Історія України

2
Доц. Бадєєва Л.І.

Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ

І пол. ХVІІ ст.
Розкрити процес входження українських земель до складу

Великого князівства Литовського.
Охарактеризувати причини укладання Кревської унії.
Визначити причини, сутність, наслідки Люблінської унії.
Розкрити причини, суть та наслідки Берестейської унії.

унії.
3. Соціально- економічне становище українських земель у XIV – І

пол. XVII ст.
4. Виникнення козацтва.

Південною Руссю був покладен6ий 1340 р., коли син Гедиміна Любарт

закнязював на Волині.
Під контроль Великого князівства Литовського (ВКЛ) перейшла Київщина, Сіверщина, Поділля, внаслідок чого зросла вдвічі територія ВКЛ.
1362 р. – битва на річці Сині Води (притока Південого Бугу). Ольгерд переміг татарське військо.

Русі було узгоджене тз Сараєм на договірних засадах, які передбачали

збереження данницької залежності окупованих Литвою територій від татар.
Це було добровільне приєднання, а не загарбання українських земель, так як для українців залежність від литовців була прийнятнішою, ніж від монголо-татар.

судочинства на підставі норм “Руської правди”;
Розширення сфери дії руського православ’я

на теренах Литовської держави;
Набуття руською мовою статусу офіційної.

королівством і Великим князівством Литовським, укладена поляками з литовським великим

князем Ягайлом 14 серпн6я 1385 р. в м. Крево.

в боротьбі за владу , що точилася між синами Ольгерда

та племінником Вітовтом.
Необхідність об’єднати сили двох держав в боротьбі з агресією Тевтонського ордену.
Прагнення Польщі здобути руські землі, підпорядковані литовцями.
Виникнення нової загрози Литві зі сходу – з боку Московської держави.

Ядвигою і стати польським королем.
Польща і Литва утворювали єдину державу
В

обмін на польську корону Ягайло зобов’язувався разом з населенням прийняти католицизм;
Литва приєднувала свої литовські та руські землі до корони польської.

поляків у новому державному формуванні.
Боротьба литовського боярства за збереження

самостійності Литви.

Прусії.
Результат: битва завершилася цілковитою поразкою тевтонських рицарів (втратили 18 тис.

убитими і 14 тис. полоненими).
Наслідки: було підірвано військово-політичну могутність Тевтонського ордену, розпочався його занепад. Зупинено просування ордену на слов’янський Схід.

Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2

жовтня 1413 р. в замку Городель:
Заперечувала положення Кревської унії 1385 р. та підтверджувала існування Великого князівства Литовського як самостійного;
Надання Вітовту прав пожиттєвого правителя Великого князівства Литовського;
Уніфікація адміністративно-територіального устрою за польським зразком, запровадження в Литві власного сейму .

у війнах опинилася в стані глибокої кризи і прагнула отримати

допомогу від Польщі.
Польща прагнула скористатися ослабленням Великого князівства Литовського, щоб поширити свій вплив на слов’янський схід.
Середня й дрібна шляхта ВКЛ сподівалася отримати такі ж привілеї, які мала польська шляхта (недоторканість; закріплення землі за шляхтою; привілеї в торгівлі; свобода виїзду за кордон та ін.).

державу-Річ Посполиту, очолювану виборним монархом (обирався на сеймі);
Створення єдиного сейму,

грошової системи і ведення спільної зовнішньої політики;
Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу: окреме законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований.
Перехід до складу Польщі українських земель: Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини.

на Сході;
Українські й білоруські православні єпископи прагнули досягти фактичної рівності

в правах із католиками Речі Посполитої.

візантійської обрядовості та юліанського календаря;
Проведення богослужінь церковнослов’янською мовою;
Зрівняння у правах

руського духівництва з латинським у Речі Посполитій.

господарства, які ґрунтувались на підневільній праці селян (панщині).
1557 р. -

«Устав на волоки». Відповідно до нього всі землі перемірювалися і ділилися на однакові ділянки - волоки (21,3 га).

польського короля Генріха Валуа 1573 р. і
III Литовським статутом

1588 р.

землевласники; і мали широкі політичні права та привілеї;
шляхта – середні

та дрібні феодали, які жили на землях, отриманих за військову службу;
духівництво

працювали у пана на ріллі зі власною худобою;
2) ремісники та

службові селяни;
3) чиншові селяни, які платили чинш з власної землі продуктами.

й промисловці);
2) бюргерство (цехові майстри й торгівці середньої заможності);

3) плебс (міські ремісники, дрібні торгівці).

тис. жителів),
Київ (15 тис. жителів),
Біла Церква (10.7 тис.

жителів).

Київ.

згадка про них в писемних джерелах датується в 1489 р.

степів ватагами уходників;
поява значної кількості переселенців внаслідок зростання повинностей.

і Східного Поділля від татарських нападів;
Посилення гноблення українського населення, запровадження

кріпацтва.

встановити контроль над козаками.
1572 р. реформа Сигізмунда ІІ Августа. На

державну службу прийняли 300 козаків і вписали до реєстру.

України. / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі

зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58-82.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40-66, 91-103.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008. – С. 45-74.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С. 33-70, 78-82.