Роль хімії у житті суспільства

відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти

мідь і бронзу, обпалювати глиняні вироби, отримувати скло ще за 4000 років до н.е.
Єгипет і Месопотамія стали центрами виробництва барвників; там же отримували в чистому вигляді золото, срібло і інші метали. Приблизно з 1500 до 350 до н.е. для виробництва барвників використали перегонку, а метали виплавляли з руд, змішуючи їх з деревним вугіллям і продуваючи через суміш, що горить – повітря. Самим процедурам перетворення природних матеріалів давали містичне значення.

З розвитком фізичних теорій про будову атомів і молекул були переосмислені такі старі поняття, як хімічна спорідненість і трансмутація. Виникли нові уявлення про будову матерії.

Пьера Кюрі (1859 – 1906) - Марія Кюрі (1867

-1934) виділила два радіоактивних елементи: полоній і радій.

У 1896 Антуан Анрі Беккерель (1852 – 1908) відкрив явище радіоактивності, виявивши спонтанне випущення солями урану субатомних часток.

радіоактивному розпаді відбувається перетворення одних речовин в інші, дало нове

значення тому, що древні називали трансмутація.

заряд якого з високою точністю виміряв в 1909 Роберт Міллікен

(1868 – 1953).

у розвиток хімії ще в добу її зародження, як науки. Саме

їм ми повинні завдячувати нашому сьогоденню, адже, якби не вони, зараз би не розвивалась промислова хімія, біохімія, побутова хімія тощо, які забезпечують нас товарами повсякденного вжитку, без яких не уявляємо свого життя.

побудови суспільства. Потужній хімічній промисловості, що безупинно росте і розвивається

потрібне поповнення кадрів висококваліфікованих хіміків. Хімію широкого застосовують в у сіх галузях промисловості.

багатьох речах, тут є дві сторони однієї медалі. Нажаль, окрім

колосального позитивного внеску, хімія також має і негативний вплив на наше серидовище.

Розглянемо обидва випадки:

дуже довгим терміном розкладання)

негативне значення).

в усіх галузях промисловості в природі, науці і техніці.