, адже це потрібно суспільству

Характеристика окремих конституційних прав людини і громадянина в Ірані

свідчити.
принижувати честь і гідність увязнених.

Присутні деякі обмеження свободи друку: після приходу до влади консервативного крила було закрито більшість прореформістскіх газет. Заборонена трансляція західної музики. Обмеження стосуються не лише друкованих засобів масової інформації та телебачення. Інтернет також піддається цензурі. Діяльність провайдерів, у тому числі комерційних, контролюється міністерством інформації. Перевірці підлягають всі знову зареєстровані веб-сайти в домені .Існує автоматична фільтрація електронної пошти.

ЗАБОРОНЕНО:

громадянство є винятковим правом будь-якого громадянина Ірану. Держава не має

права позбавити громадянства свого громадянина, крім випадків, коли сам громадянин відмовляється від громадянства або одержує громадянство іншої держави.
Іноземці можуть отримати іранське громадянство відповідно до чинних законів

ГРОМАДЯНСТВО

території Ірану не передбачає автоматичне отримання громадянства. Нижче наведені випадки,

коли народження дитини на території призводить до отримання громадянства:
Дитина, народжена від невідомих батьків.
Дитина, що народилася від негромадян, один з яких народився на території Ірану.
Дитина, що народилася від негромадян, який після досягнення 18 років продовжує проживати в Ірані принаймні один рік.
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ:
Дитина, що народилася від батька-іранця, незалежно від країни народження дитини.
По шлюбу: Іноземка, що вийшла заміж за іранця, має право на отримання громадянства.

Способи набуття громадянства:

умов:
Особа повинна мати вік не менше 18 років, проживати

в Ірані не менше 5 років, не ухилятися від військової служби і не бути засудженим за тяжкі злочини в будь-якій країні.Дружини і неповнолітні діти (до 18 років) натуралізованих громадян Ірану також вважаються громадянами Ірану.
ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО В ІРАНІ: не визнає.
Винятки:
Дитина від батька-іранця, який отримує громадянство внаслідок народження в іншій країні.
Іноземка, яка уклала шлюб з іранцем, автоматично отримує громадянство Ірану, незалежно від того, чи подає вона заяву про це чи ні.

мати вік не менше 25 років, відслужити військову службу, врегулювати

всі свої справи в країні і отримати дозвіл Ради Міністрів. Незважаючи на те, що відмова від громадянства передбачений законодавством Ірану, практика показує, що дозвіл Ради Міністрів отримати важко, що перешкоджає законному відмови від громадянства Ірану.

НЕДОБРОВІЛЬНО:
Добровільне прийняття іноземного громадянства не приводить до автоматичної втрати громадянства Ірану. Згідно із законодавством Ірану, будь-який громадянин Ірану, який отримує іноземне громадянство без дотримання встановленої законом процедури, не може розраховувати на те, що уряд Ірану визнає відмову від громадянства Ірану. Уряд вважає, що чоловік (а в деяких випадках його дружина і діти) буде як і раніше вважатися громадянином Ірану, незалежно від статусу цієї особи в країні нового громадянства.

ВТРАТА ГРОМАДЯНСТВА :

джерелом влади й права є народне волевиявлення, в ІРІ такими

є зафіксовані в Корані ісламські принципи (ст. 4), через призму яких слід розглядати й питання народного волевиявлення, суверенітету, державного устрою (ст. 1, 2 конституції)

У конституції 1979 р., що закріпила інституційне заміщення монархії та перехід до теократичної республіки, подано докладну характеристику державного ладу в країні

Ісламська Республіка Іран є теократичною державою, політичну систему якої побудовано на ісламських принципах у поєднанні з інститутами республіканської влади.

3. Політична система Ірану

місце в конституції. Зокрема, тут йдеться про підготовку належних умов

для забезпечення керівництва з боку факіха, який визнається людьми як їхній керівник. Виходячи з цього в конституції стверджується, що впровадження в неї принципу «правління факіха» веде до стримування різних систем від відхилень від сталих ісламських функцій. Проте автори основного закону Ісламської Республіки Іран стверджують, що влада факіхів, які перебувають на вершині владної піраміди, забезпечує підхід до Корану й Сунни як до основних джерел законодавства, на які конституція спирається в питаннях управління суспільством. Отже, потрібен повний і детальний контроль з боку мусульманських улемів, що відрізняються справедливістю, богобоязливістю та почуттям релігійного обов’язку («слушних факіхів»). Для того щоб наголосити на значенні Корану для конституції, до її тексту введено багато коранічних аятів. Коран і Сунна – це основний закон, а конституція – лише засіб, інструмент, за допомогою якого втілюють у життя «божественні» закони

і політичних об’єднань
Нині партійна система Ірану нараховує не менше 15

політичних партій.
Попри те, що в основу їх політичних програм закладено ісламські принципи, внутрішньо- та зовнішньополітичні курси цих партій досить різні.

як Об’єднання борців духівництва й Асоціація борців мулл.

Об’єднання борців духівництва

(ОБД) було створено в 1979 р., зараз це релігійно-політичне об’єднання, що поєднує впливових представників традиційної релігійної еліти та дотримується традиційних консервативних засад (непорушність ісламських цінностей, домінує положення шиїтського духівництва в системі управління ІРІ, боротьба із західним проникненням).
Асоціацію борців мулл (АБМ) було створено в 1988 р. як політико-релігійне об’єднання помірних реформаторів. Від АБМ у 2005 р. відкололася група на чолі з М. Кяррубі, що створили Партію народної довіри. Хоча зараз на чолі АБМ знаходиться колишній президент ІРІ Хатамі, цей рух поки що не зміг відновити колишній вплив.

Політичні партії Ірану

силами, що підтримують президента Хатамі. На виборах у меджліс 2004

р. ця партія була основою «Руху 23 травня» (об’єднувала ще 14 організацій), виступила з програмою помірних реформ.
Організація моджахедів ісламської революції. Стоїть на помірних ісламських позиціях.
Партія солідарності ісламського Ірану. Утворена 1998 р. частиною міністрів реформаторів і урядових чиновників, вважається першої офіційно зареєстрованою (після 1987 р.) партією.
Ісламська партія праці.
Ісламське коаліційне суспільство (ІКС) належить до консервативних політичних сил. «Народна партія Ірану» («Туде»), створена в 1941 р., за шахського режиму, працювала у підпіллі. З березня 1979 р. діє легально.

У країні зареєстровано такі партії:

більшості
ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ: Другий тур відбувається між двома кандидатами, які

отримали найбільшу кількість голосів відносно інших. Вибори тривають доти, доки один з них не набере абсолютну більшість.
Виборче право: з 15 років; загальне.
В країні Іран існує інститут референдуму. ( А Своєрідним різновидом референдуму є плебісцит - голосування населення по найбільш важливих для країни питань: по територіальним, міжнародним проблемам.)

ВИБОРЧА СИСТЕМА:

принципу “велаятее факиф” вищою державною особою, главою Ісламської Республіки Іран

є духовний лідер – верховний лідер Ісламської революції – рахбар, який курирує роботу всіх галузей влади, що й обирається радою експертів. Рахбар має широке коло повноважень, серед яких:
• визначення загальної політики держави;
• здійснення функцій верховного головнокомандуючого збройними силами ІРІ;
• контроль над належним виконанням наміченої ним політики; • оголошення війни, миру, мобілізації;
• видання указів і проведення загальнонаціональних референдумів;
• підписання указу про всенародні вибори президента ІРІ;
• зміщення президента республіки із займаної посади, якщо верховний суд визнає його винним у порушенні конституційних обов’язків; •
розв’язання протиріч, які не можуть бути врегульовані у звичайному порядку, між меджлісом і наглядацькою радою
За конституцією допускається передача рахбаром частини своїх повноважень і обов’язків іншій посадовій особі

4. Глава Держави в Ірані

представляє вищу державну владу в країні та відповідає за дотримання

конституції й регулювання взаємин між трьома гілками влади.

Строк повноважень президента – 4 роки. Він обирається безпосередньо народом. Повторне обрання допускається лише на один строк (ст. 114).

У ст. 115 перелічено умови, яким має відповідати претендент на пост президента Ісламської Республіки Іран (виборчий ценз). Найважливіша з них – президент має поділяти офіційну релігійну доктрину країни, тобто бути шиїтом

ПРЕЗИДЕНТ ІРАНУ

Президент парафує всі міжнародні договори, угоди та конвенції, укладені Іраном

з іноземними державами, після ратифікації їх меджлісом.

У разі відсутності президента або через його хворобу формується тимчасова президентська рада, що включає до свого складу прем’єр-міністра, голову консультативного меджлісу й голову верховного суду. Строк повноважень такого органа не має перевищувати двох місяців (ст. 130). У випадку відсутності президента протягом понад дві місяці або його смерті тимчасова президентська рада готує вибори нового президента протягом 50 днів (ст. 131)
Ст. 122 встановлює, що президент відповідальний перед народом, рахбаром і меджлісом.

на яких переміг представник реформаторського крила, екс-секретар Вищої Ради національної

безпеки Ісламської Республіки Хассан Роухані. Він отримав більше половини голосів виборців.

оголосити президентові імпічмент, зажадати його звільнення з посади, виразити вотум

недовіри всьому уряду або окремим його міністрам

Меджліс має повноваження в ініціюванні законів у всіх сферах (ст. 71) крім тих, ініціативу яких закріплено за урядом (ст. 74, 75)

Вторинні законодавчі функції виконують у політичній системі Ірану й інші інститути, зокрема наглядова рада.

Законодавчій владі присвячено главу IV конституції. Функції законодавчої влади виконують однопалатний меджліс (повна назва – Ісламська консультативна асамблея (у лат. транскрипції – Majles Shoraye Eslami)), що є представницьким органом народу та обирається шляхом прямих таємних виборів на чотирирічний термін

5.Законодавча влада в Ірані

влади

Глава виконавчої влади – президент – відповідальний за питання національного

планування, бюджету, політики у сфері зайнятості, хоча й має право передавати адміністрування цих питань іншим особам свого кабінету


Президент, який очолює уряд (раду міністрів) і є вищою після рахбара офіційною особою (ст. 113), обирається шляхом прямих, таємних, загальних виборів строком на 4 роки з можливістю переобрання ще на один строк (ст. 114)

Органи вищої виконавчої влади в ІРІ зазнали серйозних змін: 28 липня 1989 р. на загальнонаціональному референдумі було внесено зміни до конституції, які ліквідували інститут прем’єрміністра як глави виконавчої влади, ці функції передали президентові (раніше ця посада переважно була церемоніальною), поширивши його повноваження до формування ради міністрів і оперативного управління країною


Враховуючи особливість політичної системи, уряд в Ірані не є партійним або коаліційним. Формує уряд президент, кандидатури міністрів мають одержати вотум довіри в меджлісі

За ст. 144 конституції армія Ісламської Республіки Іран є релігійною, вірить у мету ісламської революції. Під релігійністю тут мається на увазі віра в догмати шиїзму (офіційної користі). Тим самим конституція позбавляє не шиїтів можливості служити в збройних силах, подібно до іноземців, які, згідно зі ст. 145, теж не мають права служити в іранській армії

6. Виконавча влада в Ірані

головними функціями якої є захист прав людини та суспільства, відповідальність

за дотримання справедливості.
Голова судової системи (ст. 157) це вища посадова особа судової влади, яка призначається рахбаром терміном на 5 років,. Головними його обов’язками є (ст. 158):
• визначення структури судових органів;
• розроблення законодавства в судовій системі;
• керівництво відповідно до закону судовим корпусом у частині, •що стосується прийняття суддів на роботу, їх звільнення,переведення • на інші посади, просування по службі тощо.

7. Судова влада в Ірані

випробовують на собі вплив шаріату й прецедентного права (ст. 167)
У

судовій системі Ірану існує верховний суд. До його функцій входить спостереження за правильністю застосування судами законів, судових процедур. Діє верховний суд на основі приписів і розпоряджень голови судової влади (ст. 161), який призначає голову верховного суду та генерального прокурора строком на 5 років
Конституція Ірану долучає до єдиної судової системи міністра юстиції (ст. 160), який координує (на підставі переданих йому головою судової влади повноважень) дії між судовою, виконавчою та законодавчою гілками влади.

судової влади. На цю раду конституція покладає завдання складання судових

інструкцій, призначення, переведення, заміщення та звільнення суддів тощо.
Вона налічує 15 членів, зокрема голову верховного суду, генерального прокурора Республіки, а також трьох суддів – муджтахидів, що обираються суддями країни .
Якщо врахувати умову, висунуту ст.162 конституції, яка передбачає, що голова верховного суду та генеральний прокурор мають бути муджтахидами, то стає очевидним, що муджтахидами мають бути всі члени верховного ради юстиції. В цій раді немає місця юристам і фахівцям.
Досить знати шаріат і бути муджтахидом, щоб стати членом цього вищого органа судової влади. Ст.163 конституції стверджує це, передбачаючи, що якості судді визначаються законом відповідно до принципів фікха

ВЕРХОВНА РАДА ЮСТИЦІЇ

перераховує складові (територіальні одиниці).
Територіально-адміністративний устрій Ірану налічує 30 останів (провінцій),

які поділяються на шахрестани (округи), які, своєю чергою, містять бахши (райони) та дехистани, що поєднують кілька сіл.

8. Місцеве управління в Ірані

Гилян;
6. Ардебиль;
7. Зенджан;
8. Східний Азербайджан;
9. Західний

Азербайджан;
10. Курдистан;
11. Хамадан;
12. Керманшах;
13. Ілам;
14. Лурестан;
15. Хузестан;
16. Чехармехаль и Бахтіарія; 17. Кохгилуйє и Бойєрахмед; 18. Бушир; 19. Фарс; 20. Хормозган; 21. Систан и Белуджистан; 22. Керман; 23. Йєзд; 24.Ісфахан; 25. Семнан; 26. Мазендеран; 27. Голестан; 28. Північний Хорасан; 29. Хорасан Резаві; 30. Південний Хорасан

роботою чиновницького апарата, відповідають за розвиток освіти, медицини, житлово-комунального господарства,

вирішують побутові питання
Виконавча влада кожного з рівнів контролюється радами відповідних адміністративних одиниць (сіл, міст), що обираються прямим голосуванням строком на 4 роки.
Попри високий ступінь централізації влади (її причини обумовлено особливостями ісламської ідеології, державної власності, надто інституціонального устрою), в Ірані досить міцно вкорінені традиції місцевого управління та самоврядування, влада не може ігнорувати. Рішення рад з питань місцевого значення не мають суперечити принципам ісламу та законам країни; водночас ці рішення є обов’язковими для виконавчої влади на території, де ці ради діють.