Слайд 1Росія. СРСР.
Індустріалізація 30- х років
ХХ століття.
Слайд 2Індустріаліза́ція в СРСР —
комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б)
у період другої половини 20-х до кінця 30-х років.
Слайд 3Проголошення курсу на індустріалізацію
Промисловий розвиток СРСР у середині 1920-х
роках досяг довоєнного (1913), однак країна суттєво відставала від провідних
західних країн: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, видобувалося вугілля та нафти. Господарство в цілому перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. Тому XIV з'їзд ВКП(б), який відбувся в грудні 1925 проголосив курс на індустріалізацію.
Слайд 4Цілі індустріалізації в СРСР
забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР;
ліквідація
техніко-економічної відсталості країни, модернізація промисловості;
створення технічної бази для модернізації сільського
господарства;
розвиток нових галузей промисловості;
зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;
стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.
Слайд 5Особливості радянської індустріалізації
головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали:
«перекачування» коштів із села в місто; із легкої та харчової
у важку промисловість; збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики; випуск паперових грошей, не забезпечених золотом; розширення продажу горілки; збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;
Слайд 6
Первинним проектом сталінського воєнно-комуністичного штурму став перший п'ятирічний план,
ухвалений ВКП(б) у 1928 р. У цьому ж році почалася І
п'ятирічка (1928/1929-1932/1933 pp.). її основне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати і перегнати західні країни» в економіці. Найважливішим визнавався розвиток важкої промисловості, планом передбачалося її зростання на 330%.
Слайд 7
Однією з особливостей здійснення індустріалізації в Україні були досить
масштабні капіталовкладення в її промисловість. У 1930 р. вони досягли рівня
всіх попередніх років мирного будівництва (1921—1928 pp.). Усього ж за роки першої п'ятирічки на промислову модернізацію України було виділено понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. Із 1500 промислових підприємств СРСР у роки першої п'ятирічки в Україні споруджувалося та реконструювалося понад 400.
На початку індустріалізації в Україні здійснювалися побудова і реконструкція великих підприємств, що мали загально державне значення. Із 35 ключових промислових об'єктів СРСР в Україні споруджувалося 12: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, металургійні заводи у Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі тощо.
Слайд 8Позитивні наслідки
У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного
режиму робітники України створили могутню індустріальну базу, що за окремими
показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 15 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.
У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.
Слайд 9Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські
країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за
виплавкою чавуна, четверте місце у світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.
За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.
Слайд 10Негативні наслідки індустріалізації СРСР
Економічна могутність держави була спрямована не на
задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і
затвердження у свідомості людей ідеологічних норм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.
У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.
Слайд 11
У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні
методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася
від НЕПу і почала примусовими засобами визискувати із селян додаткові кошти на форсуваня індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами і, перш за все, розгортанням «соціалістичного змагання».
У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.
Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.
Слайд 12Селяни, які стали відомими за допомогою Індустріалізації
У 1935 йому доручено
поставити рекорд видобутку вугілля і створено для цього відповідні умови:
в ніч на 31 серпня за 6-годинну зміну він нарубав відбійним молотком 102 т вугілля, виконавши 14,5 норм. У цьому йому допомагала ціла група кріпильників.
Слайд 13На відміну від розвинених країн світу, в СРСР індустріалізація здійснювалася
не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки, споживання промислової
продукції населенням обмежувалося. Сама держава ставала не тільки власником створюваних промислових об'єктів, а й споживачем їхньої продукції: в основному зброї та засобів виробництва.