Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Розвиток музичної культури на початку ХХ ст
Содержание
- 1. Розвиток музичної культури на початку ХХ ст
- 2. Наприкінці ХІХ ст. в українському музичному
- 3. Одним з провідних музичних діячів був Микола
- 4. Зокрема, царська влада не дала дозволу на
- 5. Відгукуючись на піднесення визвольної боротьби трудящих мас,
- 6. Побудований на узагальнених бойових інтонаціях робітничих пісень,
- 7. Лисенко все життя мріяв про те, щоб
- 8. Школа готувала диригентів, хормейстерів, виконавців гри на
- 9. Кирило Стеценко (1882-1922) став безпосереднім продовжувачем кращих
- 10. Композитор М. Леонтович (1877-1921) також брав активну
- 11. Західноукраїнський композитор С. Людкевич (1879-1979), натхненний революцією
- 12. Також Людкевич разом з художником І. Трушем
- 13. До найвищого рівня світового вокального мистецтва піднялася
- 14. ВисновокОтже, з ХХ ст. в історії української
- 15. Скачать презентанцию
Наприкінці ХІХ ст. в українському музичному житті були створені міцніші,ніж раніше,підстави для подальшого розвитку. Праця музичних діячів тісно пов'язується з різним середовищем у територіальному й культурно-громадському значенні.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2 Наприкінці ХІХ ст. в українському музичному житті були створені
міцніші,ніж раніше,підстави для подальшого розвитку. Праця музичних діячів тісно пов'язується
з різним середовищем у територіальному й культурно-громадському значенні.
Слайд 3Одним з провідних музичних діячів був Микола Лисенко.
В музичній спадщині
Лисенка є чимало творів на тексти І.Франка, Т.Шевченка, Лесі Українки,Г.Гейне
та інших поетів, сотні обробок українських народних пісень, що мають велику мистецьку цінність.Багато з них за життя композитора так і не побачили світ.
Слайд 4Зокрема, царська влада не дала дозволу на постановку історико -
героїчної опери Лисенка “Тарас Бульба“ – шедевра української оперної класики.
Вони всіляко перешкоджали сценічному виконанню й інших творів композитора.
Слайд 5Відгукуючись на піднесення визвольної боротьби трудящих мас, М. Лисенко в
період революції 1905-1907 рр. створив величезної ідейно-художньої сили хор-гімн “Вічний
революціонер” на слова І.Франка.
Слайд 6Побудований на узагальнених бойових інтонаціях робітничих пісень, твір М.Лисенка та
І.Франка звучав як могутній заклик до боротьби проти тиранії і
поневолення.Він швидко поширився серед робітників та студентської молоді,став однією з найулюбленіших пісень, виконуваних під час політичних сходок, демонстрацій та мітингів.
Слайд 7Лисенко все життя мріяв про те, щоб обдарована молодь з
народу дістала можливість здобути спеціальну вищу музичну освіту.
1904 р. він
заснував у Києві музично-драматичну школу і керував нею до самої смерті.
Слайд 8Школа готувала диригентів, хормейстерів, виконавців гри на народних українських інструментах,
співаків, режисерів, акторів.
Для підготовки театральних спеціалістів тут було відкрито два
відділи: російської та української драми.Зі стін цього навчального закладу вийшло чимало визначних митців – композитор К. Стеценко, співак М. Микиша, актори Б. Романицький, О. Ватуля та інші.
Слайд 9Кирило Стеценко (1882-1922) став безпосереднім продовжувачем кращих творчих традицій М.
Лисенка.
Все своє життя він присвятив збиранню, вивченню і пропаганді української
народної пісні, яку він називав душею народу. Музико-вокальні твори , написані на тексти віршів Шевченка, Франка, Грабовського, Лесі Українки,композитор розучував у керованих ним самодіяльних робітничих хорах.
Слайд 10Композитор М. Леонтович (1877-1921) також брав активну участь у керівництві
самодіяльними гуртками.
Великою популярністю користувалися його оригінальні композиції,створені на основі
українських народних пісень. 
Слайд 11Західноукраїнський композитор С. Людкевич (1879-1979), натхненний революцією 1905-1907 рр.,написав монументальну
кантату “Кавказ” на слова Т. Шевченка.
На початку ХХ ст. у
Львові вийшов двотомний збірник “Галицько-руські народні пісні”
Слайд 12Також Людкевич разом з художником І. Трушем організував видання “Артистичного
вісника”- першого в Україні україномовного фахового мистецтвознавчого журналу.
Слайд 13До найвищого рівня світового вокального мистецтва піднялася вихованка Львівської консерваторії
С. Крушельницька (1872-1952).
Її голос зачаровував слухачів країн Європи, Америки, Африки.
Давала
концерти у Петербурзі та Одесі.Але влада заборонила їй в'їзд до Києва через близькі творчі стосунки з М. Лисенком та Лесею Українкою і симпатією до українського національного руху.
Слайд 14Висновок
Отже, з ХХ ст. в історії української музики починається новий
етап розвитку.
В Києві, центрі тогочасного музичного життя, діє значна група
українських композиторів, що своєю творчістю, виконанням і організаційними заходами сприяють новому піднесенню музичної культури.
