Слайд 1Ішемічна хвороба серця:
основні клінічні симптоми та синдроми при стенокардії
та інфаркті міокарда
Лектор – доцент Плєнова О.М.
Слайд 2Статистика серцево-судинної смертності в Україні
В Україні в 2007 р. зареєстровано
6,9 млн. хворих на ІХС, серед них - 37,2% пацієнти
зі стенокардією.
Щорічно в лікувально-профілактичних закладах виявляють 650 000 хворих на ІХС
Слайд 3Результати реалізації
профілактчних програм у світі
♦ США, 1970-1992
смертності від ІХС - 51%
від інсультів - 60 %
♦ Фінляндія, 1970-1992 смертності від ССЗ в 2 рази
♦ Україна 1990-2005 смертності від ССЗ на 40%
Слайд 4ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ –
гострий або хронічний стан, основу якого складає
невідповідність між потребою серця у кисні та реальною можливістю його
кровопостачання
(термін запропонований Комітетом експертів ВООЗ, 1962 р.)
Слайд 5ПАТОГЕНЕЗ ІХС
Атеросклероз коронарних судин (90–97%)
Коронароспазм.
Коронаротромбоз (зміни функціональної активності тромбоцитів, зниження
фібринолітичного потенціалу крові, гіперкоагуляція)
Васкуліти коронарних судин (системні захворювання, інфекції)
Гіпертрофія міокарда
Інфекційна
теорія ІХС.
Гомоцистеїнова теорія ІХС.
Слайд 6Патогенез ІХС
Нестабільна стенокардія
ІМ
Ішемічний інсульт/ТІА
Загроза ішемії нижніх кінцівок
Переміжна кульгавість
СС
смерть
Стабильна стенокардія/Переміжна кульгавість
Атеротромбоз
Атеросклероз коронарних судин
Слайд 7Внутрішньосудинні ультразвукові зображення атеросклеротичної бляшки
Площа атероми розраховується відніманням площі просвіту
судини від площі наружної еластичної мембрани (НЕМ).
Слайд 8Патогенез ІХС
Інфекційна теорія
МІКРООРГАНІЗМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З
АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИМ УРАЖЕННЯМ СУДИН:
Chlamydia pneumoniae
(штам TWAR AR 39)
Helicobacter pylori (штам CAG A+)
Цитомегаловіруси
Парвовіруси
Слайд 9ФАКТОРИ РИЗИКУ ІХС
Артеріальна гіпертензія
Куріння
Гіперліпідемія
Цукровий діабет
Рівень фібриногену
Вік >55 років
Чоловіча стать
“Смертельний квартет”
Слайд 10
ESH/ESC, 2007
Оцінка ризику смерті від серцево-судинної патології
Високим вважається ризик >
Слайд 11КЛАСИФІКАЦІЯ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
(VI Національний Конгрес кардіологів України, 2000 р.)
Основні
форми ІХС:
Раптова коронарна смерть.
Стенокардія
Гострий інфаркт міокарда.
Кардіосклероз.
Безбольова форма ІХС.
Слайд 12Стенокардія –
це біль або дискомфорт у грудній клітині, пов’язаний
із ішемією міокарда
(термін запропонований В.Геберденом в 1768 р.)
Класифікація стенокардії:
Стабільна
стенокардія напруження
Стабільна стенокардія напруження (з вказанням ФК)
Стабільна стенокардія напруження при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром Х)
- Вазоспастична стенокардія (ангіоспастична, спонтанна, варіантна, Принцметала)
Нестабільна стенокардія (до 28 діб).
Стенокардія, що вперше виникла.
Прогресуюча стенокардія.
Рання постінфарктна стенокардія (з 3 до 28 добу).
Слайд 13Типова клінічна картина стенокардії
Біль за грудиною пекучого, стискаючого характеру з
ірадіацією в ліву руку, під лопатку, нижню щелепу, часто дуже
інтенсивного характеру (хворий застигає на місце – симптом “статуї”)
Зв’язок болю із фізичним або психоемоцій-ним навантаженням
Тривалість болю до 15 хвилин
Біль вщухає через 1–2 хвилини після припинення фізичного навантаження або прийому нітрогліцерину
Слайд 14Діагностика стенокардії та змін коронарних судин
ЕКГ (тільки під час нападу):
Депресія
(рідше елевація) сегменту ST
Зміни зубця Т
Добове (холтерівське) моніторування ЕКГ
Навантажувальні проби:
Велоергометрія
Тредміл-тест
Коронарографія
Радіоізотопне
дослідження:
199Тс (“гарячі вогнища”)
201Tl (“холодні вогнища”)
Слайд 15ЕКГ під час нападу стенокардії
(-) зубець Т в I, II,
aVF, V3-V6
Двофазний Т в V3
Зміщення сегменту ST під ізолінію
Слайд 17Коронарограми хворих з атеросклеротичним ураженням коронарних артерій
Слайд 18Коронарограма при ІХС
Стрілкою вказана ділянка ураження коронарної артерії
Слайд 19Мультиспіральна комп’ютерна томографія коронарних артерій
Ділянки звапнування стінок коронарних судин
Слайд 20ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ ХВОРОГО
(за класифікацією Канадського серцево-судинного товариства)
І ФК –
хворий добре переносить звичайне фізичне навантаження, приступи стенокардії – тільки
при великих навантаженнях
ІІ ФК – помірне обмеження фізичної активності, приступи стенокардії виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань більше 500 м, підйомі більш як на 1 поверх
ІІІ ФК – значне обмеження фізичної активності, приступи стенокардії виникають при ходьбі у звичайному темпі по рівній місцевості на відстань 100–500 м, підйомі на 1 поверх
IV ФК – стенокардія виникає при невеликих фізичних навантаженнях, ходьбі по рівній місцевості на відстань до 100 м, іноді у спокої
Слайд 21ІНФАРКТ МІОКАРДА –
некроз серцевого м’яза внаслідок повного припинення кровотоку по
коронарній артерії або неможливості адекватного кровопостачання при раптовому значному підвищенні
потреби міокарда у кисні
Перша прижиттєва діагностика ІМ
1909 р. В.П.Образцов та М.Д.Стражеско
1912 р. J.Henrick (США)
Слайд 22КЛАСИФІКАЦІЯ ИНФАРКТУ МІОКАРДА
Гострий інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q (великовогнищевий,
трансмуральний).
Гострий інфаркт міокарда без патологічного зубця Q (дрібновогнищевий).
Рецидивуючий інфаркт міокарда
(з 3 до 28 добу).
Повторний інфаркт миокарда (після 28 доби).
Гостра коронарна недостатність (гострий коронарний синдром)
Слайд 23Клінічна картина
інфаркту міокарда
Слайд 24ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПРИ ІНФАРКТІ МІОКАРДА
Загальний огляд: можливий ціаноз, положення
ортопное, ознаки кардіального шоку
Пальпація прекардіальної ділянки: верхівковий поштовх різко ослаблений
або не визначається (можлива пульсація аневризми)
Перкусія: можливе зміщення меж серця ліворуч або у всі боки
Слайд 25ДАНІ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПРИ ІМ
Аускультація: тахі- або брадикардія (часто аритмія),
тони значно ослаблені, приглушені, можливий ритм галопу, систолічний шум на
верхівці, шум тертя перикарда (при розвитку перикардиту)
Пульс: тахі- або брадикардія, зменшення наповнення та величини пульсу, при аритміях – дефіцит пульсу, альтернуючий пульс.
АТ часто знижений.
Слайд 26ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА
Найгостріший період (до 2-х годин)
Гострий період (до 10
доби)
Підгострий період (до 4–8 тижнів)
Післяінфарктний період (до 6 місяців)
Слайд 27ДІАГНОСТИКА
інфаркту міокарда
Клінічна картина
ЕКГ–ознаки
Біохімічні зміни крові
Візуалізація зон порушення коронарного
кровообігу
Слайд 28ДІАГНОСТИКА ІМ
Клінічна картина
ЕКГ–ознаки :
елевація або депресія сегменту ST, формування дуги
Парді
зміни зубця Т (негативний, двофазний, коронарний Т)
поява патологічного
зубця Q
зниження вольтажу зубців ЕКГ
при необхідності проведення моніторування ЕКГ
Слайд 29ЕКГ-діагностика ІМ:
зміни зубця Т (високий коронарний Т)
Слайд 30ЕКГ-діагностика ІМ:
елевація сегменту SТ
Слайд 31ЕКГ-діагностика ІМ:
формування патологічного зубця Q
Слайд 32ЕКГ-діагностика ІМ:
постінфарктний кардіосклероз
патологічний зубець Q, (-) зубець Т в
III, aVF
Слайд 33ДІАГНОСТИКА ІМ
Зміни у загальному аналізі крові
лейкоцитоз (з 1-ої доби)
прискорення
ШОЕ (з 3-4 доби)
Біохімічні зміни крові:
Гіперферментемія:
аспартатамінотрансфераза (АСТ),
аланінамінотрансфераза (АЛТ)
лактатдегідрогеназа (
ЛДГ1, 2)
МВ-фракція креатинфосфокінази (МВ-КФК)
Збільшення вмісту міоглобіну, кардіальних тропонінів Т та І
Слайд 34Біохімічні маркери ІМ
в динаміці
Слайд 35ДІАГНОСТИКА ІМ
Візуалізація зон порушення коронарного кровообігу:
коронарографія
Ехо-КГ (порушення рухливості стінок
міокарда)
сцинтіграфія з 201Tl (дефекти заповнення) та 99mТс (накопичення в зонах
гіпоперфузії)
Слайд 36Перфузійна сцинтіграфія
міокарда с 201Tl