Розділ 6 Основи цивільного захисту

цивільної оборони

структура цивільної оборони України
Обов'язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту

серпня 1949 року
Чотири багатобічні міжнародні угоди, прийняті у Женеві.
Вони

встановлюють гуманітарні правила ведення війни, висунуті в 1864 Червоним Хрестом.

Перша Женевська конвенція (1864) стосується поранених і хворих бійців на полі бою.
Друга Женевська конвенція (1906) розширює зміст першої у зв'язку з Гаагськими угодами 1899: вона стосується поведінки озброєних сил не тільки на полі бою, але і на морі.
Третя Женевська конвенція (1929) ввела нові позиції, встановивши, що її умови відносяться не тільки до громадян країн, що ратифікували угоду, але до всіх людей, не дивлячись на їх громадянство (не тільки військових, але і цивільного населення).
Четверта Конвенція (1949) з захисту цивільного населення і військових під час війни була створена для того, щоб встановити сталі стандарти захисту цивільного населення в місцях військових дій і на зайнятих територіях, а також після трагічного досвіду Другої Світової Війни, щоб заборонити військові злочини.
Два додаткових протоколи було прийнято в 1977 до Конвенції 1949, які стосуються захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і захисту жертв внутрішніх конфліктів .

прийнятий на сесії Верховної Ради України 3 лютого 1993 року
“…

кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права …” ( Стаття 1 )

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 року затверджено “Положення про Цивільну оборону України”
У ньому визначені завдання Цивільної оборони України, порядок її організації та функціонування.

Закон України “Про правові засади цивільного захисту” прийнятий на сесії Верховної Ради України 24 червня 2004 року
Цей Закон визначає правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення, повноваження органів виконавчої влади, порядок застосування сил ЦЗ, гарантії їх соціального і правового захисту.

в якості захисного знаку мають право використовувати:
Медичні формування Збройних Сил;

Товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, офіційно уповноважені урядами своїх країн надавати допомогу медичним службам збройних сил;
інші добровільні товариства надання допомоги при умові виконання ними тих самих правил, яким підпорядковуються товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця;
Цивільні лікарні та медичні установи, уповноважені урядами своїх країн використовувати емблему в в цілях захисту.

Міжнародні розпізнавальні знаки

і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення

від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків

і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;
- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, постійне інформування його про наявну обстановку;
- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
- організація, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;
- підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

- діяти при загрозі виникнення надзвичайної ситуації;
користуватися засобами

індивідуального та колективного захисту;
виготовляти прості засоби захисту органів дихання;
пристосуватися та використовувати домашній одяг та взуття в якості засобів захисту в умовах зараження повітря і місцевого радіоактивними речовинами, отруйними речовинами і біологічними засобами;
запобігати зараженню продуктів харчування та питної води;
проводити часткову санітарну обробку відкритих частин тіла, одягу та взуття; працювати з приборами радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;
діяти у складі поста радіаційного хімічного спостереження, інших формувань; швидко і впевнено виконувати нормативи цивільної оборони;
користуватися аптечкою; надавати першу допомогу ураженим та пораненим; дотримуватись заходів безпеки при діях у надзвичайних ситуаціях.