ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ Принципи публічного управління

менеджменту, професор, д. екон. н.

вибудовується теорія і пояснюються факти, що аналізуються.
Принцип (від

лат. principium – основа, начало)| - це специфічне поняття, в якому міститься знання про закономірність, відношення, взаємозв'язок певних фактів.
Принцип є фіксація результатів наукового пізнання з відповідними наслідками.

аспекти:
перший, онтологічний (сутнісний), що розкриває генезис принципів, їх взаємозв'язки із

природою, сутністю, місцем і роллю закономірностей, відносин і взаємозв'язків, які вони відображають;
другий, гносеологічний (пізнавальний), пов'язаний з аналізом характеру принципів, мовою, логікою і структурою їх адекватної наукової інтерпретації;
третій, методологічний, такий, що ілюструє роль принципів в теоретичній і практичній діяльності людей в сфері публічного управління, їх значення як інструменту перетворення публічно-управлінських явищ, умови і способи їх дієвого застосування в управлінській практиці.

або взаємозв'язком суспільно-політичної природи і інших складових публічного управління, які

отримують свій вираз у вигляді певного наукового положення, закріпленого переважно правом і вживається в теоретичній і практичній діяльності управлінців.
.

діалектичність| і заснована на ній системність.
В системі публічного управління

принципи виступають у своїй головній іпостасі – в якості основних похідних положень управлінської діяльності, напрацьованих наукою і сформульованих державою.
Принципи публічного управління є формою об’єктивного вираження вимог об’єктивних законів і специфіки суспільних відносин.

пізнання соціальної природи публічного управління, загальних закономірностей і основних особливостей

його розвитку.
Функціонально-структурні принципи, визначені дослідженнями взаємодій компонентів суб'єкта і об'єктів публічного управління з розкриттям закономірностей структури дій в публічному управлінні.
Організаційно-структурні принципи, які відображають характер, закономірності і специфіку організаційної структури публічного управління.
Принципи публічно-управлінської діяльності, які розкривають закономірності, відносини і взаємозв'язки методів, форм і стадій управлінської діяльності публічних органів при формуванні і реалізації управлінських функцій і підтримці власної життєздатності.

публічного управління дозволяє запро-понувати наступну класифікацію принципіві публічного управління:
загальносистемні методологічні

принципи публічного управління
принципи, що регулюють управління як соціально-політичний процес;
принципи, що регулюють управління як соціально-економічний процес;
принципи, що регулюють управління як соціально-культурний процес.

Принцип об’єктивності.
Принцип економії ентропії.
Принцип – найменшої дії.
Принцип вищої

доцільності дії управляючого суб’єкту.
Принцип обмеженої раціональності.
Принцип зворотного зв’язку

демократизму
Принцип плюралізму
Законність і визнання суспільством, тобто легітимність структур,

правил, форм і методів діяльності органів публічного управління.
Суспільне самоуправління
Принцип системності

6. Централізм на демократичній основі.
7. Принцип єдності функціонального, галузевого

і територіального управління
8. Принципи прийняття державних рішень.
9. Принцип адаптації

втручання
Виробнича конкуренція і соціальне забезпечення повинні бути одночасними і

взаємодоповнюючими факторами
Соціальна захищеність (безпека) людини
Соціальне партнерство
Унеможливлення соціального конфлікту

свободи підприєм-ництва з принципом соціальної допо-моги бідним прошаркам населення
Соціальна

справедливість
Висока технологічність
Повна свобода і незалежність творчої сфери

принципів публічного управління можливе за дотриманням принаймні слідуючих передумов:
по-перше,

при постійному і глибокому дослідженні закономірностей, відносин і взаємозв'язків публічного управління, їх змісту;

принципів публічного управління, що передбачає єдність теорії і практики уп-равління;
по-третє,

за наявності системи стимулів, гарантій і захисних засобів, що забез-печують практичну реалізацію принципів публічного управління, що безпосередньо пов'язано з їх нормативним закріпленням.

знання:
а) одиничного прояву кожного принципу публічного управління;
б) специфічного

прояву окремих груп принципів публічного управління;
г) загального (сукупного) прояву цілісної системи принципів публічного управління.