Статичні члени класів

спільних для всіх екземплярів класу, наприклад, кількість екземплярів класу, вказівник

на вершину динамічного списку, деяку глобальну для всього класу константу, тощо. Статичний член класу має бути продекларованим у класі з допомогою службового слова static, а процес виділення під нього пам’яті та його ініціалізація відбувається поза класом.
Звертання до статичних членів можливе через ім’я класу або через ідентифікатор екземпляру (В С# - тільки через ім’я класу).
На статичні члени розповсюджуються звичайні правила доступу.

для його створення необхідно виділити пам’ять під нього та в

разі необхідності проініціалізувати – це відбувається поза межами класу, навіть якщо статичний член задекларований як закритий.
Більше того, якщо статичний член класу (скалярного типу) помічений службовим словом const, то він може бути проініціалізований в класі, але пам’ять під нього все рівно має бути виділена поза класом!
Операція sizeof не враховує пам'ять, виділену під статичні поля.

static int num; // декларація статичного члену класу
int

key;
Example (int key_) : key (key_) {}
};
///////////////////////////////////////////////////////////////
int Example :: num; // виділення пам’яті під статичний член
// в разі відсутності ініціалізації він = 0
//////////////////////////////////////////////////////////////
int main(int argc, char *argv[])
{
Example e (1), f (10);
cout << Example :: num << endl; // звертання через ім’я класу
Example :: num = 100;
cout << e.num << endl; // звертання через ім’я екземпляру
cout << f.num << endl; // звертання через ім’я екземпляру
e.num = 1000;
cout << e.num << endl;
cout << f.num << endl;
system("PAUSE");
return 0;
}

і не можуть використовувати звичайні дані та методи класу, адже

вони не прив'язані до екземпляру, їм не передається вказівник this.
Службове слово static вказується лише у декларації статичної функції, при її визначенні воно не повторюється.
Звертання до статичних методів так само може відбуватись і через ім'я класу, і через ідентифікатор екземпляру.
Слід зауважити, що звичайні функції-члени класу мають право працювати із статичними членами класу.
Конструктор та деструктор в С++ не можуть бути статичними!

програмування, який дозволяє створювати об'єкти, що спадкують свої властивості від

існуючих об'єктів, додаючи власної функціональності.
Похідний та базовий клас пов’язані співвідношенням «Є» («is-a») : якщо SubBase – похідний клас від класу Base, то SubBase «є» Base. Синтаксис визначення похідного класу:
class SubBase : <вид_спадкування> Base
{
// тіло похідного класу
};

захищені (protected) члени базового класу. Закриті (private) члени базового класу

недоступні у похідному.
Конструктори та деструктор не спадкуються похідним класом.
При створенні екземпляру похідного класу автоматично викликається конструктор базового класу і лише потім конструктор похідного. При знищенні екземпляру деструктори викликаються у зворотному порядку.
Якщо у похідному класі відсутній безпосередній виклик конструктора базового класу, то викликається конструктор за умовчанням (без параметрів) базового класу. В разі його відсутності виникає помилка.
Не спадкується також операція присвоєння, якщо вона була перевантажена у базовому класі.

використовувались в мові С#) та доступ до членів базового класу

у похідному класі зазначені у наступній таблиці:

double money;
int key;
public

: // відкриті члени класу
Base (double money_ = 1000, int key_ = 1):
money (money_), key (key_)
{cout << “Create Base” << endl;}
double show_money () {return money;}
int show_key () {return key;}
};
class SubBase : public Base
{
public :
// Тут автоматично викликається конструктор базового класу
SubBase (double money_, int key_)
{
cout << “Create SubBase” << endl;
money = money_; key = key_;
}
};

закриті члени класу
double money;
int key;

public : // відкриті члени класу
Base (double money_ = 1000, int key_ = 1):
money (money_), key (key_)
{ }
double show_money () {return money;}
int show_key () {return key;}
};
class SubBase : public Base
{
public :
// Тут явно викликається конструктор базового класу
SubBase (double money_, int key_): Base(money_, key_)
{ }
};

у похідних класах дають можливість:
зробити знову відкритими або захищеними відповідно

захищені або відкриті члени базового класу у похідному класі;
зробити знову відкритими відкриті члени базового класу у закритому або захищеному похідному класі;

члени базового класу
double money;
protected :

// захищені члени базового класу
int key;
public:
char symb;
};
class SubBase : public Base
{
public :
Base :: key; // захищений член базового класу –
// тепер відкритий у похідному
Base :: money; // Помилка! В похідному класі немає
// доступу до закритого члена базового класу
protected :
Base :: symb; // у похідному класі він захищений
};

необхідність у конструкторі за замовчуванням (без параметрів):
class Student
{
private :
//

закриті члени класу
public :
Student (double ball_, double exam_,
char * name_ = "NoName");
// конструктор за замовчуванням
Student (char * name_ = "NoName");
~Student ();
};
int main ()
{
Student grup_1 [25]; // виклик констр. за замовч.
return 0;
}

разі можливо передавати конструкторам аргументи наступним чином:
int main ()
{
Student

bad [] = {
Student (30,25, “Ivan"), // явний виклик
Student (32,27, “Oleg"),// явний виклик
Student (25,30, "Maria") // явний виклик
};
return 0;
}
Тут створений масив із трьох елементів, кожний з яких ініціалізується завдяки явному виклику конструктора з параметрами.

деякого іншого класу, зручно ініціалізувати члени класу так званим списком

ініціалізації конструктора. Він вказується прямо після сигнатури конструктора (тобто після круглої дужки, що закриває його список параметрів) і відокремлюється від неї двокрапкою. В списку вказується ідентифікатор члену класу, а в дужках – початкове значення для нього. Елементи списку відокремлюються комами:
class Special_Student
{
Student s;
int key;
public :
Special_Student (Student s_, k) :
s (s_), key (k) // Це список ініціалізації
{ // тіло конструктора порожнє!
}
};
int main ()
{
Student s;
Special_Student c (s);
return 0;
}

бути замінений на явне присвоєння в тілі конструктора. Проте є

ситуації, коли присвоєння неможливе:
class X
{
int i;
public:
X (int i_) {i = i_;}
};
/////////////////////////////
class Y
{
const int val; // членом класу є константа
X xx; // членом класу є екземпляр деякого класу
X & ref_x; // членом класу є ref-змінна
public:
Y (int v, X x, X& rx):
val (v), xx (x),
ref_x (rx) // ref_x не допускає присвоєння
{}
};