Слайд 1Історія України
УКРАЇНСЬКА національно - демократична революція
(1917-1920 рр.)
Лекція 6
Доц. Бадєєва Л.І.
Факультет навчання іноземних громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ
Слайд 2МЕТА І ЗАВДАННЯ
Ознайомитися з Лютневою буржуазно-демократичною революцією 1917 р., встановленням
двовладдя.
Розкрити процес заснування Центральної Ради та її Універсалами.
Визначити причини падіння
Центральної Ради.
Проаналізувати позитивні та слабкі сторони діяльності уряду П. Скоропадського.
Розкрити проголошення ЗУНР.
Розглянути діяльність Директорії.
Проаналізувати причини поразки революції.
Слайд 3ПЛАН
1. Утворення та діяльність Центральної Ради.
2. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.
3.
Директорія.
4. Проголошення ЗУНР.
Слайд 4Лютнева революція 1917 р.
27 лютого 1917 р. в Петрограді в
результаті революції було скинуто самодержавство. В Росії -двовладдя: Тимчасовий уряд
на чолі з кн. Львовим ( буржуазний орган влади) та Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів (народно-представницький орган влади).
Слайд 5Лютнева революція 1917 р.
Після Лютневої революції повертається з еміграції вождь
більшовиків В.І. Ленін – виступає з “Апрельскими тезисами” ( гасло
“Вся влада Радам!”).
Слайд 6Центральна Рада
На Україні – тривладдя:
3 березня 1917 р. була
створена Центральна Рада на чолі з М.С.
Грушевським.
Центральна Рада домагалася автономії України.
Слайд 7Центральна Рада
7-8 квітня 1917 р. – в Києві – Український
національний конгрес ( 800 осіб).
Травень 1917 р. – Всеукраїнські з'їзди:
військовий, селянський та робітничий.
Кінець травня 1917 р. – українська делегація на чолі з В. Винниченко – в Петроград для переговорів.
Слайд 8І Універсал
І Універсал Центральної Ради ( 10 червня 1917
р.) проголошував автономію України без відокремлення від Росії.
15 червня
- створений Генеральний секретаріат (уряд).
Слайд 9Центральна Рада
До Києва прибула російська делегація (Керенський, Церетелі, Терещенко) для
переговорів з Центральною Радою. Вдалося досягти компромісу.
Слайд 10ІІ Універсал
3 липня 1917 р. - ІІ Універсал Центральної
Ради: згода чекати на рішення Установчих зборів про автономію України.
Влада ЦР поширювалась на території 5-ти губерній: Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської та Волинської.
Слайд 11Кінець двовладдя
4 липня 1917 р.- розстріл мирної демонстрації в Петрограді
– кінець двовладдя.
Партія РСДРП (б) переходить на нелегальне становище;
на своєму таємному з'їзді рішення – підготовка збройного повстання.
Слайд 12Більшовицький переворот
25-26 жовтня 1917 р. – в Петрограді – більшовицький
переворот.
Створений Раднарком на чолі з В.І. Леніним. Прийняті два декрети:
про мир та землю.
Слайд 13ІІІ Універсал
1) Україна проголошувалась УНР;
2) скасувати поміщицьке землеволодіння та наділити
землею селян;
3) ввести 8-год. робочий день;
4) державний контроль за підприємством;
5)
під владу ЦР переходили ще Харківська, Катеринославська, Таврійська та Херсонська губернії.
Слайд 14Проголошення радянської влади
17 грудня 1917 р. – в Києві –
І Всеукраїнський з'їзд селянських, робітничих і солдатських депутатів.
24-25 грудня 1917
р. в Харкові була проголошена радянська влада.
Вибрали ВУЦВК (голова - Ю.Медведєв)
Слайд 15Перша війна з радянською Росією
4 грудня 1917 р. Раднарком надсилає
Центральній Раді ультиматум.
Російські червоногвардійські загони ( 6 тис. осіб) наступають
на Київ.
16 січня 1918 р. – бій під Крутами.
26 січня 1918 р. – радянські війська вступили в Київ. Червоний терор.
Слайд 16ІV Універсал
11 січня 1918 р. - ІV Універсал Центральної Ради:
повна
незалежність і розрив всіх відносин з більшовицькою Росією.
Слайд 17Переговори в Брест-Литовську
6 січня – 9 лютого 1918 р. –
участь делегації ЦР в переговорах з представниками Німеччини та її
союзниками.
12 лютого 1918 р. – звернення ЦР до Німеччини та Австро-Угорщини про військову допомогу.
19-20 лютого 1918 р.- окупація України. Відхід Червоної Армії.
Центральна Рада повернулась до Києва.
Слайд 18Помилки Центральної Ради
не займалася вирішенням соціально-економічних проблем (земельною та
ін.);
бракувало досвіду;
слабкий зв’язок з масами;
відсутність армії.
Слайд 19Державний переворот
29 квітня 1918 р. –у Києві з'їзд Союзу землевласників
проголосив гетьманом Павла Скоропадського.
Уряд очолив поміщик Федір Лизогуб.
Фактично гетьман та
його уряд перебували в повній залежності від німецько-австрійського окупаційного режиму.
Слайд 20Правління П.Скоропадського
1) Замість УНР була проголошена Українська держава. Республіканська форма
правління замінена на монархічну ( гетьманат).
2) Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну
власність на фабрики, заводи, шахти.
3) Налагоджено дієздатний адміністративний апарат, який вдався до репресивних заходів.
Страйки на заводах заборонялися, було установлено 12-год. робочий день.
4) Створювалась регулярна армія.
Слайд 21Правління П.Скоропадського
Було відкрито 150 українських гімназій, Українські університети в Києві
та Кам'янець-Подільському; були засновані Українська Академія наук, Державний Український Архів,
Національна Галерея мистецтв, Український Історичний музей, Українська Національна бібліотека з фондом в 1 млн. томів.
Слайд 22Правління П.Скоропадського
Гетьманський уряд досяг значних успіхів у справі визнання України
як окремої держави на міжнародній арені. Дипломатичні відносини були встановлені
з 12 країнами.
Слайд 23Слабкі сторони гетьмана Скоропадського
1) Гетьман знаходився під контролем Німеччини;
2) Орієнтація
уряду Скоропадського на великих землевласників і буржуазію позбавила його підтримки
широких верств населення;
3) Уряд сповідував консервативні ідеї, що заважало консолідації суспільства.
Слайд 24Опозиція
Опозиційні сили об'єдналися навколо Українського Національного Союзу (УНС).
13 листопада 1918
р. на засіданні УНС було створено опозиційний уряд – Директорію
на чолі з В.Винниченком.
Склад Директорії: В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, Ф. Андрієвський,
А. Макаренко.
Слайд 25Антигетьманське повстання
18 листопада 1918 р. корпус стрільців на чолі з
командиром Є.Коновальцем розбив війська гетьмана Скоропадського.
14 грудня 1918 р. Директорія
увійшла в Київ. Того ж дня гетьман зрікся влади й покинув місто.
Слайд 26Директорія
26 грудня 1918 р. Директорія опублікувала свій програмний документ —
Декларацію:
проголошувала ліквідацію гетьманського режиму й відновлення незалежної УНР.
обіцянка
експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для їх перерозподілу серед селян;
відновити 8-годинний робочий день,
установити «трудову владу», провести вибори до Трудового конгресу( вища законодавча влада).
Слайд 27Директорія
Однак більшість цих обіцянок так і залишилися на папері. Усередині
Директорії точилася боротьба за владу між Винниченком і Петлюрою, між
різними фракціями, які відрізнялися в поглядах на державний устрій України. Усе це ускладнювало практичну роботу нового уряду.
Слайд 28Директорія
Через складність військово-політичної ситуації місцеві органи влади діяли не всюди
й не завжди.
Реальна влада на місцях належала командирам військових
частин — отаманам: Петлюрі, Балбачану, Коновальцю. У підсумку це призвело до фактичної диктатури головного отамана Симона Петлюри.
Слайд 29Директорія
8 січня 1919 р. публікація земельного закону. У ньому декларувалась
ліквідація приватної власності на землю, але земельна
власність іноземних поміщиків - недоторканною. Це викликало невдоволення Директорією селянства.
Слайд 30Друга радянсько-українська війна
29 листопада 1918 р. робітничо-селянський уряд видав маніфест
про відновлення радянської влади в Україні.
Грудень 1918 р. – наступ
повстанських дивізій в Україні під командуванням В. Антонова-Овсієнка.
3 січня 1919 р.- радянські війська зайняли Харків.
6 січня 1919 р. – проголошення УСРР.
16 січня 1919 р.- Директорія УНР оголосила війну РСФРР.
5 лютого 1919 р. – вступ більшовицьких військ до Києва.
Слайд 31Директорія
Директорія не змогла знайти підтримки серед більшості народу, армія Директорії
зменшилася зі
100 тис. до 25 тис. осіб.
У квітні
1919 р. армію Директорії було розбито. У травні 1919 р. уряд УНР переїхав у Східну Галичину.
Слайд 32ЗУНР
Розвал Австро-Угорської імперії спричинив боротьбу за її спадщину на Західній
Україні. На Східну Галичину претендувала як Польща, так і українці.
По суті, це було змагання між 3,5 млн. українців та 18 млн. поляків.
Слайд 33ЗУНР
18-19 жовтня 1918 р. парламентарі, керівники політичних партій, церковні ієрархи
Східної Галичини та Буковини утворили Українську Національну Раду, яка мала
діяти як представницький орган.
Слайд 34ЗУНР
28 жовтня 1918 р. у Кракові було створено польську ліквідаційну
комісію, яка мала перейняти владу в усій Галичині від Австрійської
держави й оформити перехід її до Польщі. Офіційне передання влади було призначено на 1 листопада у Львові.
Слайд 35ЗУНР
Представники українського Військового комітету вирішили захопити владу збройним шляхом. 1
листопада Львів перейшов під контроль Національної Ради.
Слайд 36ЗУНР
9 листопада було призначено тимчасову раду міністрів (Генеральний секретаріат) на
чолі з Костем Левицьким. 13 листопада було офіційно проголошено нову
державу — Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Президентом республіки став голова Ради Євген Петрушевич.
Слайд 37ЗУНР
У квітні 1919 р. було прийнято земельний закон. Він передбачав
ліквідацію великого землеволодіння, але наділення землею планувалося здійснити після війни.
Слайд 38ЗУНР
Затверджено державність української мови, обов'язковість її вживання в державних установах
та громадських організаціях.
Слайд 39ЗУНР
Реформувалась освіта. Публічні школи оголошувались державними, а вчителі — державними
службовцями. Учителі державних шкіл складали присягу на вірність українській республіці.
Слайд 40ЗУНР
22 січня 1919 р. в Києві було проголошено Акт злуки,
тобто об'єднання, соборності України, за яким ЗУНР гарантувалася автономність.
Між урядами українських республік виникли певні розбіжності, пов'язані з різними зовнішньополітичними пріоритетами.
Слайд 41ЗУНР
Керівництву ЗУНР вдалося створити майже стотисячну Галицьку армію, яка в
січні — липні 1919 р. вела боротьбу з польською армією.
У підсумку Галицька армія зазнала поразки й змушена була перейти на Східну Україну, де взяла участь у громадянській війні.
Слайд 42Встановлення радянської влади
До травня 1919 р. Червона армія взяла під
свій контроль майже всю територію України в межах колишньої Російської
імперії. Усе це дало змогу більшовикам закріпити свою владу прийняттям першої радянської Конституції України.
Слайд 43Встановлення радянської влади
Як і в Росії, в Україні почала проводитись
політика так званого «воєнного комунізму». Це була певна система політичних
та економічних заходів, спрямованих на впровадження нового ладу, зміцнення радянської влади.
Слайд 44“Воєнний комунізм”
Націоналізація всієї промисловості;
Продрозкладка;
Заборона торгівлі;
Загальна трудова повинність.
Слайд 45Наступ Денікіна
У червні 1919 р. в наступ на Україну рушили
війська генерала Денікіна. Режим Денікіна викликав упертий опір з боку
українського населення. У повстансько-партизанському русі взяло участь понад 100 тис. чол. Армія Денікіна змушена була відступати.
Слайд 46Варшавська угода
С. Петлюра пішов на вимушений союз з Польщею. У
квітні 1920 р. він уклав з поляками політичну та воєнну
конвенцію для боротьби проти більшовиків.
Слайд 47Польсько-радянська війна
6 травня 1920 р. польсько-петлюрівські війська чисельністю 65 тис.
чол. поляків і 15 тис. українців оволоділи Києвом.
Слайд 48Польсько-радянська війна
У червні 1920 р. радянські війська перейшли в контрнаступ.
12 червня Київ було звільнено, 9 липня взято Проскурів (Хмельницький).
У серпні — вересні Червона армія спробувала взяти Варшаву, але невдало.
Слайд 49Польсько-радянська війна
У березні 1921 р. було укладено мирний договір між
РСФРР і Польщею, за яким до Польщі відійшли західноукраїнські землі.
Слайд 50Причини поразки революції
1) українці не змогли зорганізуватися як нація. Національна
ідея не зустріла широкої підтримки;
2) керівники припускалися прикрих помилок
у соціально-економічній сфері (земельне питання тощо), практичних справах; 3) зовнішній фактор — пряме втручання в українські справи Радянської Росії.
Слайд 51ЛІТЕРАТУРА
Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008. – С. 41-96.
Історія
України. / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Вид. 2-ге зі
зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58-82.
Литвин В. Історія України. Підручник. 5-те доповнене видання. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40-66, 91-103.
Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4-те вид. –К.: Ліра, 2008. – С. 45-74.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С. 33-70, 78-82.