Рослинний матеріал у озелененні населених місць

елементи зелених насаджень

та хвойні:
Основні характеристики:
Висота (Н1, Н2, Н3),
Тривалість цвітіння
Кольорова гамма

Гаї – однопородні за складом і віком насадження на площі

від 0,25 до 0,5 га. У паркові гаї висаджують по 10-200 дерев.
2. Деревно-чагарникові масиви. Бувають одно- й багатопорідні, із збереженням домінуючого значення однієї чи декількох порід. Масиви складають з дерев і чагарників різної величини і віку. До деревинного масиву при озелененні включають більше 50 дерев.
3. Деревно-чагарникові групи. Групи можуть бути за складом порід – чистими і змішаними; за фактурою – ажурні й щільні; за формою – колоноподібні, пірамідальні, плакучі, кулясті; за величиною – малі (3-5 дерев), середні (5-10 дерев), великі (15-30).

майданчику, полі, у віддаленні від зеленого масиву. Відстань від солітера

до глядача повинна бути не менше двох його висот. Класичними солітерами вважаються: дуб, береза, липа, модрина, ялина, верба. Для чагарників бажані красивоквітучі.
5. Лінійні посадки – застосовують у вуличних посадках. У таких посадках бажано висаджувати одну породу дерев; усі дерева повинні мати приблизно однакову висоту; від планувальних елементів дерева висаджують на однаковій відстані.
Лінійні посадки бувають одно- й багаторядні. Відстань між деревами залежить від призначення посадки – 2,5-5,0 м.

Живоплоти класифікують за висотою – високі, середні, низькі, бордюри; за

числом рядів у них – одно- й багаторядні; за системою догляду за ними – стрижені, не стрижені, сформовані за допомогою спеціальних конструкцій.
З дерев, добре реагуючих на стрижку, в парках створюють зелені стіни. Для зелених стін підбирають дерева з низьким штамбом. Кращими породами для живих огорож, що підстригаються, є глоди, кизильники, сніжник.
7. Вертикальне озеленення – застосовують для декорування вертикальнихплощин, будинків, споруд; для створення мікроклімату – захист від перегріву приміщень, зниження міського шуму. Ліани, застосовувані у вертикальному озелененні, умовно підрозділяються на: виткі – рослини з утечками, що обвиваються безпосередньо навколо опори; що чіпляються – рослини прикріплюються до опори за допомогою вусиків присосків, повітряних коренів, листкових черешків.

парків, будинків та ін. територій міста. У садово-парковому будівництві застосовують

такі види квіткового оформлення (квітники): клумби, рабатки, бордюри, міксбордери, стрічки, солітери, групи, масиви, модульні квітники, кам’яні сади, розарії, ландшафтні квітники, квіти в ємкостях, сади безперервного цвітіння.
9. Газони і луги – трав’яні покриття. Газон – це площа, яка покрита злаковою трав’яноюрослинністю, інодіз домішкамишироколистяних трав. У садово-парковому будівництві створюються наступні види газонів: декоративні, спортивні, спеціальні.
Залежно від характеру застосування, пристроїв і складу декоративні газони поділяються на: звичайні, партерні, лучні й мавританські.

співрозмірність загальних і окремих пропорцій головних і другорядних елементів, починаючи

з вирішення загальної схеми і закінчуючи внутрішніми контурами й деталями окремих елементів квітника. Разом з пропорціями естетичного характеру необхідно ураховувати і функціональне значення об’єкта: залежно від площрозміри квітника також коректуються.
Масштабністю досягають відповідності між розмірами загальної площі об’єкта озеленення і його окремих планувальних вузлів (центральної частини, головнихй додаткових домінант). Для кращого сприйняття площа квіткових посадок не повинна перевищувати 30%, діаметр квітника в центрі паркової площі круглої форми повинен складати не більше 1/3 діаметра площі.

підкреслити декоративні особливості квітника. Контрастність може складатися з підбору рослин,

різних за висотою, формою, кольору та ін.
Ритмічність – композиційна побудова квітково-декоративних елементів різної величини й складності. Вона може виражатися у стрічковому розміщенні високих рослин, однорідних за висотою, формою і кольором, в ритмічному чергування однотипових за формою квітників, декоративних елементів, скульптур, фонтанів, які включені до складу композиції.
Декоративність квітників повинна досягатися мінімальними способами, без складних розбивань, малих деталей, яскравих кольорів. Але це не означає, що слід максимально спростити квітник.
Квіткове оформлення повинно бути високо декоративним й складати гарне враження протягом всього вегетаційного періоду.