принципи наукової етики

науковій сфері, а також цінності, норми і правила в цій

області.

Вона включає два круга проблем:
перший пов’язаний з регуляцією взаємовідносин в самому науковому суспільстві;
а другий – між суспільством і наукою в цілому.

бути відкритими для наукової спільноти;
Уіиверсалізм — оцінка любої наукової ідеї або

гіпотези залежить тільки від її суті, а не від соціальних хірікреристик її автора.
Безкорисність — при опублікуванні наукових результатів дослідник не повинен намагатися отримати особисту вигоду, а тільки задоволення від рішення проблеми.
Організований скептицизм —дослідники повинні критично відноситись як до власних ідей, так і ідей своїх колег.

новизну наукового знання;
3 свобода наукової творчості;
4 відкритість наукових результатів;
5 організований

скептицизм
6 соціальна відповідальність за результати досліджень, а особливо їх практичного застосування

діяльності на пошук об'єктивного знання, а не на особисті, групові,

корпоративні або національні інтереси.

Істина і тільки істина являється основною цінністю в сфері науки

Наука живе знанням, а не вірою.

правил отримання, відбора, обробки и публікації даних, що діють в

конкретній науковій дисципліні.

неперервно з поповненням і оновленням знань.

має бути уважно проаналізований і оцінений науковою спільнотою незалежно від

того вчений з якими попередніми заслугами його представляє.

наукової картини світу, коли воно перевірено і визнано науковою спільнотою.

по поводу любих результатів наукової діяльності, як своїх власних, так

і тих, що опубліковані іншими вченими.

В науці не працює принцип "презумпції невинуватості". Якщо заявляється про відкриття, то на слово ніхто не повірить автору, автор має доводити це.

суддя найвищої категорії, тому дотримання принципів наукової етики – необхідна

умова для збереження віри суспільства в надійність наукових результатів.

Вони індиферентні, але від того, у чиїх руках вони знаходяться,

будуть залежати й результати їх використання: чи на користь суспільному прогресові, чи - регресові.

лженауки є неверифікуємість -
неможливість перевірки або фальсифікація результатів.
Загроза

лженауки заключається в тому, що вона підриває довіру до істинно наукових результатів, часто об'являючи їх застарілими і невідповідними до останніх досягнень".

що регулюють відношення між колегами і співробітництво
3. Норми, що регулюють

публікацію результатів

отримання і відбору даних,
(2) надійна організація захисту і збереження первинних

даних; повне документування всіх результатів;
(3) правило "систематичного скептицизму" – відкритість для сумнівів, навіть відносно власних результатів і результатів свого колективу;
(4) осмислення неявних, аксіоматичних припущень; уважне відношення до спроб прийняти бажане за дійсне; обережне відношення до імовірності невірного
толкування результатів – зверх генералізації, перебільшеного узагальнення.

заважати науковій роботі конкурентів, шляхом, наприклад,
затримки відзивів або передачі

третій особі наукових результатів, що отримані
за умови дотримання конфіденційності;
2. активна підтримка наукового росту молодих вчених;
3. відкритість для критики и сумнівів інших вчених і колег по роботі;
4. уважна, об’єктивна і неупереджена оцінка роботи колег.

досліджень: обов’язкова публікація результатів роботи, що виконується за рахунок державного

фінансування;
2. принцип наукової культури, який допускає можливість помилки в науці з представленням відповідних непідтверджених гіпотез і визнанням помилок;
3. принцип визнання заслуг: чесне визнання заслуг и відповідна оцінка вкладу попередників, конкурентів, колег.

навмисно або в результаті крайньої недбалості робиться хибна (ложна) заява,
2.

порушується авторство,
3. наноситься інший ущерб науковій роботі інших осіб.

відбору даних і відказу від небажаних результатів;
б) шляхом маніпуляції зображеннями

і ілюстраціями.
3Некоректні заяви в листі-заявці або заявці на отримання підтримки (гранту).

авторським правом, признаних наукових гіпотез, теорій або методів дослідження:
а) несанкціоноване

використання авторських текстів (плагіат);
б) привласнення методів дослідження і ідей;
в) узурпація наукового авторства або співавторства (необґрунтоване їх привласнення);
г) фальсифікація вмісту;
д) несанкціонована публікація або надання третім особам доступу до неопублікованих даних, гіпотез, теорій наукових методів.

місця публікації;
3 повнота висвітлення існуючих наукових фактів з досліджуваної проблеми;
4

адекватність методів аналізу і інтерпретацій задачам дослідження і фактичним матеріалам;
5 стиль и форма представлення текстових і ілюстративних даних, їх достатність;
6 правильність і повнота оформлення допоміжного апарату публікації
7 виказання вдячності колегам і організаціям, що здійснювали фінансування дослідження;

1. Основи методології досліджень емпіричного рівня.

2. Методи досліджень емпіричного рівня.
3. Основи методологія досліджень теоретичного рівня.
4. Кваліфікація наукових кадрів в Україні. Наукові ступені і звання.
5. Принципи наукової етики
6. Етапи проведення наукового експерименту
7. Сутність наукового дослідження.
8. Види наукових досліджень
9. Основні етапи проведення наукового дослідження.
10. Програма наукового дослідження

дослідження.
13. Обґрунтування актуальності, мети, задач дослідження.

14. Об’єкт і предмет дослідження.
15. Пошук і збір наукової інформації.
16. Організація роботи з науковою літературою
17. Види експериментів
18 Умови проведення біологічного експерименту (in vivo, in vitro, in siliko)