Презентація на тему “Суми. Історія міста Суми та цікаві факти про місто”

про місто”.

Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана

Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання. Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Г.Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк, який очолив Г. Кондратьєв.

З 26 грудня 1708 р. до 3 лютого 1709 р.

у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І "урочисто та пишно" зустрічали Новий – 1709 – рік.
Мир на землі – запорука процвітання міста. Починаючи з 1710-х років, у Сумах розвиваються промисловість і торгівля. Виникли підприємства мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два "великы" ярмарки, які тривали по 20-30 днів, і два "середні" – по 5-7 днів. На початок 80-х років нараховувалося понад 400 різних за фахом ремісників, а у 90-ті вже понад 700. Зростало й населення міста. Якщо в 1732 р. воно становило 7700 чоловік, то в 1773 р. – 9845.
Зростало й місто. У другій половині ХVІІІ століття було здійснено геодезичну зйомку та складено кілька планів. Будь-який план є своєрідним портретом міста, інколи дещо ідеалізованим. Генеральний план, затверджений у 1786 р., передбачав забудову Сум прямокутною мережею вулиць і кварталів. Саме у цей час було споруджено кілька будинків за проектами відомих архітекторів О. Паліцина та П. Ярославського – талановитого учня великого В. Баженова. За проектами Ярославського було зведено Покровську церкву (1783-1790) та одноповерховий кам’яний будинок «присутственных мест».

пожежі в 1839-1840 рр. місто змінило своє обличчя – за

генеральним планом 1845 р. А розквіт Сум як промислового та культурного центру в другій половині ХІХ століття пов’язаний з підприємницькою та громадською діяльністю І. Г. Харитоненка (1822-1891) – засновника славетної династії цукрозаводчиків. У 1888 р. в Сумах діяло вже 26 невеликих фабрик і заводів. Пізніше виникли машинобудівні підприємства – завод сільськогосподарських машин (1891), ливарний "Вулкан" (1893), "Сумські машинобудівні майстерні" (1896), останнє з яких нині є одним з гігантів сучасної промисловості України – ВАТ "Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе".

Доленосні події – революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події

жовтня 1917 р. та громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя розпочалася лише в 1920-х роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та машинобудівні заводи. Пожвавилося й культурно-мистецьке життя міста: відкрився історично-художній музей (очолив його Н. Онацький), Палац Пролеткульту, став діяти робітничо-селянський театр. На базі педагогічних курсів створюється спочатку педагогічний технікум, згодом – інститут соціального виховання.

р. Сумської області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького

та економічного життя цілого регіону України.

як і всієї країни, були роками відбудови, то 1970-ті стали

роками перетворення міста на потужний промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів України. У тодішньому Радянському Союзі добре була відома продукція таких велетнів промислового виробництва, як заводи "Центролит" і "Електрон", виробничих об’єднань СМНВО ім. Фрунзе, "Хімпром", "Насосенергомаш", "Сумизалізобетон". 

межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину міста. У

1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку роботи видатного російського скульптора О. Опекушина. Протягом останніх п’яти років здійснюється робота по реставрації центральної частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є стадіон "Ювілейний" та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.

— землевласник і цукрозаводчик, відомий філантроп; син селянина-чумака, нар. в

с. Нижня Сироватка на Сумщині. Належав до найбагатших власників цукрових зав. в Україні, гол. в Сумському пов. 1890 — один з гол. чл. синдикату рафінадних цукрозаводчиків. Збудував і утримував дитячий притулок, будинок мед. факультету і студентський гуртожиток Харківського університету, церкву в Нижній Сироватці тощо.

у 1850 р. виросло до 50,4 тис. у 1915 р.

своїм промисловим і культурним розвитком багато в чому завдячує діяльності торгового будинку «Харитоненко з сином». Більшість цукрових заводів Сумщини, які раніше належали окремим поміщикам, невдовзі після реформи 1861 року, перейшли в руки двох великих промисловців і цукрозаводчиків краю: Терещенка і Харитоненка. Засновником його був Іван Герасимович Харитоненко — особа неординарна, яка залишила в історії міста і в пам'яті його жителів значний слід. І. Г. Харитоненко — уродженець с. Нижня Сироватка Сумського повіту, селянський син із багатодітної сім'ї, де було 9 дітей. Навчався в місцевій церковно-приходській школі, служив конторщиком у бакалійних лавках купців. Предметом законної гордості торгового будинку «Харитоненко з сином» були ліси, де разом з вирубками проводилися лісокультурні роботи, існували лісорозсадники, вирубані площі засаджувалися цінними породами дерев.

Контори були у Москві, Харкові, Томську, Владивостоці, Туреччині, Персії. Величезні

багатства, нажиті за такий короткий строк, щедрість, благодійність Харитоненка та його спадкоємців сприяли процвітанню міста і повіту. У селі Кияниці, що на північ від Сум, побудував родинний палац (див. Палац Харитоненка).

в народі «пансионом благородных девиц» за рівень освіти і виховання

в ньому, селянський банк, гуртожиток для студентів Харківського університету, реальне училище, церкву в с. Нижня Сироватка, жіночу гімназію, Троїцький собор. Значні кошти виділялися для розширення будівлі Сумського окружного суду, богадєльні біля церкви на кладовищі. Перший бетонний міст у Сумах через річку Сумку був побудований на кошти П. І. Харитоненка у 1910 році, — як раз навпроти головної контори.
При Сумському реальному училищі була затверджена стипендія імені І. Г. Харитоненка.

кадецького корпусу. Крім цього були численні пожертвування навчальним закладам, духовенству

для роздачі бідним, пенсії, стипендії. Заслуги Харитоненка (старшого) у справах комерції, благодійництва гідно оцінені урядом і громадою м. Суми. Іван Герасимович мав чин дійсного статського радника, почесного громадянина м. Суми, почесного попечителя Сумського реального училища, був нагороджений орденами Св. Володимира — ІІІ ступеня і Св. Станіслава — І ступеня.

з польської означає «відкрита тераса».
На жаль, плану альтанки, за яким

вона була збудована, не залишилося. Однак більшість дослідників вважають, що її спорудили у 1900—1905 р.р. за типовими проектами які були розміщені у спеціальному альбомі. Ці проекти називалися «типовими» або «зразковими». На той час «зразкові» плани були популярні та мали рекомендаційний характер.
Сумська альтанка має символіку трипільської культури, язичні символи сонця та родючості, а також символи юдаїзму та Хрест. На перший погляд, вони не мають нічого спільного між собою, але це не так. Наприклад, Хрест крім відомого всім поняття Християнства, означає символ порядку, а шестикутна зірка — символ чоловічого та жіночого початку («інь» та «ян»).

Санкт-Петербургу, які вважали, що знайдуть у Сумах поклади нафти. Звернулися

до Сумського земства за дозволом проводити роботи по видобутку нафти. Земство дозволило геологам шукати нафту та виділило їм місце для бурління свердловини в центрі міста, перед цією ж земською управою. Проте нафти геологи не знайшли і поїхали з міста. Згодом поклади нафти таки були знайдені на Сумщині, але в Охтирці.
Про свердловину могли б вже і забути, якби не чоловік племінниці Івана Харитоненка Йосиф Ліщинський. У Ліщинського був свій сад, який тепер є міським парком, тому він купив цей шматочок землі зі свердловиною і долучив його до свого саду. Йосиф Ліщинський розпорядився, щоб цю свердловину закрили залізною плитою, а на ній збудували альтанку. Він зробив все це, бо мав надію, що у майбутньому тут таки виявлять поклади нафти[1].
Архітектором альтанки виступив Матвій Щавельов.
Також з того часу до нашого сьогодення дійшла традиція — кожен рік у альтанці грають духові оркестри.

до сьогоднення, альтанку часто перефарбовують та відремонтовують. Кожен рік, як

вже було написано, в ній, або коло неї, грають духові військові оркестри.
26 травня 2007 року в Сумах офіційно відзначалися Дні Європи. В альтанці, за програмою, розташували оркестр, який супроводжував «європейське містечко» виконанням відомих мелодій та вальсів.

запам'ятайте - Чешка не має ніякого відношення до письменника Чехову!

Правильна назва: озеро Чеха. Від імені багатого поміщика Василя Чеха, який жив на березі цього озера. Між іншим, його особняк стояв на тому місці, де зараз політеховскіе общаги. 

згадає самостійно точну кількість, тому цукерка. А для решти 99%

ледарів скажу - дев'ятнадцять.
3. Питання легше і побанальнее. Скільки в Сумах церков? Ніколи не рахували? А що там вважати - всього десять.
4. Околичні райони міста - колишні села. Тополі, Лука, Баранівка, Пришиб, Баси, Василівка, і навіть Шішкаревка - це все назви сіл, які потім стали частиною міста.
5. Митися з комфортом сумчани стали на початку століття - водопровід у місті провели в 1905 році.

місці розвалюється завод КРЗ) був найбільшим у Європі! Чому Павловський?

Старший Харитоненко назвав його на честь сина Павла.