Слайд 1Доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім.
М.І. Пирогова Распутіна Л.В.
Симптоматологія недостатності кровообігу
Слайд 2Зміст лекції
Поняття недостатності кровообігу;
Класифікація недостатності кровообігу;
Симптоматологія гострої серцевої недостатності;
Симптоматологія гострої
судинної недостатності;
Симптоматологія хронічної серцевої недостатності;
Інструментальні та лабораторні методи обстеження при
серцевій недостатності;
Клінічний приклад.
Слайд 4Серцева недостатність
це патофізіологічний синдром, при якому в результаті того
чи іншого захворювання серцево-судинної системи відбувається зниження насосної функції, що
призводить до дисбалансу між гемодинамічною потребою організму й можливостями серця.
Європейські рекомендації з діагностики та лікування СН.
Слайд 5Класифікація серцевої недостатності
Слайд 6Гостра серцева недостатність (СН)
Гостра СН – патологічний стан, що розвивається
швидко, раптово (протягом декілька хвилин – годин), супроводжується порушенням функції
органів або виникають такі патологічні зміни, які представляють безпосередню загрозу для життя хворого.
Гостра СН – клінічний синдром, який проявляється:
Зменшенням серцевого викиду;
Тканинною гіпоперфузією;
Застійними явищами у тканинах.
Слайд 7Гостра серцева недостатність (СН) може розвиватись як:
Слайд 9Гостра лівошлуночкова недостатність
Клінічні варіанти:
Серцева астма
Набряк легень
Причини виникнення:
Гострий ІМ
Декомпенсація ХСН
Пароксизм над-
або шлуночкової тахікардії, фібриляція передсердь (Тахісистолія)
Гіпертонічний криз
ДКМП
Аортальні вади серця
Слайд 10Гостра лівошлуночкова недостатність
Патогенез:
критичне падіння систолічної функціі ЛЖ
↑ тиску в
лівому передсерді і венах МКК, застій в легенях
↑ тиску
в легеневих капілярах і ЛА, рефлекс Китаєва,- рефлекторний спазм легеневих артеріол, в результаті чого зменшується притік крові до легеневих капілярів з ПЖ, але різко зростає тиск в ЛА
пропотівання плазми спочатку в інтерстиційний простір, потім в альвеоли
Слайд 11Серцева астма
(інтерстиціальний набряк)
Скарги: хворий просипається вночі, відчуває раптове відчуття
нестачі повітря, задишка, яка переходить в ядуху.
Об´єктивно: Хворий збуджений, намагається
зайняти положення ортопное, вираз обличчя страдницький, шкіра волога, сірого відтінку, слизові оболонки синюшні.
Дихання затруднене, задишка інспіраторна, участь додаткових м’язів в акті дихання
В легенях: ослаблене везикулярне дихання, помірна кількість вологих дрібнопухирчастих незвучних хрипів, переважно в нижніх відділах, можливі поодинокі сухі розсіяні хрипи на тлі жорсткого дихання.
Пульс частий, слабкий, аритмічний
При перкусії: зміщення лівої межі серця назовні (дилятація ЛШ).
Аускультація: ЧСС 100–110 за хв. Тони сердца ослаблені, на верхівці - протодіастолічний ритм галопу, акцент та роздвоєння ІІ тону над легеневою артерією
АТ – тенденція до зниження
Слайд 12Диференційна діагностика
бронхіальної і серцевої астми
Слайд 13Альвеолярний набряк легень
Шумне часте дихання, дистанційні великопухирчасті вологі хрипи (клокочуче
дихання)
Кашель з виділенням пінистого харкотиння білого або рожевого кольору, рідкої
консистенції.
Кількість піни може сягати 3-5 літрів, бути причиною асфіксії
Аускультація: на тлі ослабленого везикулярного дихання - велика кількість вологих хрипів різного калібру
Аускультація серця: прогресуюче ослаблення тонів серця, протодістолічний або пресистолічний ритми галопу
Зниження АТ. Пульс частий, іноді аритмічний, малого наповнення.
Слайд 14Гостра лівопередсердна недостатність
Причини: мітральний стеноз з високою легеневою гіпертензією.
Симптоми:
Пароксизми кашлю
вночі та при фізичному навантаженні;
Кровохаркання;
Задишка інспіраторна;
Ядуха (напади серцевої астми)
Слайд 15Гостра правошлуночкова недостатність
Причини:
ТЕЛА,
ІМ з враженням міжшлуночкової перетинки,
розрив
МШП при гострому ІМ,
спонтанний пневмоторакс,
важке загострення БА.
Симптоми:
Набухання шийних
вен,
Різке і болюче збільшення печінки,
Набряки,
Симптом Плеша,
Асцит.
Слайд 16Гостра правошлуночкова недостатність
ЕКГ: підвищення амплітуди Р ІІ, ІІІ, V1-V2, високий
зубець R у ІІІ, avf, V2, глибокий зубець S в
І, avl і V5-V6, зниження зубця Т у V1-V2, відхилення електричної осі серця вправо.
ЕхоКГ: Дилятація порожнини правих відділів серця.
Слайд 17Гостра судинна недостатність
Класифікація:
Непритомність - ГСН, яка виникає в результаті раптового
погіршення мозкового кровотоку
Колапс - ГСН, яка виникає внаслідок зниження судинного
тонусу або ОЦК, характеризується різким, але зворотнім падінням АТ
Шок - низка патогенетично подібних станів, які характризуються критичним зниженням кровопостачання тканин з порушенням метаболізму, кислотно-лужної рівноваги, розвитком гіпоксії і виникає внаслідок дії екстремальних факторів
Слайд 18Непритомність
раптова короткочасна втрата свідомості та м´язевого тонусу, що виникає внаслідок
транзиторної гіпоперфузії мозку
Слайд 19Класифікація непритомності:
Кардіогенна непритомність (зменшення серцевого викиду):
Аортальний стеноз
Стеноз легеневої артерії
Масивна ТЕЛА
Міксома
та шаровидний тромб лівого передсердя
Тампонада серця
Гострий ІМ
Порушення ритму серця:
Шлуночкова тахікардія або фібриляція шлуночків
Повна АВ блокада
Слайд 20Класифікація непритомність:
2. Гемодинамічна непритомність:
Неадекватна артеріальна вазоконстрикція:
Вазовагальна непритомність
Постуральна гіпотензія
Симпатектомія (фармакологічна
– альфа-блокатори, хірургічна)
Гіповолемія:
Шлунково-кишкова кровотеча
Хвороба Адісона
Падіння венозного тонусу:
Передозування нітратів,
гангліоблакоторів
3. Обструкція мозкових судин:
Спазм або тромбоз
Стиснення артерій
Гіпервентиляція
Слайд 21Непритомність
Ознаки:
Передвісники:
генералізована м'язева слабкістю
зниження постурального тонусу, нездатність стояти прямо
втрата свідомості на
декілька секунд - хвилин
В вертикальному положенні
(стоячи, сидячи) - відчуття
млості,
руху або покачування підлоги,
позіхання, “мушки” перед очима,
шум в вухах, нудота
Слайд 22
Об’єктивно:
Обличчя бліде або сіре, холодний піт
Свідомість відсутня
Хворий лежить,
м’язи розслаблені, іноді одразу після втрати свідомості – судоми
Функції
тазових органів контролюються
Пульс слабкий, АТ може бути знижений
Дихання майже не помітне
В горизонтальному положенні стан покращується: пульс стає частим, повним, дихання - глибоким, шкіра звичайного кольору, хворий адекватний, але відчуває різку слабкість.
Слайд 23Колапс
гостра судинна недостатність внаслідок падіння судинного тонусу та відносного зменшення
ОЦК, яка характеризується різким, але зворотнім падінням АТ
Слайд 24
Колапс
NB! Втрата свідомості настає лише при критичному падінні АТ.
На
відміну від шоку, відсутні порушення мікроциркуляції, тканинної перфузії, кислотно-лужного стану
і генералізованим порушення функції клітин
Причини:
Інфекції, інтоксикації
Перерозподіл крові (ортостаз, гострі захворювання черевної порожнини)
Зневоднення (діарея, блювання, поліурія)
Переохолодження, перегрівання
Фізичне виснаження
Різкий больовий синдром
Слайд 25Клінічні симптоми колапсу:
Раптова слабкість, запаморочення
Свідомість збережена
Хворий млявий, байдужий
Риси обличчя загострені
Шкіра
та слизові оболонки бліді, холодний липкий піт, кінцівки холодні
Дихання поверхневе
Пульс
ниткоподібний
Вени не пальпуються, “порожні”
АТ менше 80 мм.рт.ст.
Загальні заходи: горизонтальне положення з піднятими ногами, гарячий міцний чай, кава, тонізуючий напій (елеутерокок, лімонник), оксигенотерапія.
Слайд 26Шок
гостра судинна недостатність, яка характеризується зниженням судинного тонусу та гострим
зменшенням ОЦК.
Слайд 27Шок
Класифікація
Гіповолемічний (постгеморагічний, травматичний, опіковий, після блювання)
Кардіогенний (при інфаркті міокарда)
Судинний (септичний,
анафілактичний)
Обструктивний (перешкода кровотоку – закупорка передсердя кулястим тромбом, тромбоемболія основного
стовбура та великих гілок легеневої артерії, тампонада серця при розриві).
Слайд 28Симптоми шоку
Порушення гемодинаміки
Тахікардія
Зменшення артеріального і пульсового тиску
Зменшення УО серця,
ФВ
Диспное
Зменшення ЦВТ
Потьмарена свідомість
Розлади мікроциркуляції
Холодна, волога, блідо-ціанотична або мармурова шкіра
Різко уповільнений
кровотік нігтьового ложа
Температурний градієнт між шкірою і прямою кишкою > 20С
Олігурія (< 30 мл/хв)
Метаболічний ацидоз
Слайд 29Кардіогенний шок
(гостра серцево-судинна недостатність)
Некроз 40% міокарду ЛШ, часто закінчується летально.
У 50% хворих КШ виникає в першу добу, частіше при
передньому ІМ.
Свідомість: короткочасне збудження, потім адинамія, загальмованість, втрата свідомості
Ціаноз, шкіра бліда волога, холодна (холодний липкий піт)
Пульс слабкого наповнення, іноді не визначається, тахікардія
Зниження АТ (пізня ознака), ПАТ<30, тони Короткова ослаблені
Тони серця різко ослаблені, часто аритмічні, протодіастолічний ритм галопу, часто систолічний шум
Олігурія
Серцева астма і набряк легень
Слайд 30Хронічна серцева недостатність
ХСН – патофізіологічний синдром, при якому серце внаслідок
порушення насосної функції не може задовольняти потреби метаболізму тканин. Це
клінічний синдром, типовими ознаками якого є прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження, затримка рідини в організмі.
Слайд 33Патофізіологічні причини
1. Гемодинамічне перевантаження шлуночків:
1.1. «Перевантаження тиском»
1.2. «Перевантаження об´ємом»
2. Первинне враження міокарда: ІХС, ДКМП, міокардити, вторинні кардіопатії.
3. Порушення
наповнення шлуночків: тахісистолія, перикардит, AV – блокада, гіпертрофічна кардіоміопатія
Слайд 34Гемодинамічне перевантаження шлуночків
Перевантаження тиском
Перевантаження об´ємом
Слайд 35Основні компенсаторні механізми
Механізм Франка-Старлінга (підсилення систоли при діастолічному перевантаженні);
Ремоделювання міокарда;
Активація
РААС;
Вазоконстрикція;
Підвищення функції симпатичної нервової системи;
Рефлекс Бенбриджа з порожнистих вен та
передсердя;
Затримка натрію, води, збільшення ОЦК.
Слайд 37Ремоделювання лівого шлуночка
Це сукупність змін його форми та величини порожнини,
маси, структури, метаболізма міокарда, що виникає у відповідь на неадекватні
гемодинамічні умови функціонування міокарда або первинне враження міокарда
Слайд 38Послідовність ремоделювання міокарда при інфаркті міокарда
Слайд 40Клінічні стадії хронічної серцевої недостатності
(за класифікацією Н.Д.Стражеско, В.Х. Василенко)
Слайд 43Класифікація серцевої недостатності
Слайд 45Клініка серцевої недостатності
Суб´єктивні симптоми
Об´єктивні симптоми
Задишка при фізичному навантаженні;
Слабкість;
Стомлюваність;
Кашель при фізичному
навантаженні та/або в положенні лежачи;
Нічна пароксизмальна задишка;
Олігоурія;
Набряки.
Симптоми з боку ШКТ:
(важкість
в животі, нудота, запори, анорексія)
Скарги зі сторони ЦНС: (сонливість, збудження, дезорієнтація)
Двобічні периферичні набряки;
Набухання та пульсація яремних вен;
Асцит;
Ціаноз;
Гідроторакс (частіше правобічний);
Двобічні дрібнопухирчасті хрипи;
Тахіпное;
Тахікардія;
Збільшення розмірів серця;
ІІІ протодіастолічний тон («ритм галопу»);
Акцент ІІ тону над легеневою артерією.
Слайд 46Основні клінічні прояви СН
Задишка – суб´єктивне відчуття дискомфорту в грудях,
пов´язаного з утрудненням дихання, почуття стиснення в грудях при вдиху
і нестачі повітря, неможливість глибокого вдиху і повного звільнення від повітря при видиху.
Найбільш частий та ранній симптом лівошлуночкової серцевої недостатності.
Задишка носить прогресуючий характер: від помірної на початковий стадіях до постійної.
Слайд 47Відмінності задишки серцевого і легеневого походження
Слайд 48Кашель
Кашель носить персистуючий характер, є ознакою лівошлуночкової недостатності.
Причина: застій крові
в судинах малого кола кровообігу. Може бути зумовленим дилятацією ЛП,
рефлекторно від застійних бронхів.
Характер кашлю: підсилюється до вечора, підсилюється при фізичному навантаженні, може супроводжуватись харкотинням з прожилками крові.
Слайд 49Набряки
Набряки – це збільшення розміру тієї чи іншої частини тіла,
зумовлене надмірним скупченням інтерстиціальної рідини.
На ранніх етапах виникають приховані набряки
(затримка до 5 літрів рідини може протікати безсимптомно). Для діагностики прихованих набряків застосовують: контроль діурезу, контроль ваги хворого, проба на гідрофільність тканин.
Локалізація на початкових стадія на кінцівках, або на попереку, потім поширюються на все тіло. Набряки холодні, ціатотичні, висхідні.
Причини виникнення набряків:
Зниження серцевого викиду
Зниження перфузійного тиску в нирках
Активація симпато-адреналової системи
Збільшення активності реніна
Затримка натрію, води
Підвищення дистальної реабсорбції
Слайд 50Набряки
Гідроторакс – накопичення рідини вплевральній порожнині. Рідина – трансудат. Частіше
накопичується у правій плевральній порожнині.
Асцит – накопичення вільної рідини у
черевній порожнині. Ознака правошлуночкової недостатності.
Анасарка – загальний набряк підшкірної клітковини тіла.
Слайд 51Набряки
Деталізація скарги при проведені диф.діагнозу:
Коли вперше виникли набряки?
Чи відзначається біль
в ураженій кінцівці?
Чи зменшуються набряки протягом ночі?
Чи з´являється задишка при
фізичному навантаженні та в горизонтальному положенні?
Чи були в анамнезі захворювання нирок?
Чи приймає пацієнт лікарські препарати?
Чи були в анамнезі гепатит або жовтяницю?
Слайд 52Об´єктивне обстеження
Положення хворого ортопное;
Шкіра: блідість та акроціаноз;
Набрякання шийних вен (підвищення
венозного тиску у великому колі кровообігу)
ЧД – тахіпное. При перкусії
– притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах, при аускультації – дихання везикулярне, ослаблене в нижніх відділах, вологі дрібнопухирчасті хрипи в нижніх відділах з двох сторін;
Слайд 53Об´єктивне обстеження
Пульс – тахікардія, малої величини, м´який;
Зменшення пульсового тиску (із-за
зниження серцевого тиску), підвищення діастолічного тиску (периферична вазоконстрикція)
Перкусія меж серця
– розширення меж відносної серцевої тупості, переважно вліво та вверх;
Аускультація серця – ослаблення тонів, можливо поява акценту ІІ тону в ІІІ точці, можливо ритм галопу.
Збільшення живота за рахунок вільної рідини, збільшення розмірів печінки.
Периферійні набряки (холодні, щільні, ціанотичні)
Слайд 54Ціаноз
Ціаноз – синюшний відтінок шкіри й видимих слизових оболонок в
результаті підвищеного вмісту неокисленого гемоглобіну. Ціаноз виникає, коли концентрація редукованого
гемоглобіну перевищує 50 г/л.
Механізм периферійного ціанозу:
Зменшення серцевого викиду;
Вплив холоду;
Артеріальна недостатність;
Перерозподіл крові з кінцівок;
Венозна недостатність.
Слайд 55Гепатомегалія
Причина : підвищення тиску в правому передсерді та порожнистих венах,
сповільнення кровотоку, застій венозної крові в печінці.
Властивості: нижній край виступає
з-під краю реберної дуги; заокруглений; щільний; болючість постійна (розтягнення капсули), наростає при пальпації.
Слайд 56Гепатомегалія
При прогресуванні СН – формуються незворотні зміни, дистрофія печінкових клітин,
дифузний розвиток сполучної тканини з рубцюванням («мускатна печінка»). Ознаки порушення
функції печінки – іктеричність шкіри та слизових оболонок, диспротеїнемія.
Слайд 57Порушення функції ШКТ
Гастрит з атрофією шлункових залоз.
Симптоми: нудота, зниження апетиту,
метеоризм, закрепи.
Механізм – гіпоксія на тлі хронічної серцевої недостатності.
Слайд 58Порушення функції нирок
Зниження ниркового кровотоку, рефлекторний спазм ниркових артеріол, підвищення
тиску в ниркових венах.
Зменшення клубочкової фільтрації, підвищення канальцевої реабсорбції натрія
та води.
Симптоми: зменшення діурезу, ніктурія, підвищення концентрації сечі, збільшення питомої ваги, протеїнурія.
Слайд 59Ознаки лівошлуночкової та правошлуночкової недостатності
Слайд 61Лабораторні дослідження при СН
Обов´язкові:
Визначення рівня гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів;
Визначення концентрації
електролітів;
Визначення креатиніну, глюкози, печінкових ферментів;
Загальний аналіз сечі.
Слайд 63Рентгенографія ОГК
Кардіомегалія
Наявність застійних явищ в легенях
Диф.діагноз з захворюваннями органів дихання
Наявність
гідротораксу
Слайд 65Діагностичні можливості ехокардіографії
Визначення розмірів, форми, положення клапанів порожнин серця
і магістральних судин.
Оцінка властивостей клапанів, характеру їх рухів.
Визначення товщини стінок
порожнин серця.
Визначення локальних утворень у порожнинах серця: тромб, пухлина, то що.
Визначення скоротливої здатності лівого шлуночка(фракція викиду) та скоротливої здатності правого шлунучка, оцінка сигментарної скоротності лівого шлунучку (гіпо-,а-,дискінезія).
Дослідження перикарду, коронарних артерій(черезстравохідна ехоКГ)
Слайд 66Покази до ехокардіографії
Діагностика шумів в серці при клапанних пороках, пролапсі
мітральних клапанів і вроджених вадах серця.
Зміни на ЕКГ без відповідних
клінічних проявів (наприклад, на ЕКГ інфаркт міокарду без больового синдрому в анамнезі).
Рентгенологічні прояви кардіомегалії або патологічної конфігурації серця.
Лихоманка незрозумілого походження
Патологія міокарду
Підозра на аневризму аорти і перикардіальний випіт
Слайд 67ЕхоКГ
Систолічна дисфункція лівого шлуночка – характеризується порушенням його насосної функції
внаслідок погіршення скоротливої здатності міокарда. Основним патогенетичним механізмом є порушення
процесу скоротливості.
При дослідженні лівого шлуночка ознаками його систолічної дисфункції є:
Збільшення КСО, КДО порожнини лівого шлуночка;
Зниження ФВ ЛШ менше 45%.
Слайд 68ЕхоКГ
Діастолічна дисфункція лівого шлуночка – характеризується порушенням його наповнення в
діастолу, зумовлене погіршенням розслаблення міокарда або/та зниженням його податливості
Порушення розслаблення
та зниження податливості виникають при:
ІХС
Гіпертонічна хвороба
Гіпертрофічна КМП
Аортальний стеноз
Перикардит
Слайд 70Добове моніторування ЕКГ
Діагностичний сенс у випадку наявності симптомів, пов´язаних з
аритміями.
Дозволяє оцінити характер, частоту виникнення й тривалість передсердних та шлуночкових
аритмій.
Слайд 71Показання до проведення
холтерівського моніторування при СН
Скарги, які можуть бути
наслідком порушенням ритму та провідності серця (серцебиття, перебої в роботі
серця, запаморочення, втрата свідомості);
Оцінка ризику розвитку небезпечних для життя аритмій у хворих без перерахованих скарг при наступних захворюваннях: синдром подовженого QT, дилятаційна та гіпертрофічна кардіоміопатія, перенесений інфаркт міокарда, ускладнений серцевою недостатністю або порушенням ритму.
Оцінка ефективності антиаритмічного лікування чи проявів проаритмогенних ефектів.
Оцінка наявності ішемії міокарда.
Слайд 73…коронарографія є ”золотим” стандартом
діагностики ІХС …
Коронарографія –
це інвазивний рентгенконтрастний метод дослідження коронарних артерій, який дозволяє встановити
наявність атеросклеротичного враження, кількість вражених коронарних артерій, локалізацію враження по сегментам коронарної артерії та стан колатерального кровотоку
Слайд 74Клінічні та рентгенологічні критерії відмінності систолічної та діастолічної дисфункції лівого
шлуночка
Слайд 75Ехокардіографічні критерії відмінності систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка
Слайд 76Симптоми серцевої недостатності, що можуть зустрічатись при інших захворюваннях
Слайд 77Симптоми серцевої недостатності, що можуть зустрічатись при інших захворюваннях
Слайд 79Хворий Р., 65 років
Скарги на перебої в роботі серця, слабкість,
задишка при ході, набряки ніг постійні, важкість в правому підребер´ї.
7 років назад переніс ГІМ. Об´єктивно: Пульс 78 уд в хв., аритмічний. АТ 130/70 мм рт ст. Перкуторно: межі серця: зміщена ліва на 2 см від лівої серединноключичної лінії в V м/р. Судинний пучок розширений вправо. Тони аритмічні, І тон на верхівці ослаблений. В легенях дихання везикулярне ослаблене в нижніх відділах, вислуховуються дрібнопухарчасті вологі негучні хрипи. Печінка виступає на 6 см з-під краю реберної дуги, край щільний. Живіт збільшений в розмірах, симптом флюктуації. Виражені набряки гомілок, стегон, передньої черевної стінки, криж.
Слайд 80ЕКГ: ритм несинусовий, неправильний, ЧСС 55-98 уд в хв, f-хвиліб
рубцеві зміни в передньо-перетинковій ділянці лівого шлуночка, депресія ST, негативний
Т у відведеннях V5,6.
Слайд 81ЕхоКГ:
КДР 59 мм, гіпокінезія міжшлуночкової перетинки, ФВ ЛШ 36%.
Слайд 82Запитання:
Назвіть провідний синдром, що діагностується у хворого.
Які ймовірні причини цього
синдрому.
Обґрунтуйте результати ЕхоКГ, яка їх діагностична цінність.