Розвиток освіти у ХІ V- Х VI ст

окатоличення українського народу.
Розуміючи, що це загрожує існуванню народу та

його культури. В освічених колах українців визрівало переконання в необхідності розвивати писемність, організовувати українські школи і друкарні, створювати підручники

школи
Слов’яно-греко-латинські школи
Братські школи

бл. 1585 діячі Львівського братства Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І. Красовський,

Сюди приймали дітей

різних станів. Навчання проводилося тодішньою руською літературною мовою. Вивчали слов’янську, грецьку, латинську мови (риторика, граматика, піїтика), діалектику, а також арифметику, геометрію, астрономію, філософію, богослів’я, музику.

1617 році. Діяльну участь в її створенні брали Л. Древинський

і Д. Малинський. Статут школи засновувався на «Порядку шкільному» Львівської братської школи.
Тут високого рівня досягло викладання граматики, риторики і поетики, хорового співу. Ставили театральні спектаклі, окремі учні писали вірші українською літературною мовою того часу. Викладачами школи були ченці братського монастиря Є. Ілковський (керівник школи 1628), П. Босинський (бакалавр 1634),

єзуїтьских освітніх закладів
Київська братська школа була спробою православних міщан

Києва підняти на вищий рівень православну освіту
Матеріальну допомогу школі надавали Петро Сагайдачний та Галшка Гулевичівна, яка подарувала свій київський будинок та землю навколо нього Київському братству.

1576 князем Острозьким Костянтин-Василем в Острозі. Велику суму коштів на

розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька.

наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також

вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську.
Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький, Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний.
Занепала і близько 1640 р. перестала існувати здебільшого через заснування 1624 р. єзуїтської колегії в Острозі.

1632 році внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл, проіснувала

до 1817 р
Окрім семи вільних мистецтв тут викладалися філософія, богослов’я, тобто програма близькою до західноєвропейських університетів.
У 1658 колегіум набув статусу академії

мали право вчитися без вікового обмеження
Академія поділялася на 7

класів («шкіл»). Вищу ступінь навчання складали «школи - риторики і поетики» (тут вивчалися науки гуманітарного циклу), дворічна «школа філософії» (гуманітарні і природничі науки), чотирирічна «школа богослов'я». Лекції читалися переважно на латинській мові
Випускниками є Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський, Іван Самойлович.

і педагог з дрібної шляхетської родини з 1580 Смотрицький — перший

ректор Острозької школи (академії).
Герасим Смотрицький — один з видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування
Полемічні твори Смотрицького проти відступників від православія й сатира на духовенство загубилися. Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам'ятка української полемічної літератури;

Івана Федорова;
1596 – “Граматика словенська”, “Буквар”, “Лексис” Лаврентія Зизанія
1619 –

“Граматика словенська” Мелетія Смотрицького