Слайд 1СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Лекція №1
З навчального предмету
“КОНСТРУКЦІЯ РАКЕТ”
Тема 1.
Загальна характеристика ракет
Заняття 1. Вступ
Слайд 2НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
Порядок вивчення предмету, його місце та роль у системі
підготовки фахівців – ракетників.
Короткий історичний огляд розвитку ракетної зброї. Ракета
як складна система.
Загальні поняття щодо реактивного руху.
Слайд 3Мета заняття
Ознайомити з обсягом програми та порядком вивчення навчального матеріалу
з предмету “Конструкція ракет”, а також обсяг звітності за період
вивчення предмету.
Коротко ознайомити з етапами розвитку ракетної техніки, з фахівцями, що внесли суттєвий внесок в дану галузь.
Довести загальні поняття щодо реактивного руху.
Слайд 4Перше питання
Порядок вивчення дисципліни, її місце та роль у системі
підготовки фахівців-ракетників.
Слайд 5Перше питання
Предмет “Конструкція ракет”, вивчається не протязі чотирьох семестрів. Пропонується
навчальний матеріал, що поділено на 5 тем:
Тема №1. Загальна характеристика
ракет.
Тема №2. Основи теорії польоту ракет.
Тема №3. Системи управління ракети 9М79.
Тема №4.Конструкція ракет 9М79.
Тема №5Експлуатація ракет.
Слайд 6Перше питання
На 5 семестр заплановано вивчити тему №1 і 2,
це “Загальна характеристика ракет” I “Основи теорії польоту ракет”. Всього
на ці теми виділено 24 години, із них 6 на тему №1 і 18 годин навчального часу на тему №2.
По закінченні заплановано залік .
Слайд 7Перше питання
На 6 семестр виділено 16 годин, вивчатиметься тема №3
“ Система управління ракети 9М79”, де буде доведено матеріал стосовно
загальної будови систем управління, призначення і характеристики СУ 9Б63, розміщення приладів на борту ракети, методи управління, робота систем управління, та способи стабілізації ракети в польоті. В кінці семестру - контрольна робота.
Слайд 8Перше питання
7-й семестр – призначений для детального вивчення системи управління,
будови всіх складових СУ, та обсяг робіт і алгоритм прицілювання
ракети в ціль. Заплановано 22 години навчального часу.
Слайд 98-й семестр призначений вивченню будові ракети. Розглянемо конструктивно-компановочні схеми ракет,
склад ракет, будову ракетної частини та будову бойової частини ракети
9М79.
По закунченні заплановано екзамен по темам №3і4.
Слайд 10Перше питання
На навчальному зборі буде вивчатися тема №5 “Експлуатація ракет”
– заплановано на дану тему 16 годин.
Слайд 11Друге питання
Короткий історичний огляд розвитку ракетної зброї. Ракета, як складна
система.
Слайд 12Сучасну епоху дуже часто називають ерою ракетної техніки та космонавтики.
Жодна технічна галузь не мала такого стрімкого розвитку, як ракетна.
І тільки на даному етапі – перевагу в темпах розвитку можливо віддати електрониці.
Слайд 13Час появи перших ракет не встановлено, але найбільш достовірне припущення,
що ракети були створені на початку II тисячоліття нашої ери
в країнах Сходу. Це припущення базується в першу чергу на тому, що на цей час був уже відомий димний порох, крім того, у ІХ-Х віках порох став застосовуватись у військовій справі.
Слайд 14Перша спроба створення наукових основ ракетної техніки була зроблена в
середині XIX століття російським військовим вченим К.І.Константиновим.
Констин Іванович Константинов
(1817 – 1871) – один із перших конструторів бойових порохових ракет.
Слайд 15Наприкінці XIX століття теоретичними основами ракетної техніки займалися такі російські
вчені, як Константин Едуардович Ціолковський , Микола Іванович Кибальчич (1853-1881),
І.В.Мещерський, Микола Єгорович Жуковський (1847-1921) та інші.
Слайд 16Одним з перших за цю справу взявся М.І.Кибальчич. Основною його
заслугою вважається те, що саме він вказав на можливість використання
в літальних апаратах (ЛА) ракето динамічного принципу створення під'ємної сили, що виключає повітря, як опорне середовище, та розробив проект першого в світі ракетного літального апарату для польоту людини. У своїх роботах М.І.Кибальчич торкнувся багатьох проблем ракетної техніки та запропонував використання потужних твердопаливних багатокамерних ракетних двигунів.
Слайд 17Управління такими апаратами ним було запропоновано шляхом повороту самих двигунів.
Також М.І.Кибальчич вказав на необхідність автоматичного регулювання тягою ракетного двигуна
та зробив спробу визначення характеру руху і способів забезпечення стійкості ракет у польоті.
Таким чином, М.І.Кибальчич є одним з піонерів ракетної техніки та засновником наукового підходу до питань ракетодинаміки.
Слайд 18У створення теорії реактивного руху великий внесок зробив видатний вчений
Микола Єгорович Жуковський. Фундаментальні праці М.Є.Жуковського з аеродинаміки, в яких
були розроблені основи польоту літаків та аеродинамічного принципу руху, зробили суттєвий вплив на розробку теорії польоту крилатих ракет, а також ряду положень теорії польоту балістичних ракет.
Слайд 19Виникнення аеродинаміки (науки, що вивчає взаємодію повітря з тілом, що
в ньому рухається) пов'язане, головним чином, з такими вченими XVIII
століття, як Ейлер та Бернуллі.
Слайд 20Важко переоцінити внесок у розвиток "Зовнішньої балістики" праць вчених російської
артилерійської академії М.В.Маєвського, М.А.Забудського, а також В.М.Трофімова.
Значний внесок у "Теорію
автоматичного регулювання" (науки, що займається питаннями і законами управління польоту балістичної ракети) зроблено І.А.Вишнєградським та А.М.Ляпуновим.
Слайд 21Питаннями ракетної теорії і техніки займалися також іноземні вчені, такі
як Роберт Есно-Пельтрі (Франція), перші праці якого з теорії ракетної
техніки з'явилися у друці у 1913 році,
Р.Годцард (США), який почав свою роботу в цій галузі у 1915 році, Г.Оберт та В.Фон Браун (Німеччина), а також С.Зенгер (Австрія).
Слайд 22У розробці теорії реактивного руху велика заслуга належить професору І.В.Мещерському,
яким взагалі засновано новий розділ теоретичної механіки - механіка
тіл змінної
маси, до яких відносять і ракети. Наприкінці XIX століття у своїй роботі "Динаміка точки змінної маси" він вперше вивів основне рівняння руху тіла змінної маси.
Слайд 23Але засновником теорії реактивного руху - "Ракетодинаміки і космонавтики" -
вважається Костянтин Едуардович Ціолковський. Ще у 1883 році в своїй
роботі "Свободное пространство" він першим вказав, що політ у космічному просторі можливий тільки завдяки реактивному руху.
Слайд 25У якості виконавчих органів системи управління К.Е.Ціолковський у 1903 році
вперше запропонував використання поворотних сопел двигуна, а дещо пізніше -
газові (газоструйні) рулі. Управління польотом ракети за допомогою газових рулів отримало поширене використання у 40-50 роках XX століття, а управління ракетою за допомогою поворотного сопла почало використовуватись на ракетах тільки з 60-х років.
Слайд 26На роботах Ціолковського виховувалось ціле покоління радянських вчених зі світовим
іменем, таких як: Фрідрих Артурович Цандер, Юрій Васильович Кондратюк, Микола
Іванович Тихоміров, Володимир Андрійович Артем'єв, Г.Е.Лангемак, Валентин Петрович Глушко, Михайло Клавдійович Тихонравов, Юрій Олександрович Победоносцев, Сергій Павлович Корольов та інші.
Слайд 27Додатково слід згадати про:
Миколу Олексійовича Пилюгіна – головного конструктора систем
управління ракет-носіїв.
Михайла Кузьмича Янгела (1911-1971) – головного конструктора ракетно-космічних систем,
ряду ракет-носіїв “Космос” і “Інтеркосмос”.
Георгія Миколайовича Бабакіна (1914-1971) – головного конструктора автоматичних космічних апаратів для дослідження Місяця і інших планет.
Олексія Михайловича Ісаєва (1908-1971) – головного конструктора основних рідинних ракетних двигунів.
Слайд 28Наприкінці цього екскурсу в історію розвитку сучасної теорії польоту і
теорії ракетної техніки хотілось би згадати сучасних вчених, що працювали
і працюють над складними питаннями теорії польоту, таких як: А.А.Космодем'янський, А.Є.Охоцимський, Д.А.Погорєлов, М.М.Баутін, М.М.Красовський, М.М. Моісеєв, А.А.Лебедєв та інші.
Слайд 29Теорія польоту займається вирішенням чотирьох основних завдань.
Слайд 30Перше завдання полягає у розрахунку траєкторії руху ракет за раніше
визначеними даними. Для вирішення цього завдання необхідно, по-перше, правильно визначити
сили, які діють на ракету та реактивний снаряд у польоті, та, крім того, знайти величини цих сил у кожний момент часу.
Це завдання дуже складне, бо кількість сил, які діють на ракету в польоті, характер їх змін у процесі руху, а також кількість рівнянь, що описують рух ракети, залежить від призначення ракети, її конструкційних особливостей, способу стабілізації у польоті та особливостей її траєкторії руху.
Слайд 31Друге завдання полягає у відшуку оптимальних режимів руху ракети та
оптимальної траєкторії її польоту.
Слайд 32Третє завдання теорії польоту полягає у стабілізації літальних апаратів у
польоті і визначенні умов щодо їх управління.
Слайд 33Четверте завдання полягає у вивченні факторів, що впливають на розсіювання
траєкторій ракет, та у розгляді способів зменшення цього розсіювання й
підвищення точності стрільби.
Слайд 34Теорія польоту опирається на математику і механіку, вона тісно пов'язана
з теорією автоматичного регулювання, теорією коливань, метеорологією та геодезією. У
свою чергу теорія польоту повинна дати усі основні параметри траєкторії польоту, після чого можна було б судити про необхідні характеристики системи управління ракети.
Слайд 35Теорія польоту також дає підстави для розробки правил та способів
пуску ракет, підготовки вихідних даних, а також обґрунтовує необхідність внесення
поправок до цих даних. Методи теорії польоту використовуються під час розрахунків характеристик руху за даними траєкторних спостережень на час випробувальних пусків.
Слайд 36Третє питання
Загальні поняття щодо реактивного руху
Слайд 37Усі існуючі різновиди літальних апаратів (ЛА) можуть бути зведені в
три групи, що основані на трьох різних принципах руху:
- аеростатичному;
- аеродинамічному;
- реактивному.
Слайд 38
На аеростатичному принципі базується політ аеростатів і дирижаблів
Слайд 39Підйомна (Архімедова) сила Fa виникає за рахунок наповнення оболонок газом
(воднем, гелієм) значно легшим, ніж повітря. Відомо, що Архімедова сила
чисельно дорівнює силі тяжіння повітря, витисненого оболонкою аеростату
Слайд 40де q — щільність повітря;
V -
об'єм витісненого повітря;
g - прискорення сили тяжіння.
Слайд 41На аеродинамічному принципі побудовані літаки, крилаті ракети, планери, дельтаплани та
інші (тобто всі ЛА, що мають крила).
Слайд 43Завдяки тому, що крила мають несиметричний профіль, струменям повітря, які
рухаються вздовж верхньої поверхні крила, необхідно пройти більший шлях ніж
тим струменям, що рухаються вздовж нижньої поверхні. Відповідно до цього, відбувається перерозподіл швидкості потоку повітря та тиску у цьому потоці. Завдяки цьому перерозподілу тиску вздовж поверхні крила утворюється під'ємна сила, яка і є основою аеродинамічного принципу руху цих ЛА.
Слайд 44На реактивному принципі побудовані космічні ракети-носії, бойові ракети різного призначення,
снаряди реактивних систем залпового вогню та інші.
Слайд 45Під реактивним рухом розуміють переміщення ЛА під впливом сили віддачі
(сили тяги, реактивної сили сили) Р, як результату реакції (зворотної
дії) потоку мас рідини, газу чи твердих часток, які відкидаються від ЛА зі швидкістю Ue в бік, протилежний напрямку руху.
Слайд 47З визначення реактивного руху випливає, що ракета, під час її
руху, тим чи іншим способом виштовхує деяку масу (так зване
робоче тіло), запас якої знаходиться в середині ракети. На цю масу з боку ракети діє деяка сила, і, згідно одного із основних законів механіки (закону рівноваги сил дії та протидії), така ж сама сила, але у протилежному напрямку, діє з боку маси, що виштовхується, на ракету. Ця остання сила приводить ракету до руху і називається силою тяги -Р. Крім того, будь-який механічний рух оснований на відкиданні деякої маси у зворотному напрямку