Ринки пайових та боргових цінних паперів

Характеристика акцій та механізм їх функціонування.
3. Облігації: види та

роль в економіці.
4. Роль інвестиційних сертифікатів і приватизаційних паперів у функціонуванні фінансового ринку.
5. Особливості обігу векселів на фінансовому ринку.
6. Банківські цінні папери.

його кредиторами і, відповідно, не можуть безпосередньо брати участь у

прийнятті рішень і управлінні справами товариства;
згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, на суму витрат по виплаті відсотків за облігаціями зменшується прибуток, що підлягає оподаткуванню;
відсотки власнику облігації виплачуються незалежно від прибутку і фінансового стану емітента до виплати дивідендів з акцій;
відсотки з облігацій виплачуються у визначені строки, які обумовлені умовами позики.

папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини

позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими здійснюється

шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією.

Емітент може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації; іменні облігації та облігації на пред'явника. Облігації
можуть існувати виключно в бездокументарній формі.

(за фіксованою відсотковою ставкою);

дисконт — різниця між ціною придбання

та ринковою ціною облігації (або номіналом).

згруповані:

а) за ступенем ризику:

гарантовані (безпечні) облігації (впевненість у погашенні цих

облігацій у встановлений термін базується на оголошеній заставі нерухомого майна або інших фондів);
незабезпечені облігації (які не підкріплені відповідною заставою);

б) за принципом викупу (погашення):

серійні облігації (які погашаються почергово серіями через визначені інтервали часу);
ординарні облігації (які викупляються одночасно у встановлену дату);

ініціативи емітента можуть викуплятися раніше від зафіксованого кінцевого терміну);
відшкодовані облігації

(які за бажанням власника можуть у будь-який момент вільно обмінюватися на гроші);
конвертовані облігації (які за бажанням власника можуть обмінюватися на інші цінні папери (акції), що випускаються емітентом);

г) за механізмом виплати відсотків:

іменні облігації (відсоткові виплати, за якими поштою або іншим чином направляються безпосередньо власникам, прізвища яких повинні бути вказані в облігації і занесені до книги реєстрації);
облігації на пред'явника (до яких додаються купони на отримання відсоткових виплат на кожну дату платежу. Коли настає ця дата, власник відрізає відповідний купон і подає його до оплати).

середньострокові - від одного до п'яти років;
короткострокові - до

одного року.

Державні облігації України поділяються на:

облігації внутрішніх державних позик України,
облігації зовнішніх державних позик України
цільові облігації внутрішніх державних позик України.  

розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України

щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.
 
Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або

регіональних програм і проектів.
Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам випуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України.

передбаченого напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів.

Приклад

– ПДВ-облігації. У 2014 році передбачуваний обсяг випуску ПДВ-облігацій внутрішньої державної позики, якими буде оформлено борг держави з відшкодування податку на додану вартість, може становити 15-16 мільярдів гривень.

У 2010 році номінальна прибутковість паперів становила 5,5%, період обігу – 5 років. Щоб «перетворити» облігації на живі гроші, які можна вкласти в розвиток бізнесу, компанії продавали їх на вторинному ринку з дисконтом 15-20% від номіналу.

7 мільярдів гривень.
За умовами випуску, номінальна вартість однієї облігації

становитиме 1000 грн. Строк обігу – 2 роки, купонний період – 6 місяців, річна відсоткова ставка доходу - 7%.
Ціль такого випуску ОВДП - "реформування економіки", а також "створення можливостей відчути причетність до вирішення загальнонаціональних проблем", "забезпечення незалежного фінансування Збройних Сил України з метою підвищення їх боєготовності та зміцнення обороноздатності держави".

підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 
Емісія державних облігацій України регулюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким встановлюються граничні розміри державного зовнішнього та внутрішнього боргу.
 
Національний банк України виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик та цільових облігацій внутрішніх державних позик України, їх погашенням і виплатою доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів.

що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують

зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України, яке може залучати для цього банки, інвестиційні компанії тощо.

бути достроково пред'явлені для погашення власниками та безумовно погашені емітентом

після здійснення п'яти купонних платежів.
Довгострокові амортизаційні державні облігації - погашення номінальної вартості здійснюється після 18 місяців їх обігу рівними частинами в момент здійснення купонних платежів.
Дострокове погашення проводиться на дату здійснення купонного платежу.

вказується обсяг емісії, кількість облігацій, номінальна вартість, хто може їх

купувати тощо.

Облігацій внутрішніх державних позик України випускаються у вигляді записів на відповідних електронних рахунках у депозитарії Національного банку України.

Кожний випуск оформлюється глобальним сертифікатом, який зберігається у депозитарії Національного банку.

його учасників.
Міністерство фінансів України за дорученням уряду виконує функції емітента

облігацій і гаранта своєчасного їх погашення та сплати доходу за ними.
Основні повноваження Міністерства фінансів України:
визначає час та обсяги розміщення облігацій;
установлює терміни обігу облігацій, дати їх погашення та сплати купонного доходу (для купонних облігацій);
визначає форми розміщення облігацій та порядок проведення аукціонів (в один етап чи в два);
установлює граничний рівень дохідності облігацій;
оформляє випуски облігацій глобальними сертифікатами;
забезпечує своєчасне погашення облігацій та сплату доходу за ними.

виконує функції генерального агента з розміщення облігацій та проведення платежів

за ними. Основні повноваження Національного банку України:
поширює повідомлення Міністерства фінансів України про розміщення облігацій. Повідомлення є пропозицією Міністерства фінансів учасникам первинного ринку укласти угоду про купівлю/продаж облігацій на визначених у повідомленні умовах (дата розміщення і погашення облігацій, форми розміщення облігацій, порядок проведення аукціону тощо). Національний банк надсилає повідомлення разом із супровідним листом учасникам розміщення облігацій за допомогою задачі «ЛІГА» системи «ОВДП — online». Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електрон­них торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних;
збирає заявки на придбання облігацій і на їх підставі готує аналітичну інформацію для Міністерства фінансів;
розподіляє облігації між учасниками їх розміщення згідно з умовами, визначеними Міністерством фінансів;
здійснює розрахунки за результатами розміщення облігацій;
зараховує облігації на рахунки в цінних паперах учасників розміщення облігацій;
здійснює облік та зберігання глобальних сертифікатів, якими Міністерство фінансів України оформляє випуски облігацій.

надається право придбання облігацій за рахунок власних і залучених коштів,

за умови отримання дозволу Національного банку на здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені. Крім того, банки мають право купувати облігації за рахунок коштів клієнтів та за їхнім дорученням за умови отримання дозволу Національного банку на організацію купівлі/продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.
Для участі у розміщенні ОВДП банки повинні також:
отримати дозвіл Національного банку та ліцензію Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку України щодо здійснення діяльності зберігача цінних паперів;
укласти договір з Національним банком про депозитарне обслуговування.

виставленого обсягу облігацій;
Б) продаж на аукціонні без оголошення обсягу облігацій;
В)

позааукціонний продаж з оголошенням обсягу реалізації облігацій за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні.
Національний банк України до проведення операцій з розміщення облігацій зобов'язаний повідомити банки про проведення аукціонів або про продаж держоблігацій за фіксованими цінами.
Комерційні банки, які бажають взяти участь в аукціоні повинні надіслати до Нацбанку заявки встановленої форми.

що комерційний банк бажає придбати на аукціоні певну кількість державних

облігацій за певною ціною. Кількість конкурентних заявок може бути необмеженою.
Неконкурентна заявка вказує на те, що банк погоджується придбати певну кількість державних облігацій за середньозваженою ціною, яка буде встановлена під час проведення аукціону. Кількість неконкурентних заявок обмежується однією.
Річна відсоткова ставка доходу за купонними облігаціями визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Міністерства фінансів.

системи «ОВДП — online».

Система «ОВДП — online» — програмний комплекс,

призначений для депозитарного обліку облігацій, обслуговування операцій з їх розміщення, обігу, погашення та сплати доходу за ними. Задача «ЛІГА» системи «ОВДП —online» — частина програмного комплексу «ОВДП — online», яка призначена для обслуговування операцій з розміщення облігацій.

Національний банк на підставі отриманих заявок та їх перевірки формує:

перелік учасників розміщення облігацій, заявки яких не допускаються до участі в розміщенні облігацій. Заявки цих учасників засобами системи «ОВДП — online» вилучаються, і вони не беруть участі в розміщенні облігацій;
зведені відомості конкурентних і неконкурентних заявок, допущених до участі в розміщенні облігацій;
аналітичну таблицю, що характеризує пропозиції щодо придбання облігацій та можливі варіанти встановлення граничного рівня дохідності облігацій, тобто рівня, вище якого заявки учасників розміщення облігацій не задовольняються.

поштою Міністерству фінансів. Якщо Міністерство фінансів, проаналізувавши отриману інформацію, приймає

рішення розмістити облігації, воно визначає обсяги залучення коштів від розміщення облігацій та граничний рівень дохідності за ними і надсилає Національному банку електронною поштою доручення на задоволення заявок.
За умови продажу облігацій за фіксованим рівнем дохідності в дорученні замість граничного рівня дохідності облігацій зазначається кількість облігацій, що може бути розміщена.
Національний банк України, отримавши доручення, формує зведену відомість розподілу облігацій між учасниками їх розміщення, а також інформацію про результати розміщення облігацій внутрішніх державних позик, яку надсилає, по-перше, учасникам первинного ринку, заявки яких задоволені, по-друге, усім іншим учасникам розміщення облігацій. З часу отримання учасником розміщення облігацій інформації щодо задоволення його заявок вважається, що Міністерство фінансів та учасник розміщення облігацій уклали угоду про купівлю/продаж облігацій.

дохідності облігацій, якщо він не перевищує граничного рівня дохідності облігацій,

визначеного Міністерством фінансів України;
неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженим рівнем дохідності облігацій. Цей рівень розраховується як середньозважена величина на підставі рівнів дохідності облігацій та кількості їх придбання за конкурентними заявками, що задовольняються. Якщо конкурентних заявок немає, то неконкурентні заявки задовольняються за граничним рівнем дохідності облігацій.

з розглянутим порядком) і в два етапи.
У разі проведення

аукціону у два етапи Міністерство фінансів на першому етапі на підставі аналітичної інформації Національного банку щодо отриманих заявок визначає попередні умови розміщення облігацій, зокрема граничний рівень дохідності облігацій, і інфор­мує про ці умови НБУ, а той, у свою чергу, — учасників розміщення облігацій. На другому етапі проведення аукціону його учасникам згідно з доведеними попередніми умовами розміщення облігацій дозволяється:
скоригувати конкурентні заявки. При цьому дозволяється коригувати конкурентні заявки тільки у бік збільшення кількості придбання облігацій або зниження рівня дохідності облігацій. Якщо учасник розміщення облігацій не подає скоригованої конкурентної заявки, то остаточною вважається заявка, що була подана на першому етапі проведення аукціону;
подати нові конкурентні заявки, якщо такі заявки не подавалися на першому етапі проведення аукціону;
подати неконкурентні заявки, в яких передбачено збільшення кількості придбання облігацій.

і Національний банк України надсилають один одному оригінали документів у

паперовій формі, які раніше були надіслані засобами електронної пошти, а саме: повідомлення про розміщення ОВДП, доручення на задоволення заявок на придбання ОВДП, зведені відомості конкурентних та неконкурентних заявок, аналітичну таблицю щодо задоволення заявок, зведену відомість розподілу облігацій між учасниками розміщення облігацій.
Національний банк України організовує розрахунки за результатами розміщення облігацій. Він перераховує кошти, що надійшли за придбані облігації від учасників їх розміщення, Держав­ному казначейству України. Після оплати облігацій Національ­ний банк зараховує їх на рахунки в цінних паперах, які відкриті учасникам розміщення облігацій у Депозитарії НБУ.
Про рішення не розміщувати облігації Міністерство фінансів також інформує Національний банк, а той, у свою чергу, — учасників розміщення облігацій. Підставою для прийняття такого рішення є: або відсутність заявок на придбання державних облігацій, або невідповідність рівня дохідності облігацій, запропонованого постійними покупцями, запитам Міністерства фінансів.

суттєвих обмежень для доступу економічних суб'єктів до купівлі-продажу ОВДП на

вторинному ринку;
низька дохідність облігацій на фоні девальвації гривні (якщо Мінфін підвищить дохідність ОВДП, це стане значним тягарем для бюджету).

Увесь борг власникам таких зобов'язань виплачувався в рублях, при цьому

10% суми кредитори одержали готівкою, 20% обміняли на нові бездохідні папери, 70% замінили на облігації з визначеною датою погашення.

виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості

Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

Номінальна вартість казначейських зобов'язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті.

Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

Погашення та

сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.
 
Казначейські зобов'язання України можуть бути:
довгострокові - понад п'ять років;
середньострокові - від одного до п'яти років;
короткострокові - до одного року.
Казначейські зобов'язання України можуть бути іменними або на пред'явника, розміщуються у документарній або бездокументарній формі.
 

року № 836 «Про випуск казначейських зобов’язань» (зі змінами) казначейські

зобов’язання випускалися двома серіями А та Б.
Казначейські зобов’язання на пред’явника в документарній формі серії «А» обсягом 100 млн. доларів США із строком обігу 24 місяці, номінальною вартістю 500 доларів США, відсотковою ставкою 9,2% річних та сплатою купонів кожні шість місяців.
Казначейські зобов’язання серії «А» було повністю розміщено за півтора місяці з моменту продажу. 

– 8 % річних. Казначейські зобов’язання серії «Б» розміщено на

95,38%.
Мінфін працює над випуском у 2014 році казначейських зобов’язань у національній валюті, номіналом 5 і 10 тис. гривень. Дані цінні папери матимуть оновлений дизайн та стимулюючу відсоткову ставку. Випуск планується провести двома серіями, загальним обсягом для початку 500 і 500 млн. грн. відповідно.
Окрім того, у 2014 році буде продовжено випуск казначейських зобов’язань у іноземній валюті, який також планується здійснити двома серіями, загальним обсягом 200 млн. дол. США.